Ухвала суду № 17303666, 12.07.2011, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Кониченко О.М.

Суддя-доповідач - Чумак С.Ю.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 липня 2011 року справа №2а/0570/3498/2011 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Чумака С.Ю.

суддів

Радіонової О.О. та Ястребової Л.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Тельмановському районі Донецької області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 24 травня 2011 року у справі № 2а/0570/3498/2011 Відкритого акціонерного товариства «Тельманівський карєр» до Державної податкової інспекції в Тельмановському районі Донецької області про скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И Л А:

Позивач звернувся до суду з позовом і з урахуванням уточнених позовних вимог просив скасувати податкові повідомлення-рішення від 18.11.2010 р. № 0002012300/0 та від 27.12.2010 року № 0002012300/1, якими зменшено суму бюджетного відшкодування в розмірі 34492 гривні. В обґрунтування заявлених вимог послався нате, що 13.01.2011 року отримав податкове повідомлення-рішення від 18.11.2010 року № 0002012300/0, яким зменшено суму бюджетного відшкодування у розмірі 34492 грн., яке прийняте відповідачем на підставі акту перевірки №303/23-011-1/04628681 від 16.04.2010 року та доповнень до акту від 15.11.2010 року № 1/23-011-1, та яким встановлено порушення п. 18 ст.1 Закону України «Про податок на додану вартість». Позивач вважає, що при винесені зазначеного податкового повідомлення-рішення відповідачем порушені норми Закону України «Про податок на додану вартість» та Наказ ДПА № 350 від 18.08.2005 року.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 24 травня 2011 року позовні вимоги задоволено у повному обсязі. При прийнятті постанови суд першої інстанції виходив з того, що Закон України «Про податок на додану вартість» не передбачає надання даних податкових декларацій контрагентів платника податків і не ставить в залежність отримання бюджетного відшкодування платником податків від податкового обліку (стану) інших осіб і фактичної сплати контрагентами податку до бюджету. Питання відємного значення суми поширюється тільки на окремо взятого платника податків і не ставить цей факт у залежність від розрахунків з бюджетом третіх осіб. Методичні ж рекомендації, на які посилався в своїх запереченнях відповідач, за своєю правовою природою не є нормативно-правовим актом, оскільки носять рекомендаційний, а не обов'язковий характер, і призначені для використання в роботі підрозділами державної податкової служби і не стосуються організації роботи платників податків.

Не погодившись з постановою суду відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить останню скасувати та постановити нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог позивача відмовити у повному обсязі. В обґрунтування апеляційної скарги відповідач посилається на те, що в ході перевірки позивача неможливо було підтвердити заявлену суму бюджетного відшкодування за жовтень 2009 року у звязку з неотриманням довідок зустрічних перевірок по ланцюгу до виробника товару, що є обовязковим згідно п. 4.2 Наказу ДПА України № 350 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо взаємодії між підрозділами державної податкової служби України при організації та проведенні перевірок достовірності нарахування бюджетного відшкодування ПДВ».

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає останні необґрунтованими, а постанову суду такою, що підлягає залишенню без змін з наступних підстав.

Судом першої інстанції вірно встановлено і це підтверджується матеріалами справи, що в період з 30.03.2010 року по 13.04.2010 рік відповідачем було проведено виїзну позапланову перевірку ВАТ «Тельманівський карєр» з питання достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість заявленої на розрахунковий рахунок за листопад 2009 року, яка виникла за рахунок відємного значення з ПДВ, що декларувалось за жовтень 2009 року та січень 2010 року яка виникла за рахунок відємного значення з ПДВ, що декларувалось за грудень 2009 року за результатами чого складено довідку 303/23-011-1/04628681 від 16.04.2010 року.

Перевіркою зокрема встановлено, що не можливо підтвердити заявлену суму бюджетного відшкодування:

- за листопад 2009 рік яке виникле за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось за жовтень 2009 року на суму 97390 грн., що пов'язано з не отриманням довідок зустрічних перевірок по ланцюгу до виробника по ДП «Донецька залізниця», яке зареєстроване в СДПІ по роботі з ВПП в м. Донецьку, ТОВ «Тріада», яке зареєстровано в ДПІ у Тельманівському районі та являється посередником при постачанні ПММ, ТОВ «Торговий Дім Альтком», зареєстроване в ДПІ у Ворошиловському районі м. Донецька та ПП «Укрстоун», зареєстрованого в ДПІ у Дрогобицькому районі Львівської області, які є постачальниками товарно-матеріальних цінностей ВАТ «Тельманівський кар'єр» обсяг операцій з якими склав більше 5% від загальної суми податкового кредиту за жовтень 2009 року. 16 вересня 2010 року за № 5/23-011-1 ДПІ у Тельманівському р-ні було складено доповнення до довідки № 303/23-011-1/04628681 від 16.04.2010 року яким підтверджено відображене позивачем у декларації за січень 2010 року бюджетне відшкодування, заявлене на розрахунковий рахунок у сумі 302871 грн., яке виникло за рахунок відємного значення з ПДВ, що декларувалось за грудень 2009 року.

