Постанова № 17295195, 18.07.2011, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 червня 2011 р. Справа № 2а/0470/6313/11

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Шлай А. В. при секретаріГрищенко І.В., за участю: представників позивача відповідача Ворон Р.О., Коваленко В.В., Феденко І.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче обєднання "МСК-Інвест" до Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська про визнання дій протиправними, заборону вчинити дії, - ВСТАНОВИВ: Товариство з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче об'єднання «МСК-Інвест» звернулось до суду з адміністративним позовом, в якому просить визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська щодо проведення документальної перевірки та складання Акту від 05.04.11 № 688/23-2/3456392 без встановлення порушень податкового, валютного та іншого законодавства та без посилання на первинні документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, а також визнати протиправними дії відповідача щодо визнання правочинів, укладених Товариством з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче об'єднання «МСК-Інвест» за грудень 2010 року - січень 2011 року такими, що порушують публічний порядок, суперечать інтересам держави та суспільства, вчиненими удавано з метою приховування ухилення від сплати податків третіми особами, такими, що мають ознаки нікчемності та є нікчемними в силу припису закону, заборонити ДПІ у Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська вчиняти дії щодо розповсюдження та використання Акту від 05.04.11 № 688/23-2/3456392 у відносинах з третіми особами, у тому числі, шляхом внесення висновків цього Акту до будь-яких інформаційних систем. В обґрунтування позову зазначено, що висновки, викладені в Акті перевірки, не містять посилання на документи первинного бухгалтерського та податкового обліку, ґрунтуються на припущеннях, тому не можуть бути належними доказами наявності порушень позивачем вимог статей 203, 215, 228, 662, 655, 656 ЦК України відносно того, що укладені ним угоди з контрагентами не спрямовані на реальне настання правових наслідків.

У судовому засіданні представники позивача підтримали позов, просили його задовольнити та пояснили суду, що наявність Акту перевірки порушує права контрагентів, з якими позивач уклав господарські угоди, оскільки копія Акту буде направлена до відповідних органів державної податкової служби за місцем податкового обліку цих суб'єктів господарювання з метою проведення перевірок. Крім того, перевірка була проведена без повідомлення позивача, що є порушенням Податкового кодексу України. І хоча позивач дійсно на час проведення перевірки не знаходився за адресою, вказаною у свідоцтві про державну реєстрацію, відповідачу була відома фактична адреса позивача.

Відповідач - Державна податкова інспекція у Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська адміністративний позов не визнала, виклавши свої заперечення письмово, в яких зазначено про те, що Акт від 05.04.11 № 688/23-2/3456392 був складений за наслідками документальної невиїзної перевірки позивача за періоди грудень-січень 2010 року. На час перевірки встановити фактичне місцезнаходження позивача було неможливе, оскільки він не перебував за своєю юридичною адресою, про зміну місця перебування ДПІ не повідомив. Опитати керівника підприємства ТОВ НВО «МСК-Інвест» та отримати копії первинної бухгалтерської документації по фінансово-господарським взаємовідносинам з підприємствами-контрагентами не уявилось можливим. ДПА у Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська дійшла висновку, що операції з поставки товарів, робіт (послуг) на адресу ТОВ НВО «МСК-Інвест» можуть мати ознаки «Безтоварних», оскільки згідно наявної оперативної інформації, офіційних даних, наведених в декларації з податку на прибуток, ТОВ НВО «МСК-Інвест» та контрагенти-постачальники не мають основних виробничих засобів для здійснення господарських операцій з купівлі-продажу будь-яких товарів в обсягах, що задекларовані, не мають найманих працівників для здійснення відповідної діяльності, а також не виконують податкових зобов'язань перед бюджетом.

У судовому засіданні представник відповідача просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог та пояснив, що рішення за наслідками перевірки не прийняте у зв'язку з тим, що позивач повідомив про оскарження дій по проведенню перевірки та Акту перевірки.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши письмові докази по справі, встановив, що Державною податковою інспекцією у Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська проведена документальна невиїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче об'єднання «МСК-Інвест» за періоди грудень 2010 року та січень 2010 року, за результатами якої 05.04.2011 року складений Акт № 688/23-2/34656392. Перевіркою встановлено відсутність об'єкту оподаткування при придбанні та продажу товарів (послуг) за період з 01.12.2010 року по 31.12.2010 року, які підпадають під визначення ст. З Закону України «Про податок на додану вартість».

Вирішуючи позовні вимоги по суті, суд виходить з приписів Кодексу адміністративного судочинства України частиною 1 статті 2 якого передбачено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, вважаючи, що діями податкового органу при проведенні перевірки та складанні Акту перевірки порушені його права, як платника податків. Однією з підстав визнання дій протиправними, на думку позивача, є проведення перевірки без повідомлення позивача, без вивчення первинних бухгалтерських документів, у зв'язку з чим висновки, що викладені в Акті перевірки не можна вважати належними доказами наявності порушень.

