Рішення № 17301461, 22.06.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5/5622.06.11 За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-будівельна компанія "Центренергобуд"

доПриватного підприємства "Під ключ"

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні

відповідачаКомунального підприємства "Житомирбудзамовник"

простягнення 30 697 450,12 грн.

за зустрічним позовом Приватного підприємства "Під ключ"

доТовариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-будівельна компанія "Центренергобуд"

про стягнення 16 652 094,61 грн.

Головуючий суддя Бойко Р.В.

Судді: Мудрий С.М.

Самсін Р.І.

Представники сторін:

від позивача за первісним позовом:Слюсар І.М.

від відповідача за первісним позовом:Василевський П.Ю.

від третьої особи за первісним позовом:Василевський П.Ю. ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Виробничо-будівельна компанія "Центренергобуд" (надалі –"Товариство") звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Приватного підприємства "Під ключ" (надалі –"Підприємство") про стягнення 35789 161,10 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Товариство на виконання умов договору підряду на капітальне будівництво №77/1 від 10.10.2007 р. виконало підрядні роботи, а Підприємство належним чином грошове зобов’язання по оплаті виконаних робіт не виконав, в зв’язку з чим виникла заборгованість у розмірі 16 586 500,67 грн. Крім того, позивачем за первісним позовом заявлено вимогу про стягнення з відповідача за первісним позовом пені у розмірі 10842983,51грн., інфляційних втрат у розмірі 6 914 661,31 грн. та 3% річних у розмірі 1445015,61грн. за прострочення виконання грошового зобов’язання.

Ухвалою господарського суду міста Києва (суддя Іванова Л.Б.) від 04.10.2010 р. порушено провадження у справі та призначено її до розгляду на 19.10.2010 р.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 19.10.2010 р. у зв’язку із неявкою представника відповідача за первісним позовом розгляд справи відкладено до 02.11.2010 р.

02.11.2010 р. через канцелярію суду представником відповідача за первісним позовом подано відзив на первісну позовну заяву, в якому в задоволенні позову просив відмовити повністю, вказував на: завищення Товариством вартості виконаних у період з січня 2008 року по грудень 2009 року за спірним договором робіт на 16 652 094,61 грн.; зарахування зустрічних вимог на суму 30 895 195,85 грн., а не 22 146 140,34 грн., як вказує позивач за первісним позовом; припинення дії спірного договору з 31.12.2009 р., а тому відносини сторін з 01.01.2010р. були позадоговірними.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 02.11.2010 р. залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача за первісним позовом –Комунальне підприємство "Житомирбудзамовник" (надалі –КП"Житомирбудзамовник"), розгляд справи відкладено до 16.11.2010 р.

02.11.2010 р. до канцелярії суду надійшла зустрічна позовна заява Підприємства до Товариства про стягнення 16 652 094,61 грн.

Зустрічний позов обґрунтований тим, що визначена Товариством в актах приймання виконаних підрядних робіт за договором підряду на капітальне будівництво №77/1 від 10.10.2007 р. вартість виконаних робіт значно перевищує визначену Підприємством на підставі Правил визначення вартості будівництва (ДБН Д.1.1-1-2000) вартості, у зв’язку з чим позивач за зустрічним позовом на підставі ст. 1212 Цивільного кодексу України вказує на обов’язок відповідача за зустрічним позовом повернути суму встановленої різниці вартості робіт у розмірі 16652094,61 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 04.11.2010 р. прийнято зустрічну позовну заяву до спільного розгляду з первісним позовом, розгляд зустрічного позову призначено на 16.11.2010 р.

В судовому засіданні представником позивача за первісним позовом було подано заяву про уточнення позовних вимог, в якій просив стягнути з відповідача за первісним позовом суму основного боргу у розмірі 16 586 500,67 грн., пеню у розмірі 5 021 816,89 грн., інфляційні втрати у розмірі 7 577 773,23 грн. та 3% річних у розмірі 1 511 359,33 грн. Також, подав відзив на зустрічну позовну заяву, в якому в задоволенні зустрічного позову просив відмовити, вказував на те, що всі акти виконаних підрядних робіт та довідки про вартість виконаних підрядних робіт за договором підряду на капітальне будівництво №77/1 від 10.10.2007 р. підписані повноважним представником та скріплені печаткою Підприємства без будь-яких претензії щодо визначеної вартості виконаних робіт.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 16.11.2010 р. у зв’язку із неявкою представника третьої особи за первісним позовом розгляд справи відкладено до 30.11.2010р.