15 листопада 2010 року за № 1/23-011-1 відповідачем було складено доповнення до довідки № 303/23-011-1/04628681 від 16.04.2010 року, якими встановлено порушення позивачем п. 1.8 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 року № 168/97-ВР (зі змінами та доповненнями), оскільки неможливо підтвердити заявлену позивачем суму бюджетного відшкодування за жовтень 2009 року на суму 34,5 ти. грн. по ланцюгу до виробника по ПП «Укрстоун» та ТОВ «Будівельно-торгівельної компанії «Будімпекс плюс».

На підставі довідки №303/23-011-1/04628681 від 16.0.4.2010 року та доповнень до довідки № 1/23-011-1від 15.11.2010 року відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0002012300/0 від 18.11.2010 року, яким зменшено суму бюджетного відшкодування ПДВ на 34492 грн.

Позивач, не погодившись з прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями 06.12.2010 року № 2239 звернувся з первинною скаргою до Державної податкової інспекції у Тельманівському р-ні. За наслідками розгляду первинної скарги податковою було прийнято рішення від 24.12.2010 року № 11160/10/31-013, яким скарга підприємства була залишена без задоволення, а повідомлення-рішення без змін. За наслідками розгляду скарги інспекцією було надіслано на адресу позивача податкове повідомлення-рішення № №0002012300/1 від 27.12.2010 року. Підприємством податкові повідомлення-рішення №0002012300/0 від 18.11.2010 року та №0002012300/1 від 27.12.2010 року були оскаржені до ДПА у Донецькій області.

Рішенням ДПА в Донецькій області від 31.01.2011 року № 1682/10/25-113-1 повторна скарга позивача була залишена без розгляду, податкові повідомлення-рішення без змін. Податкові повідомлення-рішення за результатами розгляду повторної скарги не направлялись.

Відповідно до п.7.7.1 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» № 168/97-ВР ( далі Закон № 168) від 03.04.1997 року, який був чинним на момент виникнення спірних відносин, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Згідно п.7.7.2 ст.7 Закону № 168, якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг); б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту кожного наступного податкового періоду лише в частині суми податку фактично сплаченої отримувачем постачальникам товарів (послуг) та при імпорті і включається до розрахунку бюджетного відшкодування наступного звітного періоду.

Відповідно до п. 7.7.4 ст. 7 Закону № 168 платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

Підпунктом 7.7.5 ст.7 Закону № 168 встановлено, що протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування.

В доповненнях до довідки №1/23-011-1 від 15 листопада 2010 року зокрема міститься інформація, що відносно ПП «Укрстоун» до ДПІ у Дрогобицькому районі Львівської області було направлено запит №109/7/23-013 від 11.01.2010 року про проведення перевірки підтвердження відомостей стосовно відносин з ВАТ «Тельманівський кар'єр» відносно податкових накладних, які включено до податкового кредиту ВАТ «Тельманівський кар'єр» за жовтень 2009 року на суму ПДВ 75.93 тис. грн., ДПІ у Дрогобицькому районі Львівської області було проведено зустрічну перевірку про що було складено довідку №136/23-4/33231008 від 01.03.2010 року. В довідці зустрічної перевірки вказано, що перевіркою не встановлено розбіжностей з відомостями, отриманими від ВАТ «Тельманівський кар'єр» та, що ПП «Укрстоун» є посередником при постачанні на ВАТ «Тельманівський кар'єр» гранітних блоків та запасних частин. Основними постачальниками товаро-матеріальних цінностей ПП «Укрстоун» є ТОВ «Будівельно-торгівельна компанія «Будімпекс плюс», яке знаходиться на обліку в ДПІ у Святошинському районі м. Києва та ТОВ «РЦ», яке знаходиться на обліку в ДПІ у м. Житомирі. До ДПІ у Святошинському районі м. Києва було направлено запит № 1765/7/23-013 від 10.03.2010 року на проведення зустрічної перевірки відносно ТОВ «Будівельно-торгівельна компанія «Будімпекс плюс» на загальну суму ПДВ 71,1 тис. грн., та отримано відповідь № 3322/7/23-721 від 23 04.2010 року, згідно якої зустрічну перевірку не проведено, суму ПДВ не підтверджено по причині відсутності платника за місцезнаходженням. До ДПІ у м. Житомирі було направлено запит на проведення зустрічної перевірки відносно ТОВ «РЦ» № 1764/7/23-013 від 10.03.2010 року на загальну суму ПДВ 6,5 тис. грн., отримано довідку зустрічної перевірки №2289/23-5/33309592 від 22.04.2010 року та в якій зазначено, що ТОВ «РЦ» є посередником при постачанні ПП «Укрстоун» товарно-матеріальних цінностей, постачальником є ПП «АВВА-Юг», яке зареєстроване в ДПІ у Приморському районі м. Одеси. До ДПІ у Приморському районі м.Одеси направлено запит на проведення зустрічної перевірки № 4829/7/23-013 від 10.06.2010 року, отримано відповідь №37084/7/23-509/25 від 14.06.2010 року в якій зазначено, що провести зустрічну перевірку не можливо по причині ліквідації (закриття) ПП «АВВА-Юг».

