Постанова № 17299315, 11.07.2011, Харківський окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Харків

11 липня 2011 р. Справа № 2-а-5955/11/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого - судді Супрун Ю.О.,

при секретарі судового засідання - Ахвердян Р.А.,

за участю:

представників позивача - Бєлєвцової О.С., Чухрай П.М.,

представника відповідача - Калініної О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Омбілік Агро" до Нововодолазької міжрайонної державної податкової інспекції у Харківській області про скасування податкового повідомлення рішення, -

В С Т А Н О В И В:

До Харківського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Омбілік Агро" (надалі за текстом - ТОВ "Омбілік Агро") з адміністративним позовом до Нововодолазької міжрайонної державної податкової інспекції у Харківській області (надалі за текстом - Нововодолазької МДПІ), в якому просить суд: скасувати податкове повідомлення-рішення Нововодолазької МДПІ від 15.12.2010 року № 0000332310/0 (від 13.01.2011 року № 0000332310/1) з податку на додану вартість в загальній сумі 461 581,00 грн., в тому числі за основним платежем 227 614,00 грн., за штрафними санкціями 233 967,00 грн..

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що із рішеннями від 15.12.2010 року № 0000332310/0 (від 13.01.2011 року № 0000332310/1) позивач не погоджується, податкове повідомлення-рішення вважає незаконним, акт перевірки складеним із порушенням п.2.3 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових і позапланових перевірок з питань додержання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України від 10.08.2005 року № 327, оскільки згідно до п. 2 Порядку акт невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової перевірок складається з чотирьох частин: вступної, загальних положень, описової частини та висновку. Пунктом 2.2.17. Порядку визначено, що при проведенні виїзних планових перевірок проводиться аналіз фінансово-господарської діяльності суб'єкта господарювання, який повинен міститися в загальних положеннях акта виїзної планової перевірки. Проте в акті перевірки аналізу фінансово-господарської діяльності суб'єкта господарювання не міститься.

Крім того, представником позивача зазначено, що п. 2.3.2 Порядку встановлено, що за кожним відображеним в акті фактом порушення податкового законодавства необхідно: висвітлити показники, які відображаються суб'єктом господарювання у податковій та іншій звітності, та фактичні показники, виявлені у ході перевірки на підставі первинних документів податкового та бухгалтерського обліку суб'єкта господарювання у розрізі періодів у грошових одиницях, передбачених звітністю; у разі виявлення розбіжностей чітко викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті нормативно-правових актів, що порушені платником податків, зазначити період (місяць, квартал, рік) фінансово-господарської діяльності платника податків, в якому дане порушення здійснено, при цьому додати до акта письмові пояснення посадових осіб суб'єкта господарювання щодо встановлених порушень. Однак на думку представника позивача податковим органом не викладено в акті перевірки чіткий зміст порушення.

На 5 аркуші акта перевірки відповідач зазначив, що «посадовими особами ТОВ «Омбілік-Агро»не надано письмові пояснення щодо встановлених порушень». Проте на думку представника позивача це не відповідає дійсності, адже відповідач не спромігся відібрати пояснення у позивача щодо встановлених порушень. ДПА України наказом № 327 саме на ДПІ покладає обов'язок додати до акта письмові пояснення посадових осіб суб'єкта господарювання щодо встановлених порушень. Відповідач не обґрунтував, внаслідок яких господарських операцій позивача встановлено порушення Закону України «Про податок на додану вартість». Всього за результатами перевірки встановлено заниження податку на додану вартість зі сплати в бюджет у сумі 227 614 грн. та завищення суми податку на додану вартість, що не підлягає сплаті до бюджету та повністю залишається у розпорядженні такого сільськогосподарського підприємства для відшкодування суми податку, сплаченої (нарахованої) постачальнику на вартість виробничих факторів, а за наявності залишку такої суми податку - для інших виробничих цілей на загальну суму 227 614 грн. Такі висновки на думку представника позивача суперечать Закону країни «Про податок на додану вартість».

