Постанова № 17299794, 11.07.2011, Хмельницький окружний адміністративний суд

Копія

Справа № 2а/2270/1302/11

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 липня 2011 рокум. Хмельницький Хмельницький окружний адміністративний суд

в складі :головуючого-судді

суддівКасапа В.М.

Салюка П.І. Тарновецького І.І. при секретарі

Федику Р.С.

Святецькому О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТСЦ "Поділля" до Хмельницької міжрайонної державної податкової інспекції про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В:

ТзОВ "ТСЦ "Поділля" звернулось з позовом до Хмельницької МДПІ про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

В обгрунтування позовних вимог вказує, що податковим повідомленням-рішенням Хмельницької міжрайонної державної податкової інспекції Хмельницької області від 25 червня 2009 року №0000722310/0/1367 визначено суму податкового зобов'язання ТзОВ «ТСЦ Поділля» у розмірі 247944,00 грн. Зазначає, що TOB «ТСЦ "Поділля» задекларовано податкових зобов'язань з ПДВ у сумі 3613083 грн. Перевіркою повноти визначення податкових зобов'язань встановлено їх завищення в сумі 3321562,0 грн. Не погоджується з твердженням відповідача про безтоварність та відсутність цивільно-правових договорів по операціям з придбання та відвантаження 400 металевих павільйонів. Вказує, що TOB «ТСЦ Поділля» задекларовано податкового кредиту по ПДВ у сумі 3770720,0 грн. Перевіркою повноти визначення податкового кредиту встановлено його завищення всього у сумі 3524762,00 грн. Даний податковий кредит виник у зв'язку із придбанням металевих павільйонів, що підтверджується відповідними договорами.

Податковим повідомленням-рішенням Хмельницької МДПІ Хмельницької області від 25 червня 2009 року №0000732310/0/1368 визначено суму податкового зобов'язання ТзОВ «ТСЦ Поділля» у розмірі 2494081,0 грн.

За результатами розгляду скарги TOB «ТСЦ Поділля» про перегляд рішення, прийнято Рішення Хмельницької МДПІ про результати розгляду первинної скарги, яким залишено без змін податкове повідомлення-рішення від 25 червня 2009 року №0000732310/0/1368, а скаргу TOB «ТСЦ Поділля» - без задоволення, Прийнято нове податкове повідомлення-рішення від 28 серпня 2009 року №0000732310/1/1776, яким визначено суму податкового зобов'язання ТзОВ «ТСЦ Поділля» у розмірі 2494081,00 грн.

За результатами розгляду повторної скарги TOB «ТСЦ Поділля» про перегляд рішення, прийнято рішення ДПА у Хмельницькій області про результати розгляду повторної скарги, яким частково залишено податкове повідомлення-рішення від 25 травня 2009 року №0000732310/0/1368, а скаргу TOB «ТСЦ Поділля» - без задоволення. Прийнято нове податкове повідомлення-рішення від 09 листопада 2009 року №0001172310/2/2352, яким визначено суму податкового зобов'язання ТзОВ «ТСЦ Поділля» у розмірі 2478439,00 грн.

Зазначає що TOB «ТСЦ Поділля» задекларовано валового доходу 22259764,00 грн. Перевіркою встановлено завищення валового доходу в сумі 15828046,00 грн. Не погоджується з наданням Хмельницькою МДПІ статусу фінансової допомоги, оскільки грошові кошти отримані на підставі, яка не вказана у п. 1.22 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" - договору купівлі-продажу облігацій від 10.10.2006 року. Вважає, що правомірно врахована вказана сума, як валовий дохід від продажу та не може бути валовим доходом, як фінансова допомога. Зазначає, що сума коштів, отримана як нарахування відсотків банком за користування тимчасово вільними коштами, здійснено відносно коштів, що є спільною власністю учасників договору та не впливає на формування валового доходу. Кошти отримані на підставі договору про заміну первісного зобов'язання новим зобов'язанням (договору про новацію) необхідно враховувати у складі валових витрат, тому вважає, що така операція не впливає на об'єкт оподаткування.

