Рішення № 1729759, 26.05.2008, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

№ 17/64

26.05.08

За позовом Державної організації «Автобаза Державного управління справами»

До Державного комплексного торговельного підприємства «Хрещатик»

Про стягнення 6332,58 грн.

Суддя Кролевець О.А.

Представники :

Від позивача: Кожушко Л.О. (довіреність №б/н від 01.04.2007)

Від відповідача: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги ДО «Автобаза Державного управління справами»про стягнення з відповідача збитків за договором №54/1 від 21.06.2006 у розмірі 6332,58 грн.

В судовому засіданні 21.04.2008 позивачем подані уточнення до позовної заяви, в яких він просить суд стягнути з відповідача 2200,68 грн. боргу за користування автомобілем та 6332,58 грн. матеріальних збитків, понесених на ремонт автомобіля.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач не сплатив вартість наданих йому транспортних послуг за жовтень-грудень 2006р. на суму 2200,68 грн., а також відповідно до п.5.1.4 Договору з відповідача підлягає стягненню вартість ремонтних робіт в розмірі 6332,58 грн.

ДП «Агроспецсервіс»у запереченнях на позовну заяву зазначило, що ДП «Агроспецсервіс»є неналежним відповідачем по справі, оскільки до цього часу ДКТП «Хрещатик», яке є стороною за договором №54/1, не виключено з ЄДРПОУ.

Ухвалою суду від 02.04.2008 здійснено заміну відповідача (ДП «Агроспецсервіс») на належного відповідача (ДКТП «Хрещатик»).

Представник ДКТП «Хрещатик»в судове засідання не з'явився, про дату та час розгляду справи відповідача було повідомлено завчасно та належним чином. Ніяких заяв чи клопотань від відповідача до суду не надходило. На підставі ст.75 ГПК України суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за наявними в ній документами.

Розглянувши подані сторонами документи, заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

21.06.2006 між Державною організацією «Автобаза Державного управління справами»(позивач, виконавець за Договором) та Державним комплексним торговельним підприємством «Хрещатик»(відповідач, Замовник за Договором) був укладений договір №54/1 про надання послуг щодо користування автомобілем, за якими позивач надав, а відповідач прийняв в строкове платне користування автомобіль марки Mercedes-Benz –Е320 (номер кузова WDB2100651 В 299438, 2000 рік випуску), для використання виключно для службових поїздок.

Відповідно до п.3.1 Договору відповідач був зобов’язаний сплачувати позивачеві плату за користування автомобілем у розмірі 5% від оціночної вартості автомобіля в сумі 8802,76 грн. за рік, що в місячному розрахунку становить 733,56 грн. з ПДВ. Плата за користування автомобілем сплачується не пізніше 10-го числа кожного місяця згідно виставленого рахунку та акту виконаних робіт.

Права та обов’язки сторін за Договором передбачені в розділі 5, згідно з яким відповідач був зобов’язаний своєчасно здійснювати плату за користування автомобілем; своєчасно здійснювати за власний рахунок технічне обслуговування та поточний ремонт автомобіля на спеціалізованих станціях технічного обслуговування.

Договір був укладений на строк з 21.06.2006 до 31.12.2006.

Згідно з ст.ст.14, 526 Цивільного кодексу України між сторонами у справі виникли цивільні права і обов’язки (зобов’язання), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору, а одностороння відмова від виконання зобов’язання в силу ст.525 ЦК України не допускається.

Відповідно до Глави 58 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов’язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк (ст.759). За користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором (ст.762).

Як стверджує позивач, відповідач в період з жовтня по грудень 2006 року не розрахувався з позивачем за користування автомобілем, через що заборгованість складає 2200,68 грн. Відповідач будь-яких заперечень щодо існування заборгованості не надав.

Приймаючи до уваги, що відповідач в порушення умов Договору не сплатив орендні платежі в період з жовтня по грудень 2006р., тому суд вважає позовні вимоги в цій частині обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до розділу 4 Договору передача відповідачу автомобіля та закріпленого за ним обладнання й інструменту, та повернення його позивачеві здійснюється за актом здачі-приймання. При поверненні автомобіля позивачеві, у присутності представника позивача за кошти відповідача на спеціалізованій станції технічного обслуговування виконується повна діагностика та технічне обслуговування, а при необхідності, і ремонт автомобіля з отриманням гарантійного талону.

Судом встановленою, що на підставі приймально-здавального акту №355 від 25.12.2006 переданий в оренду автомобіль був повернутий відповідачем на користь позивача. В цьому ж акті були вказані виявлені у автомобіля пошкодження.

Загальна вартість ремонтних робіт автомобіля Mercedes-Benz, сплату яких здійснив позивач, склала 6332,58 грн., що підтверджується нарядом-замовленням №35 від 16-22.01.2007.

Оскільки відповідно до п.4.2 Договору при поверненні автомобіля ремонт автомобіля здійснюється за кошти відповідача, тому позивач звернувся до відповідача з претензією №303 від 05.04.2007, в якій просив останнього протягом 10 банківських днів перерахувати кошти за ремонт автомобіля на рахунок позивача. Відповідач залишив претензію без відповіді та задоволення.

Відповідно до ст.224 Господарського кодексу України (далі –ГК України) учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов’язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб’єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управленою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов’язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

До складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, згідно зі ст.225 ГК України включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб’єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов’язання другою стороною.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення з відповідача збитків у вигляді вартості проведеного ремонту, а тому з відповідача на користь позивача підлягають стягненню збитки в розмірі 6332,58 грн.

На підставі ст.49 ГПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню також витрати по сплаті держмита в сумі 102 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 33, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Державного комплексного торговельного підприємства «Хрещатик»(01001, м. Київ, вул. Хрещатик,24, код 21583968, р/р 260063617401 в ЗАТ «Банк «Петрономеру Україна», МФО 300120), а у випадку відсутності коштів –з будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, - на користь Державної організації «Автобаза Державного управління справами»(04071, м.Київ, вул. Петрівська,12, код 19134105, р/р 35216002000671 в УДК у м. Києві, МФО 820019) 2200 (дві тисяч двісті) грн. 68 коп. боргу за користування автомобілем, 6330 (шість тисяч триста тридцять) грн. 58 коп. збитків, 102 (сто дві) грн. державного мита, 118 (сто вісімнадцять) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя О.А.Кролевець