Постанова № 17300121, 08.07.2011, Черкаський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 липня 2011 року Справа № 2а/2370/3841/2011

08.07.11

11 год. 40 хв. м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді - Руденко А.В.,

суддів: Грицаєнко О.Л., Чубар Т.М.,

при секретарі Чемерин І.В.,

за участю:

представників позивача Панченка В.В. ((за посадою), ОСОБА_2 (за довіреністю ), ОСОБА_3 (за довіреністю),

представника відповідача ОСОБА_4 (за довіреністю ),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ПаКо»до Уманської обєднаної державної податкової інспекції у Черкаській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

У травні 2011р. до суду звернулось товариство з обмеженою відповідальністю «ПаКо»з адміністративним позовом до Уманської обєднаної державної податкової інспекції Черкаської області, у якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення № 0001482310/0 від 10.12.2010р. та №0001482310/1 від 18.01.2011р.

В обґрунтування позовних вимог позивач послався на ті обставини, що за висновками, викладеними в акті перевірки від 30.11.2010р. №1632/23/32444910, встановлена фактична відсутність господарською операцією з поставки двох самоскидів Mercedes-Benz та крану гусеничного Hitachi-Sumitomo SCX700 за договором купівлі-продажу, укладеним між позивачем та ТОВ «Промоптторг», та господарською операцією з поставки бульдозера Caterpillar D9 і бульдозера Hitachi ZX 470 за договором купівлі-продажу, укладеним між позивачем та ТОВ «Ізара-Торг», внаслідок чого позивачем порушені вимоги п.п. 7.4.1 п. 7.4, п.п. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»та ч.1 ст. 203, ч. 1 ст. 207, ст. 215, п. 1 ст. 216 Цивільного кодексу України норм в момент вчинення правочинів, безпідставно віднесено до податкового кредиту за липень 2010р. ПДВ за вказаними господарськими операціями у сумі 901904 грн. 53 коп. та 1322978 грн. 80 коп. відповідно та завищено податковий кредит липня 2010р. на загальну суму 2224883 грн. На підставі висновків перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 10.12.2010р. №0001482310/0 про визначення позивачу податкового зобовязання з податку на додану вартість у сумі 2070839 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій у загальній сумі 3106258 грн. 50 коп.

Позивач не погоджується з висновками перевірки та зазначає, що придбання техніки здійснено відповідно до укладених договорів купівлі-продажу та підтверджується видатковими накладними та податковими накладними, ПДВ за вказаними господарськими операціями включено до складу податкового кредиту за липень 2010р. з дотриманням вимог Закону України «Про податок на додану вартість». Крім цього, у звязку поверненням неякісного товару продавцям позивач здійснив коригування та зменшив податковий кредит за вересень 2010р. на суму 2224883 грн.

Висновки про безтоварність господарських операцій з придбання техніки спростовує тим, що згідно з інформацією, що міститься на офіційному веб-сайті ДПА України, на момент здійснення господарських операцій ТОВ «Промоптторг-1»та ТОВ «Ізара-Торг»зареєстровані як платники ПДВ, процедури банкротства, припинення підприємницької діяльності не розпочаті, відомості про відсутність за місцезнаходженням до ЄДР не внесені. Крім цього, вказані підприємства відобразили у податковій звітності операції з продажу техніки позивачу. Факт повернення товару підтверджується тим, що під час повернення техніки в пгт. Чорноморському були пошкоджені лінії електропередач і цей факт зафіксований.

Відсутність технічної документації, зазначеної як додаток №2 до договорів купівлі-продажу не підтверджує безтоварність господарської операції, оскільки така документація повинна бути передана в момент поставки товару та повертається разом з технікою.

Порушення водієм ОСОБА_5 при перевезенні крану гусеничного та водієм ОСОБА_6 при перевезенні бульдозерів в смт. Чорноморське Положення про робочий час і час відпочинку водієм транспортного засобу, затвердженого наказом Міністерства транспорту України від 17.01.2002р. №18, відсутність у водія ОСОБА_7, який здійснював транспортування двох самоскидів Mercedes-Benz в смт. Чорноморське, права на здійснення керування составами транспортних засобів з тягачем, неправильне зазначення у подорожньому листі відстані за маршрутом руху допущені при дотриманні вимог трудового законодавства та при заповненні документів, тому не стосуються вантажу та не підтверджують його відсутність.