Крім того представником позивача зазначено, що позивач в перевіреному періоді надавав сільськогосподарські послуги (оранка, культивація, закриття вологи, боронування, міжрядкова обробка, лущіння стерні, внесення мінеральних добрив та гербіцидів, посів та висаджування сільськогосподарських культур та збирання врожаю) іншим сільгоспвиробникам (СТОВ «Лан», ТОВ «Лан-ВСП», ТОВ імені газети «Ізвєстія», ТОВ «Високопільське СП») власною сільськогосподарською технікою разом з обслуговуючим персоналом за винагороду на договірній основі, на які поширюється спеціальний режим оподаткування діяльності у сфері сільського господарства, визначений ст.81 Закону України «Про податок на додану вартість».

Але відповідач вважає, що сума ПДВ, нарахована у зв'язку з продажем послуг, зазначених в податкових накладних, виписаних СТОВ «Лан», ТОВ «Лан-ВСП», ТОВ імені газети «Ізвєстія», ТОВ «Високопільське СП», які зазначені в акті перевірки, підлягає сплаті до бюджету та відображенню у загальній, а не спеціальній податковій декларації з ПДВ.

В ході перевірки відповідачем не ставилось під сумнів реальність господарських операцій з надання позивачем своїм контрагентам послуг у рослинництві (на підтвердження надання таких послуг було перевірено первинні бухгалтерські документи), однак відповідач встановив неправомірність віднесення позивачем ПДВ за такими господарськими операціями до спеціального режиму оподаткування. Тож предметом даного спору є підтвердження або заперечення права позивача на відображення здійсненної ним сільськогосподарської діяльності з рослинництві у спеціальній декларації ПДВ.

В перевіреному періоді обсяг діяльності з виробництва сільськогосподарських товарів (послуг) позивача становив 93 відсотки, при чому, послуги у рослинництві, надані третім особам, не перевищували 5 відсотків від загальної діяльності позивача.

За таких обставин представник позивача вважає, що має підстави для застосування спеціального режиму оподаткування, зазначена вище діяльність позивача з надання послуг в рослинництві відноситься до переліку видів діяльності, на які поширюються норми статті 81 Закону України «Про податок на додану вартість», тому ТОВ «Омбілік-Агро»цілком правомірно було включено податкові зобов'язання з ПДВ в загальній сумі 227 614 грн. до складу декларації з податку на додану вартість (скорочена) - за результатами операцій з надання послуг у рослинництві за період: листопад 2009 року, березень 2010 року, червень 2010 року, серпень 2010 року, вересень 2010 року.

Також представник позивача зазначив, що посилання відповідача на листи Міністерства аграрної політики України від 23.04.2009 року № 37-21-1-15/6802 та ДПА України від 19.10.2010 року № 22219/7/16-1417 не можуть прийматися до уваги, оскільки вони не зареєстровані у Міністерстві юстиції України, тому не є нормативно-правовими актами в розумінні Положення про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств, інших органів виконавчої влади, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 грудня 1992 року № 731.

З огляду на викладені обставини представник позивача вважає, що висновки частини 2 акту перевірки Нововодолазької міжрайонної ДПІ у Харківській області є необґрунтованими, оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 15.12.2010 року №0000332310/0 (від 13.01.2011р. № 0000332310/1) не відповідає вимогам Закону України «Про податок на додану вартість», а відтак є протиправним та підлягає скасуванню.

В судовому засіданні представники позивача підтримали заявлені позовні вимоги в повному обсязі та просили їх задовольнити посилаючись на зміст адміністративного позову.

В судовому засіданні представник відповідача проти задоволення адміністративного позову заперечував в повному обсязі, в обґрунтування чого посилався на заперечення проти адміністративного позову, в яких зазначено, що дії податкового органу відповідають вимогам законодавства в повному обсязі.

Суд вислухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи, вивчивши доводи, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд виходить з таких підстав та мотивів.

Судом згідно з матеріалами справи встановлено, що ТОВ "Омбілік Агро" зареєстровано Валківською районною державною адміністрацією 18.07.2006 року за № 1452102000000022, про що видано свідоцтво про державну реєстрацію 18.07.2006 року за № 1452102000000022. ТОВ "Омбілік Агро" є платником податку на додану вартість згідно свідоцтва платника податку на додану вартість № 100244333 від 18.09.2009 року.

ТОВ "Омбілік Агро" взято на податковий облік в органах державної податкової служби 24.07.2006 року за № 534, на дату підписання акту позивач перебуває на обліку в Валківському відділенні Нововодолазької МДПІ.

