Рішення № 17301214, 24.06.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 61/23024.06.11 За позовом:Дочірнього підприємства "Тютюнова компанія "Хамадей"

до:Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТАКТА"

про: стягнення боргу 967 570 грн. 95 коп.

Суддя Івченко А.М.

Представники Позивача:ОСОБА_1, довіреність №404/01 від 13.04.2011 Відповідача:не зявились

В судовому засіданні 24.06.2011 оголошено вступну та резолютивну частини рішення

Обставини справи:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Дочірнього підприємства "Тютюнова компанія "Хамадей" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТАКТА"про стягнення боргу 967 570 грн. 95 коп.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.05.2011 порушено провадження у справі № 61/230, розгляд справи призначено на 08.06.2011.

08.06.2011 позивач в судовому засіданні надав заяву про збільшення позовних вимог, згідно якої позивач просив суд стягнути з відповідача: 902 480 грн. 00 коп. основного боргу, 115 669 грн. 59 коп. пені, 18 413 грн. 02 коп. три відсотки річних.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.06.2011 розгляд справи було відкладено на 24.06.2011 у звязку неявкою відповідача в судове засідання.

Представник позивача в судове засідання, призначене на 24.06.2011, зявився, підтримав позовні вимоги.

Відповідач в судове засідання 24.06.2011 не зявився, своїх представників не направив, вимог ухвали суду не виконав, витребуваних судом документів не надав.

Відповідно до ст. 64 Господарського процесуального кодексу України ухвала про порушення провадження у справі надсилається сторонам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Як убачається з матеріалів справи, ухвали суду, якими сторін повідомлялось про розгляд справи надсилались судом належним чином, однак відповідач своїм правом не скористався.

У судовому засіданні 24.06.2011 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі обставини справи, які мають значення для вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

04.02.2011 між позивачем (постачальник) та відповідачем (покупець) було укладено договір поставки №751 (надалі Договір), згідно п.1.1 якого постачальник протягом строку дії даного Договору зобовязується поставляти покупцю тютюнові вироби (товар), в асортименті та кількості, визначеному умовами цього Договору, а покупець зобовязується приймати даний товар і сплачувати його по ціні, вказаній у видаткових накладних.

Згідно п.8.1 Договору, цей договір вступає в силу з моменту підписання його сторонами та діє по 31.12.2012 року включно.

Умови зазначеного договору свідчать про те, що за своєю правовою природою він є договором поставки.

У відповідності до частин 1 статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобовязується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не повязаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобовязується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

На виконання умов Договору позивач здійснив поставку відповідачу товару на суму 1950 000 грн. 00 коп. згідно видаткової накладної №57 від 11.02.2011, а також податкової накладної №57 від 11.02.2011. Товар на суму 1950 000 грн. 00 коп. був отриманий керівником підприємства ОСОБА_2, довіреність №2 від 11.02.2011 на отримання товарно-матеріальних цінностей та довідка з ЄДРПОУ міститься в матеріалах справи.

Відповідачем було повернуто товар на суму 936000 грн. 00 коп. згідно видаткової накладної (повернення) №ВП-0000001 від 28.02.2011.

Згідно п.4.1 Договору, покупець здійснює оплату за поставлений товар з відстрочкою платежу протягом 10 (десяти) календарних днів від дати поставки товару. Оплата за товар здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника, в національній валюті України.

Відповідач, порушивши строки оплати товару, свої грошові зобов'язання за Договором виконав частково в сумі 111520 грн. 00 коп., а саме сплатив позивачу: 28.02.2011 59000 грн. 00 коп., 02.03.2011 - суму 15 000 грн. 00 коп., 12.04.2011 27500 грн. 00 коп., 15.04.2011 3000 грн. 00 коп., 27.04.2011 7020 грн. 00 коп., що підтверджується виписками з особового рахунку позивача.

Таким чином, відповідач не розрахувався з позивачем за поставлений товар в повному обсязі, внаслідок чого у відповідача утворилась перед позивачем заборгованість в розмірі 902480 грн. 00 коп. (1950 000 грн. 00 коп.- 936000 грн. 00 коп. - 111520 грн. 00 коп.).

23.03.2011 позивач направив відповідачу претензію №326/01 від 23.03.2011 з вимогою оплатити заборгованість, що підтверджується фіскальним чеком №4469 від 23.03.2011 та описом вкладення у цінний лист зі штемпелем пошти від 23.03.2011.

В матеріалах справи міститься лист відповідача №21-28/03-11 від 28.03.2011 на адресу позивача, в якому відповідач зобовязався погашати заборгованість та просив призупинити ведення штрафних санкцій.

Крім того, сторонами підписано та скріплено печатками акт звірки взаємних розрахунків від 04.04.2011, згідно якого відповідач визнав його заборгованість перед позивачем в розмірі 940000 грн. 00 коп. станом на 01.04.2011.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобовязання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобовязань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України, зобовязання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обовязковим до виконання сторонами.

У відповідності до частини 1 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

З наданих позивачем доказів вбачається, що позивач взяті на себе зобовязання виконав належним чином, зауважень щодо поставки товару від відповідача не надходило, тоді як відповідач за цей товар розрахунок не здійснив.

Відповідач жодних заперечень та доказів на спростування обставин, викладених позивачем у позовній заяві, суду не надав.

Таким чином, враховуючи те, що наявні у справі матеріали свідчать про обґрунтованість вимог позивача, а відповідач в установленому законом порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував та не довів суду належними та допустимими доказами належного виконання ним своїх зобовязань в повному обсязі, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача заборгованості за Договором у розмірі 902480 грн. 00 коп. визнається судом таким, що підлягає задоволенню.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача три проценти річних від простроченої суми відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України.

Як визначено частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно розрахунку позивача вимоги позивача про стягнення з відповідача 18 413 грн. 02 коп. трьох відсотків річних за розрахунком позивача, визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, згідно з позовними вимогами, позивач просить стягнути з відповідача пеню за порушення строків оплати товару.

Договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань врегульовані Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань", положеннями якого встановлено, що за прострочку платежу, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін (ст. 1 Закону).

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Згідно п. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Стаття 611 Цивільного кодексу України встановлює, що у разі порушення зобовязання, настають наслідки, передбачені договором або законом.

Дії відповідача є порушенням грошових зобовязань, тому є підстави для застосування відповідальності.

Відповідно до п. 6.4 Договору, у разі порушення строків оплати за товар покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день простроченя.

Згідно розрахунку позивача, розмір пені становить 115 669 грн. 59 коп. та підлягає задоволенню.

Витрати по сплаті державного мита, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 525, 526, 530, 625, 629, 712 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України ст. ст. 32, 33, 44, 47, 49, 82 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва,

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТАКТА"(01030, м. Київ, вул. Чапаєва, буд.10; код 35466366) з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду на користь Дочірнього підприємства "Тютюнова компанія "Хамадей" (83047, м. Донецьк, Будьонівський район, вул. Антропова, 2-2 А; код 25113455) 902 480 (девятсот дві тисячі чотириста вісімдесят) грн. 00 коп. основного боргу, 115 669 (сто пятнадцять тисяч шістсот шістдесят девять) грн. 59 коп. пені, 18 413 (вісімнадцять тисяч чотириста тринадцять) грн. 02 коп. три відсотки річних, 10 365 (десять тисяч триста шістдесят пять) грн. 63 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно технічне забезпечення судового процесу.

3. Видати наказ після набрання рішення законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

СуддяА.М. Івченко Дата підписання рішення: 27.06.2011