Пунктом 4.2. Методичних рекомендацій щодо взаємодії між підрозділами органів державної податкової служби України при організації та проведенні перевірок достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку на додану вартість, затверджених Наказом Державної податкової адміністрації України № 350 від 18 серпня 2005 року, на які як на підставу своїх доводів посилається в апеляційній скарзі відповідач, встановлено обовязковість проведення податковими органами перевірок з питань правових відносин, за ланцюгом постачання стосовно тих постачальників, з операцій з якими платником ПДВ сформовано податковий кредит у обсязі 5 і більше відсотків дозволеного податкового кредиту. З огляду на таке, відповідач робить висновок, що оскільки неможливо провести перевірки за ланцюгом постачання, це є підставою для зменшення заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування.

Порядок формування податкового кредиту платника податків встановлений підпунктом 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону № 168, згідно якого податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником за податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку із, зокрема, придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно п.п.7.4.5 п.7.5 п.7 Закону № 168 не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

20 листопада 2009 року позивач надав до податкової інспекції декларацію з податку на додану вартість за жовтень 2009 року із додатками № 1-5. Відповідно до рядку 17 зазначеної декларації сума податкового кредиту звітного періоду складає 1108605 грн. Згідно рядка 21 наданої декларації відємне значення різниці між сумою податкового зобовязання та сумою податкового кредиту звітного періоду складає 1228373 грн. Рядком 22.2 наданої декларації визначено про включення до складу податкового кредиту наступного звітного податкового періоду відємного значення різниці податку звітного податкового періоду в сумі 514934 грн. Відповідно до Розшифровки податкових зобовязань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (додатку № 5 до декларації з податку на додану вартість за листопад 2009 року) до складу податкового кредиту позивачем включений податок на додану вартість за наслідками здійснення господарських операцій із ПП «Укрстоун» в сумі 75926,35 грн.

Відповідно до п.п.3.1.1 п.3.1 ст. 3 Закону № 168 об'єктом оподаткування є операції платників податку з поставки товарів та послуг, місце поставки яких знаходиться на митній території України.

Згідно підпункту 7.5.1 пункту 7.5. статті 7 Закону № 168 датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Відповідно до підпункту 7.2.4 пункту 7.2 статті 7 Закону № 168 право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

Згідно пп. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону № 168 податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначені Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16 липня 1999 року № 996-ХІV (надалі Закон № 996).

Відповідно до ст.1 Закону № 996 господарська операція дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства; первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення; фінансова звітність - бухгалтерська звітність, що містить інформацію про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства за звітний період.

Згідно зі ст. 3 Закону № 996 метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства. Частиною 2 даної статті передбачено, що бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством, а фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до ч.1 ст.9 Закону № 996 підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Як вбачається з матеріалів справи, між ВАТ «Тельманівський карєр» (покупцем) та ПП «Укрстоун» (продавцем) укладались договори купівлі-продажу №45 від 01.04.2009 року, №18 від 01.01.2010 року, №25 від 01.01.2010 року, №24 від 12.06.2009 року, №61 від 12.06.2009 року , відповідно до умов яких продавець приймав на себе зобовязання протягом терміну визначеного у договорі передати у власність зокрема: блоки гранітні, алмазні інструменти, диски, алмазні канати, гранітні плити, тощо, а покупець в свою чергу зобовязувався прийняти та оплатити вартість продукції.

