Рішення № 17301276, 20.06.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

№ 27/9020.06.11 За позовом Фізичної особи підприємця ОСОБА_1

до1) Приватного підприємства «Олікс і Ко»

2) Товариства з обмеженою відповідальністю «Інсайт Капітал»

простягнення 23 028, 87 грн.

Суддя Дідиченко М.А.

Секретар Приходько Є.П.

Представники сторін: Від позивача: ОСОБА_1; Від відповідачів:1)не зявились;

2) не зявились ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Приватного підприємства «Олікс і Ко»про стягнення заборгованості у розмірі 22500, 00 грн. основного боргу, 381, 77 грн. інфляційних нарахувань та 146, 10 грн. 3 % річних та Товариства з обмеженою відповідальністю «Інсайт капітал» про стягнення 1,00 грн., з підстав порушення відповідачами строків оплати за надані юридичні послуги.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.04.2011 року порушено провадження у справі та призначено до розгляду на 17.05.2011 року.

10.05.2011 року позивач через загальний відділ діловодства суду подав заяву про збільшення розміру позовних вимог, відповідно до якої просив суд стягнути з відповідача 1 основну заборгованість у розмірі 2020, 00 Євро, що станом на 05.05.2011 року за офіційним курсом НБУ становить 23952, 51 грн., інфляційні нарахування у розмірі 868, 70 грн. та 3 % річних у розмірі 39, 96 Євро, що станом на 05.05.2011 року за офіційним курсом НБУ становить 473, 83 грн. Інші позовні вимоги, що визначені в гривнях, просив залишити такими як вони заявлені. Крім того, представник позивача подав клопотання про вихід за межі позовних вимог, відповідно до якого просив суд вийти за межі позовних вимог та задовольнити позовні вимоги позивача до відповідача 1 з формулюванням у рішенні суду: стягнути з відповідача 1 на користь позивача суму заборгованості в розмірі 2020, 00 євро за офіційним курсом євро до гривні на день платежу, але у сумі не менше ніж 23952, 51 грн. Стягнути з відповідача 1 на користь позивача суму трьох процентів річних у розмірі 39, 96 євро за офіційним курсом євро до гривні на день платежу, але у сумі не менше ніж 473, 83 грн.

У судовому засіданні 17.05.2011 року подав витребувані судом докази та підтримав подані через загальний відділ діловодства суду заяви про збільшення розміру позовних вимог та про вихід за межі позовних вимог.

Так, відповідно до ч. 4 ст. 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

З огляду на вищевикладене, судом прийнята до розгляду подана позивачем заява про збільшення розміру позовних вимог.

Представники відповідачів 1, 2 у судове засідання 17.05.2011 року не з'явились, вимоги ухвали суду від 22.04.2011 року не виконали, однак від відповідача 2 через загальний відділ діловодства суду надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.05.2011 року відкладено розгляд справи до 06.06.2011 року.

Позивач у судовому засіданні 06.06.2011 року подав витребувані судом нормативно-обгрунтовані письмові пояснення щодо клопотання про вихід за межі позовних вимог з урахуванням норм встановлених в п. 4 ч. 1 ст. 84 ГПК України про умовне рішення, відповідно до яких просив суд просив суд стягнути з відповідача 1 суму заборгованості в грошовому еквіваленті іноземної валюти 2020, 00 євро у гривнях відповідно до статті 533 ЦК України.

Представники відповідачів 1, 2 у судове засідання 06.06.2011 року не з'явились, вимоги попередніх ухвал суду не виконали, про поважні причини неявки суд не повідомили.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 06.06.2011 року відкладено розгляд справи до 20.06.2011 року.