Також зазначає, що висновок про нікчемність правочинів зроблений відповідачем. Разом з цим, згідно з правовою позицією, викладеною у листі Вищого адміністративного суду України №ДО 1470/09 від 15.04.2009р., за наявності ознак нікчемності правочинів податкові органи відповідно до ч. 1 ст. 208 Господарського процесуального кодексу України мають право лише звертатися до судів з позовами про стягнення в доход держави коштів, отриманих за правочинами, здійсненими з метою, що свідомо суперечить інтересам держави і суспільства. Висновок суду про нікчемність правочину має бути викладений у мотивувальній частині судового рішення. Таким чином, жодним законом не передбачено право податкових органів самостійно, у позасудовому порядку, визнавати нікчемними правочини та господарські операції за такими правочинами, відображені у податкових деклараціях.

Представники позивача у судовому засіданні підтримали позовні вимоги з підстав, викладених у позовній заяві.

Відповідач проти позову заперечив з підстав, викладених у письмових запереченнях, у яких зазначив, що господарські операції з поставки техніки за правочинами, укладеними між позивачем та ТОВ «Промоптторг-1»і ТОВ «Ізара-Торг», фактично не здійснювались, тому в акті перевірки зроблено висновок про визнання правочинів нікчемними. Нікчемні правочини не породжують правових наслідків, тому суми ПДВ за такими правочинами підлягають виключенню з податкового обліку.

Нікчемність правочинів підтверджується відсутністю технічних специфікацій, що є додатком №2 до договорів купівлі-продажу, невідповідність актів передачі майна та видаткових накладних вимогам частини 2 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», які не містять місця передачі техніки та прізвищ і ініціалів представників ТОВ «Промоптторг-1»та ТОВ «Ізара-Торг», відсутність документів на підтвердження виконання продавцями пусконалагоджувальних робіт та інструктажу персоналу, відсутність у подорожніх листах назви товару, відсутність у договорі перевезення крану гусеничного умов та терміну перевезення, місця та часу навантаження та розвантаження товару, відсутність товарно-транспортних накладних на перевезення техніки з м. Києва до смт. Чорноморське, відсутність у актах здачі-прийняття робіт (надання послуг) на перевезення техніки з м. Київ до смт. Чорноморське посилання на договір про перевезення товару, місце навантаження та розвантаження та зазначення різних дат підписання перевізником та позивачем

Також згідно з поясненнями ОСОБА_8, який є засновником та директором ТОВ «Промоптторг-1», документи, що підтверджують факт передачі техніки, ним не підписувались. Крім цього, вироком Печерського районного суду м. Києва від 21.06.2010р. засновнико та директор ТОВ «Промоптторг-1»є ОСОБА_9 створив та зареєстрував вказане підприємство без мети здійснення господарської діяльності. Відтак, всі документи про передачу техніки підписані невідомою особою, не відповідають визначенню первинних документів і не є доказом передачі самоскидів та крану гусеничного.

Представники відповідача у судовому засіданні проти позову заперечили з підстав, викладених у письмових запереченнях.

09.06.2011р. за письмовою заявою від 09.06.2011р. №05/2/1-536 до участі у справі вступив прокурор Черкаської області, на думку якого позов не підлягає до задоволення з підстав, зазначених відповідачем.

Ухвалою суду від 06.06.2011р. провадження у справі в частині позовних вимог про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Уманської ОДПІ №0001482310/1 від 18.01.2011р. закрито.

Заслухавши пояснення представників сторін, думку прокурора, дослідивши письмові докази, що містяться в матеріалах справи, суд встановив.

Товариство з обмеженою відповідальністю «ПаКо»зареєстровано як юридична особа рішенням Уманського міськвиконкому 07.04.2003р. за ідентифікаційним кодом №32444910 та взято на податковий облік Уманською ОДПІ 12.05.2003р.

Посадовими особами Уманської ОДПІ Черкаської області проведена виїзна позапланова перевірка ТОВ «ПаКо»з питань виникнення відємного значення з податку на додану вартість більше 100000 гривень за період з 01.07.2010р. по 31.07.2010р., про що складено акт перевірки від 30.11.2010р. №1632/23/32444910.

Згідно з підпунктом 3.2.2 акта проведеною перевіркою встановлено, що між позивачем та ТОВ «Промоптторг-1» укладено договір купівлі-продажу №06/07-10 від 06.07.2010р., на виконання умов якого ТОВ «Промоптторг-1» за актами передачі майна від 12.07.2010р. та видатковою накладною №1947 від 12.07.2010р. передало позивачу кран гусеничний Hitachi-Sumitomo SCX700 і два самоскиди Mercedes-Benz та видало податкову накладну від 12.07.2010р. №1947 на загальну суму 5411427 грн. 18 коп., в т.ч. ПДВ 901904 грн. 53 коп.

