Постанова № 17297623, 06.07.2011, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 липня 2011 року м.ПолтаваСправа № 2а-1670/5132/11 Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Супруна Є.Б.,

при секретарі Дубовик О.І.,

за участю:

представника позивача - Жовковського М.В.,

представника відповідача - Крицького Р.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства "Полтавський лікеро - горілчаний завод"до Державної податкової інспекції у м. Полтавіпро визнання протиправними висновків акту перевірки та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

15 червня 2011 року Приватне акціонерне товариство "Полтавський лікеро - горілчаний завод" (далі - ПАТ "Полтавський ЛГЗ" , позивач)звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Полтаві (далі - ДПІ у м. Полтаві, відповідач)про визнання протиправними висновків акту перевірки та скасування податкових повідомлень-рішень від 13.01.2011 р. №0000111504/0, №0000011504/0.

Мотивуючи свої вимоги позивач вказує, що висновки акту перевірки неправомірні, а оскаржувані податкові повідомлення рішення винесені з порушенням чинного законодавства, оскільки ДПІ у м. Полтаві самостійно обчислює суму податкового зобов'язання та змінює призначення платежу, визначеного платником податків, що є грубим порушенням діючого законодавства України.

Представник позивача у судовому засіданні позов підтримав.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечував, посилаючись те, що відповідно до акта перевірки від 24.12.2010 р. №12766/15-522(32174761), по картці особового рахунка платника з акцизного збору податковий борг (недоїмка) по ПАТ "Полтавський ЛГЗ" станом на 01.08.2010 р. становить 85848,04 грн. внаслідок того, що суми які надходять від платника податків зараховуються на погашення боргу в порядку календарної черговості відповідно до вимог Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами".

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши та дослідивши матеріали справи, приходить до наступних висновків.

20.12.2010 р. відповідачем проведена невиїзна документальна перевірка ЗАТ "Полтавський ЛГЗ" (код ЄДРПОУ 32174761) з питання своєчасності сплати узгоджених податкових зобов'язань з акцизного збору по розрахунках за липень та вересень 2010 року, за результатами якої складено акт №12766/15-522 (32174761) від 24.12.2010 р.

Перевіркою встановлено несвоєчасну сплату узгодженого податкового зобов'язання з акцизного збору по розрахунку акцизного збору за липень 2010 року в розмірі 173182,00 грн. із затримкою на 72 календарні дні, по розрахунку акцизного збору за вересень 2010 року в розмірі 10193,00 грн. із затримкою на 18 календарних днів, чим порушено пп.5.3.1 п.5.3 ст.5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" та по уточнюючому розрахунку акцизного збору за вересень 2010 року в розмірі 2930,00 грн. із затримкою на 16 календарних днів чим порушено пп."а" п.17.2 ст.17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами".

На підставі акту перевірки від 24.12.2010 р. ДПІ у м. Полтаві винесено податкове повідомлення-рішення від 13.01.2011 р. №0000111504/0 про визначення штрафу за затримку на 9 календарних днів граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання в розмірі 7051,59 грн., яким зобов'язано сплатити штраф у розмірі 10% у сумі 705,16 грн. та податкове повідомлення-рішення від 13.01.2011 р. №0000011504/0 про визначення штрафу за затримку на 72 календарних дні граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання в розмірі 173182,00 грн., яким зобов'язано сплатити штраф у розмірі 20% у сумі 34636,40 грн.

За наслідками адміністративного оскарження позивачем вказаних податкових повідомлень-рішень ДПА України в Полтавській області та ДПА України винесені рішення про результати розгляду скарг, якими податкові повідомлення-рішення залишено без змін, а скарги без задоволення.

Не погоджуючись із висновками податкового органу, позивач оскаржив вказані податкові повідомлення-рішення в судовому порядку.

Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства (надалі КАС) України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною 20 статті 7 Закону України "Про акцизний збір на алкогольні напої та тютюнові вироби" від 15.09.1995 р. №329/95-ВР (що діяв на момент виникнення спірних правовідносин) до отримання суб'єктом підприємницької діяльності з акцизного складу спирту етилового неденатурованого, призначеного для переробки на іншу підакцизну продукцію (за винятком виноматеріалів), такий платник акцизного збору зобов'язаний надати органу державної податкової служби України за своїм місцезнаходженням податковий вексель, авальований банком (податкову розписку), який є забезпеченням виконання зобов'язання цього платника у термін до 90 календарних днів починаючи від дня видачі векселя (податкової розписки), сплатити суму акцизного збору, розраховану за ставками для цієї продукції.

