Постанова № 17294312, 06.07.2011, Вінницький окружний адміністративний суд

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 липня 2011 р. Справа № 2а/0270/2226/11 м. Вінниця

Вінницький окружний адміністративний суд в складі

Головуючого судді Чудак Олесі Миколаївни,

головуючого судді Чудак Олесі Миколаївни,

при секретарі судового засідання Терлецькому Євгенію Броніславовичу,

за участю представників позивачаОСОБА_1, ОСОБА_2,

представників відповідачаОСОБА_3, ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Барлінек Інвест" до Державної податкової інспекції у м. Вінниці про визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ :

13 травня 2011 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Барлінек Інвест" (ТОВ "Барлінек Інвест", Товариство) звернулося в суд з позовом до Державної податкової інспекції у м. Вінниці (ДПІ у м. Вінниці) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0001672330 від 21 березня 2011 року.

Зазначили, що ДПІ у м. Вінниці листом від 18 березня 2011 року №15169/10/23-314 одночасно надіслано копію наказу №1228/23 від 18 березня 2011 року про проведення позапланової документальної невиїзної перевірки ТОВ "Барлінек Інвест", акт перевірки та податкове повідомлення-рішення. При цьому, згідно відмітки поштового відділення на конверті поштове відправлення здійснено лише 25 квітня 2011 року, й відповідно, ТОВ "Барлінек Інвест" зазначені документи отримані 29 квітня 2011 року.

Тобто, відповідач заздалегідь знаючи про неотримання Товариством повідомлення про проведення позапланової перевірки та наказу про її проведення, склав акт про проведення перевірки та прийняв податкове повідомлення-рішення №0001672330 від 21 березня 2011 року.

Більше того, зменшення податковим органом сум бюджетного відшкодування з податку на додану вартість здійснено на підставі встановлення згідно поданих ТОВ "Барлінек Інвест" податкових декларацій та ІС «Система співставлення податкових зобовязань та податкового кредиту в розрізі контрагентів»розбіжності, а саме, завищення податкового кредиту, та встановлення формування ризикового податкового кредиту по Фізичній особі підприємцю ОСОБА_5 (ФОП ОСОБА_5) відповідно до акту №842/1721/НОМЕР_1 від 15 березня 2011 року на загальну суму 2897803 грн за період з березня 2008 року по листопад 2010 року.

Посилаючись на те, що встановлені відповідачем в акті про проведення перевірки порушення норм Закону України «Про податок на додану вартість»є хибними, а винесене на їх підставі податкове повідомлення-рішення №0001672330 неправомірним, ТОВ «Барлінек Інвест»просило його скасувати.

Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду відкрито провадження і адміністративна справа призначена до розгляду.

Представники позивача Фізична особа підприємець ОСОБА_1 (довіреність на а.с. 40), юрисконсульт ОСОБА_2(довіреність на а.с. 38) в судовому засіданні вимоги підтримали в позовному обсязі й просили їх задовольнити посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві. Додатково зазначили, що у ТОВ «Барлінек Інвест»наявні всі без виключення податкові накладні по операціях з вказаними в акті юридичними особами та фізичними особами - підприємцями.

Зазначене підтверджене численними актами виїзних документальних перевірок ДПІ у м. Вінниці та ДПА у Вінницькій області, які, на відміну від цієї перевірки, проводились по оригіналах документів первинного податкового та бухгалтерського обліку.

Крім того, жодною нормою Закону України «Про податок на додану вартість»не передбачено такої обов'язкової умови для включення податку на додану вартість до складу податкового кредиту як підтвердження включення контрагентом цієї суми податку до складу своїх податкових зобов'язань.

Недотримання контрагентом свого обов'язку по включенню суми податку до складу своїх податкових зобов'язань по виписаних ним податкових накладних повинно тягнути негативні наслідки виключно щодо цього контрагента. Позивач не може нести відповідальність за порушення законодавства іншими платниками податків, він не уповноважений законодавством контролювати виконання ними своїх обов'язків щодо правильного обрахунку та декларування податкових зобов'язань.

Також не зрозумілим є такий термін як «ризиковий податковий кредит», Закон України «Про податок на додану вартість»не містить такого визначення, і відповідач в акті перевірки, нажаль, не зазначив, що він мав під цим на увазі.

