Рішення № 17301818, 05.07.2011, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

05.07.11 Справа № 5021/1067/2011. За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрхімсервіс», м.Суми

до відповідачів: 1.Товариства з обмеженою відповідальністю «Сумиєвромоноліт», м.Суми

2.Товариства з обмеженою відповідальністю «Контакт-Техно», м.Суми

про визнання недійсним договору купівлі-продажу

суддя СОПЯНЕНКО О.Ю.

при секретарі судового засідання Молодецькій В.О.

Представники:

Від позивача: ОСОБА_1., довіреність б/н від 15.04.2011 року

Від відповідачів:1. ОСОБА_2, довіреність б/н від 20.05.2011 року

2. не прибув

Суть спору: позивач просить суд визнати недійсним договір купівлі-продажу газопроводу довжиною 450 м від 23 грудня 2009 року, укладений між ТОВ «Контакт-Техно» та ТОВ «Сумиєвромоноліт».

Відповідач-1 подав відзив на позовну заяву (вх. № 10039 від 05.07.2011 року), в якому проти позовних вимог заперечує і просить відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог, оскільки відсутній сам предмет оскарження, немає окремого договору купівлі продажу газопроводу. В підтвердження своїх заперечень відповідач також зазначає, що газопровід від ГРП до приміщення адмінбудівлі під літ. «Е», що знаходиться за адресою: м.Суми, вул. Воровського, 20 є його невідємною частиною.

Відповідач-2 письмового відзиву на позов не надав, представник в судове засідання не прибув. Ухвала про порушення провадження у справі, що надсилалася судом на адресу: м. Суми, вул. Ковпака, 59/115, повернулася з відміткою поштового відділення «за заявою відправника «одержувача». В судове засідання 05.07.2011 р. позивачем наданий Витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, з якого вбачається, що ТОВ «Контакт-Техно» зареєстроване за адресою: м. Суми, вул. Ковпака, буд. 59, кв. 115, на даний час знаходиться в стані припинення підприємницької діяльності згідно постанови господарського суду Сумської області від 23.02.2010 р. № 19/10-10 про визнання ТОВ «Контакт-Техно» банкрутом.

Позивач подав клопотання про витребування доказів по справі б/н від 05.07.2011 року, відповідно до вимог якого просить суд витребувати у ТОВ «Сумиєвромоноліт» копію виписки банку про сплату пенсійного внеску покупцем по договору купівлі продажу від 23.12.2009 року; витребувати у ТОВ «Сумиєвромоноліт» докази повідомлення ТОВ «Укрхімсервіс» про демонтаж газової труби; витребувати у ТОВ «Контакт Техно» копію протоколу № 66 зборів учасників ТОВ «Контакт Техно».

Представник відповідача проти заявленого позивачем клопотання про витребування доказів заперечив, оскільки вважає, що вони не стосуються предмету позову у даній справі.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши повноважних представників позивача та відповідача-1, дослідивши та оцінивши надані докази, суд встановив:

Клопотання позивача про витребування доказів задоволенню не підлягає, оскільки суд вважає його необґрунтованим, та таким, що не стосується предмету спору у даній справі. Відповідно до ст. ст. 32, 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Перелічені у клопотанні позивача докази, які він просить витребувати, зазначеним ознакам не відповідають.

23 грудня 2009 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Сумиєвромоноліт» (покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Контакт - Техно» (продавець) був укладений договір купівлі - продажу нежитлового приміщення (адмінбудівля) загальною площею 175, 0 кв.м., що розташоване за адресою: м.Суми, вул. Воровського, 20. Сторони домовилися, що продаж вчиняється за 324000 грн., які покупець зобовязується перерахувати на розрахунковий рахунок продавця на протязі 20 банківських днів з моменту укладення договору. Передача обєкта продавцем і прийняття обєкта покупцем відбувається в день підписання договору; Акт прийому-передачі укладатися не буде (п. п. 2.2, 3.1 договору).

До зазначеного договору першому відповідачу були також надані другим відповідачем видаткова накладна № 000000003 від 23.12.2009 року та Акт приймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів, відповідно до яких було передане нежитлове приміщення площею 175,0 кв.м. та газопровід системи опалення довжиною 450 м. від ГРП до нежитлового приміщення під літ. «Е».

На підтвердження наявності газопроводу відповідач-1 в судовому засіданні надав копію листа № 12 від 23.01.2007 р. попереднього власника даного нежитлового приміщення -ТОВ «Регіональний центр економіки», згідно якого газопровід системи опалення загальною довжиною 450 м. від площадки ГРП до нежитлового приміщення під літерою «Е» є невідємною частиною комунікаційною спорудою цього приміщення; газопровід не був введений в експлуатацію.