В судовому засіданні представником третьої особи за первісним позовом подано поясненні по справі, в якому проти первісного позову заперечує, зустрічні позовні вимоги підтримує та просить їх задовольнити, а також вказує на необхідність призначення судової експертизи.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 30.11.2010 р. у справі №5/56 призначено судову будівельно-технічну експертизу, проведення якої доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз, провадження у справі зупинено до проведення судової експертизи та отримання висновку експерта.

31.01.2011 р. до канцелярії суду від Київського науково-дослідного інституту судових експертиз надійшов лист, з якого вбачається, що призначена ухвалою суду від 30.11.2010 р. експертиза не проведена, а матеріали справи №5/56 повернуто до господарського суду міста Києва.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 02.02.2011 р. поновлено провадження у справі та призначено її до розгляду на 08.02.2011 р.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 08.02.2011 р. у справі №5/56 призначено судову будівельно-технічну експертизу, проведення якої доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз, провадження у справі зупинено до проведення судової експертизи та отримання висновку експерта.

21.03.2011 р. до канцелярії суду від Київського науково-дослідного інституту судових експертиз надійшов лист, з якого вбачається, що призначена ухвалою суду від 08.02.2011 р. експертиза не проведена, а матеріали справи №5/56 повернуто до господарського суду міста Києва.

Розпорядженням заступника Голови господарського суду міста Києва від 23.03.2011 р. №5/56 у зв’язку із призначенням судді Іванової Л.Б. на посаду судді Вищого господарського суду України справу №5/56 передано уповноваженій особі для здійснення автоматичного розподілу.

Згідно автоматизованої системи документообігу господарського суду міста Києва справу №5/56 передано на розгляд судді Бойко Р.В.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 25.03.2011 р. (суддя Бойко Р.В.) прийнято до провадження справу №5/56, поновлено провадження по ній та призначено її до розгляду на 13.04.2011 р.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 13.04.2011 р. у зв’язку із необхідністю витребування додаткових доказів та невиконання сторонами вимог ухвали суду розгляд справи відкладено до 27.04.2011 р.

27.04.2011 р. через канцелярію суду представником відповідача за первісним позовом подано клопотання про призначення будівельно-технічної експертизи.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 27.04.2011 р. у зв’язку із невиконанням відповідачем та третьою особою вимог ухвал суду розгляд справи відкладено до 18.05.2011 р., зобов’язано Підприємство надати суду обґрунтування суми розбіжностей зарахованих зустрічних однорідних вимог та навести конкретні обставини на підтвердження завищення вартості та кількості підрядних робіт, порядок розрахунку вартості робіт, вказаний в зустрічному позові.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 18.05.2011 р. у зв’язку із невиконанням сторонами вимог ухвал суду розгляд справи відкладено до 01.06.2011 р., повторно зобов’язано Підприємство надати суду обґрунтування суми розбіжностей зарахованих зустрічних однорідних вимог та навести конкретні обставини на підтвердження завищення вартості та кількості підрядних робіт (методологія розрахунку).

Ухвалою господарського суду міста Києва від 01.06.2011 р. у зв’язку із невиконанням сторонами вимог ухвал суду розгляд справи відкладено до 22.06.2011 р., втретє зобов’язано Підприємство надати суду обґрунтування суми розбіжностей зарахованих зустрічних однорідних вимог та навести конкретні обставини на підтвердження завищення вартості та кількості підрядних робіт (методологія розрахунку).

Ухвалою господарського суду міста Києва від 01.06.2011 р. вирішено здійснити розгляд справи колегіально у складі трьох суддів.

Розпорядженням Голови господарського суду міста Києва від 01.06.2011 р. для здійснення колегіального розгляду справи №5/56 визначеного наступних суддів: Бойко Р.В. (головуючий), Самсін Р.І., Мудрий С.М.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 01.06.2011 р. колегією суддів прийнято до провадження справу №5/56.