ФОП ОСОБА_5 надала ТОВ «Барлінек Інвест»належним чином оформлені податкові накладні та інші підтверджуючі документи, які неодноразово перевірялись під час виїзних документальних перевірок і жодного разу не викликали зауважень. Що стосується самої ФОП ОСОБА_5, то представника повідомили, що наскільки їм відомо, враховуючи, що за результатами перевірки у неї податкові рішення не виносилися, акт перевірки нею ні в адміністративному, ні в судовому порядку не оскаржувався.

Таким чином, акт перевірки жодним чином не аргументований з правової точки зору, не містить жодних правових підстав для позбавлення Товариства на отримання податкового кредиту та бюджетного відшкодування, не містить жодного конкретного факту протиправних дій ТОВ «Барлінек Інвест», а тому податкове повідомлення-рішення ДПІ у м. Вінниці від 21 березня 2011 року №0001672330, винесене на його підставі, є протиправним і підлягає скасуванню.

Представники відповідача головний державний податковий інспектор відділу супроводження актуальних та резонансних справ у судах юридичного управління ДПІ у м. Вінниці ОСОБА_3 (довіреність на а.с. 39), ОСОБА_4, вказуючи на необґрунтованість позовних вимог, надали суду усні заперечення в яких зазначили, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення винесено внаслідок порушення ТОВ "Барлінек Інвест" вимог чинного законодавства, які зафіксовано в акті перевірки №920/2330/34004579 від 21 березня 2011 року, зокрема, через не дотримання вимог підпункту 7.4.5 пункту 7.4, підпункту 7.7.1, 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Залучений ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 16 травня 2011 року в якості свідка старший державний податковий ревізор-інспектор відділу контролю за відшкодуванням податку на додану вартість управління податкового контролю юридичних осіб ДПІ у м. Вінниці Гоца Артем Олегович у судовому засіданні пояснив, що саме він проводив документальну невиїзну перевірку позивача і визначав правильність обчислення та сплати ними податку на додану вартість. Підставою перевірки слугував надісланий на адресу податкової інспекції акт перевірки ФОП ОСОБА_5 із висновками про те, що підприємець здійснювала фінансово господарські операції з Товариством з обмеженою відповідальністю «Соланж Трейд»та ТОВ «Барлінек Інвест»відповідно до правочинів, які укладені в порушення частини першої статті 203 Цивільного кодексу України (ЦК України), їх зміст суперечить, зокрема, інтересам держави, суспільства, моральним засадам. А враховуючи, що в попередніх актах перевірок позивача здійснено застереження що при отриманні матеріалів, які не підтверджують дані обліку субєкта господарювання, який перевіряється, може бути проведена позапланова виїзна перевірка, начальником ДПІ у м. Вінниці видано наказ на перевірку.

Стосовно надіслання і наказу на перевірку, акту і податкового повідомлення рішення одним поштовим відправленням свідок не заперечував. З цього приводу пояснив, що оскільки перевірка невиїзна, участь платника податку в ній не обовязкова, то акт попередньо податковому повідомленню рішенню для надання заперечень чи інше, їм не направлявся.

На поставлені учасниками процесу питання свідок також пояснив, що під час перевірки ним використовувались декларації ТОВ «Барлінек Інвест», ІС «Система співставлення податкових зобовязань та податкового кредиту в розрізі контрагентів»та акт перевірки ФОП ОСОБА_5 Додаткових первинних документів не витребовувалось. Про те, що попередньо у позивача проводилось ряд перевірок податковий ревізор інспектор знав, але матеріалами не користувався, оскільки вони знаходяться в архіві.

Стосовно терміну «Ризиковий податковий кредит»свідок зазначив, що в чинному законодавстві такого дійсно немає, але в податковому обліку станом на даний час вони оперують таким поняттям на підставі розяснень Державної податкової адміністрації України, які стосуються податкових ям, безпідставного формування податкового кредиту та ухилення від сплати податків.

Суд, заслухавши пояснення представників позивача, заперечення представників відповідача, покази свідка, розглянувши подані документи і матеріали на підтвердження й спростування позовних вимог в сукупності, оцінивши кожний доказ окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів, встановив наступне.

Державна реєстрація ТОВ "Барлінек Інвест" згідно свідоцтва серії А00 №145092, проведена Виконавчим комітетом Вінницької міської ради 13 січня 2006 року за №11741020000003078 (а.с. 7).