Позивач просить суд визнати недійсним договір купівлі продажу газопроводу довжиною 450 м від 23.12.2009 року, укладений між ТОВ «Контакт-Техно» та ТОВ «Сумиєвромоноліт». В обґрунтування своїх позовних вимог зазначає, що після укладення 23.12.2009 року між відповідачами договору купівлі продажу газопроводу довжиною 450м. шляхом обміну письмовими документами, а саме: видатковою накладною № 0000000003 та актом приймання передачі основних засобів від 23.12.2009 року, ТОВ «Сумиєвромоноліт», вважаючи себе власником газопроводу, демонтувало металеву трубу, змонтовану на нежитловому приміщенні по вул.Воровського, 20 в м.Суми, що належить ТОВ «Укрхімсервіс» на підставі договору купівлі продажу від 02.12.2005 року. Як зазначає позивач, будівництво газопроводу здійснювалось ТОВ «Укрхімсервіс» та на теперішній час не закінчене, а отже ТОВ «Контакт-Техно» та ТОВ «Сумиєвромоноліт» не були власниками газопроводу. На думку позивача, зміст вищезазначеного договору купівлі продажу газопроводу довжиною 450 м, укладеного між ТОВ «Контакт Техно» та ТОВ «Сумиєвромоноліт», суперечить вимогам Цивільного кодексу України, що є підставою для визнання його недійсним на підставі п. 1 ст. 203 ЦК України.

Статтею 215 ч. ч. 1, 3 ЦК України визначено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1 3, 5 та 6 ст. 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним.

Відповідно до ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до розяснень, викладених в постанові Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 р. № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними», правочин може бути визнаний недійсним лише з підстав, визначених законом, та із застосуванням наслідків недійсності, передбачених законом.

Позивач у позовній заяві посилається на ст. 656 ЦК України, частина 1 якої визначає, що предметом договору купівлі - продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому.

Предметом договору купівлі продажу нежитлового приміщення від 23 грудня 2009 року є нежитлове приміщення під літ. «Е» площею 175,0 кв.м. за адресою: м. Суми, вул. Воровського, 20.

Як вбачається із наявних в матеріалах справи документів, окремого договору купівлі - продажу газопроводу між першим та другим відповідачами у справі не укладалось. Згідно видаткової накладної № 0000000003 від 23.12.2009 р. від ТОВ «Контакт-Техно» до ТОВ «Сумиєвромоноліт» було передане нежитлове приміщення (адмінбудівля) та газопровід довжиною 450 м.

На підтвердження свого права власності на спірний газопровід позивач надав Робочий проект зовнішнього газопроводу до виробничого приміщення ТОВ «Укрхімсервіс» по вул. Воровського, 20 (2006 р.) та Технічні умови, видані ВАТ «Сумигаз» 24.01.2006 р. за № 11, оригінали яких оглянуті в судовому засіданні.

Проте, суд приходить до висновку, що наявність у позивача Робочого проекту та Технічних умов не свідчить про набуття ним права власності на газопровід. Пунктом 6 Технічних умов позивач був зобовязаний розроблений проект узгодити з ВАТ «Сумигаз», зареєструвати його в інспекції Держнаглядохоронпраці, інспекції з Енергозбереження. Наданий позивачем Робочий проект не містить необхідних узгоджень та реєстрації, лише 03.04.2008 р. ВАТ «Сумигаз» продовжена дія Технічних умов. Ухвалою про відкладення розгляду справи від 14.06.2011 р. суд пропонував позивачу надати докази, що газопровід був побудований за кошти позивача та належить йому, зокрема, первинні документи про взяття газопроводу на баланс, тощо. Таких документів позивачем не надано.

При цьому, як правильно зазначає позивач у позові, згідно з п. 3.17 Правил безпеки систем газопостачання України, затверджених наказом Держнаглядохоронпраці від 01.10.1997 р. № 254, після закінчення будівництва обєкти систем газопостачання повинні прийматися в експлуатацією відповідною комісією. Згідно з п. 3.21 цих Правил приймання закінченого будівництвом об'єкта систем газопостачання оформляється актом за формою обов'язкового додатка 9 СНиП 3.05.02-88, на підставі якого виконується пуск газу і видача власнику (замовнику) дозволу на проведення пуско-налагоджувальних робіт. Із закінченням пусконалагоджувальних робіт органи Держнаглядохоронпраці дають дозвіл на експлуатацію об'єкта і беруть його під контроль. Коли проведення пуско-налагоджувальних робіт не потрібне, акт приймальної комісії є дозволом на введення об'єкта в експлуатацію.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позивач не надав належних доказів, які б підтвердили, що він є власником газопроводу.

Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести суду ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, але позивач, з урахуванням всіх обставин справи, не подав суду належних доказів, які б обєктивно і у визначеному законом порядку підтвердили його позицію щодо недійсності укладеного відповідачами договору купівлі-продажу нежитлового приміщення від 23.12.2009 р.

За таких обставин, вимога позивача про визнання договору купівлі продажу газопроводу довжиною 405 м від 23.12.2009 року недійсним задоволенню не підлягає.

Відповідно до ст. ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по справі покладаються на позивача.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. В задоволенні клопотання ТОВ «Укрхімсервіс» про витребування доказів відмовити.

2. В задоволенні позову відмовити.

СУДДЯО.Ю. СОПЯНЕНКО

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Повний текст рішення підписаний 11.07.2011 року.