В судове засідання 22.06.2011 р. представник відповідача та третьої особи за первісним позовом в судове засідання з'явився, просив призначити у справі будівельно-технічну експертизу.

Судом в задоволенні клопотання представника відповідача за первісним позовом про призначення будівельно-технічної експертизи відмовлено, оскільки судом у справі №5/56 вже призначалася будівельно-технічна експертиза, проведення якої доручалося Київському науково-дослідному інституту судових експертиз, однак проведено не було у зв’язку із відсутністю відповідних методик та обладнання (лист КНДІСЕ №1932/11-15 від 03.03.2011 р.). Крім того, судом тричі витребовувалося від відповідача та третьої особи за первісним позовом необхідні документи, яких на виконання вимог ухвал суду так і не було надано.

В судове засідання представник позивача за первісним позовом з'явився, первісні позовні вимоги підтримує та просить задовольнити їх повністю, в задоволенні зустрічного позову просить відмовити.

Представник відповідача та третьої особи за первісним позовом зустрічні позовні вимоги підтримує та просить їх задовольнити, в задоволенні первісного позову просить відмовити.

В судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

У судових засіданнях складалися протоколи згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників учасників судового процесу, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

10.10.2007 р. між Підприємством (генеральний підрядник) та Товариством (підрядник) було укладено договір підряду на капітальне будівництво №77/1 (надалі –"Договір").

Положеннями п.п. 2.1, 2.2, 2.3 Договору встановлено, що за даним договором підрядник зобов’язується власними та/або залученими силами і засобами збудувати та передати генеральному підряднику, в установлений даним договором строк, житловий комплекс з вбудовано-прибудованими приміщеннями та підземною автостоянкою по вул. Щербакова, 52 в Шевченківському районі м. Києва, загальною площею 53 566,82 кв. м., (об’єкт будівництва) відповідно до затвердженої проектної документації та умов даного договору, а генеральний підрядник зобов’язується надати підряднику будівельний майданчик, передати йому проектно-кошторисну документацію, прийняти закінчені роботи по будівництву об’єкту та оплатити їх. Підрядник повинен побудувати та здати в експлуатацію об’єкт в обсягах, вказаних у переліку-характеристиці об’єкта (додаток №6). Договірна ціна визначається у додатку №1 до договору.

Додатковими угодами до Договору, укладеними між сторонами у період з 2008 року по 2010 рік, сторонами переглядалася договірна вартість робіт.

Відповідно до п. 4.1 Договору генеральний підрядник зобов’язаний забезпечити своєчасне фінансування будівництва об’єкту, розрахунки з підрядником за виконані роботи та витрачені матеріали відповідно до умов даного договору.

Згідно із п. 4.3 Договору генеральний підрядник зобов’язаний сплачувати вартість виконаних підрядних робіт на підставі актів приймання виконаних робіт (форма №КБ-2в) та довідок про вартість виконаних робіт (форми №КБ-3) протягом 10 банківських днів з дня підписання цих документів уповноваженими представниками сторін та скріплення їх печатками сторін, за умови належного оформлення підрядником виконавчої документації, актів на приховані роботи, актів обстеження, обмірів, випробувань, надання сертифікатів та паспортів якості на матеріали та конструкції, оформлення журналів виконаних робіт, тощо за об’єми робіт, які визначені в відповідних актах приймання виконаних робіт (форма №КБ-2в) та довідках про вартість виконаних робіт (форми №КБ-3) та пропонуються до оплати але не пізніше 15 числа поточного місяця.

Пунктом 4.4 Договору встановлено, що акт приймання виконаних робіт (форми №КБ-2в) та довідки про вартість виконаних робіт (форми №КБ-3) за звітний період складається підрядником у двох примірниках на підставі прийнятих генеральним підрядником фактичних обсягів робіт у межах проектної документації, відомості вартості якості використаних матеріальних ресурсів згідно норм її витрат, і подаються для підписання генеральному підряднику щомісячно, але не пізніше 30-го числа місяця. По результатам розгляду них протягом 5 банківських днів генеральний підрядник повинен або підписати довідку (форми №КБ-3) та акт (форми №КБ-2в) або надати підряднику обґрунтовані заперечення.

