Рішення № 17301725, 20.07.2011, Господарський суд м. Севастополя

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

Іменем України

РІШЕННЯ

20 липня 2011 року справа № 5020-961/2011 За позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі

(99008, м. Севастополь, пл. Повсталих, 6, ідентифікаційний код 20677058)

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Аква-Люкс»

(99011, м. Севастополь, вул. Суворова, 22-а, ідентифікаційний код 35687620),

за участю у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Відокремлений структурного підрозділу «Сімферопольське будівельно-монтажне експлуатаційне управління»Державного підприємства «Придніпровська залізниця»(95006, м. Сімферополь, вул. Привокзальна 5, ідентифікаційний код 33325043)

про стягнення 35084,17 грн.,

Суддя О.С. Погребняк

За участю представників:

Позивач (РВ Фонду державного майна України в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі) - ОСОБА_1 - провідний спеціаліст - юрисконсульт, довіреність № 46 від 21.06.2011;

Відповідач (ТОВ "Аква-Люкс") ОСОБА_2, представник, довіреність від 25.10.2010;

Третя особа (Відокремлений структурний підрозділ “Сімферопольське будівельно-монтажне експлуатаційне управління”Державного підприємства “Придніпровська залізниця”) - ОСОБА_3 - юрисконсульт, довіреність № 858 від 07.06.2011.

Сутьспору:

Регіональне відділення Фонду державного майна України в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі звернулося до господарського суду міста Севастополя з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Аква-Люкс»про стягнення 35084,17 грн.

Позов обґрунтований порушенням з боку відповідача умов договору оренди індивідуально визначеного (нерухомого майна), що належить до державної власності від 23.07.2010 №1080 в частині належного та своєчасного внесення орендної плати.

Ухвалою від 20.06.2011 позовну заяву прийнято до провадження суддею Погребняком О.С., справу призначено до розгляду у судовому засіданні 07.07.2011.

У порядку статті 77 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи відкладався 07.07.2011 до 20.07.2011.

У судовому засіданні 20.07.2011 представник позивача виклав зміст позовних вимог, просив суд позов задовольнити в повному обсязі, з підстав, викладених у позовній заяві.

У судовому засіданні представник відповідача, у порядку статей 22, 59 Господарського процесуального кодексу України надав відзив на позовну заяву, зазначивши, що нерухоме майно, яке є предметом договору оренди Регіональним відділенням ФДМУ у АР Крим та м. Севастополі передано не було, крім того балансоутримувач майна відмовився допускати представників відповідача до вказаного нерухомого майна, таким чином, обєкт оренди до теперішнього часу фактично не перейшов до користування орендарем, тому відповідач вважає позовні вимоги позивача безпідставними.

Представник третьої особи у порядку статті 22 Господарського процесуального кодексу України надав пояснення по суті позовних вимог, зазначивши, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі, та просить позов задовольнити.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши пояснення представників сторін та третьої особи, суд

ВСТАНОВИВ:

23.07.2010 між Регіональним відділенням Фонду державного майна України в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі (Орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Аква Люкс” (Орендар) було укладено договір оренди індивідуально визначеного (нерухомого) майна, що знаходиться у державній власності №1080 (далі - Договір) (арк. с. 9-11). Строк дії Договору встановлений з 23 липня 2010 року по 22 липня 2013 року включно.

Згідно з пунктом 1.1 Договору Орендодавець передає, а Орендар приймає у строкове платне користування обєкт нерухомого майна: частину будівлі пакгаузу із зарядної акумуляторів (інв. №0100210), загальною площею 1836,1 кв.м на станції Севастополь-Товарний, розташованого за адресою: місто Севастополь, Камишове шосе, 17/3 (літ.А), яке перебуває на балансі ДП «Придніпровська залізниця»відокремленого структурного підрозділу Сімферопольського будівельно-монтажного експлуатаційного управляння (Балансоутримувач), вартість якого визначена згідно зі звітом про оцінку на 31.12.2009 і становить 1235 435 грн. без урахування ПДВ.

Відповідно до акту прийому-передачі орендованого майна від 23.07.2010, Орендодавець передав, а Орендар прийняв обєкт оренди (арк. с. 13).

Згідно з пунктом 3.1 Договору орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду майна, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 №786 (далі Методика розрахунку), або за результатами конкурсу на право оренди державного майна і становить без ПДВ за базовий місяць оренди червень 2010 року 12763,28 грн. Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 25.03.2009 №316, від 02.12.2009 №1341, Інструктивного листа Фонду державного майна України від 22.04.2009 №10-16-5581, застосувати в період з 01.05.2009 по 31.12.2010 орендну ставку в розмірі 45% встановленого обєму відповідно додатку №1а за базовий місяць червень 2010 року 5743,48 грн.

Відповідно до пункту 3.3 Договору орендна плата за кожний наступний місяць визначається Орендарем самостійно шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць.

