Рішення № 17302058, 26.07.2011, Господарський суд Чернігівської області

26.07.11УКРАЇНА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Чернігівської області

14000, м. Чернігів, тел. (462) 672-847

проспект Миру, 20

Іменем України

РІШЕННЯ

“ 21 ” липня 2011 року справа № 18/62

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінком Л.Т.Д.»

17500, м. Прилуки, вул. Миколаївська, 117

До Відкритого акціонерного товариства «Граніт»

17500, м. Прилуки, вул. Індустріальна, 6

про стягнення 106 712 грн. 83 коп.

Суддя А.С.Сидоренко

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1 адвокат, угода (договір) № ПДГ-18-3/11 про надання правових (юридичних послуг) від 18.03.2011р.

від відповідача: ОСОБА_2 представ., дов. від 07.07.2011р. № 07-07/11-02

В судовому засіданні 21.07.2011р., на підставі ч. 2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

СУТЬ СПОРУ:

Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінком Л.Т.Д.»(надалі позивач) заявлено позов до відкритого акціонерного товариства «Граніт»(надалі відповідач) про стягнення 65004,00 грн. заборгованості за поставлений товар згідно договору № 04/05/08 від 29.05.2008р., 24636,51 грн. нарахованого на суму боргу індексу інфляції, 5371,60 грн. трьох процентів річних з простроченої суми та 11700,72 грн. пені за несвоєчасну оплату поставленого товару.

Крім того, позивач просить покласти на відповідача витрати на оплату послуг адвоката в сумі 12536,30 грн.

Відповідач відзив на позовну заяву не надав, в судовому засіданні заперечень щодо заборгованості по оплаті поставленого товару не висловив.

Щодо стягнення 11700,72 грн. пені відповідачем подано заяву про застосування позовної давності. В обґрунтування поданої заяви відповідач посилається на ст. 258 Цивільного кодексу України, яка передбачає спеціальну позовну давність в один рік, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Також, на думку представника відповідача, розмір витрат на оплату послуг адвоката, визначений позивачем, є безпідставно завищеним.

Справа розглядається на підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши подані документи і матеріали, вислухавши пояснення повноважних представників сторін, зясувавши фактичні обставини справи, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінком Л.Т.Д.»зареєстроване рішенням виконавчого комітету Прилуцької міської ради Чернігівської області від 13.10.1993р. за адресою: м. Прилуки, вул. Миколаївська, 117.

29 травня 2008 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Фінком Л.Т.Д.»в особі директора С.В.Міщенко (надалі Продавець) та відкритим акціонерним товариством «Граніт»в особі директора В.М.Харченко (надалі Покупець) був укладений договір № 04/05/08 (надалі Договір № 04/05/08).

Згідно п. п. 1.1, 2.1 2.3, 3.1, 3.2, 5.1 та 8.1 Договору № 04/05/08, Продавець зобовязався продати (передати право користування, володіти та розпоряджатися), а Покупець прийняти та оплатити автомобіль та причеп (в подальшому товар) наступної моделі та модифікації:

ЗІЛ 137 Б двигун 534850, шасі № 467117, тип вантажний, сідельний тягач, колір зелений, рік випуску 1981.

ТЦ-10 напівпричеп бочка, шасі № 536, колір сірий, рік випуску 1994.

Ціна 54170,00 грн. (без ПДВ), ПДВ 10834,00 грн., всього з ПДВ 65004,00 грн.

Загальна вартість товару складає суму 65004,00 грн. (шістдесят пять тисяч чотири грн.), що включає в себе ПДВ 20 %.

Покупець здійснює 100 % оплату товару протягом 90 банківських днів.

Вид розрахунків на розрахунковий рахунок Продавця або в касу Продавця.

Передача товару від Продавця до Покупця, здійснюється на складі Продавця протягом 5 (пяти) банківських днів з моменту підписання даного договору.

Факт прийому передачі оформляється двостороннім актом прийому передачі.

Право власності на товар переходить від Продавця до Покупця в момент підписання сторонами акту прийому передачі товару.

Даний договір набирає законної сили з моменту його підписання сторонами і діє до моменту повного виконання сторонами своїх зобовязань.

29 травня 2008р. сторонами був підписаний та скріплений печатками товариств акт прийому передачі до договору № 04/05/08 від 29.05.2008р. (надалі Акт).

Згідно Акту, Продавець передав, а Покупець прийняв автомобіль:

ЗІЛ 137 Б двигун 534850, шасі № 467117, тип вантажний, сідельний тягач, колір зелений, рік випуску 1981.

ТЦ-10 напівприцеп бочка, шасі № 536, колір сірий, рік випуску 1994.

На виконання умов Договору № 04/05/08, позивач, згідно видаткової накладної № 572 від 30.05.2008р. поставив відповідачеві товар на суму 65004,00 грн.

Поставлений згідно видаткової накладної № 572 від 30.05.2008р. товар був отриманий уповноваженою особою відповідача на підставі довіреності серії НБЙ № 709494 від 30.05.2008р.

Факт отримання поставленого товару уповноваженою особою відповідача підтверджується її підписом та відтиском печатки товариства на копії вказаної вище видаткової накладної.

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Стаття 526 Цивільного кодексу України передбачає, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як зазначалося вище, позивач належним чином виконав свої зобовязання шляхом поставки товару.

Відповідач, в свою чергу, зобовязання щодо оплати поставленого товару своєчасно не виконав, у звязку з чим має заборгованість в сумі 65004,00 грн.

Частина 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачає, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Виходячи з того, що відповідач припустився прострочення виконання зобовязання по оплаті поставленого товару, з нього підлягає стягненню 24636,51 грн. нарахованого на суму боргу індексу інфляції та 5371,60 грн. три проценти річних від простроченої суми за період з 01.09.2008р. по 30.06.2011р.