Згідно податкової декларації з податку на додану вартість за липень 2010р. ПДВ за податковою накладною № 1947 від 12.07.2010р. у сумі 901904 грн. 53 коп. віднесено позивачем до податкового кредиту за липень 2010р.

У звязку з несправністю техніки позивач за актами на повернення майна від 06.09.2010р. повернув ТОВ «Промоптторг-1»кран гусеничний Hitachi-Sumitomo SCX700 та 2 самоскиди Mercedes-Benz та на підставі розрахунку коригувань від 06.09.2010р. №1/1947 зменшив податковий кредит за вересень 2010р. на суму ПДВ 901904 грн. 53 коп.

Також між позивачем та ТОВ «Ізара-Торг»укладено договір купівлі-продажу №02/07-10 від 02.07.2010р., на виконання умов якого ТОВ «Ізара-Торг» за актами передачі майна від 16.07.2010р. та видатковою накладною №634 від 16.07.2010р. передало позивачу бульдозер Caterpillar D9 і бульдозер Hitachi ZX 470 та видало податкову накладну від 16.07.2010р. №634 на загальну суму 7937872 грн. 80 коп. в т.ч. ПДВ 1322978 грн. 80 коп.

Згідно податкової декларації з податку на додану вартість за липень 2010р. ПДВ за податковою накладною №634 від 12.07.2010р. у сумі 1322978 грн. 80 коп. віднесено позивачем до податкового кредиту за липень 2010р.

У звязку з несправністю техніки позивач за актами на повернення майна від 06.09.2010р. повернув ТОВ «Ізара-Торг»два бульдозери та на підставі розрахунку коригувань від 06.09.2010р. №б/н зменшив податковий кредит за вересень 2010р. на суму ПДВ 1322978 грн. 80 коп.

За висновком відповідача господарські операції з поставки техніки за договорами купівлі-продажу з ТОВ «Промоптторг-1 та ТОВ «Ізара-Торг», фактично не здійснювались, тому позивач безпідставно включив до складу податкового кредиту у липні 2010р. ПДВ у сумі 901904 грн. 53 коп. за податковою накладною від 12.07.2010р. №1947 та у сумі 1322978 грн. 80 коп. за податковою накладною від 16.07.2010р. №634, внаслідок чого порушив вимоги підпунктів 7.4.1 пункту 7.4 та підпункту 7.5.1 пункту 7.5 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997р. №168/97-ВР.

Неможливість фактичного здійснення господарських операцій з купівлі-продажу техніки підтверджується відсутністю майна та інших матеріальних ресурсів, економічно необхідних для здійснення операцій з купівлі-продажу, трудових ресурсів, основних фондів, складських приміщень, транспортних засобів у ТОВ «Промоптторг-1» та ТОВ «Ізара-Торг»; порушенням вимог частини 1 статті 203, частини 1 статті 207, статті 215, пункту 1 статті 216 Цивільного кодексу України в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків; відсутністю обєктів оподаткування, які підпадають під визначення статей 3, 4 та 7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997р. №168/97-ВР.

За висновком акта перевірки (п. 4 акта перевірки) позивачем порушено вимоги підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997р. №168/97-ВР зі змінами та доповненнями, в результаті чого завищено податковий кредит у липні 2010р. на суму 2224883 грн., що призвело до заниження податку на додану вартість у липні 2010р. на загальну суму 2070839 грн.

На підставі акта перевірки №1632/23/32444910 від 30.11.2010р. Уманською ОДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення від 10.12.2010р. №0001482310/0 про визначення ТОВ «ПаКо»податкового зобовязання з податку на додану вартість за основним платежем у сумі 2070839 та за штрафними (фінансовими) санкціями у сумі 1035419 грн. 50 коп., всього у сумі 3106258 грн. 50 коп.

Оцінивши встановлені обставини справи на предмет їх відповідності вимогам законодавства, суд приходить до таких висновків.

Порядок формування податкового кредиту визначено Законом України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997р. №168/97-ВР (у подальшому Закон №168).