На підставі направлення від 22.11.2010 року № 347 та затвердженого плану перевірки проведена виїзна планова перевірка ТОВ "Омбілік Агро" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2009 року по 30.09.2010 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2009 року по 30.09.2010 року.

За результатами перевірки складено акт від 08.12.2010 року № 2635/23-0-33/34473765, згідно з висновками якого встановлені порушення ТОВ "Омбілік Агро":

1) п.4.1 ст. 4, п. 81.1, п. 81.2, п. 81.6, п.п. 81.15.2 п. 81.15 ст. 81 Закону України від 03.04.1997 року № 168/97-ВР "Про податок на додану вартість", а саме ТОВ "Омбілік Агро" занизило податок на додану вартість на загальну суму 227 614 грн., в т.ч. в листопаді 2009 року на суму 156 819 грн., в січні 2010 року на суму 43 796 грн., в червні 2010 року на суму 10 607 грн., в липні 2010 року на суму 178 грн., в серпні 2010 року на суму 10 715 грн., в вересні 2010 року на суму 5 499 грн.;

2) п. 8.1, п. 8.2, п.8.6, п.п. 8.15.2 п. 8.15 ст. 8 Закону України від 03.04.1997 року № 168/97-ВР "Про податок на додану вартість", а саме завищено суму податку на додану вартість, що не підлягає сплаті до бюджету та повністю залишається у розпорядженні такого сільськогосподарського підприємства для відшкодування суми податку, сплаченої (нарахованої) постачальнику на вартість виробничих факторів, а за наявності залишку такої суми податку - для інших виробничих цілей на загальну суму 227 614 грн., в т.ч. за листопад 2009 року на суму 156 819 грн., березень 2010 року на суму 43 796 грн., червень 2010 року на суму 10 785 грн., серпень 2010 року на суму 10 715 грн., вересень 2010 року на суму 5 499 грн..

Не погодившись із висновками акту перевірки та даними, викладеними в акті перевірки, 13.12.2010 року позивач направив до Нововодолазької МДПІ заперечення. 15.12.2010 року ТОВ «Омбілік-Агро»отримано відповідь Нововодолазької МДПІ на заперечення, в якій МДПІ не погодилося із запереченнями позивача та вважає висновки акту перевірки вірними. 17.12.2010 року ТОВ «Омбілік-Агро»отримано податкове повідомлення-рішення Нововодолазької МДПІ від 15.12.2010 року № 0000332310/0, згідно із яким товариству визначене податкове зобов'язання з податку на додану вартість в загальній сумі 461 581,00 грн., в тому числі за основним платежем 227 614,00 грн., за штрафними санкціями 233 967,00 грн.. Не погоджуючись із зазначеним податковим повідомленням-рішенням від 15.12.2010 року № 0000332310/0, ТОВ «Омбілік-Агро»направило до Нововодолазької МДПІ первинну скаргу від 22.12.2010 року. 10.01.2011 року прийнято рішення про результати розгляду первинної скарги № 19/10/25-010, яким Нововодолазька МДПІ залишили без змін податкове повідомлення-рішення від 15.12.2010 року № 0000332310/0, а скаргу ТОВ «Омбілік-Агро»- без задоволення. 18.01.2011 року ТОВ «Омбілік-Агро»отримано податкове повідомлення-рішення Нововодолазької МДПІ від 13.01.2011 року № 0000332310/1. 18.01.2011 року ТОВ «Омбілік-Агро»подано до ДПА у Харківській області повторну скаргу № 8 від 18.01.2011 року. 02.02.2011 року прийнято рішення ДПА у Харківській області про продовження строку розгляду скарги. 21.02.2011 року прийнято рішення про результати розгляду повторної скарги, яким ДПА у Харківській області залишила без змін податкове повідомлення-рішення від 15.12.2010 року № 0000332310/0 (від 13.01.2011 року № 0000332310/1) та рішення Нововодолазької МДПІ про розгляд первинної скарги від 10.01.2011 року № 19/10/25-010, а повторну скаргу ТОВ «Омбілік-Агро»без задоволення. Не погоджуючись із прийнятим рішенням, ТОВ «Омбілік-Агро»направило до Державної податкової адміністрації України повторну скаргу № 42 від 03.03.2011року, про що повідомило Нововодолазьку МДПІ. 25.03.2011 року ДПА України було прийняте рішення про продовження строку розгляду повторної скарги. Рішенням про результати розгляду повторної скарги від 10.05.2011 року № 8616/6/25-0515 ДПА України залишено без змін податкове повідомлення-рішення від 15.12.2010 року № 0000332310/0 (від 13.01.2011 року № 0000332310/1) та рішення ДПА у Харківській області від 21.02.2011 року № 691/10/25-103, прийняте за розглядом повторної скарги, а скаргу без задоволення.