Керуючись ст. 601 Господарського кодексу України, ВАТ «Тельманівський карєр» (продавець) та ПП «Укрстоун» (продавець) дійшли взаємної згоди про припинення зобовязань покупця перед продавцем у відповідності до договору постачання гранітних плит №61 від 12.07.2009 року сплативши грошову суму в розмірі 457648,89 грн., заліком зустрічної однорідної вимоги покупця до продавця у відповідності з наданими гранітними блоками, відповідно до договору №45 від 01.04.2009 року, сплативши грошову суму в розмірі 457648,89 грн., про що уклали згоду про припинення зобовязань заліком зустрічних однорідних вимог від 10 лютого 2010 року, що знаходиться в матеріалах справи.

Згідно частини 1 статті 180 Господарського кодексу України, зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства.

Згідно пункту 2 статті 180 Господарського кодексу України, господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

На підтвердження взаємовідносин з ПП «Укстоун», позивачем надані до суду першої інстанції видаткові накладні №РН-0000121 від 01.10.2009 року, №РН-0000127 від 13.10.2009 року, №РН-0000132 від 23.10.2009 року, №РН-0000129 від 16.10.2009 року, № РН-0000143 від 27.10.2009 року та податкові накладні №143 від 27.10.2009 року, №129 від 15.10.2009 року, №132 від 23.10.2009 року, №127 від 13.10.2009 року, №121 від 01.10.2009 року відомості про які містяться у реєстрі виданих податкових накладних, що знаходиться в матеріалах справи.

Крім того, як зазначено у довідці ДПІ у Дрогобицькому районі м. Львова № 136/23-4/33231008 від 01.03.2010 року (що знаходиться в матеріалах справи) про результати невиїзної документальної перевірки ПП «Укрстоун», щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала відносини з ВАТ «Тельманівський карєр» за період вересень, жовтень 2009 року, яка була проведена на запит відповідача, перевіркою не встановлено розбіжностей з відомостями, отриманими від ВАТ «Тельманівський карєр» та встановлено відображення в податковому обліку результатів господарських відносин відповідно до відомостей, отриманих від ВАТ «Тельманівський карєр» який мав правові відносини з платником податків.

Суд першої інстанції правильно зазначив, що Закон № 168 не передбачає надання даних податкових декларацій контрагентів платника податків і не ставить в залежність отримання бюджетного відшкодування платником податків від податкового обліку (стану) інших осіб і фактичної сплати контрагентами податку до бюджету. Питання відємного значення суми поширюється тільки на окремо взятого платника податків і не ставить цей факт у залежність від розрахунків з бюджетом третіх осіб.

Колегія суддів не приймає посилання відповідача в апеляційній скарзі на норми Методичних рекомендацій щодо взаємодії між підрозділами органів державної податкової служби України при організації та проведенні перевірок достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку на додану вартість, затверджених Наказом Державної податкової адміністрації України № 350 від 18 серпня 2005 року, якими встановлено обовязковість проведення податковими органами перевірок з питань правових відносин, за ланцюгом постачання стосовно тих постачальників, з операцій з якими платником ПДВ сформовано податковий кредит у обсязі 5 і більше відсотків дозволеного податкового кредиту, оскільки вказані Методичні рекомендації за своєю правовою природою не є нормативно-правовим актом, носять рекомендаційний, а не обов'язковий характер, і призначені для використання в роботі підрозділами державної податкової служби і не стосуються організації роботи платників податків.

Крім того, якщо контрагент не виконав свого зобов'язання щодо сплати податку до бюджету, це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування податку на додану вартість у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Також колегія суддів зазначає, що Закон № 168 не містить застережень щодо неможливості бюджетного відшкодування ПДВ у випадку не проведення зустрічних перевірок контрагентів по всьому ланцюгу постачання до виробника товару.

Будь-яких інших порушень з боку позивача відповідачем ні в акті перевірки, ні в апеляційній скарзі не зазначено.

Пункт 1.8 статті 1 Закону № 168, на який відповідач послався в оскаржуваних повідомленнях-рішеннях, містить лише визначення поняття «бюджетне відшкодування», тобто не стосується якихось норм або правил поведінки платника податків, у звязку з чим саме цей пункт позивач порушити ніяким чином не міг.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов правильного висновку щодо протиправності дій відповідача при прийнятті оскаржуваних повідомлень-рішень.

За таких обставин колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, та вважає, що постанова суду винесена законно та обґрунтованою, підстав для її скасування не вбачається, у звязку з чим апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного, керуючись ст. 195, 197, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 КАС України,

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу в Тельмановському районі Донецької області залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 24 травня 2011 року у справі № 2а/0570/3498/2011 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через пять днів після направлення її копії особам, які беруть участь в справі, та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий суддя: С.Ю.Чумак

Судді: О.О.Радіонова

Л.В.Ястребова