У відповідності до п. 5.1 Договору підрядник зобов’язується розпочати виконання робіт на протязі 5 днів з моменту підписання цього договору, але не пізніше фактичної передачі генеральним підрядником будівельного майданчику, а також дозвільної та проектно-кошторисної документації на випробування свай. Про початок робіт складається двосторонній акт, який засвідчує дату початку робіт підрядником.

На виконання умов Договору у період з січня 2008 року по березень 2010 року Товариством було виконано, а Підприємством прийнято підрядні роботи на загальну суму 102314241,01 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи підписаними повноважними представниками та скріпленими печатками сторін актами приймання виконаних підрядних робіт та довідками про вартість виконаних підрядних робіт.

Відповідач за первісним позовом частково розрахувався за виконані позивачем за первісним позовом підрядні роботи у розмірі 63 581 600,00 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи банківськими виписками, а частково зобов’язання Підприємства по оплаті виконаних підрядних робіт у розмірі 22 146 140,34 грн. було припинено шляхом зарахування однорідних зустрічних вимог.

Спір у справі виник у зв’язку із неналежним, на думку позивача за первісним позовом, виконанням відповідачем за первісним позовом грошового зобов’язання по оплаті виконаних на підставі Договору робіт, у зв’язку з чим позивач за первісним позовом вказує на існування заборгованості у розмірі 16 586 500,67 грн., а позивач за зустрічним позовом вказує на невірне визначення відповідачем за зустрічним позовом вартості виконаних за Договором підрядних робіт.

Договір є договором підряду, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 61 Цивільного кодексу України.

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно із ч. 1 ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Матеріалами справи (акти приймання виконаних підрядних робіт та довідки про вартість виконаних підрядних робіт) підтверджується виконання позивачем за первісним позовом робіт за Договором на загальну суму 102 314 241,01 грн.

Вказані акти та довідки містять підписи повноважних представників та відтиск печатки відповідача за первісним позовом.

Доказів зволікання чи несвоєчасного виконання робіт, а також виявлення недоліків виконаних робіт, з якими положення Договору передбачають можливість затримання розрахунків відповідачем за первісним позовом не надано, а зміст актів приймання виконаних підрядних робіт свідчить про прийняття робіт у визначені Договором строки та без будь-яких зауважень.

Твердження відповідача за первісним позовом про те, що Договір припинив свою дію 31.12.2009 р. судом відхиляються з огляду на наступне.

Відповідно до п. 18.1 Договору цей договір вважається укладеним та набирає чинності з моменту підписання і скріплення печатками його уповноваженими представниками сторін та діє до повного виконання сторонами своїх обов’язків у повному обсязі, але не пізніше 31.12.2009 р.

В той же час, за змістом п. 18.2 Договору строк дії договору може бути пролонговано.

Частинами 1, 2 ст. 205 Цивільного кодексу України встановлено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Як вбачається із матеріалів справи акти приймання виконаних підрядних робіт та довідки про вартість виконаних підрядних робіт, які складалися та підписувалися сторонами після 31.12.2009 р., містять посилання саме на Договір.

Також, посилання на Договір міститься в гарантійному листі Підприємства №21 від 07.07.2010 р., в якому відповідач за первісним позовом вказує на наявність заборгованості перед Товариством, що виникла згідно Договору за виконані будівельно-монтажні роботи в 2007-2010 роках.

Крім того, в матеріалах справи наявні підписані повноважними представниками та скріплені печатками сторін додаткові угоди №22 та № 27 до Договору, що укладалися між сторонами 29.01.2010 р. та 16.07.2010 р.

З огляду на викладене, вбачається волевиявлення сторін на продовження дії Договору та здійснення передачі/приймання виконаних підрядних робіт з 01.01.2010р. саме на виконання умов Договору.

Посилання відповідача за первісним позовом на те, що визначена Товариством в актах приймання виконаних підрядних робіт та довідках про вартість виконаних підрядних робіт за Договором вартість виконаних робіт значно перевищує дійсну вартість виконаних робіт, різниця між якими становить 16 652 094,61 грн., судом відхиляється з огляду на наступне.

По-перше, відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно із ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Ухвалами господарського суду міста Києва від 13.04.2011 р., 27.04.2011 р., 18.05.2011 р., 01.06.2011 р. суд зобов’язував Підприємство навести конкретні обставини на підтвердження завищення вартості та кількості підрядних робіт (методологію розрахунку).