Відповідно до підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону №168 податковий кредит звітного періоду визначається у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Підпункт 7.4.5 пункту 7.4 вказаної статті передбачає, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Відповідно до підпункту 7.2.1 підпункту 7.2 вказаної статті платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками:

а) порядковий номер податкової накладної;

б) дату виписування податкової накладної;

в) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість;

г) податковий номер платника податку (продавця та покупця);

д) місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість;

е) опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм);

є) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача;

ж) ціну поставки без врахування податку;

з) ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні;

и) загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Підпункт 7.2.3 пункту 7.2 вказаної статті передбачає, що податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг).

Підпункт 7.2.6 пункту 7.2 вказаної статті передбачає, що податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Згідно з підпунктом 7.5.1 пункту 7.5 вказаної статті датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Судом встановлено, що податкові накладні ТОВ «Промоптторг-1»від 12.07.2010р. №1947 та «Ізара-Торг»від 16.07.2010р. №634, на підставі яких позивач включив ПДВ у сумі 901904 грн. 53 коп. та 1322978 грн. 80 коп. відповідно до складу податкового кредиту за липень 2010р., відповідають вимогам підпункту. 7.2.1 пункту 7.2 статті 7 Закону №168, а податковий кредит за вказаними податковими накладними сформовано відповідно до вимог підпункту 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону №168 за датою їх одержання.

Разом з тим, за змістом підпункту 7.4.1 пункту 7.4 ст. 7 Закону №168 правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на додану вартість на податковий кредит наступають тільки при здійсненні господарських операцій з придбання товарів з метою їх використання у власній господарській діяльності.

Таким чином, наявність податкової накладної є обовязковою, але не вичерпною умовою формування податкового кредиту, оскільки відповідні наслідки у податковому обліку платника податків створюють вчинювані платником податку господарські операції.

Згідно зі статтями 1, 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»від 16.07.1999р. № 996-Х1V (у подальшому Закон № 996) господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів і зобовязань, власному капіталі підприємства; факти здійснення господарських операцій підтверджуються первинними документами.

Здійснення господарських операцій з передачі техніки між позивачем та ТОВ «Промоптторг-1»і ТОВ «Ізара-Торг»підтверджується наявними в матеріалах справи копіями акта передачі двох самоскидів Mercedes-Benz від 12.07.2010р. (а.с. 75), акта передачі крана гусеничного від 12.07.2010р. (а.с. 76), акта передачі бульдозера бульдозер Caterpillar D9 від 16.07.2010р. (а.с. 82), акта передачі бульдозер Hitachi ZX 470 (а.с. 83), накладною від 12.07.2010р. (а.с. 84) та накладною №634 від 16.07.2010р. (а.с. 85).

Згідно з копією довідки про загальну інформацію щодо товариства з обмеженою відповідальністю «ПаКо»та результати його діяльності за період з 01.07.2010р. по 31.07.2010р. (додаток 1 до акта перевірки) (а.с. 41- 44) будівництво будівель є одним із основних видів діяльності позивача. Довідка також містить інформацію про наявність у позивача ліцензій на будівельну діяльність, виданих Міністерством регіонального розвитку та будівництва України та Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Черкаській області.

Наявними в матеріалах справи копіями договору генерального підряду №10 на будівництво готелю від 15.04.2009р. (а.с. 206), довідки про вартість виконаних будівельних робіт за липень 2010р. (а.с. 180) підтверджується факт виконання позивачем будівельних робіт у липні 2010р. по будівництву готелю в смт. Чорноморське, АР Крим.

Беручи до уваги зазначені докази, суд вважає, що позивачем дотримано вимог статті 9 Закону №996 та підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону №168 щодо підтвердження здійснення господарських операцій з придбання техніки у ТОВ «Промоптторг-1»та «Ізара-Торг»з метою її подальшого використання у господарській діяльності.

Посилання відповідача на невідповідність актів передачі та накладних вимогам статті 9 Закону №996 суд вважає необґрунтованими з огляду на таке.

Відповідно до статті 9 вказаного Закону первинні документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Змістом актів передачі товару та видаткових накладних підтверджується, що вони містять підписи осіб, які приймали участь у здійсненні господарських операцій з передачі техніки, та відбитки печаток, натомість не містять назв посад та прізвищ посадових осіб, які приймали участь у здійсненні господарських операцій з передачі техніки.

Разом з тим, відповідно до підпункту 7.2.3 пункту 7.2 статті 7 Закону №168 податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом. Відтак, податкова накладна також підтверджує здійснення господарських операцій та повинна відповідати вимогам статті 9 Закону №996.

