Рішення № 1729614, 05.06.2008, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

справа № 6/50

05.06.08

За позовом Військового прокурора Київського гарнізону в інтересах держави в особі Головного управління внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ України

До відповідача Закритого акціонерного товариства "Будівельно-інжинірингова компанія БІК"

Третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, державне підприємство "Управління капітального будівництва Києво-Святошинського району"

Про стягнення 109213 грн.

Суддя Ковтун С.А.

Представники учасників процесу:

Від прокуратури не з'явились

Від позивача Пащенко І.В. (за дов.)

Фесенко В.М. (за дов.)

Від відповідача Петришина К.А. (за дов.)

Від третьої особи не з'явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До господарського суду міста Києва звернувся з позовом військовий прокурор Київського гарнізону в інтересах держави в особі Головного управління внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ України до закритого акціонерного товариства "Будівельно-інжинірингова компанія БІК" про стягнення 109213 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач, в порушення своїх зобов’язань за договором на будівництво житла в порядку пайової участі № 198/120 від 28.10.2004, не передав та не зареєстрував за позивачем квартири №, № 71,74,80 у будинку по вул. Леніна, 65 в смт Димер Київської області, у зв’язку з чим повинен повернути сплачені позивачем кошти на будівництво вказаних квартир. Необхідність повернення коштів мотивована тим, що передача квартир є неможливою, оскільки вони на даний час зареєстровані за фізичними особами, які не є працівниками позивача.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 21.01.2008 порушено провадження у справі № 6/50.

Позивач позов прокурора підтримав повністю з тих же підстав.

Відповідач позовні вимоги відхилив, виклавши свої заперечення у поданому суду відзиві. Зокрема, відповідач посилається на те, що він належним чином виконав свої зобов’язання за договором на будівництво житла в порядку пайової участі № 198/120 від 28.10.2004, використавши одержані від позивача кошти за цільовим призначенням –придбання, постачання необхідних для виконання робіт матеріалів, конструкцій, виробів, та передав позивачу у 2005 році 18 квартир, доказом чого є акт про передачу, який підписаний зі сторони позивача командувачем внутрішніх військ Попковим С.Є. Оскільки позивача не надав списки військовослужбовців для оформлення права власності, довіреності на виконання вказаних дій, він (відповідач) не зміг оформити документи про власність.

Ухвалою суду від 13.03.2008 до участі у справі було залучено як третю особу на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, державне підприємство "Управління капітального будівництва Києво-Святошинського району", яке є стороною за договором на будівництво житла в порядку пайової участі № 198/120 від 08.11.2004.

Третя особа підтримала позов прокурора, зазначивши, що відповідач провів тільки часткову оплату тих квартир, які були передані йому по акту приймання-передачі, і жодних робіт в рахунок оплати квартир, які є предметом спору, не здійснив.

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно та повно з’ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення, об’єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив:

08.11.2004 між закритим акціонерним товариством "Будівельно-інжинірингова компанія БІК" (відповідачем), Головним управлінням внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ України (позивачем) та державним підприємством "Управління капітального будівництва Києво-Святошинського району" (третьою особою) було укладено договір № 198/120 на будівництво житла в порядку пайової участі (далі –Договір).

Предметом цього Договору є спільна діяльність сторін у завершенні будівництва житлового будинку № 65-А по вул. Леніна в смт Димер Київської області з метою забезпечення житлом військовослужбовців внутрішніх військ МВС України на підставі рішення тендерного комітету від 28.10.2004 (протокол № 16).

Сторони Договору взяли на себе наступні зобов’язання:

відповідач –виконувати обов’язки інвестора за договором № 57/10-04И від 04.10.2004, укладеного з третьою особою, збудувати та передати в експлуатацію згаданий вище житловий будинок; зареєструвати за позивачем право державної власності на йому частку нерухомого майна –18 квартир, визначених в адресному переліку;

позивач –прийняти квартири та оплатити відповідачу витрати, пов’язані з виконанням договірних зобов’язань;

третя особа –виконувати обов’язки замовника за договором № 57/10-04И від 04.10.2004, укладеним з відповідачем.

Додатком № 1 до Договору є адресний перелік квартир (18 квартир загальною площею 965,05 кв. м.).

Адресний перелік квартир було змінено у додатковій угоді № 1 від 03.02.2004 до Договору (18 квартир загальною площею 995,7 кв. м.).

На виконання взятих на себе зобов’язань позивач перерахував відповідачу 1531051,83 грн. (платіжні доручення, копії яких знаходяться в матеріалах справи, від 10.11.2004 на суму 483490,05 грн., від 19.11.2004 на суму 934749,95 грн., від 03.12.2004 на суму 112811,83 грн.).

Відповідач зобов’язувався в термін до 30.12.2004 збудувати та передати в експлуатацію житловий будинок, до 30.01.2005 зареєструвати за позивачем в БТІ право державної власності на частку нерухомого майна (18 квартир адресного переліку), до 30.01.2005 передати необхідні документи (п.п. 3.1.2, 3.1.3, 3.1.4).

15.03.2006 позивач звернувся до Димерської селищної ради з проханням оформити за ним право власності на спірні квартири №№ 71, 74, 80 у будинку 65-А по вул. Леніна в смт Димер Київської обл.