У судовому засіданні 20.06.2011 року позивач заявив клопотання про виклик у судове засідання генерального директора Приватного підприємства «Олікс і Ко»ОСОБА_2, бухгалтера Приватного підприємства «Олікс і Ко»ОСОБА_3 та фінансового директора Товариства з обмеженою відповідальністю «Інсайт капітал»ОСОБА_4 для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

Згідно із ст. 30 ГПК України в судовому процесі можуть брати участь посадові особи та інші працівники підприємств, установ, організацій, державних та інших органів, коли їх викликано для дачі пояснень з питань, що виникають під час розгляду справи.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши представників сторін, суд відмовив у задоволенні клопотання позивача про виклик у судове засідання посадових осіб ПП «Олікс і Ко»та ТОВ «Інсайт Капітал»для дачі пояснень з підстав його недоцільності.

Представники відповідачів 1, 2 у судове засідання 21.06.2011 року не з'явились, вимоги попередніх ухвал суду не виконали, про поважні причини неявки суд не повідомили, хоча про час і місце судового засідання були повідомлені належним чином, що підтверджується повідомленнями про вручення поштових відправлень № 12903654 та № 12903662.

За таких обставин, на підставі статті 75 ГПК України, справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, заслухавши його пояснення, всебічно і повно зясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

В С Т А Н О В И В:

18.08.2010 року між Приватним підприємством «Олікс і Ко»(надалі - замовник) та Фізичною особою підприємцем ОСОБА_1 (надалі - виконавець) був укладений договір про надання юридичних послуг (надалі - договір), за яким виконавець надає на користь замовника юридичні послуги, як це може час від часу визначати замовник у письмовій та у будь-якій іншій формі, відповідно до домовленості сторін, з метою надати допомогу замовнику у досягненні цілей та предмету його діяльності.

Відповідно до п. 2 договору у звязку із наданням виконавцем юридичних послуг на користь замовника, виконавець, на вимогу замовника, виконує наступні види діяльності:

-підготовка аналітичних матеріалів з питань українського законодавства;

-проведення юридичних експертиз проектів, повязаних із забезпеченням відповідної діяльності замовника; визначення юридичного статусу та фінансово-економічної благонадійності українських та іноземних субєктів господарської діяльності потенційних партнерів замовника;

-підготовка юридичних документів; ведення судових справ за участю замовника;

-проведення переговорів від імені замовника із третіми сторонами.

Згідно із п. 4 договору сторони погоджують, що сплата плати за надані послуги здійснюється на підставі використання погодинних ставок виконавця, згідно з якими одна година праці виконавця коштує гривневий еквівалент 80 євро.

Пунктом 5 договору вставлено, що змовник перераховує на користь виконавця плату за надані послуги в термін до десяти (10) календарних днів від дати отримання рахунків-фактур. Кожний такий рахунок-фактура визнається достатньою підставою для здійснення перерахування замовником відповідної плати за надані послуги на банківські рахунки виконавця.

17.11.2010 року позивач направив на адресу відповідача 1 рахунок-фактуру № 1/11/10 від 15.11.2010 року та акт № 1 про виконану роботу (надані послуги) від 20.11.2010 року на 12.200, 00 грн. (1100, 00 євро, що еквівалентно становить 12100, 00 грн. + 100, 00 грн. відшкодування витрат)., рахунок-фактуру № 2/11/10 від 15.11.2010 року та акт № 2 про виконану роботу (надані послуги) від 20.11.2010 року на суму 5380, 00 грн. (480, 00 євро, що еквівалентно становить 5 280, 00 грн. + 100, 00 грн.), рахунок-фактуру № 3/11/10 від 15.11.2010 року та акт № 3 про виконану роботу (надані послуги) від 20.11.2010 року на суму 4 920, 00 грн. (440, 00 євро, що еквівалентно становить 4 840, 00 грн. + 80, 00 грн.), що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення наявним в матеріалах справи.

У відповідь відповідач 1 листом від 25.11.2010 року просив позивача надати погодинну роздруківку наданих послуг.

03.12.2010 року позивач направив відповідачеві 1 погодинну роздруківку витраченого часу згідно договору про надання юридичних послуг від 18.08.2010 року.

