Рішення № 1730602, 24.04.2008, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

справа № 47/72

24.04.08

За позовом Закритого акціонерного товариства “Завод комунального транспорту”

До Дочірньої компанії “Укргазвидобування”

про стягнення 35 773,53 грн.

Суддя Станік С.Р.

Представники:

Від позивача: Школяренко Ю.А. –предст. (дов.№б/н від 29.01.2008 р.);

Від відповідача: не з’явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до відповідача про стягнення 35773,53 грн. основного боргу, а також 357,74 грн. витрат по сплаті держмита та 118,00 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

28.03.2008р. суддею господарського суду міста Києва Станік С.Р. винесено ухвалу про порушення провадження у справі № 47/72 та призначено її до розгляду на 09.04.2008р.

В судовому засіданні 09.04.2008р. представник позивача заявлені позовні вимоги підтримав повністю. Просив суд позов задовольнити.

Представник відповідача у судове засідання 09.04.2008р. не з’явився, відзив на позовну заяву не надав, причини неявки суду не повідомив. Через канцелярію Господарського суду м. Києва заяв та клопотань не направляв. Про проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 09.04.2008р. у відповідності до вимог ст.77 ГПК України розгляд справи було відкладено та призначено на 17.04.2008р.

В судове засідання 17.04.2008р. представники сторін не з”явились, а суд ухвалою Господарського суду м. Києва від 17.04.2008р. у відповідності до вимог ст.77 ГПК України розгляд справи було відкладено на 24.04.2008р.

В судовому засіданні 24.04.2008 року представник позивача заявлені вимоги підтримав в повному обсязі. Просив суд позов задовольнити мотивуючи свої вимоги тим, що позивачем відповідно до умов Договору поставки матеріальних цінностей № 21/05-04 від 03.02.2005 року було відвантажено продукцію, яку відповідач прийняв без будь-яких зауважень, але своєчасно та в повному об’ємі не оплатив.

Представник відповідача у судове засідання 24.04.2008р. не з’явився, відзив на позовну заяву не надав, причини неявки суду не повідомив. Через канцелярію Господарського суду м. Києва заяв та клопотань не направляв. Про проведення судового засідання був повідомлений належним чином

Справа розглядається в порядку ст. 75 ГПК України за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши надані позивачем документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, суд –

ВСТАНОВИВ:

Між Дочірнєю компанією «Укргазвидобування» НАК «Нафтогаз України», в якості Покупця (відповідач) з однієї сторони, та Закритим акціонерним товариством «Львівський автомобільний завод», в якості Постачальника (позивач), з другої, було укладено договір поставки товарно-матеріальних цінностей № 21/05-04 від 03.02.2005 року.

Правонаступником Закритого акціонерного товариства «Львівський автомобільний завод»є Закрите акціонерне товариство “Завод комунального транспорту”, що підтверджується статутом закритого акціонерного товариства “Завод комунального транспорту” затвердженого загальними зборами акціонерів (протокол № 5 від 3 грудня 2005 року), копія якого завірена належним чином, а оригінал досліджений в судовому засіданні.

Згідно п. 1.1 розділу І постачальник зобов’язується на умовах, визначених договором, передати у власність покупця продукцію, а покупець зобов’язується на умовах, визначених договором приймати та оплачувати цю продукцію в кількості і асортименті вказаному у додаткових угодах, оформлених у вигляді Додатків до Договору, які є його невід’ємною частиною.

Відповідно до п. 2.1 розділу ІІ договору найменування, асортимент, кількість, ціна та вартість продукції що постачається, визначається в додаткових угодах, оформлених як Додатки до Договору, котрі є його невід’ємною частиною.

Також, між компанією «Укргазвидобування»НАК «Нафтогаз України»та Закритим акціонерним товариством «Львівський автомобільний завод»правонаступником якого є Закрите акціонерне товариство “Завод комунального транспорту” було підписано Додаток № 1 до договору № 21/05-04 від 03.02.2005 року в якому зазначається асортимент, кількість, ціна та вартість продукції що постачається, а саме на суму 81000 грн.

Згідно з видатковою накладною № 3А-0000144 від 3 лютого 2005 року та доручення на отримання серії Я3Р № 179745 (форми № М-2 затвердженої наказом Мінстату України 21.06.96р. № 192) від 3 лютого 2005 року належним чином засвідченні копії яких долучені до матеріалів справи, а оригінали досліджені в судовому засіданні, які підписані уповноваженими представниками, з проставленими печатками підприємств відповідача та позивача, позивачем-постачальником було відвантажено відповідачу-покупцю продукцію загалом на суму 81000 грн., а відповідачем-покупцем зазначену продукцію було отримано без будь-яких зауважень.