На виконання вимог вказаних ухвал суду представником відповідача за первісним позовом не було надано будь-яких доказів на підтвердження завищення вартості та кількості виконаних позивачем підрядних робіт та не було наведено методологію розрахунку.

Крім того, для визначення питання: "чи відповідає вартість робіт, зазначених в актах приймання виконаних підрядних робіт за формою КБ-2в за період з січня 2008 року по грудень 2009 року Правилам визначення вартості будівництва (ДБН Д.1.1-1-2000)?", судом призначалася будівельно-технічна експертиза, однак матеріали даної справи було повернуто Київським науково-дослідним інститутом судових експертиз без виконання експертизи у зв’язку із відсутністю відповідних методик та обладнання для вирішення поставлених в ухвалі суду питань (лист КНДІСЕ №1932/11-15 від 03.03.2011 р.).

По-друге, всі спірні акти приймання виконаних підрядних робіт та довідки про вартість виконаних підрядних робіт прийняті та підписані відповідачем, а в подальшому передані замовнику будівництва, що підтверджується наявними в матеріалах справи актами приймання виконаних підрядних робіт та довідками про вартість виконаних підрядних робіт, підписаними представниками та скріпленими печатками відповідача за первісним позовом та третьої особи.

Будь-яких заперечень щодо наданих позивачем за первісним позовом на підписання спірних актів приймання виконаних підрядних робіт та довідок про вартість виконаних підрядних робіт Підприємством згідно п. 4.4 Договору не заявлялося.

Тобто, протягом 2008-2009 р.р. виконані Товариством роботи приймалися за визначеною у спірних актах та довідках як генеральним підрядником (Підприємство), так і замовником будівництва (КП"Житомирбудзамовник").

Заперечення відповідача за первісним позовом стосовно вартості виконаних робіт були заявлені позивачу за первісним позовом вже після звернення Товариства з позовом до суду, а посилання Підприємства на звернення третьої особи до його з зауваженнями щодо вартості робіт у березні 2010 року судом відхиляються, адже у липні 2010 року Підприємство визнало свою заборгованість перед Товариством (гарантійний лист №21 від 07.07.2010 р., додаткова угода №27 до Договору), розраховану саме за вартістю підписаних спірних актів приймання виконаних підрядних робіт.

По-третє, за змістом п. 13.1.3 Договору делегування генеральним підрядником повноважень не звільняє його від відповідальності перед підрядником за невиконання або неналежне виконання договірних зобов’язань, а також не позбавляє права здійснювати контроль за якістю, вартістю та обсягами виконання робіт.

Відтак, Підприємство не було позбавлено права перевірити вартість та обсяги виконаних Товариством підрядних робіт за Договором як у момент їх виконання, так і у момент їх прийняття та підписання відповідних актів та довідок.

З огляду на викладене, підстави вважати визначену в наявних в матеріалах справи актах приймання виконаних підрядних робіт та довідках про вартість виконаних підрядних робіт Товариством та прийняту Підприємством вартість виконаних робіт завищеною відсутні.

За таких обставин, в задоволенні зустрічних позовних з викладених у позові Підприємства правових підстав необхідно відмовити.

Відповідно до ч. 1 ст. 854 Цивільного кодексу України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Згідно із пунктом 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Отже, з урахуванням положень ст. 530 Цивільного кодексу України та враховуючи п. 4.3 Договору строк виконання грошового зобов’язання відповідача за первісним позовом по оплаті виконаних позивачем за первісним позовом згідно Договору підрядних робіт у розмірі 102314241,01 грн. на момент звернення з первісним позовом до суду настав.

Із матеріалів справи вбачається, що відповідачем за первісним позовом було частково оплачено виконані Товариством згідно Договору підрядні роботи у розмірі 63 581 600,00 грн., а частково зобов’язання Підприємства по оплаті виконаних підрядних робіт у розмірі 22146140,34 грн. було припинено шляхом зарахування однорідних зустрічних вимог.

Посилання відповідача за первісним позовом на те, що його зобов’язання по оплаті виконаних підрядних робіт було припинено шляхом зарахування однорідних зустрічних вимог у розмірі 30 895 195,85 грн., а не у розмірі 22 146 140,34 грн., як вказує Товариство, судом відхиляється з огляду на наступне.