Згідно з пунктом 3.6 Договору орендна плата перераховується до державного бюджету та Балансоутримувачу у співвідношенні 70% до 30% щомісяця не пізніше 15 числа місяця, наступного за звітним, відповідно до пропорцій розподілу, установлених Кабінетом Міністрів України.

Рішенням господарського суду міста Севастополя від 20.04.2011 по справі №5020-365/2011 за позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі до Товариства з обмеженою відповідальністю «Аква Люкс»про стягнення заборгованості з орендної плати в сумі 36152,29 грн та розірвання договору оренди, позовні вимоги були задоволені частково, Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Аква Люкс»на користь Регіонального відділення Фонду державного майна України в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі заборгованість по орендній платі за період з 16.08.2010 по 16.02.2011 у розмірі 35826,15 грн, яка складається з суми основного боргу 31588,88 грн., пені 903,43 грн, штрафу 10% - 3158,89 грн, 3% річних 174,95 грн.; розірвано договір оренди індивідуально визначеного (нерухомого) майна, що знаходиться у державній власності №1080, укладений 23.07.2010 між Регіональним відділенням Фонду державного майна України в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі та Товариством з обмеженою відповідальністю “Аква Люкс“.

Рішення суду набрало законної сили 07.05.2011.

Згідно з частинами другою та третьою статті 653 Цивільного кодексу України, у разі розірвання договору зобовязання сторін припиняються.

У разі розірвання договору зобовязання припиняється з моменту досягнення домовленості про розірвання договору, якщо інше не встановлено договором. Якщо договір розривається у судовому порядку, зобовязання припиняється з моменту набрання рішенням суду про розірвання договору законної сили.

Таким чином, зобовязання відповідача за договором оренди припинилися 07.05.2011.

За твердженням позивача, зобовязання зі сплати орендної плати відповідачем за період з 01.02.2011 по 06.05.2011 виконувались неналежним чином, у звязку з чим у нього утворилась заборгованість перед позивачем у розмірі 31166,14 грн.

Дана обставина обумовила звернення позивача до господарського суду з відповідними вимогами.

Відповідач позові вимоги не визнав, пояснив, що фактично обєкт оренди йому переданий не був, тому орендоване майно ним не використовувалось.

Вивчивши матеріали справи, дослідивши та провівши оцінку наданим доказам, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково виходячи з наступного.

Згідно з положеннями статті 193 Господарського кодексу України та статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобовязання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до частини першої статті 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Згідно з частиною першою статті 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Відповідно до статті 18 Закону України “Про оренду державного та комунального майна” орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.

Згідно з частиною першою статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідач зобовязався перераховувати орендну плату до державного бюджету та Балансоутримувачу у співвідношенні 70% до 30% щомісяця не пізніше 15 числа місяця, наступного за звітним.

Як вбачається з розрахунку, доданого позивачем до позовної заяви, заявлена позивачем до стягнення заборгованість по орендній платі у сумі 31166,14 грн. є заборгованістю по орендній платі за період з 01.02.2011 по 06.05.2011.

Суд, вивчивши розрахунок позивача вважає його таким, що підлягає частковому задоволенню, враховуючи те, що рішенням Господарського суду міста Севастополя від 20.04.2011 по справі №5020-365/2011 була задоволення вимога позивача по стягненню суми орендної плати за період з 16.08.2010 по 16.02.2011 (тобто з 01.02.2011 по 16.02.2011 з відповідача на користь позивача вже була стягнута сума заборгованості за орендною платою).

Згідно з частиною 2 статті 35 Господарського процесуального кодексу України, факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Враховуючи те, що своєчасне внесення орендної плати є одним з основних обовязків відповідача, належне виконання якого вимагається законом та договором, а також те, що доказів внесення орендної плати відповідачем не надано, суд дійшов висновку, що на момент вирішення спору у суді, відповідач має заборгованість з орендної плати за період з 17.02.2011 по 06.05.2011.

Судом зроблений власний розрахунок суми основної заборгованості у лютому 2011 року - за 12 днів (з 17.02.2011 по 28.02.2011), яка складає 9614,49 грн. : 28 днів * 12 днів = 4120,50 грн. (сума заборгованості з 17.02.2011 по 28.02.2011).

Таким чином, загальна сума заборгованості відповідача складає: 4120,50 грн (з 17.02.2011-по 28.02.2011) + 9749,09 грн (за березень 2011 року) + 9878,82 грн. (за квітень 2011 року) + 1926,74 грн. (з 01.05.2011 - по 06.05.2011) = 25675,15 грн.

Позивач також просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 671,80 грн. та штрафу у розмірі 3116,61 грн. за період з 16.03.2011 по 08.06.2011.

В силу статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обовязковим для виконання сторонами.

Згідно зі статтею 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно зі статтею 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями є господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойки, штраф, пеня), яка сплачується у разі порушення учасником господарських відносин правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобовязання.

