Постанова № 17296472, 18.07.2011, Луганський окружний адміністративний суд

Категорія №8.1.5

ПОСТАНОВА

Іменем України

18 липня 2011 року Справа № 2а-5227/11/1270 Луганський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Свергун І.О.,

при секретарі Чукіній А.Ю.,

за участю:

представника позивача ОСОБА_1 (довіреність від 23.11.2010 № 24126/10),

представник відповідача не прибув,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Державної податкової інспекції в Жовтневому районі у м. Луганську до Приватного підприємства «Компанія «Схід-Агропромторг» про стягнення податкової заборгованості в сумі 439208,98 грн.,

В С Т А Н О В И В:

21 червня 2011 року позивач ДПІ в Жовтневому районі у м. Луганську звернувся до Луганського окружного адміністративного суду з даним позовом до приватного підприємства «Компанія «Схід-Агропромторг» про стягнення податкового боргу з податку на додану вартість в розмірі 439208,98 грн., в обґрунтування якого послався на наступне.

ПП «Компанія «Схід-Агропромторг» зареєстровано виконавчим комітетом Луганської міської ради 11.08.2004 за № 13821020000000296, перебуває на обліку в ДПІ в Жовтневому районі у м. Луганську як платник податків.

За відповідачем виник податковий борг зі сплати податку на додану вартість у сумі 439208,98 грн., визначений податковим повідомленням-рішенням від 29.12.2010 № 0043061510/0, винесеного на підставі акту перевірки від 21.12.2010 № 2123/16/33112030.

Відповідно до вимог ст. 59 Податкового кодексу України позивачем на адресу відповідача було направлено податкову вимогу від 18.01.2011 № 1/70.

Вжиті позивачем заходи щодо погашення податкового боргу результатів не дали.

На підставі викладеного позивач просить суд стягнути з ПП «Компанія «Схід-Агропромторг» суму податкового боргу з податку на додану вартість у розмірі 439208,98 грн. за рахунок коштів платника з рахунків у банках, що його обслуговують.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі, надав пояснення, аналогічні викладеному в позові.

Представник відповідача в судове засідання не прибув, відповідно до частини одинадцятої статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України був належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи.

Вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст. 69-72 Кодексу адміністративного судочинства України, суд прийшов до наступного.

Стаття 67 Конституції України передбачає, що кожен зобовязаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, установлених законом.

Законом України «Про систему оподаткування», який діяв до 01.01.2011, визначено, що під податком і збором (обовязковим платежем) до бюджетів та до державних цільових фондів слід розуміти обовязковий внесок до бюджету відповідного рівня або державного цільового фонду, здійснюваний платниками у порядку і на умовах, що визначаються законами України про оподаткування. Платниками податків і зборів (обовязкових платежів) є юридичні і фізичні особи, на яких згідно з законами України покладено обовязок сплачувати податки і збори (обовязкові платежі). Платники податків і зборів (обовязкових платежів) зобовязані у числі іншого, сплачувати належні суми податків і зборів (обовязкових платежів) у встановлені законами терміни.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 9 Закону України «Про систему оподаткування» платники податків і зборів (обовязкових платежів) зобовязані сплачувати належні суми податків і зборів у встановлені законом терміни.

01 січня 2011 року набув чинності Податковий Кодекс України, який встановлює перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обовязки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обовязки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства. Відповідно до п. 2 Прикінцевих положень Податкового кодексу України з 01.01.2011 року Закон України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» та Закон України «Про систему оподаткування» втратили чинність.

У звязку з тим, що правовідносини щодо наслідків несплати податків виникли до набрання чинності Податковим Кодексом України та продовжуються після 01.01.2011, в даному випадку слід застосовувати норми Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», Закону України «Про систему оподаткування» та Податкового кодексу України.

Закон України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 06.12.2000 № 2181-ІІІ (надалі Закон № 2181), який діяв до 01.01.2011, є спеціальним законом з питань оподаткування та встановлює порядок погашення зобовязань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обовязкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами.

