Рішення № 17301982, 27.07.2011, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"27" липня 2011 р.Справа № 20/5025/1175/11 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Райські сади Проскурова” с. Розсоша, Хмельницького району

до Товариства з обмеженою відповідальністю „Агро ТІМ Проскурів” с. Розсоша, Хмельницького району

про стягнення 351828,00 грн., з яких 284760,00 грн. основного боргу, 52277 грн. інфляційних, 14791,00 грн. 3% річних

суддя С.В. Гладій

представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1. - за довіреністю № 22/02 від 09.05.2011р.

від відповідача: Ковбасюк А.В. директор

ОСОБА_2. за довіреністю № 20 від 27.07.2011р.

В судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суть спору: Позивач звернувся до господарського суду Хмельницької області з позовною заявою до відповідача про стягнення 351828,00 грн., з яких 284760,00 грн. основного боргу за поставлений товар відповідно до договору купівлі продажу від 01.07.2009р., 52277 грн. інфляційних, 14791,00 грн. 3% річних.

В обґрунтування позову посилається на неналежне виконання відповідачем взятих зобовязань по договору купівлі-продажу посівів озимого ріпаку від 01.07.2009 року.

Відповідно до ст. 22 ГПК України, в судовому засіданні позивачем подано заяву відповідно до якої позивач уточнив суму позову та просить стягнути з відповідача 282760 грн. заборгованість, 14974,44 грн. 3% річні та 53611,30 грн. нарахування за встановленим індексом інфляції.

Зазначена заява судом розглянута та приймається.

Відповідач в судовому засіданні та в письмових поясненнях проти позову заперечує.

Розглядом матеріалів справи встановлено наступне:

Між ТзОВ „Райські сади Проскурова” (Продавець) та ТзОВ „Агро ТІМ Проскурів” (Покупець) укладено договір купівлі продажу від 01.07.09р..

Згідно п.1 договору Продавець в порядку та на умовах, визначених у цьому Договорі, зобовязується передати у власність Покупцю, а Покупець в порядку та на умовах визначених у цьому Договорі, зобовязується прийняти та оплатити посіви озимого ріпаку 2008 року площею 80 га.

Згідно п.2.1,2.2 даного договору, Продавець зобовязаний не пізніше 30 календарних днів з дня набрання чинності цим Договором передати Покупцю товар. Покупець зобовязаний прийняти товар і розрахуватися за нього не пізніше 90 календарних днів.

Позивач згідно видаткової накладної №РН-0000094 від 01.07.09р. та акту передачі від 01.07.09р. передав відповідачу посіви озимого ріпаку 2008 року на загальній площі 80 га на загальну суму 284760 грн.

Відповідач з позивачем за отриманий ріпак розрахувався частково, його заборгованість на час розгляду справи складає 282760 грн.

Позивачем на адресу відповідача надіслано претензію з вимогою сплатити борг, яка останнім залишена без задоволення.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України позивач нарахував відповідачу 3% річних за період з жовтня 2009р. по червень 2011 р. в розмірі 14974,44 грн. та нарахувань інфляції в розмірі 53611,30 грн.

В звязку із невиконанням відповідачем зобовязань, позивач подав позов про стягнення з відповідача 351828,00 грн., з яких 284760,00 грн. основного боргу, 52277 грн. інфляційних, 14791,00 грн. 3% річних.

Аналізуючи надані по справі докази, оцінюючи їх в сукупності, до уваги приймається наступне:

Згідно ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Правовідносини, які виникли між сторонами за своїм характером являються господарськими, виходячи зі змісту ст.ст. 173, 174 ГК України, як такі, що виникли з господарського договору, і відповідно до ст. 1 Господарського кодексу України є предметом його регулювання.

У відповідності із ст. 173 Господарського кодексу, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

01.07.2009 року між позивачем та відповідачем укладено договір купівлі продажу №б/н, зазначений договір підписаний сторонами та скріплений печатками сторін.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України та ст. ст.. 525, 526 ЦК України зобовязання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору. Одностороння відмова від виконання зобовязання не допускається за винятком випадків, передбачених законодавством.

Пунктом 3 ст. 3, ст.627 Цивільного кодексу України закріплено принцип свободи договору, який передбачає, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Невиконання зобовязання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання) стаття 610 ЦК України визначає, як порушення зобовязання.

Частиною 1 ст. 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

При цьому судом враховується, що згідно ст. 655, 692 Цивільного кодексу за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму. Покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

На виконання умов даного договору позивачем передано, а відповідачем прийнято товар на загальну суму 284760 грн., підтвердженням чого є видаткова накладна № РН-0000094 від 01.07.09р. та акту передачі від 01.07.09р.

Свої зобов'язання щодо оплати отриманого товару відповідач не виконав.

У відповідності до ст. 538 Цивільного кодексу України, при зустрічному виконанні зобовязання сторони повинні виконувати свої обовязки одночасно, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства, не випливає із суті зобовязання або звичаїв ділового обороту

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

Якщо зустрічне виконання обовязку здійснено однією з сторін, незважаючи на невиконання другою стороною свого обовязку, друга сторона повинна виконати свій обовязок.

Свої зобов'язання щодо оплати отриманого товару відповідач не виконав, і станом на момент звернення до суду за ним рахувалася заборгованість в сумі 282760 грн..

На момент винесення рішення сума боргу не змінилася.

Згідно ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплати суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також сплатити 3% річних з простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором, або законом.

На підставі цього позивачем від простроченої суми заявлено до стягнення з відповідача 53611,30 грн. нарахувань інфляції та 14974,44 грн. - 3% річних.

При цьому слід врахувати, що право кредитора вимагати сплату боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредитору.

Позов в частині стягнення з відповідача 3% річних в сумі 14974,44 грн. та нарахувань інфляції в сумі 53611,30 грн. підтверджений належними у справі доказами та підлягає задоволенню.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги підлягають задоволенню, з віднесенням судових витрат згідно ст. 49 ГПК України, на рахунок відповідача.

Керуючись ст.ст. 1, 2, 45, 12, 13, 33, 44, 49, 82-85, 115-116 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю „Райські сади Проскурова” с. Розсоша, Хмельницького району до Товариства з обмеженою відповідальністю „Агро ТІМ Проскурів” с. Розсоша, Хмельницького району про стягнення 351345,74 грн., з яких 282760,00 грн. - основного боргу, 14974,,00 грн. - 3% річних та 53611,30 грн. нарахувань за встановленим індексом інфляції задоволити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Агро ТІМ Проскурів” (с. Розсоша, Хмельницького району, Хмельницької області, вул. Леніна,6, код 36195942) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Райські сади Проскурова” (с. Розсоша, Хмельницького району, Хмельницької області, код 36016591) - 282760,00 грн.(двісті вісімдесят дві тисячі сімсот шістдесят гривень) основного боргу, 53611,30 грн. (пятдесят три тисячі шістсот одинадцять гривень 30 коп.) нарахувань за встановленим індексом інфляції, 14974,44 грн. (чотирнадцять тисяч девятсот сімдесят чотири гривні 44 коп.) - 3% річних, 3513,45 (три тисячі пятсот тринадцять гривень 45 коп.) витрат по оплаті державного мита та 236,00грн. (двісті тридцять шість грн.) витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

СуддяС.В. Гладій

Повний текст рішення складено та підписано 28.07.2011р.