Вказує, що перевіряючими встановлено технічну помилку, яка полягала в написанні суми «83333,00 грн.» замість суми «833333,00 грн.» у складі валового доходу, отриманих від TOB «Київоблбуд» за договором комісії №01 від 24 березня 2005 року. За таких обставин 83333,00 грн. є складовою 833333,00 грн., а вся сума 833333,00 грн. має бути включена до складу валових доходів. Сума, отримана за договором про утримання торгових місць не впливає на формування валового доходу, оскільки позивач не є суб'єктом цих договорів, а діяв від імені та за рахунок учасників договору про сумісну діяльність. Вважає, що сума, яка виникла у зв'язку із відвантаженням 400 металевих павільйонів є валовим доходом.

Задекларовано TOB «ТСЦ Поділля» 22259457,00 грн. валових витрат. Перевіркою повноти визначення валових витрат встановлено їх завищення всього у сумі 21084517,00 грн. Вказані валові витрати виникли у зв'язку із придбанням облігацій за договором купівлі-продажу цінних паперів, придбанням 50 металевих торговельних павільйонів та 400 металевих торговельних павільйонів на підставі договорів. Не вбачає порушень правил податкового обліку валових витрат та валових доходів. Просить позов задоволити, скасувати податкові повідомлення-рішення від 25.06.2009 року № 0000722310/0/1367, № 0000732310/0/1368, від 28.08.2009 року № 0000722310/1/1777, № 0000732310/1/1776, від 09.11.2009 року № 0000722310/2/2353, № 0001172310/2/2352.

В судовому засіданні представники позивача збільшили позовні вимоги, просять скасувати податкові повідомлення-рішення від 25.06.2009 року № 0000722310/0/1367, № 0000732310/0/1368, від 28.08.2009 року № 0000722310/1/1777, № 0000732310/1/1776, від 09.11.2009 року № 0000722310/2/2353, № 0001172310/2/2352, від 19.01.2010 року № 0000722310/3/34, № 0001172310/3/35.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, подав суду заперечення проти позову, в якому вказує, що TOB „ТСЦ Поділля" в листопаді 2008 року в порушення п.3.1 ст. 3 Закону України «Про податок на додану вартість" безпідставно завищено об'єкт оподаткування за рахунок віднесення до сум задекларованого по деклараціях обсягів поставки в сумі 16810000,00 грн. та податкового зобов'язання в сумі 3359612,00 грн. від взаємовідносин, які оформлені лише видатковими накладними, оформленими TOB „ТСЦ Поділля" стосовно операції, вказаної у документах, здійснено в порушення ч.1 ст.203, ч.2 ст.203, п.1,2 ст.215 ст.228 ЦКУ в частині недодержання в момент вчинення правочину вимог, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними.

Зазначає, що в ході проведення виїзної планової перевірки TOB „ТСЦ Поділля" встановлено, що платником відповідно до Уточнюючого розрахунку податкових зобов' язань податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за квітень 2007 року здійснено коригування податкового зобов'язання та податкового кредиту, в зв'язку з неврахуванням у декларації звітного періоду, за який виправляються помилки в сторону збільшення на 166667,00 грн.

В підтвердження здійсненого коригування підприємством надано до перевірки договір субкомісії №1 від 24.03.2005 року, укладений у м. Києві між TOB „Київоблбуд" - Комісіонером та TOB „ТСЦ Поділля" - Субкомісіонером. Предметом вказаного договору зазначено доручення Комісіонера Субкомісіонеру на придбання товару - торгівельних павільйонів на ринках Хмельницької області. На виконання умов вказаного договору субкомісії „Київоблбуд" перераховано 1000000,00 грн. на розрахунковий рахунок TOB „ТСЦ Поділля".

До перевірки надано Договір про заміну первісного зобов'язання новим зобов'язанням (договір про новацію) від 12.04.2007 року між TOB „Київоблбуд" та TOB „ТСЦ Поділля", згідно якого сторони замінюють зобов'язання TOB „ТСЦ Поділля" по договору комісії від 24.03.2005 року №1 на нові зобов'язання. Вказаним договором змінено умови договору комісії на умови купівлі-продажу, згідно якого TOB „Київоблбуд" виступає покупцем, а TOB „ТСЦ Поділля" продавцем.