В ході розгляду справи судом встановлено, що за перевіряємий період позивачем укладені наступні угоди:

Угода № 22/06-1 від 22.06.2010 року укладена між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю імені газети "Ізвєстія" про виконання агротехнічних робіт. Згідно з актом № А-00000090 здачі-приймання робіт (надання послуг) позивачем виконані умови угоди, загальна вартість робіт склала 64 290,00 грн. з урахуванням ПДВ у розмірі 10 715,00 грн.. Також в матеріалах справи наявна податкова накладна від 31.08.2010 року № 191 на загальну суму 64 290,00 грн. з урахуванням ПДВ у розмірі 10 715,00 грн..

Угода № 01/04 від 01.04.2010 року укладена між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю "Лан-ВСП" про виконання агротехнічних робіт. Згідно з актами № А-00000085 та № А-00000101 здачі-приймання робіт (надання послуг) позивачем виконані умови угоди, загальна вартість робіт склала 64 712,30 грн. з урахуванням ПДВ у розмірі 10 785,41,00 грн. та вартість робіт 32 995,40 грн. з урахуванням ПДВ у розмірі 5 499,22 грн.. Також в матеріалах справи наявні податкові накладні від 30.09.2010 року № 195 на загальну суму 32 995,40 грн. з урахуванням ПДВ у розмірі 5 499,22 грн. та податкова накладна від 30.06.2010 року № 160 на суму 64 712,30 грн. з урахуванням ПДВ у розмірі 10 785,41 грн..

Угода № б/н від 23.03.2009 року укладена між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю "Лан-ВСП". Згідно з актом взаємозаліку від 08.12.2009 року сторони угоди вирішили рахувати зарахованими вимоги за договорами: від 01.12.2009 р. № 01/12-К та від 23.03.2009 року № б/н розмір зарахованих вимог за договорами складає 420 027,00 грн.. Також в матеріалах справи наявна податкова накладна від 04.11.2009 року № 321 на загальну суму 488552 грн. з урахуванням ПДВ у розмірі 81 425,33 грн. та акт № А-00000154 здачі-прийняття робіт (надання послуг) на загальну суму 488 552 грн. з урахуванням ПДВ у розмірі 81 425,33 грн..

Суд звертає увагу, що відповідно до положень угоди № б/н від 23.03.2009 року, а саме п.3.1 розділу 3 зазначено, що вартість виконаних робіт не повинна перевищувати 500 000,00 грн., що з урахуванням наданих первинних документів не дотримано, оскільки загальна вартість виконаної угоди складає 420 027,00 грн. - акт взаємозаліку та акт № А-00000154 здачі-прийняття робіт (надання послуг) на загальну суму 488 552 грн..

Угода № б/н від 23.03.2009 року укладена між позивачем та Сільськогосподарським Товариством з обмеженою відповідальністю "Лан". Згідно з актом № А-00000155 здачі-приймання робіт (надання послуг) позивачем виконані умови угоди, загальна вартість робіт склала 452 363,00 грн. з урахуванням ПДВ у розмірі 75 393,83 грн.. Також в матеріалах справи наявна податкова накладна від 01.11.2009 року № 311 на загальну суму 452 363,00 грн. з урахуванням ПДВ у розмірі 75 393,83 грн.. Згідно з актом взаємозаліку від 10.11.2009 року сторони угоди вирішили рахувати зарахованими вимоги за договорами: від 10.11.2009 року № 10/11-2009 та від 23.03.2009 року № б/н розмір зарахованих вимог за договорами складає 343332,00 грн..

Угода підряду № б/н від 23.03.2009 року укладена між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю "Високопільське СП". Згідно з актом № А-00000001 здачі-приймання робіт (надання послуг) позивачем виконані умови угоди, загальна вартість робіт склала 262 773,48 грн. з урахуванням ПДВ у розмірі 43 795,58 грн.. Також в матеріалах справи наявна податкова накладна від 07.01.2009 року № 4/1 на загальну суму 262 773,48 грн. з урахуванням ПДВ у розмірі 43 795,58 грн..