Згідно ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

У відповідності зі ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно п. 7 Договору № 04/05/08, у випадку часткового або повного невиконання однією із сторін своїх зобовязань за договором, або прострочки таких зобовязань, винна Сторона зобовязана відшкодувати потерпілій стороні всі понесені збитки та сплатити їй пеню у розмірі 0,1 % від суми невиконаних або прострочених у виконанні зобовязань за кожен день прострочки або невиконання.

На підставі умов Договору № 04/05/08 (п. 7) позивач за неналежне виконання відповідачем зобовязання по оплаті поставленого товару нарахував пеню в розмірі 11700,72 грн. за період з 01.09.2008р. по 01.03.2009р.

Втім, позовні вимоги про стягнення пені задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.

Згідно з ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобовязання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобовязання мало бути виконано.

Згідно ст. 256 Цивільного кодексу України, позовна давність це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Стаття 258 Цивільного кодексу України передбачає спеціальну позовну давність в один рік, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. За зобовязаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання. (ст. 261 Цивільного кодексу України).

Як вбачається з матеріалів справи (п. 2.2 Договору № 04/05/08), кінцевим строком проведення відповідачем розрахунку за отриманий товар є 27.08.2008р. Згідно приписів ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, періодом нарахування пені є період з 28.08.2008р. по 28.02.2009р. Отже, враховуючи ст. 261 Цивільного кодексу України, строк позовної давності до вимоги про стягнення пені, яка нараховується за кожен день прострочення оплати товару, розпочався 28.08.2008р. і закінчився 28.02.2010р.

Згідно ст. 267 Цивільного кодексу України, позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Враховуючи те, що позивач звернувся до суду з вимогою про стягнення пені з пропуском строку позовної давності (в червні 2011р.), подання відповідачем заяви про застосування наслідків спливу позовної давності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення 11700,72 грн. пені задоволенню не підлягають.

Враховуючи наведене вище, позовні вимоги в частині стягнення 65004,00 грн. заборгованості, 23856,47 грн. нарахованого на суму боргу індексу інфляції та 5246,80 грн. трьох процентів річних з простроченої суми є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Згідно ст. 44 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Статтею 49 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суми, які підлягають сплаті за послуги адвоката, покладаються при частковому задоволенні позову на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Крім державного мита та витрат на інформаційно технічне забезпечення судового процесу позивачем, згідно видаткових касових ордерів від 07.04.2011р. та від 08.04.2011р., було сплачено за послуги адвоката 12536,30 грн.

Даний платіж був здійснений на виконання умов Угоди (договору) № ПДГ-18-3/11 про надання правових (юридичних послуг) від 18.03.2011р., укладеної товариством з обмеженою відповідальністю «Фінком Л.Т.Д.»в особі директора Демченко Світлани Вікторівни з адвокатом ОСОБА_1 (свідоцтво НОМЕР_1 про право на зайняття адвокатською діяльністю, видане згідно рішення Київської міської кваліфікаційно дисциплінарної комісії адвокатури 26.11.2009р. № 36-14-37).

Згідно п. п. 2.1, 2.4 вказаної вище Угоди (договору), передбачена цією угодою винагорода за послуги, що виконуються Представником, не включає кошти, що покривають фактичні витрати, повязані з виконанням даної угоди і визначається за домовленістю сторін в сумі 12536,30 грн. (дванадцять тисяч пятсот тридцять шість) гривень 30 коп., що складає 12,5 % від суми попередніх грошових претензій у позовних вимогах до ВАТ «Граніт»).

Під фактичними витратами, повязаними з виконанням угоди, є витрати адвоката, повязані з робочими поїздками до суду, органів Державної виконавчої служби, що розташовані не за місцем знаходження сторін цього договору, інших державних установ та організацій, розташованих не за місцем знаходження сторін, а саме: транспортні витрати адвоката, що складаються із вартості паливно мастильних матеріалів в разі використання адвокатом власного автомобільного транспорту в розмірі, погодженому сторонами, але не більше 350 грн./доб., вартість поштових відправлень рекомендованої кореспонденції, оплата копіювальних друкарських робіт, експертизи тощо.

Втім, зважаючи на категорію та складність справи, часткове задоволення позову, а також враховуючи відсутність обґрунтованого розрахунку витрат на оплату послуг адвоката, суд вважає, що розмір гонорару є завищеним, а тому присуджує до стягнення з відповідача витрати на оплату послуг адвоката в розмірі 3000,00 грн.

Керуючись ст. ст. 193, 232 Господарського кодексу України, ст. ст. 258, 267, 526, 530, 546, 549, 625, 629 Цивільного кодексу України, ст. ст. 44, 49, 82 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з відкритого акціонерного товариства «Граніт», м. Прилуки, вул. Індустріальна, 6 (код 14243982, відомості про розрахункові рахунки відсутні) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінком Л.Т.Д.», м. Прилуки, вул. Миколаївська, 117 (код 14250930, відомості про розрахункові рахунки відсутні) 65 004 грн. 00 коп. заборгованості, 24 636 грн. 51 коп. нарахованого на суму боргу індексу інфляції, 5371 грн. 60 коп. трьох процентів річних з простроченої суми, 950 грн. 12 коп. державного мита, 210 грн. 13 коп. витрат на інформаційно технічне забезпечення судового процесу та 3000 грн. 00 коп. витрат на оплату послуг адвоката.

В решті позову відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя (підпис) А.С.Сидоренко

Рішення підписано 26 липня 2011 року.

Суддя (підпис) А.С.Сидоренко