В зв'язку з існуючою заборгованістю TOB „ТСЦ Поділля" перед ТОВ „Київоблбуд" в розмірі 1000000,00 грн. укладено зазначений договір про реалізацію металевих торговельних павільйонів, які знаходяться на торговельно-сервісному центрі „Поділля" в кількості 50 шт. на загальну суму 1000000,00 грн., (в т.ч. ПДВ - 166666,67 грн.). Пунктом 3.3 вказаного договору зазначено, що грошові кошти, в розмірі 1000000 грн., отримані від TOB „Київоблбуд" за договором комісії, продавець зараховує як проведену оплату за поставлений товар.

Враховуючи результати планової виїзної перевірки Договору про сумісну діяльність по будівництву та експлуатації Торгово-сервісного центру „Поділля" №01 від 04.10.2006 року, не дотримано та не виконано умов Договору та доручення та TOB „ТСЦ Поділля" в листопаді 2008 року в порушення пп.7.4.1, пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" безпідставно завищено податковий кредит за рахунок віднесення до сум задекларованого по деклараціях обсягів придбання в сумі 16790477 грн. та податкового кредиту в сумі 3358095 грн. від взаємовідносин, які оформлені лише накладними, оформленими TOB „ТСЦ Поділля" стосовно операції, вказаної у документах, здійснено в порушення ч.1 ст.203, ч.2 ст.203, п.1,2 ст.215 ст.228 ЦКУ в частині недодержання в момент вчинення правочину вимог, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними.

Вказує, що в Додатку до податкової декларації з податку на додану вартість позивачем зазначено, що податкову накладну, якою ТОВ „ТСЦ Поділля" скористалось для формування податкового кредиту квітня 2007 року виписано в квітні 2007 року. Первинних документів, що підтверджують формування податкового кредиту, які призвели до здійсненого коригування, до перевірки платником не надано.

Вважає, що TOB „ТСЦ Поділля" завищено суму податкового кредиту на суму 166667 грн., відповідно до здійсненого коригування Уточнюючим розрахунком податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за квітень 2007 року та занижено валовий дохід в сумі 4169000 грн.

Зазначає, що матеріалами перевірки договору купівлі-продажу цінних паперів від 10.10.2006 року, наданими позивачем документами підтверджується здійснення діяльності з торгівлі цінними паперами (облігаціями), що підпадає під визначення ч.2 ст. 16 Закону України "Про цінні папери та фондовий ринок". Вважає, що TOB „ТСЦ Поділля" здійснено правочин без відповідного дозволу, ліцензії здійснений в порушення ст.203, п. 1,2 ст.215 ст.228 Цивільного кодексу України, в частині недодержання в момент вчинення правочину вимог, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків обумовлені ними в сумі 4169000 грн. Оскільки вказана сума отримана внаслідок відчуження цінних паперів, повинна включатись до складу валового доходу, як доходи з інших джерел, в тому числі, але не виключно, у вигляді суми фінансової допомоги.

Щодо не включення до складу валового доходу сум коштів, що є спільною власністю учасників Договору про сумісну діяльність по будівництву та експлуатації ТСЦ "Поділля", вказує, що позивачем відкрито поточний рахунок в національній валюті №26000006483001 у АКБ „ТК Кредит", м. Київ МФО 322830, що підтверджується повідомленнями про відкриття рахунку. Вважає, що рух коштів TOB „ТСЦ Поділля", як уповноваженої особи здійснювався в порушення вимог ЦКУ, п. 1.11 Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземній валюті по власних розрахункових рахунках, тому операції, пов'язані із нарахуванням відсотків банком за користування тимчасово вільними коштами на розрахункових рахунках ТОВ „ТСЦ Поділля", підлягають відображенню в бухгалтерському та податковому обліку.

Зазначає, що позивачем занижено валові доходи в сумі 835365 грн. по Договору про заміну первісного зобов'язання новим зобов'язанням (договір про новацію) від 12.04.2007 року.

Щодо встановлення технічної помилки в сумі 83333 грн., вказує, що вказану суму виключено зі складу валових доходів, у зв'язку із відсутністю підтверджуючих документів. Вважає, що відповідачем встановлено лише документування операцій по регістрах бухгалтерського обліку, яке відображено бухгалтерськими проводками в порушення вимог до операцій з коштами, одержаними по договору комісії, обліку товарно-матеріальних цінностей, не дотримано вимог цивільного законодавства та завищено валові доходи на суму 16810000 грн. Вважає, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийнято правомірно, просить відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

Заслухавши пояснення представників сторін, зясувавши повно і всебічно обставини справи, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню.