Судом встановлено, що податкова накладна від 12.07.2010р. №1947 підписана ОСОБА_8, а податкова накладна від 16.07.2010р. №634 підписана ОСОБА_10, тобто податкові накладні є такими, відповідають вимогам Закону №996 та підтверджують факт здійснення господарських операцій.

Посилання відповідача на відсутність акта приймання-передачі, передбаченого додатком 1 до Порядку відомчої реєстрації та зняття з обліку тракторів, самохідних шасі, самохідних сільськогосподарських, дорожньо-будівельних і меліоративних машин, сільськогосподарської техніки, інших механізмів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.07.2009р. №694, суд вважає безпідставним, оскільки відповідно до підпункту 5 пункту 8 вказаного Порядку такий акт складається при передачі машини підприємством-виробником субєкту господарювання, який здійснює оптову чи роздрібну торгівлю машинами.

З огляду на зазначене суд не погоджується з доводами відповідача про непідтвердження господарських операцій з придбання позивачем техніки у ТОВ «Промоптторг-1»та ТОВ «Ізара-Торг»первинними документами бухгалтерського обліку.

Суд також не погоджується з доводами відповідача про відсутність фактичної поставки техніки, оскільки ці доводи спростовуються поясненнями представників позивача, копією договору від 14.07.2010р., укладеного між позивачем та філією ЦТУКБ «Дарницька автомобільна база»на перевезення бульдозерів (а.с. 102), копією довідки про перевезення (а.с. 102), копіями подорожніх листів (а.с. 105-106), які підтверджують перевезення двох самоскидів Mercedes-Benz працівниками позивача водіями ОСОБА_7 та ОСОБА_11, копіями пояснень ОСОБА_12, (а.с. 216), водіїв ОСОБА_5 (а.с. 217) та ОСОБА_13 (а.с. 218), наданими працівникам податкової міліції, згідно з якими судом встановлено, що техніка за договорами купівлі-продажу була доставлена ТОВ «Промоптторг-1»та ТОВ «Ізара-Торг»в м. Київ, звідки була перевезена позивачем за місцем будівництва готелю в смт. Чорноморське АР Крим, де і було здійснено її приймання. При цьому перевезення здійснювалось як позивачем самостійно за допомогою автомобіля КРАЗ НОМЕР_1 водіями ОСОБА_7 та ОСОБА_11, так і за договорами перевезення, укладеними з філією ЦТУКБ «Дарницька автомобільна база».

На думку суду відсутність товарно-транспортних накладних при здійсненні вантажних перевезень до смт. Чорноморське та недоліки подорожніх листів не свідчать про відсутність техніки, що перевозилась, оскільки вказані товарно-транспортні накладні та подорожні листи стосуються внутрішніх переміщень техніки між різними будівельними обєктами позивача.

Посилання відповідача на відсутність дозволів на перевезення великогабаритних вантажів, передбачених Правилами дорожнього руху, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001р. №1306, як на доказ відсутності фактичної поставки суд вважає безпідставним з таких міркувань.

Як пояснили представник позивача, перевезення двох самоскидів Mercedes-Benz здійснювалось шляхом буксирування шляхом жорсткого зчеплення, яке відповідно до пункту 32.1 вказаних Правил потребує узгодження з Державтоінспекцією. Разом з цим відсутність такого узгодження є порушенням правил дорожнього руху, натомість не є доказом, який підтверджує відсутність транспортних засобів, що перевозяться.

Відповідно до пункту 22.5 вказаних Правил за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м, за висотою від поверхні дороги - 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Державтоінспекцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 38 т (на встановлених Укравтодором і Державтоінспекцією маршрутах - до 40 т; для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь - 11 т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь - 11 т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м.

Відповідач не довів, що габарити чи фактична вага крану гусеничного та бульдозерів перевищують розміри та масу, зазначені у пункті 22.5 вказаних Правил і їх перевезення здійснюється за спеціальними правилами.

Крім цього, суд вважає посилання відповідача на відсутність у ТОВ «Промоптторг-1»та ТОВ «Ізара-Торг»матеріальних та трудових ресурсів, основних засобів та транспортних засобів для здійснення господарської діяльності з поставки товарів такими, що не доведені, з наступних міркувань.