На підтвердження наведеного Підприємство посилається на ряд договорів про переведення боргу, укладені між Товариством, Підприємством та третіми особами, за якими Підприємство взяло на себе зобов’язання по виконанню грошових зобов’язань Товариства перед третіми особами.

В той же час, відповідно до ст. 601 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги. Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін.

Згідно із ч. 3 ст. 203 Господарського кодексу України господарське зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічної однорідної вимоги, строк якої настав або строк якої не зазначений чи визначений моментом витребування. Для зарахування достатньо заяви однієї сторони.

З огляду на викладені норми, для здійснення зарахування зустрічних вимог необхідна наявність заяви однієї із сторін про вчинення такої дії.

В матеріалах справи відсутні, а відповідачем за первісним позовом не надано доказів звернення до позивача за первісним позовом з заявами про зарахування зустрічних вимог в розмірі 8 749 055,51 грн., що становить різницю між визнаною Товариством сумою зарахування зустрічних вимог (22 146 140,34 грн.) та наведеною Підприємством сумою зарахування зустрічних позовних вимог (30 895 195,85 грн.).

Представник відповідача за первісним позовом визнав, що з такими заявами до Товариства не звертався.

Таким чином, заборгованість Підприємства перед Товариством за виконані останнім згідно Договору підрядні роботи становить 16 586 500,67 грн.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 ст. 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Матеріалами справи підтверджується наявність у відповідача за первісним позовом грошового зобов’язання по сплаті на користь позивача 16 586 500,67 грн. на підставі Договору. Відповідачем вказана заборгованість не спростована, доказів її погашення не надано.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Підприємство обставин, з якими чинне законодавство пов'язує можливість звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання, не наведено.

За таких обставин, позовні вимоги Товариства про стягнення з Підприємства суми основного боргу у розмірі 16 586 500,67 грн. є правомірними та обґрунтованими.

Також, позивачем за первісним позовом заявлено вимоги про стягнення з відповідача за первісним позовом інфляційних втрат у розмірі 7 577 773,23 грн. та 3% річних у розмірі 1511359,33грн. за прострочення виконання грошового зобов’язання.

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Здійснивши перерахунок згідно наданого позивачем розрахунку (доданого до заяви про уточнення позовних вимог від 15.11.2010 р. (а.с. 98 т. 2)), враховуючи дати виконання грошового зобов’язання по оплаті кожного спірного акту окремо, з урахуванням часткових оплат та часткового зарахування зустрічних вимог, суд вважає за можливе задоволення вимоги позивача за первісним позовом та стягнення з відповідача за первісним позовом інфляційних втрат у розмірі 7 577 773,23 грн. та 3% річних у розмірі 1511 359,33 грн.

Також, позивачем за первісним позовом заявлено вимогу про стягнення з відповідача за первісним позовом пені у розмірі 5 021 816,89грн. за прострочення виконання грошового зобов’язання.

Судом встановлено, що відповідач за первісним позовом у встановлений Договором строк свого обов’язку по перерахуванню коштів не виконав, допустивши прострочення виконання грошового зобов’язання, тому дії Підприємства є порушенням договірних зобов’язань (ст. 610 Цивільного кодексу України), і він вважається таким, що прострочив (ст. 612 Цивільного кодексу України), відповідно є підстави для застосування встановленої законом відповідальності.

Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки.

Відповідно до п. 15.4 Договору генеральний підрядник несе майнову відповідальність за порушення строків проведення розрахунків –пеня в розмірі подвійної облікової ставки від суми простроченого платежу за кожний календарний день прострочення, що діяла в період прострочення.

Позивачем за первісним позовом заявлено вимогу про стягнення пені, нарахованої у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за прострочення по оплаті кожного акту окремо з урахуванням часткових оплат, часткового зарахування зустрічних вимог, враховуючи приписи ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України та встановлених законодавством строків позовної давності щодо вимог про стягнення пені.