Судом встановлено, що 12 травня 2009 року Хмельницькою МДПІ проведено планову виїзну перевірку ТзОВ "ТСЦ "Поділля" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 24.02.2005 року по 31.12.2008 року, валютного та іншого законодавства за період з 24.02.2005 року по 31.12.2008 року. В результаті проведеної перевірки виявлено порушення пп. 4.1.1 п. 4.1 ст. 4, пп.5.3.9 п.5.3 ст. 5, пп.7.7.2 п.7.7, пп.7.9.1, пп. 7.9.2 п. 7.9 ст. 7 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", пп.3.1.1 п.3.1 ст. 3, пп. 5.2.1 п.5.2 ст. 5, пп.7.3.1 п.7.3, пп.7.4.1, пп.7.4.5 п.7.4, пп.7.5.1 п.7.5, пп. 7.7.2 "б" п.7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", п.1.15 ст.1, пп.8.1.2 п.8.1 ст. 8, ст.11 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб", ст.203, п.1,2 ст. 215, п.1 ст. 227, ст. 228, ст. 655, ст. 1134, ч.2 ст. 1135 ЦКУ, п.2 ст.166 ГКУ, п.2. ст. 11 Закону України "Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні", п.3 ст.16, п.1 ст.17 Закону України "Про цінні папери і фондовий ринок". На підставі виявлених порушень працівниками Хмельницької МДПІ складено акт № 941/230/33363890 від 12.05.2009 року та прийнято податкове повідомлення-рішення від 25.06.2009 року № 0000722310/0/1367, яким визначено суму податкового зобов'язання ТзОВ "ТСЦ "Поділля" у розмірі 247944,00 грн., в тому числі податок на додану вартість в розмірі 165296,00 грн. та штрафні (фінансові санкції) у розмірі 82648,00 грн., та податкове повідомлення-рішення від 25.06.2009 року № 0000732310/0/1368, яким визначено суму податкового зобов'язання ТзОВ "ТСЦ "Поділля" у розмірі 2494081,00 грн., в тому числі податок на прибуток приватних підприємств в розмірі 1314119,00 грн. та штрафні (фінансові санкції) у розмірі 1179962,00 грн. У зв'язку з процедурою апеляційного оскарження позивачем вказаних рішень до Хмельницької МДПІ та ДПА у Хмельницькій області, останніми прийнято податкові повідомлення-рішення від 28.08.2009 року № 0000722310/1/1777, № 0000732310/1/1776, від 09.11.2009 року № 0000722310/2/2353, № 0001172310/2/2352, від 19.01.2010 року № 0000722310/3/34, № 0001172310/3/35.

Згідно пп. 4.1.1 п.4.1 ст.4 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" / далі Закон / загальні доходи від продажу товарів (робіт, послуг), у тому числі допоміжних та обслуговуючих виробництв, що не мають статусу юридичної особи, а також доходи від продажу цінних паперів, деривативів, іпотечних сертифікатів участі, іпотечних сертифікатів з фіксованою дохідністю, сертифікатів фондів операцій з нерухомістю (за винятком операцій з їх первинного випуску (розміщення), операцій з їх кінцевого погашення (ліквідації) та операцій з консолідованим іпотечним боргом відповідно до закону).

Відповідно до пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 вказаного Закону не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Згідно пп.7.7.2 п.7.7. ст.7 Закону облік результатів спільної діяльності ведеться платником податку, уповноваженим на це іншими сторонами згідно з умовами договору, окремо від обліку господарських результатів такого платника податку.

Відповідно до пп.7.9.1, пп.7.9.2 п.7.9 вказаної статті з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом, не включаються до валового доходу і не підлягають оподаткуванню кошти або майно, залучені платником податку у зв'язку з залученням платником податку майна на підставі договору концесії, комісії, консигнації, довірчого управління, схову (відповідального зберігання), а також згідно з іншими цивільно-правовими договорами, що не передбачають передачі права власності на таке майно, з урахуванням положень підпункту 7.9.6 цього пункту. З урахуванням особливостей, встановлених цим Законом, не включаються до валових витрат кошти або майно, надані платником податку у зв'язку з наданням платником податку майна на підставі договорів концесії, комісії, консигнації, довірчого управління, схову (відповідального зберігання) або згідно з іншими цивільно-правовими договорами, що не передбачають передачі права власності на таке майно іншій особі, з урахуванням положень підпункту 7.9.6 цього пункту.