За період з 01.10.2009 року по 30.09.2010 року ТОВ «Омбілік-Агро»задекларовано податкових зобов'язань по податку на додану вартість на суму 3 882 950,00 грн., в т.ч. по загальній декларації на суму 335 161,00 грн. та скороченій декларації на суму 3 547 789,00 грн., перевіркою повноти визначення податкових зобов'язань за період з 01.10.2009 року по 30.09.2010 року встановлено його заниження по загальній декларації на суму 227 614,00 грн. та завищення по скороченій декларації на суму 227 614,00 грн., суд погоджується з зазначеним висновком податкової установи та вважає його обґрунтованим та таким, що відповідає законодавству виходячи з наступного.

Законом України від 03.04.1997 року «Про податок на додану вартість»(надалі за текстом - Закон України "Про ПДВ") дозволено використовувати спеціальний режим оподаткування за умов передбачених в ст. 8і цього ж Закону.

Відповідно до п. 8і.1 ст. 8і Закону України "Про ПДВ" зазначено, що резидент, який провадить підприємницьку діяльність у сфері сільського і лісового господарства та рибальства та відповідає критеріям, встановленим у пункті 8і.6 цієї статті (далі - сільськогосподарське підприємство), може обрати спеціальний режим оподаткування.

Згідно з п. 81.6 Закону України "Про ПДВ" зазначено, що сільськогосподарським вважається підприємство, основною діяльністю якого є поставка вироблених (наданих) ним сільськогосподарських товарів (послуг) на власних або орендованих виробничих потужностях, а також на давальницьких умовах, в якій питома вага вартості сільськогосподарських товарів (послуг) становить не менше 75 відсотків вартості всіх товарів (послуг), поставлених протягом попередніх дванадцяти послідовних звітних податкових періодів сукупно.

Відповідно до п. 81.2. ст. 81 Закону України "Про ПДВ" зазначено, що згідно із спеціальним режимом оподаткування сума податку на додану вартість, нарахована сільськогосподарським підприємством на вартість поставлених ним сільськогосподарських товарів (послуг), не підлягає сплаті до бюджету та повністю залишається у розпорядженні такого сільськогосподарського підприємства для відшкодування суми податку, сплаченої (нарахованої) постачальнику на вартість виробничих факторів, а за наявності залишку такої суми податку - для інших виробничих цілей.

Відповідно до п. 81.6 ст. 81 Закону України "Про ПДВ" зазначено, що сільськогосподарським вважається підприємство, основною діяльністю якого є поставка вироблених (наданих) ним сільськогосподарських товарів (послуг) на власних або орендованих виробничих потужностях, а також на давальницьких умовах, в якій питома вага вартості сільськогосподарських товарів (послуг) становить не менше 75 відсотків вартості всіх товарів (послуг), поставлених протягом попередніх дванадцяти послідовних звітних податкових періодів сукупно.

Відповідно до пп. 81.15.2. п. 81.15 ст. 81 Закону України "Про ПДВ" зазначено, що діяльність у сфері сільського господарства: а) виробництво продукції рослинництва, а саме рослинних культур, а також вирощення фруктів та овочів, квітів та декоративних рослин (у відкритих або закритих ґрунтах), грибів, насіння, прянощів, саджанців та водоростей, а також їх обробка, переробка та/або консервація; б) виробництво продукції тваринництва, а саме свійських сільськогосподарських тварин, птахівництва, кролівництва, бджільництва, а також розведення шовкопрядів, змій та інших плазунів або слимаків та інших наземних ссавців, безхребетних та комах; а також їх обробка, переробка та/або консервація.

В ході проведеної перевірки контролюючим органом встановлено, підтверджено матеріалами справи та не заперечувалось представниками позивача, що позивачем надавались послуги: СТОВ "Лан", ТОВ "Лан-ВСП", ТОВ "Високопільке СП", ТОВ імені газети "Ізвєстія" по збору врожаю озимою пшениці, пахоті, культивації, посіву насіння та сільськогосподарських культур, прикативанню, боронуванню, міжрядної обробки, лущенню стерні, внесенню добрив, гербіцидів, збору врожаю та підготовки продукції до первинної реалізації, оприскуванню сільськогосподарських культур, захисту рослин від хвороб та шкідників, агрохімічного обслуговування, вирощування культур.