Згідно позовної заяви, та пояснень представника позивача, в процесі виконання договірних зобов’язань Позивач та Відповідач прийшли до згоди про залік однорідних зустрічних вимог, на загальну суму 45226,48 грн., що підтверджується оформленими відповідачем повідомленнями про припинення зобов’язань

Відповідно до позовної заяви та пояснень представника позивача, відповідач до теперішнього часу не здійснив повну оплату товарно-матеріальних цінностей за договором поставки № 21/05-04 від 03.02.2005 року.

На день розгляду справи в суді (09.04.2008р.), згідно договору № 21/05-04 від 03.02.2005 року, за поставку товарно-матеріальних цінностей, відповідач, за розрахунками позивача не сплатив грошові кошти в сумі 35 773,53 грн.

Стаття 175 ч.1 Господарського кодексу України встановлює, що майнові зобов’язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарського кодексу України.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Згідно статті 526 Цивільного кодексу України, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Вимогами статті 712 Цивільного кодексу України визначено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов’язується передати у встановлений строк товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності, а покупець зобов’язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Стаття 610 Цивільного кодексу України встановлює, що порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання.

Відповідно до статті 692 Цивільного кодексу України, покупець зобовязаний оплатити товар після його прийняття.

Відповідно до ч. 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позивач - Закрите акціонерне товариство «Львівський автомобільний завод»правонаступником якого є Закрите акціонерне товариство “Завод комунального транспорту»(постачальник) - умови договору № 21/05-04 від 03.02.2005 року, укладеного між Дочірньою компанією «Укргазвидобування»НАК «Нафтогаз України»та Закритим акціонерним товариством «Львівський автомобільний завод» правонаступником якого є Закрите акціонерне товариство “Завод комунального транспорту”, виконав шляхом поставки продукції, що підтверджується видатковою накладною № 3А-0000144 від 3 лютого 2005 року та доручення на отримання серії Я3Р № 179745 (форми № М-2 затвердженої наказом Мінстату України 21.06.96р. № 192) від 3 лютого 2005 року, на загальну суму 81000 грн., а відповідач Дочірня компанія «Укргазвидобування»НАК «Нафтогаз України»умови зазначеного договору в строк не виконав, не здійснив повну оплату поставленої продукції, а лише частково оплатив 45226,48 грн., шляхом зарахування однорідної зустрічної вимоги, що підтверджується поясненнями представника позивача та наявними у справі повідомленнями про припинення зобов’язань зарахуванням.

Доказів протилежного, в тому числі повної оплати поставленої продукції відповідач суду не надав, з загального відділу Канцелярії Господарського суду міста Києва до сектору № 47 зазначені докази в розумінні статей 33,34 ГПК України - не надходили.

Таким чином у відповідача перед позивачем існує непогашена заборгованість у розмірі 35773,52 (81000 –45226,48 = 35773,52), яка підлягає стягненню в судовому порядку.

А тому, позовна вимога Закритого акціонерного товариства “Завод комунального транспорту про стягнення з Дочірньої компанії “Укргазвидобування ” 35773,52 грн. основного боргу за Договором № 21/05-04 від 03.02.2005 року визнається судом законною і обґрунтованою, та такою, що підлягає задоволенню в повному обсязі.

Державне мито і судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, підлягають стягненню з сторін відповідно до розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, –

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Дочірньої компанії «Укргазвидобування» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»(код ЄДРПОУ 30019775, адреса: 04053, м. Київ, вул. Кудрявська, 26/28, р/р 26002031017 в АБ «Укргазпромбанк»м. Київ, МФО 320843), а у випадку відсутності коштів –з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення на користь Закритого акціонерного товариства “Завод комунального транспорту” (код ЄДРПОУ 32483661, адреса: 79026, м. Львів, вул. Стрийська, 45, р/р 2600412352 в ВАТ “Український професійний банк” м. Київ, МФО 300205) суму заборгованості у розмірі 35 773 грн. (тридцять п’ять тисяч сімсот сімдесят три ) грн. 52 коп., а також 357 (триста п’ятдесят сім) грн. 74 коп. державного мита та 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Видати наказ відповідно до ст. 116 Господарського процесуального кодексу України.

4. В задоволенні позовних вимог в іншій частині –відмовити.

5. Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя С.Р. Станік