Згідно пп.3.1.1 п.3.1. ст.3 Закону України "Про податок на додану вартість" об'єктом оподаткування є операції платників податку з поставки товарів та послуг, місце поставки яких знаходиться на митній території України, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкт застави позичальнику (кредитору) для погашення заборгованості заставодавця; передачі об'єкта фінансового лізингу в розпорядження лізингоотримувача; поставки послуг з міжнародних перевезень пасажирів, багажу та вантажів автомобільним транспортом, а також міжнародних відправлень будь-яким видом транспорту на відрізку від пункту їх відправлення (прийняття для перевезення) на митній території України до пункту їх митного оформлення, а також від пункту їх митного оформлення до пункту призначення (доставки) на митній території України; поставки послуг з міжнародних перевезень пасажирів, багажу та вантажів (крім міжнародних відправлень) будь-яким видом транспорту (крім автомобільного) на відрізку від пункту їх відправлення (прийняття для перевезення) на митній території України до пункту проведення прикордонного контролю з їх випуску за межі державного кордону України, а також від пункту прикордонного контролю з їх впуску у межі державного кордону України до пункту їх призначення (доставки) на митній території України; в інших випадках, визначених цим Законом.

Відповідно до пп.5.2.1 п.5.2 ст.5 вказаного Закону звільняються від оподаткування операції з поставки товарів (крім підакцизних товарів) та послуг (крім грального і лотерейного бізнесу та послуг з поставки підакцизних товарів, отриманих у межах договорів комісії (консигнації), поруки, доручення, довірчого управління, інших цивільно-правових договорів, що уповноважують такого платника податку (далі - комісіонера) здійснювати поставку товарів від імені та за дорученням іншої особи (далі - комітента) без передання права власності на такі товари), що безпосередньо виготовляються підприємствами та організаціями громадських організацій інвалідів, які засновані громадськими організаціями інвалідів і є їх власністю, де кількість інвалідів, які мають там основне місце роботи, становить протягом попереднього звітного періоду не менше 50 відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу, і за умови, що фонд оплати праці таких інвалідів становить протягом звітного періоду не менше 25 відсотків суми загальних витрат на оплату праці, що відносяться до складу валових витрат виробництва.

Згідно пп.7.3.1 п.7.3 ст.7 Закону датою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а у разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку; або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.

Відповідно до пп.7.4.1 п.7.4 вказаної статті податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно пп. 7.4.5 вказаного пункту не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту). У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Відповідно до пп 7.5.1. п.7.5 вказаної статті дата здійснення першої з подій або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Згідно пп.7.7.2 "б" п.7.7 цієї статті якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то: залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту кожного наступного податкового періоду лише в частині суми податку фактично сплаченої отримувачем постачальникам товарів (послуг) та при імпорті і включається до розрахунку бюджетного відшкодування наступного звітного періоду; залишок від'ємного значення, за яким не проведено розрахунків з постачальниками відображається в податковій декларації з податку на додану вартість окремим рядком для визначення суми податку, яка може підлягати відшкодуванню в частині сплачених сум податку в наступних звітних періодах; залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування відображається у декларації з податку на додану вартість окремим рядком та включається до складу податкового кредиту починаючи з першого звітного періоду 2011 року.

Відповідно до п.1.15 ст.1 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" податковий агент - юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ) або фізична особа чи представництво нерезидента - юридичної особи, які незалежно від їх організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати цей податок до бюджету від імені та за рахунок платника податку, вести податковий облік та подавати податкову звітність податковим органам відповідно до закону, а також нести відповідальність за порушення норм цього Закону.

Податковим агентом, зокрема, є фізична особа, що є суб'єктом підприємницької діяльності чи здійснює незалежну професійну діяльність, яка використовує найману працю інших фізичних осіб, щодо виплати заробітної плати (інших виплат та винагород) таким іншим фізичним особам.