Таким чином суд приходить до висновку, що виконання умов договорів позивачем є виконанням допоміжних робіт, які пов'язані з сільськогосподарською діяльністю та в свою чергу не кореспондуються з положеннями Закону України "Про податок на додану вартість" в частині спеціального режиму оподаткування діяльності у сфері сільського і лісового господарства та рибальства, оскільки зазначені роботи виконувались по відношенню до не до власності позивача.

А отже, послуги, які надавались позивачем не повязані із сільськогосподарським виробництвом та переробкою власної сільгосппродукції та повинні декларуватись в загальному порядку.

Таким чином, доводи податкового органу про неправомірне користування позивачем пільгою, передбаченою ст. 81 Закону України «Про податок на додану вартість» є обґрунтованими, оскільки одержана позивачем за виконання цих послуг виручка не є виручкою від реалізації сільськогосподарської продукції власного виробництва, сировини та продуктів її переробки, в значенні вжитому у наведеній нормі Закону.

Разом з цим суд зазначає, що посилання представника відповідача на листи Міністерства аграрної політики України від 23.04.2009 року № 37-21-1-15/6802 та ДПА України від 19.10.2010 року № 22219/7/16-1417 не можуть прийматися до уваги, оскільки вони не зареєстровані у Міністерстві юстиції України, тому не є нормативно-правовими актами в розумінні Положення про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств, інших органів виконавчої влади, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 грудня 1992 р. № 731.

Таким чином наведені листи мають інформативний характер для податкового органу.

Виходячи з вищенаведеного, слід розуміти, що надання послуг у рослинництві стороннім організаціям не відноситься до діяльності у сфері сільського господарства, а згідно з цим, віднесення податкових зобов'язань по даним послуг до податкової декларації з ПДВ «скороченій» є неправомірним.

Відповідно до підпункту 17.1.3 пункту 17.1 статті 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" передбачено, що у разі коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника за підставами, викладеними у підпункті "б" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати (заниження суми податкового зобов'язання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обов'язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше п'ятдесяти відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.

Відповідно до підпункту 17.1.6-1. платники податку (посадові особи платника податку), які використовують податкову пільгу не за призначенням та/або всупереч умовам чи цілям її надання згідно із законом з питань відповідного податку, збору (обов'язкового платежу), а також будь-які інші особи, що використовують податкову пільгу, яку для них не призначено, вважаються такими, що умисно ухиляються від оподаткування. У цьому випадку такі особи додатково до штрафів, визначених у підпунктах 17.1.1 - 17.1.5 цього пункту, за наявності підстав для їх накладення, сплачують суму податків, що підлягали нарахуванню без застосування податкової пільги, а також штраф у розмірі двохсот відсотків від такої суми. Сплата штрафу не звільняє таких осіб від юридичної відповідальності за умисне ухилення від оподаткування.

Підпунктом пп. 4.2.3 п. 4.2 ст. 4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" та пп. 4.1 п. 4 Положення про порядок подання та розгляду скарг платників податків органами державної податкової служби, обов'язок доведення того, що нарахування суми податкового зобов'язання, здійснене органом державної податкової служби відповідно до законодавства, є помилковим, покладається на платника податків за винятком випадків нарахування податкового зобов'язання за непрямими методами.

Суд також зазначає, що не приймає посилання представників позивача, щодо Переліку видів діяльності, на які поширюються норми статті 81 Закону України "Про податок на додану вартість", який затверджений постановою КМ України від 21.01.2009 р. № 23, виходячи з наступного.

Підпунктом 81.15.6 пункту 81.15 Закону України "Про податок на додану вартість" визначено, що виходячи з норм цього пункту, Кабінет Міністрів України визначає та оприлюднює повний перелік видів діяльності, на які поширюються норми цієї статті, згідно з Національним класифікатором України "Класифікація видів економічної діяльності", затвердженим відповідно до Закону України "Про стандартизацію".