Відповідач 1 акти про виконану роботу (надані послуги) не підписав, мотивованої відмови від їх підписання не направив, оплату послуг не здійснив.

Враховуючи зазначене, позивач звернувся до суду з позовом (з урахуванням уточнень до позовних вимог) про стягнення з відповідача 1 суму заборгованості у розмірі 2020, 00 євро, що станом на 05.05.2011 року становить 23952, 51 грн.

Стаття 193 Господарського кодексу України (надалі ГК України) встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобовязується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобовязується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобовязаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (ст. 903 ЦК України).

На підтвердження надання відповідачеві 1 юридичних послуг позивач надав суду юридичний аудит Товариства з обмеженою відповідальністю «Інсайт капітал», який наявний в матеріалах справи.

Як зазначалося раніше, умовами договору передбачено, що замовник перераховує виконавцеві плату за надані послуги в термін до десяти календарних днів від дати отримання рахунків-фактур. Крім того, кожний рахунок-фактура є достатньою підставою для здійснення перерахування замовником відповідної плати за надані послуги (п. 5 договору).

Отже, відповідач 1 повинен був здійснити оплату за надані юридичні послуги у строк до 03.12.2010 року.

Відповідач 1 оплату наданих послуг у зазначений строк не здійснив.

Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Відповідач 1 у судові засідання не зявлявся, обґрунтованих заперечень щодо ненадання позивачем послуг або надання послуг в іншому обсязі, ніж вказано останнім, суду не надав.

Отже, факт порушення відповідачем договірних зобовязань судом встановлено та по суті не оспорений відповідачем.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Вимоги позивача відповідачем 1 не спростовані, належних доказів, які б підтверджували оплату відповідачем 1 не надано, тому позовні вимоги про стягнення заборгованості у розмірі 2020, 00 євро визнаються судом обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Статтею 55 ГПК України встановлено, що ціна позову у позовах про стягнення іноземної валюти визначається в іноземній валюті та у карбованцях відповідно до офіційного курсу, встановленого Національним банком України на день подання позову. Ціну позову вказує позивач. У випадках неправильного зазначення ціни позову вона визначається суддею.

Враховуючи зазначене, беручи до уваги, що станом на 20.04.2011 року (день подання позову) 1 євро за офіційним курсом НБУ становить 11, 392115 грн., 2020, 00 грн. становить 23012, 07 грн. та підлягає задоволенню у зазначеному розмірі.

Крім того, позивач за прострочення оплати наданих юридичних послуг просить суд стягнути з відповідача 1 збитки від інфляції у сумі 868, 70 грн. та 3% річних у розмірі 39, 96 євро, що еквівалентно становить 473, 83 грн.

Згідно з частиною 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як вказувалося раніше, відповідач 1 повинен був сплатити за надані послуги у строк до 03.12.2010 року. Таким чином, 3% річних нараховуються починаючи з 04.12.2010 року.

Отже, 3% річних становлять:

2020, 00 євро * 3% * 151 (з 04.12.2010 року о 05.05.2011 року) / 365 = 25, 07 євро

Таким чином, за перерахунком суд 3% річних складають 25, 07 євро, що еквівалентно становить 285, 60 грн. та підлягає задоволенню у зазначеному розмірі.

Рекомендація Верховного Суду України № 62-97р від 03.04.1997 року щодо порядку нарахування індексів інфляції при розгляді судових справ передбачає, що сума, яка внесена за період з 1 по 15 число відповідного місяця, наприклад, травня, індексується за період з розрахунком травня, а якщо з 16 по 31 число, то розрахунок починається з наступного місяця червня. Для визначення індексу за будь-який період необхідно щомісячні індекси, які складають відповідний період, перемножити між собою.

