Постанова № 17295451, 27.07.2011, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 липня 2011 р. Справа № 2а/0470/6860/11

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Захарчук Н. В. при секретаріЧмух Ю.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства «Дніпропетровський завод мінеральних добрив» до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення, - ВСТАНОВИВ: 10.06.2011 року Приватне акціонерне товариство «Дніпропетровський завод мінеральних добрив» (далі позивач, підприємство або ПАТ «Дніпропетровський завод мінеральних добрив») звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просить визнати недійсним та скасувати податкове повідомлення - рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську (далі - відповідач, податковий орган або СДПІ по роботі з ВПП у м. Дніпропетровську) від 06 червня 2011 року №0000128813/0. Позивачем позовні вимоги обґрунтовані тим, що, податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську від 06 червня 2011 року №0000128813/0 прийнято з грубими порушеннями норм чинного законодавства та істотно порушують його права та охоронювані законом інтереси у сфері публічно правових відносин. Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив суд задовольнити адміністративний позов у повному обсязі. Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечував, вважає, що податковий орган діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, просив суд відмовити в задоволенні адміністративного позову повністю.

Дослідивши всі документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що на підставі направлення від 10.05.2011 року за №200/08-02/3 виданого Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську, головним державним податковим ревізором-інспектором, інспектором податкової служби I рангу, відділу податкового супроводження підприємств хімічної та інших галузей ОСОБА_3, згідно з п.п. 78.1.8 п.78.1 статті 78 Податкового кодексу України від 01.01.2011 року, та відповідно до наказу СДПІ по роботі з ВПП у м. Дніпропетровську від 10.05.2011 року за №302 було проведено позапланову виїзну перевірку Приватного акціонерного товариства «Дніпропетровський завод мінеральних добрив» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість у сумі 4599700,00 грн. за лютий 2011 року, яка виникла за рахунок відємного значення з ПДВ, що декларувалось в період з 01.01.11р. по 28.02.11р.

За результатами перевірки було складено акт про результати позапланової виїзної перевірки ПАТ «Дніпровський завод мінеральних добрив» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за лютий 2011 року, яка виникла за рахунок відємного значення з ПДВ, що декларувалось в період з 01.01.11р. по 28.02.11р., на підставі якого відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення від 06 червня 2011 року за №919/08-02/3-31980515, яким Приватному акціонерному товариству «Дніпропетровський завод мінеральних добрив» було зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 1033630,00 грн.

Слід зазначити, що в ході перевірки було встановлено порушення ПАТ «Дніпропетровський завод мінеральних добрив» порушення п.п. 200.4 ст.200 Податкового кодексу України, а саме, завищено заявлену суму бюджетного відшкодування за лютий 2011 року на суму 1033630,00 грн., що повязано з оплатою товарів, придбаних у попередніх податкових періодах, придбання яких не приймало участі у формуванні відємного значення.

Представник позивача в судовому засіданні пояснив, що висновки акту №919/08-02/3-31980515 необґрунтовані та безпідставні з огляду на наступне.

Пунктом 200.1 ст.200 Податкового кодексу України передбачено, що сума податку, що підлягає бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобовязання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. А п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України передбачено, якщо в наступному податковому періоді сума, вказана у п.200.1 Податкового кодексу України має відємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого відємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України. Таким чином, якщо ПАТ «Дніпропетровський завод мінеральних добрив» фактично сплатило суми податку на додану вартість та сума податку має відємне значення, на думку позивача, чинне законодавство прямо передбачає право платника податку на бюджетне відшкодування незалежно від періоду оплати ПДВ.

Також представник позивача вважає, що чинне законодавство не передбачає обовязку у платника податку формувати бюджетне відшкодування тільки на сумах сплаченого податку, що погашають податкові зобовязання одного й того ж податкового періоду та зазначає, що Податковим кодекс України передбачено, що бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого відємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг. А з огляду на те, що при перевірці позивача представник відповідача самостійно визнав, що ПАТ «Дніпропетровський завод мінеральних добрив» сплачувало суми ПДВ постачальникам, має всі необхідні документи для бюджетного відшкодування та не вказав помилок при формуванні податкового кредиту, слід вважати, що сума бюджетного відшкодування, вказана у п.3.4 Акту за №919/08-02/3-31980515 сформовано обґрунтовано та у відповідності до чинного законодавства.

Враховуючи вищевикладене позивач вважає, що податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську від 06 червня 2011 року №0000128813/0 прийнято з грубими порушеннями норм чинного законодавства, а тому підлягає скасуванню.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що для підтвердження сум бюджетного відшкодування ПДВ за результатами позапланової виїзної (документальної) перевірки ПАТ «Дніпропетровський завод мінеральних добрив» (код за ЄДРПОУ 31980517) по податковій декларації з ПДВ за лютий 2011 року (вх. № 9001524520 від 21.03.11р.) складено акт за № 919/08-02/3-31980517 від 23.05.11р., в якому встановлено порушення позивачем п. 200.4. ст. 200 Податкового кодексу України, а саме, ПАТ «Дніпропетровський завод мінеральних добрив» завищено заявлену суму бюджетного відшкодування за лютий 2011 року у розмірі 1033630,00 грн., що пов'язано з оплатою товарів, придбаних у попередніх податкових періодах, придбання яких не приймало участі у формуванні від'ємного значення січня 2011 року.