Такий Перелік затверджений Постановою (далі - Перелік). При цьому у примітці до Переліку зазначено, що у цьому Переліку обробка чи переробка продукції, одержаної в результаті діяльності у сфері сільського господарства, та обробка чи переробка та/ або консервація продукції, одержаної в результаті діяльності у сфері сільського (в частині тваринництва) та лісового господарства, рибальства і рибництва, вважається діяльністю у сфері сільського та лісового господарства, рибальства і рибництва за умови, якщо така продукція вирощується, відгодовується, виловлюється або збирається (заготовляється) безпосередньо платником податку на додану вартість (крім їх придбання в інших осіб) (далі - Примітка).

Національний класифікатор України ДК 009:2005 "Класифікація видів економічної діяльності" затверджений наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 26.12.2005 р. N 375, із змінами (далі - КВЕД).

Згідно з термінами і визначеннями за КВЕД зазначено, що:

перероблення - це технологічний процес, здійснення якого змінює форму, властивості або склад сировини, напівфабрикатів або, в окремих випадках, готової продукції з метою отримання нової продукції;

оброблення - це технологічний процес, який здійснюється з метою збереження певних видів продукції, надання їм деяких властивостей або для упередження шкідливого впливу, який може виявлятися у результаті їх використання.

Окрім того, термін "перероблення" використовується як ключовий при визначенні термінів "процес промислового виробництва", "напівфабрикати", "готова промислова продукція".

При цьому в поясненнях до розділу 01 зазначено, що діяльність з перероблення сільськогосподарської продукції не відноситься до сільськогосподарської діяльності, а відноситься до відповідних розділів переробної промисловості: 15 "Харчова промисловість", 16 "Тютюнова промисловість". Проте, як виняток із загального правила кодування щодо комплексних видів діяльності, одиниця, що переробляє власне вирощену сільськогосподарську продукцію безпосередньо в господарстві, віднесена до розділу 01, незважаючи на те, що звичайно перероблення сільськогосподарської продукції класифіковане у розділах 15 та 16.

У Переліку передбачені такі види діяльності, що пов'язані з переробленням або обробленням продукції:

- вирощування тютюну і махорки, первинне оброблення листя (збирання, сушіння, сортування тощо), вирощування розсади (пункт 1 Переліку, КВЕД 01.11.0);

- вирощування та первинне оброблення (замочування) прядивних культур (пункт 1 Переліку, КВЕД 01.11.0);

- перероблення фруктів, ягід і винограду на вино в межах господарства, що їх вирощує (пункт 3 Переліку, КВЕД 01.13.0);

- лісозаготівлі, рубання лісу та виробництво ділової деревини, такої як колоди, стовпи, жердини, одержування паливної деревини (пункт 9 Переліку, КВЕД 02.01.1);

- надання послуг із збирання врожаю та підготування продукції до первинної реалізації: очищення, різання, сортування, сушіння, дезінфекція, покривання воском, полірування, пакування, лущення, замочування, охолодження чи пакування навалом включно з фасуванням у безкисневому середовищі; захист рослин від хвороб і шкідників; агрохімічне обслуговування (пункт 13 Переліку, КВЕД 01.41.0);

- обробка та/або консервація риби або інших прісноводних (пункт 16 Переліку, КВЕД 05.01.0);

- пакування та підготовка до продажу, в тому числі сушіння, очищення, розмелювання, дезінфекція та силосування сільськогосподарської продукції (пункт 16 Переліку, КВЕД 01.41.0).

Враховуючи викладене, Примітка застосовується сільськогосподарськими підприємствами, які здійснюють названі види діяльності. До видів діяльності з перероблення сільськогосподарської продукції, класифікованих у розділах 15 та 16 КВЕД, Примітка застосовуватись не може, оскільки, по-перше, згідно з КВЕД така діяльність не відноситься до сільськогосподарської, а по-друге, такі види діяльності не включені до Переліку.

За таких обставин суд приходить до висновку, що в задоволенні позовних вимог слід відмовити в повному обсязі з підстав їх не обґрунтованості, не вмотивованості та протиріччю законодавству.

Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до ст. 94 КАС України.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 2, 8-14, 71, 94, 159, 160-164, 167, 186 КАС України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Омбілік Агро" до Нововодолазької міжрайонної державної податкової інспекції у Харківській області про скасування податкового повідомлення рішення - відмовити в повному обсязі.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення протягом десяти днів з дня її проголошення, у разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга, подана після закінчення строків, встановлених законом, залишається без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка її подала не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного проваджені або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено 18.07.2011 року.

СуддяСупрун Ю.О.