Рішення № 17301880, 26.07.2011, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

_____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" липня 2011 р. Справа № 5023/2501/11

вх. номер

Суддя Господарського суду Харківської області Калініченко Н.В.

при секретарі судовогозасідання Шилов С.Ю.

за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_1. за довіреністю;

відповідача - ОСОБА_2., довіреність від 20.06.11 р.;

розглянувши матеріали справи за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Сервіс-Центр Рітрама-Україна", м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Марбел - Рогань", м. Харків

про стягнення 366265,05 грн.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Сервіс-Центр Рітрама-Україна", м. Київ, звернулось до господарського суду Харківської області з позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Марбел - Рогань", м. Харків, 268703,82 грн. інфляційних витрат, 97561,23 грн. річних та судових витрат, мотивуючи свої вимоги тим, що відповідач в порушення умов договору № П/ОП55 від 16.10.07 р. неналежним чином виконав свої зобовязання щодо повної та своєчасної оплати товару.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 11 квітня 2011 р. було повернуто позовну заяву та додані до неї документи.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 25 травня 2011 р. апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Сервіс-Центр Рітрама-Україна", м. Київ, було задоволено, та ухвалу господарського суду Харківської області від 11.04.11 р. по справі № 5023/2501/11 скасовано. Справу № 5023/2501/11 направлено до розгляду господарському суді Харківської області.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 14 червня 2011 р. було призначено справу до розгляду на 20 липня 2011 р.

11 липня 2011 р. та 12 липня 2011 року позивач надав клопотання (вх. №№ 12813 та 17218), в яких просив суд з метою забезпечення позову накласти арешт на кошти боржника, що знаходяться на банківських рахунках відповідача, рухоме та нерухоме майно відповідача, а також на майнові права останнього.

В засіданні суду 20 липня 2011 року позивач підтримав подані клопотання та просив суд їх задовольнити, позовні вимоги підтримував в повному обсязі та просив суд їх задовольнити.

Відповідач в засіданні суду 20 липня 2011 р. надав заяву за якою просив суд зупинити провадження по справі № 5023/2501/11 до моменту вирішення Вищим господарським судом України справи № 47/327-08 по суті за касаційною скаргою відповідача на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 15 лютого 2011 р. по справі № 47/327-08 та рішення господарського суду Харківської області від 08.12.10 р.; проти позову заперечував, вказував на наявну заборгованість перед позивачем.

В судовому засіданні 20 липня 2011 р. було оголошено перерву до 25 липня 2011 р. та 26 липня 2011 року

Під час перерви, а саме 25 липня 2011 року позивачем надано додаткові документи, які долучені судом до матеріалів справи.

26 липня 2011 року після перерви судове засідання було продовжено.

Позивач позовні вимоги підтримує повністю та просить суд їх задовольнити, також позивач підтримує заявлені клопотання про забезпечення позову.

Відповідача проти позову заперечує, просить суд задовольнити заяву про зупинення провадження у справі.

Суд, розглянувши клопотання позивача про вжиття заходів забезпечення позову, керується ст.ст. 66, 67 ГПК України. Згідно ст. 66 ГПК України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду. Суд також враховує Розяснення ВАСУ від 23.08.94р. №02-5/611 „Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову ” та Інформаційний лист ВГСУ від 12.12.2006 р. №01-8/2776 „Про деякі питання практики забезпечення позову”, де зокрема, звертається увагу судів на наступне. У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу. Умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

В даному разі позивачем не додано доказів того, що невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду. Відсутні такі докази і в матеріалах справи.

Крім того, судом зясовано, що на майно, відповідно до якого позивач просить вжити заходи до забезпечення позову - вже накладено арешт, про що свідчить Витяг з Державного реєстру обтяжень рухомого майна № 32066558 від 07.07.11 р. Більш того, заходи до забезпечення позову в цій частині не відповідають обраному позивачем способу захисту права, оскільки предметом даного провадження є стягнення грошових коштів за несвоєчасну оплату товару за договором.

За таких обставин суд приходить до висновку про те, що клопотання позивача про забезпечення позову є необґрунтованим, а тому правових підстав для його задоволення немає.

Стосовно заявленої відповідачем заяви про зупинення провадження у справі № 5023/2501/11 до моменту вирішення Вищим господарським судом України справи № 47/327-08 по суті, суд вважає за необхідне зазначити про те, що Постановою Вищого господарського суду України від 20 липня 2011 р. у справі № 47/327-08 р. касаційну скаргу відповідача залишено без задоволення та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 15.02.11 р. - без змін, тому суд не вбачає підстав для зупинення провадження у справі № 5023/2501/11 та дійшов висновку про відмову в задоволенні вказаної заяви.

Враховуючи те, що норми ст. 65 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, що необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих ним повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній та додатково поданими на вимогу суду матеріалами та документами.

Розглянувши матеріали справи, повно та всебічно дослідивши обставини та докази на їх підтвердження, вислухавши уповноважених представників сторін, судом встановлено наступне.

Рішенням господарського суду Харківської області від 08 грудня 2010 р. у справі № 47/327-08 позов було задоволено частково. Стягнуто з відповідача 1112910,71 грн. основної заборгованості, 520950,39 грн. інфляційних витрат, 69680,74 грн. 3% річних, 742553,72 грн. пені, 502508,99 грн. штрафу, 25500 грн. державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В частині стягнення суми основного боргу у розмірі 1563110,67 грн. провадження у справі припинено на підставі п. 1-1 ст. 80 ГПК України.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 15 лютого 2011 р. у справі 47/327-08 апеляційні скарги залишені без задоволення та рішення господарського Харківської області від 08 грудня 2010 р. залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 20 липня 2011 р. у справі № 47/327-08 р. касаційну скаргу відповідача залишено без задоволення та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 15.02.11 р.- без змін.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші, тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ст. 526 ЦК України та ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України зобов'язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками процесу.

Враховуючи викладене, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача інфляційних нарахувань у сумі 268703,82 грн. та 3% річних у сумі 97561,23 грн. за прострочення виконання грошового зобовязання підлягають задоволенню як правомірні(розрахунки перевірені судоми та є вірними).

Відповідно до ст.ст. 44, 49 ГПК України судові витрати у даній справі покладаються на відповідача.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 1, 4, 12, 22, 32, 33, 43, 44, 49, 66, 77, 82-85 ГПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Відмовити позивачу в задоволенні клопотань про забезпечення позову.

Відмовити відповідачу в задоволенні заяви про зупинення провадження у справі.

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Марбел - Рогань", 61172, м. Харків, вул. Роганська, 159 (в тому числі з р/р № 26004301732488 в філії "Комінтернівського відділення ПІБ м. Харкова", МФО 351362, код ЄДРПОУ 31149708) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Сервіс-Центр Рітрама-Україна", 04050, м. Київ, вул. Пимоненка, 13-Ж, корп. 2, (рахунок № 2600700003541 в АКБ "Правекс-Банк" в м. Києві, МФО 321983, код ЄДРПОУ 33886456) 268703,82 грн. інфляційних нарахувань, 97561,23 грн. річних, 3662,65 грн. державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати відповідний наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя Калініченко Н.В.

Повний текст судового рішення по справі № 5023/2501/11 підписано 28 липня 2011 року.