Відповідно до пп.8.1.2 п.8.1 ст.8 вказаного Закону податок підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки не мають права приймати платіжні документи на виплату доходу, які не передбачають сплати (перерахування) цього податку до бюджету. Якщо оподатковуваний дохід нараховується, але не виплачується платнику податку особою, що його нараховує, то податок, який підлягає утриманню з такого нарахованого доходу, підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для місячного податкового періоду.

Згідно п.5 ст. 203 ЦКУ правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до п.1, 2 ст. 215 ЦКУ підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Згідно ч.1 ст. 227 ЦКУ правочин юридичної особи, вчинений нею без відповідного дозволу (ліцензії), може бути визнаний судом недійсним.

Відповідно до ст. 228 ЦКУ правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним. У разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним. Якщо визнаний судом недійсний правочин було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу у обох сторін - в разі виконання правочину обома сторонами - в дохід держави за рішенням суду стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання правочину однією стороною з іншої сторони за рішенням суду стягується в дохід держави все одержане нею і все належне - з неї першій стороні на відшкодування одержаного. При наявності умислу лише у однієї із сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави.

Згідно ст. 655 ЦКУ за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 1134 ЦКУ внесене учасниками майно, яким вони володіли на праві власності, а також вироблена у результаті спільної діяльності продукція та одержані від такої діяльності плоди і доходи є спільною частковою власністю учасників, якщо інше не встановлено договором простого товариства або законом. Внесене учасниками майно, яким вони володіли на підставах інших, ніж право власності, використовується в інтересах усіх учасників і є їхнім спільним майном. Ведення бухгалтерського обліку спільного майна учасників може бути доручено ними одному з учасників. Користування спільним майном учасників здійснюється за їх спільною згодою, а в разі недосягнення згоди - у порядку, що встановлюється за рішенням суду. Обов'язки учасників щодо утримання спільного майна та порядок відшкодування витрат, пов'язаних із виконанням цих обов'язків, встановлюються договором простого товариства.

Згідно п.2 ст. 1135 ЦКУ у відносинах із третіми особами повноваження учасника вчиняти правочини від імені всіх учасників посвідчується довіреністю, виданою йому іншими учасниками, або договором простого товариства.

Відповідно до п.1, 4 ст. 163 ГКУ цінним папером є документ встановленої форми з відповідними реквізитами, що посвідчує грошове або інше майнове право і визначає відносини між суб'єктом господарювання, який його випустив (видав), і власником та передбачає виконання зобов'язань згідно з умовами його випуску, а також можливість передачі прав, що випливають з цього документа, іншим особам. Правовий режим цінних паперів визначається цим Кодексом та іншими законами.

Згідно п.3 ст. 165 ГКУ операції купівлі-продажу цінних паперів здійснюють їх емітенти, власники, а також торговці цінними паперами - посередники у сфері випуску та обігу цінних паперів. Види та порядок здійснення зазначеної діяльності визначаються цим Кодексом та іншими законами.

Відповідно до п.2 ст. 166 ГКУ державне регулювання ринку цінних паперів здійснює Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку, статус, порядок організації та діяльності якої визначаються законом.

Згідно п.2 ст. 11 Закону України "Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні" Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку застосовує до юридичних осіб фінансові санкції за здійснення діяльності на ринку цінних паперів без спеціального дозволу (ліцензії), якщо законом передбачено одержання спеціального дозволу (ліцензії) для здійснення такої діяльності, - у розмірі від п'яти до десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до п.1, 2 ст. 4 Закону Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку у встановленому нею порядку видає ліцензії на такі види діяльності на ринку цінних паперів брокерська діяльність - укладення торговцем цінними паперами цивільно-правових договорів (зокрема договорів комісії, доручення) щодо цінних паперів від свого імені (від імені іншої особи), за дорученням і за рахунок іншої особи; дилерська діяльність - укладення торговцем цінними паперами цивільно-правових договорів щодо цінних паперів від свого імені та за свій рахунок з метою перепродажу, крім випадків, передбачених законом.

Згідно п. 3 ст. 16 Закону України "Про цінні папери та фондовий ринок" професійна діяльність на фондовому ринку здійснюється виключно на підставі ліцензії, що видається Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку. Перелік документів, необхідних для отримання ліцензії, порядок її видачі та анулювання встановлюються Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку.