Пунктом 10 та 11 Порядку випуску, обігу та погашення податкових векселів, авальованих банком (податкових розписок), які видаються до отримання спирту етилового неденатурованого і є забезпеченням виконання зобов'язання зі сплати акцизного збору, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.06.2005 р. №498 (що діяв на момент виникнення спірних правовідносин), встановлено, що податковий вексель погашається шляхом сплати до бюджету суми акцизного збору, розрахованої за ставками акцизного збору на готову продукцію. Податковий вексель вважається погашеним векселедавцем у разі сплати суми акцизного збору в повному обсязі та в зазначений у податковому векселі строк.

Судом встановлено, що платіжним дорученням №1221 від 10.11.2010 р. підприємством сплачено 130 750,10 грн. на погашення векселя №АА-1412458. Погашення по векселям №АА-14124465, АА №1412466 терміном погашення до 04.09.2010 р. та 12.09.2010 р. на суму 678 892,00 грн. було здійснено експортом: 03.09.2010 р. "Дозорцев" на суму 65 825,58 грн., 25.08.2010 р. "Citumore LLP" на суму 244 800,00 грн. (вексель АА №14124465), 13.09.2010 р. "Silence ink" на суму 160 846,56 грн. (вексель АА №1412466). За рахунок зменшення зобов'язання у зв'язку з втратою спирту в межах норм при виробництві лікеро-горілчаних виробів сплачено коштами 18 451,80 грн.

Платник податку при погашенні векселя АА №1412463 від 07.04.2010 р., термін якого настав 05.07.2010 р., визначив до сплати 373 391,40 грн. та надав розрахунок його погашення: - за рахунок експортних витрат (22.06.2010 р. на суму 138 230,40 грн., 30.06.2010 р. на суму 138 230,40 грн.); - за рахунок зменшення зобов'язання у зв'язку із втратою спирту в межах норм при виробництві лікеро - горілчаних виробів, та сплачено коштів на суму 86 870,00 грн., які були прийняті відповідачем. У платіжних дорученнях №591 від 30.06.2010 р. та №№641, 642 від 05.07.2010 р. позивачем самостійно визначено призначення платежу: "акцизний збір в рахунок погашення векселя АА№1412463 від 07.04.2010р." та проведена оплата по розрахунку за вересень 2010 року по сплаті акцизного збору на суму 147,00 грн.

Таким чином, відповідно до облікової картки позивача, відповідачем було зараховано грошові кошти по платіжним дорученням №591 від 30.06.2010 р. та №№641, 642 від 05.07.2010 р. у рахунок погашення податкових зобов'язань минулих періодів, які обліковувалися у картці особового рахунку платника на дату нарахування розрахунків акцизного збору.

Відповідно до пункту 4.1 Положення про порядок нарахування, терміни сплати і подання розрахунку акцизного збору, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 19.03.2001 р. №111 (що діяло на момент виникнення спірних правовідносин), платники акцизного збору самостійно обчислюють суму податкового зобов'язання, яку зазначають у розрахунку акцизного збору (надалі Розрахунок). Платники акцизного збору не пізніше 20 числа місяця, наступного за звітним, подають до органів державної податкової служби за місцем реєстрації Розрахунок за формою згідно з додатком 1 до Положення про порядок нарахування, терміни сплати і подання розрахунку акцизного збору (надалі Положення). Порядок складання платниками Розрахунку наведено в додатку 2 цього Положення. Прийняття Розрахунку без попередньої перевірки зазначених у ньому показників здійснюється через канцелярію органу державної податкової служби. Відмова службової (посадової) особи прийняти Розрахунок з будь-яких причин забороняється та розцінюється як перевищення службових повноважень такою особою, що тягне за собою її дисциплінарну та матеріальну відповідальність у порядку, визначеному законом. Якщо службова (посадова) особа порушує норми цього пункту, платники зобов'язані до закінчення граничного терміну подання Розрахунку надіслати такий Розрахунок поштою з описом вкладеного та повідомленням про вручення, до якого долучається заява на ім'я керівника, складена в довільній формі, із зазначенням прізвища особи, яка відмовилася прийняти Розрахунок, та/або із зазначенням дати такої відмови. При цьому Розрахунок вважається поданим у момент його вручення пошті, а граничний десятиденний термін, установлений для поштових відправлень, не застосовується. Незалежно від наявності відмови в прийнятті Розрахунку платник податків зобов'язаний погасити податкове зобов'язання, самостійно визначене ним у такому Розрахунку, протягом строків, установлених пунктом 5.3 статті 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податку перед бюджетами та державними цільовими фондами".

