Рішення № 1729922, 20.03.2008, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

20.03.08 р. Справа № 36/21

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Н.В.Будко, при секретарі судового засідання Крючковой К.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „Сладкая жизнь” м.Макіївка

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „Гардаріка” м.Кіровоград в особі Донецької філії Товариства з обмеженою відповідальністю „Гардаріка” м.Донецьк

про стягнення 2 647грн. 56коп.

за участю:

представників сторін:

від позивача: Оксаніченко А.С. по дов.;

від відповідача: не з’явився;

СУТЬ СПОРУ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю „Сладкая жизнь” м.Макіївка, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю „Гардаріка” м.Кіровоград в особі Донецької філії Товариства з обмеженою відповідальністю „Гардаріка” м.Донецьк, про стягнення заборгованості в сумі 2 647грн. 56коп., яка складається з основного боргу в сумі 1 473грн. 69коп., пені в сумі 70грн. 91коп., суми інфляції 63грн. 37коп., 3% річних в сумі 39грн. 59коп., разової неустойки в сумі 1 000грн.

Під час розгляду спору позивач надав заяву про виправлення неточностей у позовній заяві та розрахунку 3% річних, в якій просить суд на сторінці 2 позову датою накладної рахунку вважати 22.10.07р., а у розрахунку 3% річних періодом нарахування означених відсотків вважати листопад та грудень 2007 року.

Крім того, позивач згідно ст. 22 Господарського процесуального кодексу України уточнив позовні вимоги та просить суд стягнути з відповідача суму заборгованості 1 473,69грн., пеню в сумі 70,91грн., суму інфляції – 63,37грн., разову неустойку в сумі 1 000грн.

Суд розглядає вимоги позивача з урахуванням уточнення.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на договір №788-05 від 17.04.07р., додаткову угоду до нього, претензію №1959 від 23.11.07р., накладні, розрахунки.

Відповідач у судове засідання не з’явився, заявлені вимоги не оспорив, про день та час слухання справи був повідомлений належним чином, про що свідчать поштові повідомлення №8642598, №8726155. Оскільки в матеріалах справи достатньо документів та доказів для вирішення спору по суті, господарський суд вважає можливим розглянути справу відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи та оцінивши подані докази господарським судом ВСТАНОВЛЕНО:

17.04.07р. сторони уклали договір №788-05, відповідно до якого позивач зобов’язався доставити та передати у власність відповідачу товари народного споживання, а відповідач зобов’язався прийняти товар та сплатити його на умовах даного договору за узгодженою ціною, вказаною у накладній строки, яка є невід’ємною частиною даного договору.

Додатковою угодою від 31.05.07р. сторони змінили деякі пункти договору стосовно порядку поставки товару та тари.

На виконання умов договору позивач передав відповідачу товар за накладними-рахунками №0132159 від 22.10.07р. на суму 1 023,20грн., від 22.10.07р. на суму 999,78грн., а всього на суму 2 022грн. 98коп.

За умовами п.4.2 договору відповідач здійснює оплату продукції протягом 5 банківських днів з моменту поставки.

Однак взяті на себе договірні зобов’язання відповідач належним чином не виконав, отриманий товар оплатив частково в сумі 729грн. 29коп.

Доказів оплати боргу в сумі 1 473грн. 69коп. відповідач не представив, у зв’язку з чим господарський суд робить висновок, що на момент прийняття рішення грошове зобов’язання відповідача перед позивачем залишилось невиконаним, що є порушенням норм статей 525 та 526 Цивільного кодексу України, які передбачають, що зобов’язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, причому одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається.

За таких обставин, враховуючи те, що сума основного боргу 1 473грн. 96коп. підтверджена матеріалами справи, договором №788-05 від 17.04.07р., додатковою угодою до нього, претензією №1959 від 23.11.07р., накладними рахунками, господарський суд вважає позовні вимоги в цій частині обґрунтованими, доведеними належним чином та такими, що підлягають задоволенню.

Прострочення відповідачем грошового зобов’язання за умовами п.6.1 договору тягне за собою обов’язок сплати пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення виходячи з суми простроченого платежу.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок, відповідно до якого сума пені складає 70грн. 91коп., з огляду на наявність заборгованості, суд вважає вимоги позивача в цій частині також обґрунтованими, доведеними належним чином та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до п.6.3 договору за прострочення платежу понад 30 календарних днів відповідач сплачує позивачу разову неустойку в сумі 1 000грн.

Враховуючи прострочення відповідачем платежів понад 30 календарних днів, господарський суд задовольняє вимоги позивача в цій частині та стягує з відповідача разову неустойку в сумі 1 000грн.

Крім того, згідно ст. 625 Цивільного кодексу України прострочення відповідачем грошового зобов’язання також тягне за собою обов’язок сплати суми боргу з урахуванням індексу інфляції та трьох процентів річних з простроченої суми.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок, відповідно до якого сума інфляції складає 63грн. 37коп., з огляду на наявність заборгованості, суд вважає вимоги позивача в цій частині також обґрунтованими, доведеними належним чином та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача пропорційно задоволеній частині позову.

На підставі вищевикладеного, згідно ст. ст. 509, 525, 526, 614, 625 Цивільного кодексу України, ст. ст. 173, 193 Господарського кодексу України, керуючись ст. ст. 22, 33, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України суд,-

ВИРІШИВ:

Задовольнити позов Товариства з обмеженою відповідальністю „Сладкая жизнь” м.Макіївка до Товариства з обмеженою відповідальністю „Гардаріка” в особі Донецької філії Товариства з обмеженою відповідальністю „Гардаріка” м.Донецьк з урахуванням уточнення.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Гардаріка”, ЄДРПОУ 31754656 (25006, м.Кіровоград, вул. Луначарського, 40/51) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Сладкая жизнь”, ЄДРПОУ 30936954 (86152, м.Макіївка, вул. Полтавська, поштова адреса 86110, м.Макіївка, вул. Совєтська, овочева база №7, р/р26008198050701 у ДФ ВАТ „Кредит промбанк”, м.Донецьк, МФО 335593) основний борг в сумі 1 473грн. 69коп., пеню в сумі 70грн. 91коп., суму інфляції 63грн. 37коп., разову неустойку в сумі 1 000грн., витрати по сплаті держмита в сумі 100грн. 47коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 116грн. 23коп.

Видати наказ.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Рішення може бути оскаржене через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня прийняття рішення або в касаційному порядку протягом одного місяця з дня набрання рішенням законної сили.

Суддя