Відповідно до п.1 ст. 17 цього ж Закону професійна діяльність з торгівлі цінними паперами на фондовому ринку провадиться торговцями цінними паперами - господарськими товариствами, для яких операції з цінними паперами є виключним видом діяльності, а також банками.

Згідно ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З врахуванням наведеного, суд вважає, що висновки відповідача про те, що позивачем порушено пп. 4.1.1 п. 4.1 ст. 4, пп.5.3.9 п.5.3 ст. 5, пп.7.7.2 п.7.7, пп.7.9.1, пп. 7.9.2 п. 7.9 ст. 7 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", пп.3.1.1 п.3.1 ст. 3, пп. 5.2.1 п.5.2 ст. 5, пп.7.3.1 п.7.3, пп.7.4.1, пп.7.4.5 п.7.4, пп.7.5.1 п.7.5, пп. 7.7.2 "б" п.7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", п.1.15 ст.1, пп.8.1.2 п.8.1 ст. 8, ст.11 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб", ст.203, п.1,2 ст. 215, п.1 ст. 227, ст. 228, ст. 655, ст. 1134, ч.2 ст. 1135 ЦКУ, п.2 ст.166 ГКУ, п.2. ст. 11 Закону України "Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні", п.3 ст.16, п.1 ст.17 Закону України "Про цінні папери і фондовий ринок" по операціях позивача з коштами, одержаними по договору комісії, обліку товарно-матеріальних цінностей, які не мали реального характеру настання правових наслідків та договору купівлі-продажу цінних паперів, які здійснювались без відповідної ліцензії, є обґрунтованими та такими, що підтверджуються матеріалами справи, а податкові повідомлення-рішення від 25.06.2009 року № 0000722310/0/1367, № 0000732310/0/1368, від 28.08.2009 року № 0000722310/1/1777, № 0000732310/1/1776, від 09.11.2009 року № 0000722310/2/2353, № 0001172310/2/2352, від 19.01.2010 року № 0000722310/3/34, № 0001172310/3/35 прийняті законно та відповідають чинному законодавству.

Оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності суд не приймає до уваги та оцінює критично Висновок № 3532/10-19/600/11-19 судово-економічної експертизи від 24 січня 2011 року, оскільки він не узгоджується з матеріалами справи.

Керуючись ст.ст. 158 - 163 КАС України, пп. 4.1.1 п. 4.1 ст. 4, пп.5.3.9 п.5.3 ст. 5, пп.7.7.2 п.7.7, пп.7.9.1, пп. 7.9.2 п. 7.9 ст. 7 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", пп.3.1.1 п.3.1 ст. 3, пп. 5.2.1 п.5.2 ст. 5, пп.7.3.1 п.7.3, пп.7.4.1, пп.7.4.5 п.7.4, пп.7.5.1 п.7.5, пп. 7.7.2 "б" п.7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", п.1.15 ст.1, пп.8.1.2 п.8.1 ст. 8, ст.11 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб", ст.203, п.1,2 ст. 215, п.1 ст. 227, ст. 228, ст. 655, ст. 1134, ч.2 ст. 1135 ЦКУ, п.2 ст.166 ГКУ, п.2. ст. 11 Закону України "Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні", п.3 ст.16, п.1 ст.17 Закону України "Про цінні папери і фондовий ринок", ст.19 Конституції України,

П О С Т А Н О В И В:

в задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю "ТСЦ "Поділля" до Хмельницької міжрайонної державної податкової інспекції про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 25.06.2009 року № 0000722310/0/1367, № 0000732310/0/1368, від 28.08.2009 року № 0000722310/1/1777, № 0000732310/1/1776, від 09.11.2009 року № 0000722310/2/2353, № 0001172310/2/2352, від 19.01.2010 року № 0000722310/3/34, № 0001172310/3/35 - відмовити.

Постанова може бути оскаржена до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Хмельницький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її отримання.

Повний текст постанови виготовлено 18 липня 2011 року

Головуючий суддя

судді/підпис/ В.М. Касап П.І. Салюк І.І. Тарновецький "Згідно з оригіналом" СуддяВ.М. Касап