Також цим Законом запроваджене поняття податкового боргу, як податкового зобовязання, узгодженого платником податків або встановленого судом, але не сплаченого у встановлений строк, а також пені, нарахованої на суму такого податкового зобовязання.

П.п. 4.1.1 п. 4.1 ст. 4 Закону № 2181 визначає, що платник податків самостійно обчислює суму податкового зобовязання, яку зазначає у податковій декларації, крім випадків, передбачених підпунктом «г» підпункту 4.2.2 пункту 4.2, а також пунктом 4.3 цієї статті.

Відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону № 2181 податкове зобовязання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.

П.п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону № 2181 встановлено, що податкове зобовязання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2 та 4.3 статті 4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків, визначених підпунктом 5.2.2 цього пункту.

Відповідно до п. п. 14.1.156 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, що набрав чинності з 01.01.2011, податкове зобовязання сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством.

Відповідно до п. п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий борг це сума грошового зобовязання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобовязання.

П. 54.1 ст. 54 Податкового кодексу України визначено, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобовязання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

Згідно з п. 57.1 Податкового кодексу України платник податків зобовязаний самостійно сплатити суму податкового зобовязання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до п. 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобовязання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Згідно з абзацом третім пункту 58.3 статті 58 Податкового кодексу України у разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.

Відповідно до п.п. 20.1.18 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Судом встановлено, що відповідач ПП «Компанія «Схід-Агропромторг» зареєстровано виконавчим комітетом Луганської міської ради 11.08.2004 за № 13821020000000296 (а.с. 8), перебуває на обліку в ДПІ в Жовтневому районі у м. Луганську як платник податків з 01.09.2004 (а.с. 12).

Статтею 7 Закону України «Про податок на додану вартість», який діяв на момент виникнення спірних правовідносин, визначено, що субєкти господарювання зобовязані у встановленому цим законом порядку сплачувати податок на додану вартість.

Відповідач є платником податку на додану вартість. За відповідачем виник податковий борг зі сплати податку на додану вартість у сумі 439208,98 грн. 29.12.2010 ДПІ в Жовтневому районі у м. Луганську винесено податкове повідомлення-рішення № 0043061510/0 на загальну суму 439211 грн., у тому числі за основним платежем 418296 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 20915 грн. (а.с. 21).

У звязку з несплатою податкового боргу позивачем на адресу відповідача було направлено податкову вимогу від 18.01.2011 № 1/70 на суму 439208,98 грн. (а.с. 23). Конверт було повернуто відправнику з позначкою про незнаходження за вказаною адресою. Таким чином, відповідно до положень пункту 58.3 статті 58 Податкового кодексу України податкова вимога вважається врученою платнику.

Відповідно до п. 95.3 ст. 95 Податкового кодексу України, стягнення коштів та продаж майна податків провадяться не раніше, ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податків податкової вимоги.

Таким чином, суд вважає встановленим, що за відповідачем дійсно є податковий борг у зазначеній сумі, про яку він повідомлений, яка ним не оспорена, до теперішнього часу не сплачена.

Суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Питання по судових витратах не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх сплати у встановленому порядку, а ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення у даних випадках.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 6, 7, 17, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Державної податкової інспекції в Жовтневому районі у м. Луганську до Приватного підприємства «Компанія «Схід-Агропромторг» про стягнення податкової заборгованості в сумі 439208,98 грн. задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з приватного підприємства «Компанія «Схід-Агропромторг» (91001, м. Луганськ, вул. К.Лібкнехта, буд. 52, код ЄДРПОУ 33112030) на користь Державного бюджету України (р/р 31119029700004 ГУДКУ у Луганській області, одержувач Державний бюджет Жовтневого району, код 24046538, МФО 804013, код платежу 14010100) суму податкового боргу з податку на додану вартість у розмірі 439208 грн. 98 коп. (чотириста тридцять девять тисяч двісті вісім грн. 98 коп.) за рахунок коштів платника з рахунків у банках, що його обслуговують.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Постанову складено у повному обсязі 18 липня 2011 року.

СуддяІ.О. Свергун