Згідно з актом перевірки від 30.11.2010р. №1632/23/32444910 наа підтвердження безтоварності господарських операцій з поставки техніки відповідач у послався на ті обставини, що згідно з розрахунком комунального податку за перше півріччя 2010 року у ТОВ «Ізара-Торг»та у ТОВ «Промоптторг-1»працює по одній особі, згідно з деклараціями з податку на прибуток за перший квартал 2010р. вказані підприємства не декларують амортизаційні відрахування, тобто у підприємств відсутні будь-які основні фонди, які субєкт господарювання міг би використовувати при здійсненні господарської діяльності, в ході дослідження ланцюга постачання встановлено, що основними постачальниками цих підприємств є підприємства, які мають ознаки фіктивності, що свідчить про неможливість придбання у них товарів.

Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно. виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

Статтею 527 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник зобовязаний виконати свій обовязок, а кредитор прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобовязання чи звичаїв ділового обороту.

Частиною першою статті 528 Цивільного кодексу України визначено, що виконання обовязку може бути покладено боржником на іншу особу, якщо з умов договору, вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства або суті зобовязання не випливає обовязок боржника виконати зобовязання особисто.

За змістом вказаних приписів передача покупцю проданих товарів може здійснюватись як продавцем, так і третьою особою, у якої продавець придбав такі товари. Відтак, економічними умовами для здійснення господарських операцій є, зокрема, умови щодо його придбання у третіх осіб та покладення на цих осіб обовязку по передачі товару покупцю.

Наказом Державної податкової адміністрації України від 29.03.2003р. № 143, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 08.04.2003р. за № 271/7592, затверджена форма декларації з податку на прибуток підприємства та Порядок її складання, відповідно до якої витрати на придбання товарів (робіт, послуг) зазначаються у рядку 04.1 декларації, відтак, заповнення рядка 04.1 декларації з прибутку підприємств свідчить про придбання товарів у третіх осіб.

Натомість амортизаційні відрахування відображаються у рядку 07 декларації з податку на прибуток.

Відповідач не здійснив перевірку відображення у рядку 04.1 декларацій з податку на прибуток підприємств за 1-й квартал 2010р., поданих ТОВ «Промоптторг-1»та ТОВ «Ізара-Торг»до податкових органів, та не встановив відсутність придбання товарів вказаними підприємствами у третіх осіб, тому суд вважає факт відсутності економічних умов для здійснення господарської діяльності недоведеним.

Посилаючись на ту обставину, що основними постачальниками ТОВ «Промоптторг-1»та ТОВ «Ізара-Торг»є фіктивні підприємства, відповідач однак не довів факт відсутності у підприємств інших постачальників. Крім цього, суд вважає вказаний висновок припущенням, оскільки згідно з листами ДПІ у Печерському районі м. Києва 09.12.2010р. №33694/7/23-1110 та від 29.09.2010р. №22434/7/23-1110 (а.а. 174, 175) документальні перевірки ТОВ «Промоптторг-1»та ТОВ «Ізара-Торг» не здійснювались.

Щодо посилання відповідача на вирок Печерського районного суду м. Києва від 21.06.2010р. у справі №1-481/10, яким засновника та директора ТОВ «Промоптторг-1»ОСОБА_9 визнано винним у вчиненні злочинів, передбачених статтями 205 частиною першою, 358 частиною другою Кримінального кодексу України за фіктивне підприємництво, суд зазначає, що вироком суду встановлено факт виходу ОСОБА_14 зі складу засновників (учасників) підприємства у 2009-му році, в той час як господарські операції здійснені у липні 2010 року, також в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження набрання вироком суду законної сили.

Щодо посилання відповідача на пояснення директора ТОВ «Промоптторг-1»ОСОБА_8, надані працівнику податкової міліції 03.11.2010р. (а.с. 186), суд зазначає, що відповідно до статті 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців»від 15.05.2003р. №755-1У відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру та були внесені до нього, вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Кодексом адміністративного судочинства України (ч. 3 ст. 2) передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Відповідно до частини другої статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Беручи до уваги вищезазначене, суд приходить до висновку, що відповідач не довів порушення позивачем підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону №168, тому позовні вимоги підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. 86, ч. 4 ст. 128, ст. ст.159, 162, 163 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовільнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Уманської обєднаної державної податкової інспекції у Черкаській області від 10.12.2010р. №0001482310/0 про визначення податкового зобовязання з податку на додану вартість у сумі 2070839 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями у сумі 1035419 грн. 50 коп., всього у сумі 3106258 грн. 50 коп.

Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ПаКо»3 грн. (три) 40 коп. судового збору.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова у повному обсязі виготовлена 28 липня 2011р.

Суддя А.В. Руденко

Судді: О.Л.Грицаєнко

Т.М.Чубар