Так, відповідно до додатку № 2 до податкової декларації з ПДВ за лютий 2011 року (довідка щодо залишку суми від'ємного значення попередніх податкових періодів, що залишається непогашеним після бюджетного відшкодування, отриманого у звітному податковому періоді, та підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду, вх. № 9001524098 від 21.03.11р.), частина залишку від'ємного значення, фактично сплачена отримувачем товарів (послуг) постачальникам таких товарів (послуг) у попередніх податкових періодах та не погашена податковими зобов'язаннями попередніх податкових періодів або не брала участі у розрахунках бюджетного відшкодування дорівнює 4 559 700,00 грн., та складається:

-січень 2011 року - 4 559 700,00 грн.

Згідно з п.п. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України встановлено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з п.п. 200.3 ст. 200 Податкового кодексу України, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Відповідно до п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України передбачено, що якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем товарів/послуг;

б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Порядком заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого Наказом ДПА України від 30.05.97р. за № 166 (у редакції Наказу від 15.06.05р. за № 213) та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30.06.05р. за № 702/10982 встановлено, що у рядку 3 розрахунку бюджетного відшкодування відображається сума податкового кредиту попереднього податкового періоду, фактично сплаченого отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг).

Представником позивача під час судового засідання були залучені копії платіжниж доручень за січень 2011 року, які, на його думку, підтверджують право на бюджетне відшкодування у лютому 2011 року.

Однак, суд не погоджується з такими доводами позивача, оскільки оплата перерахована ПАТ «Дніпропетровський завод мінеральних добрив» у січні 2011 постачальникам погашення заборгованості за отриманий товар у попередніх податкових періодах, що підтверджується також актом перевірки №919/08-02/3-31980517 від 23.05.11р., в якому встановлено, що підприємством включено до розрахунку бюджетного відшкодування оплату по податковому кредиту, сформованого у попередніх податкових періодах, у загальній сумі 1033630,00 грн.:

- ТОВ «Агрофест Україна» - 349069,48 грн.;

- ТОВ ТД «Агрохімхолдінг» - 377366,67 грн.;

- ТОВ «Варта» - 47 000,00 грн.;

- ДНВП «Цирконій» - 48460,52 грн.;

- ТОВ «Інвестпроект» - 107333,33 грн.;

- ЗАТ «Інвестсінтез» - 104400,00 грн.

Перевіркою бухгалтерського обліку підприємства встановлена заборгованість ПАТ «Дніпропетровський завод мінеральних добрив» перед зазначеними постачальниками станом на 01.01.11р., що підтверджується також листами вищезазначених постачальників, копії яких залучені представником відповідача до матеріалів справи. А саме, заборгованість позивача станом на 01.01.11р. становить:

- ТОВ «Агрофест Україна» - 33038500,00 грн., в т.ч. ПДВ - 5506416,67 грн.;

- ТОВ ТД «Агрохімхолдінг» - 5980600,00 грн., в т.ч. ПДВ -996766,67 грн.;

- ТОВ «Варта» - 550000,00 грн., в т.ч. ПДВ - 91666,67 грн.;

- ДНВП «Цирконій» - 647800,00 грн., в т.ч. ПДВ - 107966,67 грн.;

- ТОВ «Інвестпроект» - 1781900,00 грн., в т.ч. ПДВ - 296983,33 грн.;

- ЗАТ «Інвестсінтез» - 3880000,00 грн., в т.ч. ПДВ - 646666,67 грн.

Таким чином оплата, перерахована ПАТ «Дніпропетровський завод мінеральних добрив» у січні 2011 року зазначеним підприємствам - це погашення заборгованості за отриманий товар у попередніх податкових періодах.

Внаслідок вищезазначеного ПАТ «Дніпропетровський завод мінеральних добрив» в порушення вимог п. 200.4. ст. 200 Податкового кодексу України, включено до рядка 3 Додатку 3 «Розрахунок бюджетного відшкодування» до декларації з податку на додану вартість за лютий 2011 року суму ПДВ по грошовим коштам, перерахованим за придбаний товар у розмірі 1033630,00 грн. у попередніх податкових періодах, придбання яких не приймало участі у формуванні від'ємного значення січня 2011 року.

Отже, відповідно абз. «а» п.п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України підприємство не мало права на бюджетне відшкодування у розмірі 1033630,00 грн. у зв'язку з постачанням товару на зазначену суму ПДВ у попередніх податкових періодах, придбання якої не приймало участі у формуванні від'ємного значення січня 2011 року.

Згідно з абз. «б» п.п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України, залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду та відображається у рядку 26 податкової декларації з ПДВ.

Оскільки позивач не надав передбачених законодавством документів, які підтверджують правильність визначення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, заявленого в податковій декларації за лютий 2011 року, оскаржуване рішення податкового органу, яким визначено завищення такої суми, є правомірним.

Таким чином, суд вважає, що відповідачем вірно застосовані норми Податкового кодексу України, відтак, оскаржуване рішення прийняте обґрунтовано та на підставі закону, а тому є правомірним та не підлягає скасуванню.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку щодо відмови в задоволенні позовних вимог позивача в повному обсязі.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст.87 КАС України, судові втрати складаються із судового збору та витрат, повязаних з розглядом справи. До витрат, повязаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на правову допомогу.

Згідно ст.94 КАС України встановлено, що якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Одним з принципів адміністративного судочинства, передбачених ст.7 Кодексу адміністративного судочинства України, є принцип законності, який відповідно до ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України, полягає в наступному, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, а суд згідно ст.86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та обєктивному дослідженні.

Керуючись ст.ст. 11, 14, 70, 71, 86, 94, 159-163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову Приватного акціонерного товариства «Дніпропетровський завод мінеральних добрив» до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення відмовити повністю.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна, скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови складений 25.07.2011 року.

Суддя Н.В. Захарчук