Законний інтерес платника податків в проведенні органом державної податкової служби перевірки його діяльності з дотриманням умов, встановлених законом, захищений Податковим кодексом України, а саме: правом платника податків після закінчення перевірки та до прийняття податкового повідомлення-рішення надати контролюючому органу документи, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, не надані під час перевірки. Такі документи повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення ( п. 44.6 Податкового кодексу України та п. 8 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України № 984 від 22.12.2010 року (зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12.01.2011 року № 34/18772); правом платника податків на надання заперечень на акт перевірки у випадку незгоди з висновками, що в ньому викладені (п. 86.7 Податкового кодексу України); правом платника податків бути присутнім під час розгляду його заперечень на акт перевірки; правом платника податків оскаржити як в адміністративному, так і в судовому порядку податкове повідомлення-рішення.

Як встановлено судом, податкове повідомлення-рішення на підставі Акту перевірки відповідачем не прийнято, однак позивач не скористався правом надати до податкового органу первинні бухгалтерські документи на підтвердження реальності здійснених господарських операцій, які мають в обов'язковому порядку бути враховані контролюючим органом, заперечень на Акт перевірки також не подав. Оскарживши дії відповідача щодо визнання правочинів такими, що порушують публічний порядок ( друга позовна вимога) позивач фактично не погоджується зі змістом Акту перевірки і просить суд здійснити перевірку правильності цих висновків.

Акт перевірки за своєю правовою природою є лише носієм доказової інформації, а не рішенням контролюючого органу, яке на відміну від Акту є обов'язковим для виконання. Предмет оскарження за правилами адміністративного судочинства повинен мати юридичне значення, тобто впливати на коло прав, свобод, законних інтересів чи обов'язків, встановлені законом умови їх реалізації. Відповідність висновків, викладених в Акті перевірки, фактичним обставинам, здійснюється судом при перевірці правомірності прийнятих податкових повідомлень-рішень. Акт, як один із видів доказів, досліджується судом та оцінюється, у тому числі, на відповідність вимогам, визначеним статтею 70 Кодексу адміністративного судочинства України. Суд вважає, що наявність Акту перевірки не порушує права позивача, як платника податку, а можливий його вплив на подальші відносини з контрагентами ґрунтується на припущеннях позивача, не підтверджений належними та допустимими доказами. Звернення платника податків до суду з такою позовною вимогою до прийняття податкового повідомлення-рішення є передчасним, а відсутність порушеного права є підставою для відмови у задоволенні позовних вимог в цій частині.

Щодо визнання протиправними дій по проведенню перевірки без повідомлення позивача, суд зазначає, що факт відсутності позивача за юридичною адресою підтверджено його представником у судовому засіданні. Відповідно до п. 45.2. ст.. 45 Податкового кодексу України податковою адресою юридичної особи (відокремленого підрозділу юридичної особи) є місцезнаходження такої юридичної особи, відомості про що містяться у Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України. Як встановлено судом, позивачем не виконаний обов'язок, визначений п.п.16.1.11 п.16.1 ст. 16 Податкового кодексу України щодо повідомлення контролюючих органів про зміну свого місцезнаходження. Наведені обставини є підставою для відмови у задоволенні позовної вимоги про визнання протиправними дій відповідача по проведенню перевірки.

Позивачем також пред'явлена вимога про визнання протиправними дій по складанню Акту перевірки, вирішуючи які, суд зазначає, що порядок оформлення результатів перевірок врегульований статтею 86 Податкового кодексу України та Порядком оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України № 984 від 22.12.2010 року (зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12.01.2011 року № 34/18772. У пункті 3 Порядку зазначено про те, що результати документальних перевірок оформлюються у формі акта або довідки. У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт, а у разі відсутності порушень - довідка. Акт - службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби. Довідка - службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про невстановлення фактів порушень вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, платниками податків. Як вбачається зі змісту Акту, перевіркою встановлено відсутність об'єкту оподаткування при придбанні та продажу товарів (послуг) за період з 01.12.2010 року по 31.12.2010 року, які підпадають під визначення ст. З Закону України «Про податок на додану вартість», що є порушенням податкового законодавства, тому дії відповідача по складанню Акту є правомірними.

Щодо вимоги про заборону відповідачу вчиняти дії по розповсюдженню та використанню Акту від 05.04.11 № 688/23-2/3456392 у відносинах з третіми особами, у тому числі, шляхом внесення висновків цього Акту до будь-яких інформаційних систем, суд зазначає, що у випадку її задоволення відбудеться втручання в компетенцію органу державної податкової служби. Крім того, можливе порушення прав третіх осіб також не може бути підставою для задоволення позову, оскільки завданням адміністративного судочинства є захист порушеного права конкретної особи ( фізичної чи юридичної) з боку суб'єкта владних повноважень у публічно-правових відносинах. Відсутність таких правовідносин виключає можливість звернення до суду, оскільки відсутнє право, що полягає судовому захисту.

На підставі викладеного суд дійшов висновку про відмову у задоволенні адміністративного позову.

Керуючись ст.ст. 2, 8-12, 69, 71, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче об'єднання «МСК-Інвест» до Державної податкової інспекції у Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська про визнання дій протиправними, заборону вчинити дії - відмовити.

Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова суду набирає законної сили в порядку та у строки, визначені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя А.В. Шлай