Розмір збитків від інфляції складає:

2020, 00 євро * 104,2% (зведений індекс з грудня 2010 року по березень 2011 року) 2020, 00 євро = 84, 84 євро, що еквівалентно становить 966, 71 грн.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право виходити за межі позовних вимог, якщо це необхідно для захисту прав і законних інтересів позивачів або третіх осіб з самостійними вимогами на предмет спору і про це є клопотання заінтересованої сторони.

Враховуючи те, що позивач заявив клопотання про вихід за межі позовних вимог, суд задовольняє збитки від інфляції у сумі 966, 71 грн.

Також, позивач звернувся до суд про стягнення з відповідача 2 за наданні послуги у сумі 1, 00 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги до відповідача 2, позивач зазначає, що орієнтовно 12.10.2010 року ним в офісі ТОВ «Інсайт капітал»в м. Києві про вул. Шолуденка, 3 були надані останньому протягом однієї години юридичні послуги.

Відповідно до ч. 1 ст. 623 ЦК України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. Враховуючи вказане, позивач визначив ціну послуг надану відповідачеві 2 у сумі 1, 00 грн.

Відповідно до ч.1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ч.2 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пункт 1 ч.2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачає, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 статті 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ч.1 статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ч.1 ст. 181 Господарського кодексу України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Згідно із ст. 205 Цивільного кодексу України правочин може вчинятись усно або в письмовій формі.

Відповідно до ст.639 Цивільного кодексу України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Частиною 2 ст. 640 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства для укладання договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна, або вчинення певної дії.

Отже, чинним законодавством передбачено вчинення договорів як письмовій, так і усній формах.

Частиною 1 ст. 206 ЦК України передбачено, що усно можуть вчинятися правочини, які повністю виконуються сторонами у момент їх вчинення, за винятком правочинів, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, а також правочинів, для яких недодержання письмової форми має наслідком їх недійсність.

Однак, у відповідності з ч. 2 ст. 180 Господарського кодексу України господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

Так, судом встановлено, що позивачем було надано відповідачеві 2 юридичні послуги, що підтверджується листом ТОВ «Інсайт Капітал»№ 191/01-2011 від 26.01.2011 року, наявним в матеріалах, відповідно до якого останній зазначив, що дійсно позивач протягом 1 години надавав юридичну консультацію відповідачеві 2.

Проте, як вбачається із матеріалів справи, сторонами (позивачем та відповідачем 2) не було погоджено ціни наданих послуг та строку їх оплати.

Відповідно до ст. 530 ЦК України передбачено, якщо строк (термін) виконання боржником обовязку не встановлений або визначений моментом предявлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час. Боржник повинен виконати такий обовязок у семиденний строк від дня предявлення вимоги, якщо обовязок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Як вбачається із матеріалів справи, позивач не звертався до відповідача 2 оплатити вартість наданих послуг, тому суд приходить до висновку, що строк виконання зобовязання по оплаті наданих послуг не настав.

Враховуючи вказане, беручи до уваги, що строк виконання зобовязання по оплаті наданих послуг не настав, суд відмовляє у задоволенні позовних вимог до відповідача 2.

Відповідно до статті 49 ГПК України при частковому задоволенні позову державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст. 206, 640, 901, 907 ЦК України, ст. 180, 181, 193 ГК України та ст.ст. 33, 44, 49, ст.ст. 82-85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В :

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного підприємства «Олікс і Ко»(45235, Волинська область, Ківерцівський район, с. Гремяче, вул. Перемоги, 21, корпус А; код ЄДРПОУ 35495313), з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення на користь Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (12301, АДРЕСА_1; ідентифікаційний код НОМЕР_1) заборгованість у розмірі 2020, 00 євро, що еквівалентно становить 23012, 07 грн., 3% річних у сумі 25, 07 євро, що еквівалентно становить 285, 60 грн., збитки від інфляції у розмірі 966, 71 грн., витрати по сплаті державного мита в сумі 242, 65 грн., та 226, 39 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В решті позовних вимогах відмовити.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

СуддяДідиченко М.А. Дата підписання 27.06.2011 року