Відповідно до пункту 6 статті 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобовязань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до статей 3-4 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань”, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, встановленому за погодженням сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу і не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Пунктом 6 статті 232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Пунктом 3.7 Договору сторони погодили, що орендна плата, перерахована несвоєчасно, або не в повному обсязі підлягає індексації та стягується на користь Державного бюджету України і Балансоутримувача в співвідношенні, передбаченому пунктом 3.6 Договору, з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожен день прострочення, включаючи день оплати.

Крім того, відповідно до пункту 3.8 Договору у разі, якщо на дату сплати орендної плати заборгованість за нею становить загалом не менше ніж три місяці, Орендар також сплачує штраф у розмірі 10% від суми заборгованості.

Перевіривши здійснений позивачем розрахунок пені та штрафу 10% (арк.с. 7, 17), суд вважає його таким, що підлягає частковому задоволенню виходячи з часткового задоволення судом суми основної заборгованості, тому судом зроблений власний розрахунок суми пені за лютий 2011 року, оскільки саме за цій місяць судом частково задоволено суму основної заборгованостіу сумі 4120,50 грн., порівняно з сумою основного боргу за лютий 2011 року, заявленою позивачем 9614,49 грн.

Розрахунок пені з суми основної заборгованості з орендної плати з березня по травень 2011 року, зроблений відповідачем суд вважає вірним та обґрунтованим.

Таким чином, за зробленим розрахунком суду сума пені за лютий 2011 року складає 148,85 грн. (4120,50 грн. * 7,75 (облікова ставка НБУ)*2:365 * 85 (кількість днів прострочення).

Враховуючи означене, загальна сума пені складає 148,85 грн.(лютий 2011 року) + 223,74 грн.(березень 2011 року) + 100,73 грн.(квітень 2011 року) = 473,32 грн.

Судом також зроблений власний розрахунок суми штрафу, а саме: 25675,15 грн.* 0,1 (10%)= 2567,52 грн.

Згідно зі статтею 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, зобовязаний сплатити кредитору суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлений договором або законом.

Перевіривши здійснений позивачем розрахунок 3% річних (арк.с. 8), судом зроблений власний розрахунок, з огляду на часткове задоволення судом суми основної заборгованості за лютий 2011 року.

Розрахунок 3% річних з суми основної заборгованості з орендної плати з березня по травень 2011 року, суд вважає таким, що є вірним та обґрунтованим.

Тому суд здійснив власний розрахунок 3% річних з суми основної заборгованості у розмірі 4120,50 грн. у лютому 2011 року (з 17.02.2011 по 28.02.2011), що складає 28,72 грн., а саме:

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір процентів річнихЗагальна сума процентів 4120,5016.03.2011 08.06.2011853 %28,72

Враховуючи означене, загальна сума 3% річних складає 28,72 грн. (виходячи з суми основної заборгованості за лютий 2011 року) + 43,17 грн. (виходячи з суми основної заборгованості за березень 2011 року) + 19,44 грн. (виходячи з суми основної заборгованості за квітень 2011 року), а всього 91,33 грн.

Таким чином з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума основного боргу у розмірі 25675,15 грн., сума пені - 473,32 грн., сума штрафу - 2567,52 грн., сума 3% річних 91,33 грн., а всього 28804,32 грн.

Згідно зі статтями 44, 49 Господарського процесуального кодексу України державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають стягненню з відповідача в доход державного бюджету пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись статтями 49, 82-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України,

в и р і ш и в :

1Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Аква Люкс» (99011, місто Севастополь, вулиця Суворова, 22-а, ідентифікаційний код 35687620) на користь Регіонального відділення Фонду державного майна України в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі (99008, м. Севастополь, пл. Повсталих, 6, ідентифікаційний код 20677058) заборгованість по орендної плати за період з 17.02.2011 по 06.05.2011 у розмірі 25675,15 грн., суму пені - 473,32 грн., суму штрафу - 2567,52 грн., суму 3% річних 91,33 грн., а всього 28804,32 грн. (двадцять вісім тисяч вісімсот чотири грн. 32 коп.)

3.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Аква Люкс» (99011, місто Севастополь, вулиця Суворова, 22-а, ідентифікаційний код 35687620) в дохід Державного бюджету України (Державний бюджет, Ленінський район міста Севастополя, п/р 31113095700007 в ГУ ДКУ у м. Севастополі, ідентифікаційний код 24035598, МФО 824509, код платежу 22090200) державне мито в розмірі 288,04 грн.

4.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Аква Люкс» (99011, місто Севастополь, вулиця Суворова, 22-а, ідентифікаційний код 35687620) в дохід Державного бюджету України (Державний бюджет, Ленінський район міста Севастополя, п/р 31212264700007 в ГУ ДКУ у м. Севастополі, ідентифікаційний код 24035598, МФО 824509, код платежу 22050003) витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 193,76 грн.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

5. В іншій частині позовних вимог відмовити.

Суддя підписО.С. Погребняк

Рішення оформлено відповідно

до вимог статті 84 ГПК України

і підписано 25.07.2011.