Постанова № 17294428, 28.07.2011, Вінницький окружний адміністративний суд

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 липня 2011 р. Справа № 2а/0270/3010/11

Вінницький окружний адміністративний суд в складі

Головуючого судді Яремчука Костянтина Олександровича,

розглянувши у порядку письмового провадження матеріали справи

за позовом: прокурора Мурованокуриловецького району в інтересах держави в особі управління Пенсійного фонду України у Мурованокуриловецькому районі

до: ОСОБА_1

про: стягнення боргу по сплаті страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування

ВСТАНОВИВ :

До Вінницького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом звернувся прокурор Мурованокуриловецького району в інтересах держави в особі управління Пенсійного фонду України у Мурованокуриловецькому районі (далі - УПФУ у Мурованокуриловецькому районі) до ОСОБА_1 про стягнення боргу по сплаті страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в сумі 1448 грн. 40 коп.

Позов мотивовано тим, що внаслідок несплати коштів на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за відповідачем рахується заборгованість по сплаті страхових внесків до управління Пенсійного фонду України у Мурованокуриловецькому районі в сумі 1448 грн. 40 коп.

Оскільки заборгованість в добровільному порядку не погашена, прокурор Мурованокуриловецького району, на підставі статті 60 КАС України, звернувся в інтересах держави в особі УПФ України у Мурованокуриловецькому районі до суду з позовом про стягнення коштів.

Прокурор та представник позивача в судове засідання не з'явились, проте надали заяви, в яких просили розгляд справи здійснювати за їх відсутності. Позовні вимоги підтримують в повному обсязі.

Відповідач у судові засідання, призначені на 05 липня 2011 року та 28 липня 2011 року не зявлявся, хоча про час і місце розгляду справи був повідомлений вчасно та належним чином, що підтверджується повідомленнями про вручення поштових відправлень (а.с.24, 31).

Суд вважає, що ним вжито достатніх заходів для належного повідомлення відповідача про час і місце розгляду справи з метою реалізації ним права на судовий захист своїх прав та інтересів. Однак, відповідач своїм правом заперечити проти позову не скористався.

З урахуванням викладеного, керуючись положеннями частини 4 статті 122 та частини 6 статті 128 КАС України, суд вважає, що наявні підстави для розгляду справи в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, регулюються Законом України "Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування" № 1058-ІV від 09 липня 2003 року, який набрав чинності з 01 січня 2004 року.

Відповідно до частини 1 статті 15 Закону України "Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування" № 1058-ІV від 09 липня 2003 року, платниками страхових внесків до солідарної системи є страхувальники, зазначені в статті 14 цього Закону, зокрема, підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, обєднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, обєднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб субєктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру.

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 зареєстрований в управлінні Пенсійного фонду України у Мурованокуриловецькому районі Вінницької області за №0213030177 і є платником страхових внесків на обов'язкове державне пенсійне страхування, що підтверджується відповідним повідомленням (а.с.10). Відтак, у відповідності до частини 2 статті 20 Закону України "Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування" зобовязаний самостійно нараховувати (обчислювати) страхові внески.

Відповідно до частини 6 статті 20 Закону страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. У разі недостатності у страхувальника коштів для здійснення в повному обсязі виплати заробітної плати (доходу) та одночасної сплати відповідних авансових платежів, виплата зазначених сум та сплата страхових внесків здійснюється в пропорційних розмірах .

Всупереч вимогам статті 20 Закону, відповідач не сплатив суму страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування, в звязку з чим станом на день подання позову до суду виникла заборгованість зі сплати недоїмки в сумі 1448,40 грн.

Згідно із пунктом 8.2 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої Постановою правління Пенсійного фонду України 19.12.2003 № 21-1, органи Пенсійного фонду надсилають страхувальникам вимогу про сплату недоїмки у випадку, якщо страхувальник має на кінець звітного базового періоду недоїмку зі сплати страхових внесків. Вимога формується на підставі даних особових рахунків платників на всю суму боргу.

На підставі зазначених норм, відповідачу направлялася вимога №Ф 126 від 05.05.2011 року про сплату боргу в сумі 1448, 40 грн. (а.с. 5). Дану вимогу боржник отримав, що підтверджується поштовим повідомленням (а.с.6). Однак, відповідач протягом 10 робочих днів після отримання вимоги не сплатив вказану суму боргу.

Статтею 23 Закону встановлено, що спори, які виникають із правовідносин за цим Законом, вирішуються органами Пенсійного фонду та в судовому порядку.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (стаття 86 КАС України).

Доказів, які б свідчили про погашення заборгованості на день розгляду справи, суду не надано.

На підставі викладеного, враховуючи, що позов підтверджений матеріалами справи, а обставини, наведені у ньому, відповідачем не спростовані, тому підлягає задоволенню.

Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ :

Адміністративний позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідент. код НОМЕР_1) на користь управління Пенсійного фонду України у Мурованокуриловецькому районі (вул. Леніна, 135, смт. Муровані Курилівці, Вінницька область, р/р 25602323630103 в ВАТ "Держощадбанк України", МФО 302076, код ЄДРПОУ 24901713) заборгованість по сплаті страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування в сумі 1448 (одна тисяча чотириста сорок вісім гривень) 40 копійок.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.

Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Яремчук Костянтин Олександрович

28.07.2011