Здійснивши перерахунок заявленої до стягнення пені згідно наданого позивачем за первісним позовом розрахунку (доданого до заяви про уточнення позовних вимог від 15.11.2010 р.), суд вважає правомірною вимогу Товариства про стягнення з Підприємства пені у розмірі 5 021 816,89 грн., однак відзначає наступне.

Частиною 1 ст. 233 Господарського кодексу України встановлено, що у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно зі збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкції. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов’язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов’язанні; не лише майнові, а й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

У відповідності до частини 3 статті 83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов’язання.

Застосовуючи цей припис, слід враховувати вказівку, що міститься в п. 2.4. роз’яснення Вищого арбітражного суду України від 29.04.1994 р. № 02-5/293 "Про деякі питання практики застосування майнової відповідальності за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов’язань". Вирішуючи питання про зменшення розміру пені, яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов’язання, арбітражний суд повинен об’єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов’язань, причини неналежного виконання або невиконання зобов’язання, незначності прострочення у виконанні зобов’язання, невідповідності розміру пені наслідкам порушення, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків.

Суд враховує, що відповідач за первісним позовом є лише генеральним підрядником на будівництві спірного об’єкту, фінансування якого здійснюється за рахунок коштів третьої особи, а сума правомірно нарахованих пені, інфляційних втрат (7 577 773,23 грн.) та 3% річних (1 511 359,33 грн.) є надмірною в порівнянні із сумою заборгованості, прострочення з оплати якої допущено відповідачем.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 3 Цивільного кодексу України загальними засадами цивільного законодавства є справедливість, добросовісність та розумність.

Таким чином, враховуючи наведені обставини, керуючись п. 6 ч. 1 ст. 3 Цивільного кодексу України, ч. 1 ст. 233 Господарського кодексу України, п. 3 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає за необхідне реалізувати надане йому право та зменшити розмір пені, що підлягає стягненню з відповідача за первісним позовом на користь Товариства до 1 000000,00грн.

В іншій частині заявленої до стягнення пені у розмірі 4 021 816,89 грн. необхідно відмовити з наведених підстав.

За таких обставин, суд приходить до висновку про необхідність задоволення первісних позовних вимог та стягнення з Підприємства на користь Товариства основного боргу у розмірі 16 586 500,67 грн., пені у розмірі 1 000 000,00 грн., інфляційних втрат у розмірі 7577773,23грн. та 3% річних у розмірі 1 511 359,33 грн. В іншій частині заявлених первісних позовних вимог необхідно відмовити з викладених підстав.

Оскільки судом не встановлено наявності визначеного в зустрічному позові завищення вартості виконаних підрядних робіт, то підстави для задоволення зустрічного позову із викладених у ньому підстав відсутні.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати за первісним позовом покладають на сторін пропорційно розміру задоволених вимог, а за зустрічним позовом - на Підприємство.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд –

ВИРІШИВ:

1.Первісний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-будівельна компанія "Центренергобуд" задовольнити частково.

2.Стягнути з Приватного підприємства "Під ключ" (03037, м. Київ, вул. Клименка, 15; ідентифікаційний код 33020013) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-будівельна компанія "Центренергобуд" (04073, м. Київ, вул. Сирецька, 27-А; ідентифікаційний код 34294252) суму основного боргу у розмірі 16 586 500 (шістнадцять мільйонів п’ятсот вісімдесят шість тисяч п’ятсот) грн. 67 коп., пеню у розмірі 1 000 000 (один мільйон) грн. 00 коп., інфляційні втрати у розмірі 7 577 773 (сім мільйонів п’ятсот сімдесят сім тисяч сімсот сімдесят три)грн. 23 коп., 3% річних у розмірі 1 511 359 (один мільйон п’ятсот одинадцять тисяч триста п’ятдесят дев'ять) грн. 33 коп., державне мито у розмірі 22 159 (двадцять дві тисячі сто п’ятдесят дев'ять) грн. 13 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 205 (двісті п’ять) грн. 08 коп. Видати наказ.

3. В іншій частині в задоволенні первісного позову відмовити.

4.В задоволенні зустрічного позову Приватного підприємства "Під ключ" відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Головуючий суддя                                                                                 Р.В. Бойко

Судді:                                                                                                     С.М. Мудрий

                                                                                                               Р.І. Самсін

Дата підписання повного тексту рішення –29.06.2011 р.