Згідно з пунктом 4.12 цього Положення податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податку, вважається узгодженим від дня подання Розрахунку акцизного збору до органу державної податкової служби за місцем реєстрації і не може бути оскаржене платником в адміністративному або судовому порядку.

Згідно з пунктом 6 статті 7 Закону України "Про Національний банк України" від 20.05.1999 р. №679-ХІV Національний банк України визначає систему, порядок і форми платежів.

Пунктом 1.7 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004 р. №22, визначено, що кошти з рахунків клієнтів банки списують лише за дорученням власників цих рахунків (включаючи договірне списання коштів згідно з главою 6 цієї Інструкції) або на підставі платіжних вимог стягувачів у разі примусового списання коштів згідно з главою 5 цієї Інструкції. При цьому, згідно з пунктом 3.8 зазначеної Інструкції, “Призначення платежу” платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України. Платник відповідає за дані, що зазначені у реквізиті платіжного доручення “Призначення платежу”. Банк перевіряє заповнення цього реквізиту на відповідність установленим вимогам лише за зовнішніми ознаками.

Таким чином право визначати призначення платежу відповідно до чинного законодавства України належить виключно платнику. Тому суми податкових зобов'язань, з урахуванням підпункту 16.5.2 пункту 16.5 статті 16 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податку перед бюджетами та державними цільовими фондами", слід вважати сплаченими день реєстрації банківською установою платіжного документа із зазначенням у ньому призначенням платежу на сплату відповідних податкових зобов'язань, визначених платником податків.

Законом України "Про порядок погашення зобов'язань платників податку перед бюджетами та державними цільовими фондами" (що діяв на момент виникнення спірних правовідносин), який є спеціальним законом з питань оподаткування і встановлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків, визначено вичерпний перелік заходів, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу. Серед таких заходів немає такого, як зміна призначення платежу самостійно визначеного платником податків.

Отже, податковий орган не наділений правом чи обов'язком змінювати призначення платежу, визначене платником податку.

Відтак зарахування ДПІ у м. Полтаві сплачених платником податку сум по розрахунку акцизного збору за липень, вересень 2010 року, як погашення податкових зобов'язань минулих періодів, є неправомірним у звязку з чим висновок, зроблений в акті перевірки від 24.12.2010 р. щодо несвоєчасної сплати узгодженого податкового зобов'язання з акцизного збору, не відповідає фактичним обставинам справи.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині доводів щодо незаконності податкових повідомлень-рішень ДПІ у м. Полтаві від 13.01.2011 р. №0000111504/0 та №0000011504/0, у звязку з чим такі підлягають скасуванню.

Що стосується позовних вимог позивача про визнання протиправними висновків акту перевірки, суд зазначає слідуюче.

Відповідно до Порядку оформлення результатів невиїзних документальних та виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України від 10.08.2005 р. № 327 (що діяв на момент виникнення спірних правовідносин), акт - це службовий документ, який стверджує факт проведення невиїзної документальної або виїзної планової чи позапланової перевірки фінансової господарської діяльності суб'єкта господарювання і є носієм доказової інформації про виявлення порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства (пункт 1.3.).

Складення такого акту, формулювання його змісту та висновків знаходяться по за межами публічно-правового спору щодо рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, оскільки саме складення акту перевірки не є виявом владних повноважень органу державної податкової служби. І лише на підставі цього акту, як носія доказової інформації, можуть прийматися інші рішення, вживатися дії, які й можуть бути розцінені як вияв владних повноважень.

Таким чином, акт перевірки не є рішенням суб'єкта владних повноважень в розумінні статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки акт перевірки не впливає на права і обов'язки осіб і не породжує для платника податків прав чи обовязків. В даному випадку саме податкове повідомлення - рішення є рішенням, яке впливає на права і обов'язки та може бути оскаржене в порядку адміністративного судочинства.

Тому вимога про визнання протиправним та скасування акту перевірки не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, у зв'язку з чим суд вважає за необхідне закрити провадження у справі в частині вказаної вимоги на підставі пункту 1 частини 1 статті 157 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до ч.3 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог.

Зважаючи на те, що до складу понесених позивачем судових витрат входить лише судовий збір за подачу адміністративного позову, такий відшкодуванню не підлягає.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Приватного акціонерного товариства "Полтавський лікеро-горілчаний завод"до Державної податкової інспекції у м. Полтавіпро визнання протиправними висновків акту перевірки та скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити частково.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Полтавівід 13 січня 2011 року №0000111504/0 та №0000011504/0.

В частині вимог щодо визнання протиправними висновків акту перевірки - провадження у справі закрити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено 11 липня 2011 року.

СуддяЄ.Б. Супрун