Рішенням Димерської селищної ради № 26 від 22.03.2006 позивачеві було відмовлено в такому оформленні, зважаючи на те, що право власності на квартири оформлено за фізичними особами на законних підставах (кв. № 71 –Куделя Ірина Василівна, кв. № 74 –Гладун Валентина Павлівна, кв. № 80 –Кіпер Наталія Борисівна –за даними комунального підприємства Київської обласної ради "Вишгородське бюро технічної інвентаризації").

Той факт, що наведені вище квартири передано не було, встановлено рішенням господарського суду міста Києва № 16/604 від 21.12.2005.

Згідно зі ст. 35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

У той же час, між сторонами було складено акт приймання-передачі житла без дати, на який відповідач посилається як на доказ того, що спірні квартири було прийнято позивачем.

Суд не погоджується з твердженнями відповідача, виходячи з наступного.

Зі сторони позивача згаданий акт, який містить перелік квартир із зазначенням трьох спірних, було підписано командувачем Попковим Сергієм Єгоровичем.

Попкова Сергія Єгоровича було призначено на посаду заступника Міністра внутрішніх справ України –командувача внутрішніх військ Указом Президента України № 1440/2004 від 30.11.2004.

Указом Президента України № 241/2005 Попкова С.Є. було звільнено з вказаної посади.

Відповідно до ч. 2 ст. 331 Цивільного кодексу України, якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття в експлуатацію.

До завершення будівництва (створення майна) особа вважається власником матеріалів, обладнання тощо, які були використані в процесі цього будівництва (створення майна) – ч. 3 ст. 331 ЦК України.

Отже, оскільки квартира є нерухомим майном, яке створюється внаслідок завершення будівництва, і даний момент законом пов'язаний з прийняттям об’єкту в експлуатацію, передача квартири як новоствореного майна може мати місце виключно після прийняття будинку в експлуатацію.

Відповідно до акту державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об’єкту І черга (30 квартир) 96 квартирного житлового будинку в смт Димер, пол. вул. Леніна, 65а прийнято в експлуатацію 18.07.2005.

Таким чином, оскільки Попкова С.Є. було звільнено значно раніше прийняття будинку в експлуатацію, акт приймання-передачі 18 квартир було складено до створення (будівництва) квартир, а тому він не є допустимим доказом у розуміння ст. 34 ГПК України виконання відповідачем своїх зобов’язань за Договором.

З огляду на це, доводи позивача про те, що складання вищевказаного акту мало на меті попереднє узгодження переліку квартир, що повинні будуть передані, не спростовуються та не суперечать фактичним обставинам справи.

Отже, відповідач порушив вимоги ст. 526 Цивільного кодексу України, відповідно до якої зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства тощо.

Згідно зі ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається.

Одним з правових наслідків порушення зобов’язання є відшкодування збитків (ст. 611 Цивільного кодексу України). Боржник, який прострочив виконання зобов’язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки (ст. 612 Цивільного кодексу України).

До складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, в силу ч. 1 ст. 225 ГК України, включається вартість втрачено майна.

Суд погоджується з розрахунком ціни позову, здійсненим позивачем: сума, сплачена позивачем відповідачеві –вартість прийнятих позивачем від відповідача квартир –вартість не отриманих квартир, стягнення вартості яких є предметом окремого судового спору = ціна позову (вартість трьох непереданих квартир).

Таким чином, позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Підставою для стягнення збитків є невиконання відповідачем зобов’язань за Договором щодо передачі майна, і їх стягнення не пов’язано з нездійсненням реєстрації відповідачем даних квартир за позивачем, у зв’язку з чим дані обставини судом не досліджувались.

Доводи відповідача про невиконання третьою особою своїх зобов’язань перед ним щодо передачі квартир є підставою для застосування певних правових наслідків зі сторони відповідача до третьої особи, однак не звільніє відповідача від обов’язку відшкодувати позивачу понесені останнім збитки.

Враховуючи, що понесені позивачем витрати, відшкодування яких є предметом позову, були здійснені за рахунок Державного бюджету України, позов прокурором подано в інтересах держави і підлягає розгляду у господарських судах України.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача. Зокрема, з останнього підлягає стягненню 1092,13 грн. держаного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу до Державного бюджету України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 49, 82-85, 86 ГПК України, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з закритого акціонерного товариства "Будівельно-інжинірингова компанія БІК" (м. Київ, вул. Комінтерна, 20-Г, рахунок 26007002329001 в АТ «Укрінбанк», МФО 300142, код 23166039) на користь Головного управління внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ України (м. Київ, вул. Народного Ополчення, 9-а, рахунок 35219003000451 в УДК м. Києва, МФО 820019, код 25575262) 109213 грн.

Стягнути з закритого акціонерного товариства "Будівельно-інжинірингова компанія БІК" (м. Київ, вул. Комінтерна, 20-Г, рахунок 26007002329001 в АТ "Укрінбанк", МФО 300142, код 23166039) до Державного бюджету України 1092,13 грн. держаного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Суддя С.А. Ковтун

Рішення підписано 10 червня 2008 року.