На податковий облік Товариство взято ДПІ у м. Вінниці з 16 січня 2006 року та на даний час є платником податку на додану вартість, що підтверджується свідоцтвом серії НБ №370746 (а.с. 10).

У період з 18 по 21 березня 2011 року на підставі наказу начальника ДПІ у м. Вінниці №1228/23 від 18 березня 2011 року старшим державним податковим ревізором-інспектором відділу контролю за відшкодуванням податку на додану вартість управління податкового контролю юридичних осіб ДПІ у м. Вінниці Гоцою А.О. на підставі статті 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»від 04 грудня 1990 року №509-ХІІ, статті 20, підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75, підпункту 78.1.1. пункту 78.1 статті 78, пункту 79.2 статті 79 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VІ (ПК України) проведена документальна невиїзна перевірка фінансово-господарської діяльності ТОВ "Барлінек Інвест" з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за період з 01 липня 2008 року по 01 грудня 2010 року.

За результатами перевірки складено акт із висновками про порушення Товариством податкового законодавства, а саме не дотримання вимог підпункту 7.4.5 пункту 7.4, підпунктів 7.7.1, 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03 квітня 1997 року №168/97-ВР та завищення заявленої суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на 3364676 грн (а.с.12-23).

На підставі висновків акту перевірки ДПІ у м. Вінниці прийнято податкове повідомлення рішення від 21 березня 2011 року №0001672330, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за період з липня 2008 року по листопад 2010 року на 3364676 грн (а.с. 11).

Не погоджуючись із висновками податкового органу, ТОВ «Барлінек Інвест»звернулося до суду.

Суд, визначаючись щодо заявлених позовних вимог, заперечень відповідача та наданих у справу доказів, виходить з того, що предметом розгляду у даній адміністративній справі є оцінка правомірності проведеної перевірки та винесеного за її результатами податкового повідомлення -рішення.

Так, за перевіряємий період, пунктом 1.7 статті 1 Закону України «Про податок на додану вартість»(чинного на час виникнення даних правовідносин) передбачалось, що податковий кредит це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобовязання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Відповідно до підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

Підпунктом 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 цього Закону зазначено, що не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат зі сплати податку, що не підтверджені, зокрема, податковими накладними.

Згідно із підпунктом 1.8 статті 1 Закону України «Про податок на додану вартість», передбачено, що бюджетне відшкодування - це сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Згідно з підпунктом 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 вказаного Закону, бюджетному відшкодуванню підлягає частина від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (робіт, послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (робіт, послуг).

Відповідно до підпункту 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 розглядуваного Закону, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

За змістом підпункту "а" підпункту 7.7.2 пункту 7.7 цієї ж статті Закону, якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг).

Як встановлено судом та вбачається із матеріалів справи, на реалізацію наведених правових норм, ТОВ «Барлінек Інвест»за період з 01 липня 2008 року по 01 грудня 2010 року разом із деклараціями з податку на додану вартість подавались заяви на бюджетне відшкодування. Відповідно, податковою інспекцією на підставі статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»проведені виїзні позапланові перевірки з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку в тому числі по первинним документам Товариства.

До матеріалів справи долучено вказані акти перевірок, з яких вбачається, що предметом дослідження слугували податкові, видаткові, товарно транспорті накладні, реєстри отриманих накладних, договори та інші документи. За результатами перевірок складені відповідні акти.

В цей же час, у контрагента ТОВ «Барлінек Інвест»- фізичної особи - підприємця ОСОБА_5 проведена планова виїзна документальна перевірка дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 вересня 2008 року по 30 вересня 2010 року. За результатами перевірки складено акт №842/1721/НОМЕР_1 від 15.03.2011 року (а.с.44), в якому визначено наступне.

ФОП ОСОБА_5 перебуває на обліку в ДПІ у м. Вінниці з 10 вересня 2009 року, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, отримала свідоцтво про державну реєстрацію 02 лютого 2005 року, запис про включення відомостей фізичну особу - підприємця до ЄДР за НОМЕР_2.

ФОП ОСОБА_5 розрахунки з покупцями проводила у безготівковій формі шляхом зарахування коштів на банківський рахунок, розрахунки з постачальниками проводила у безготівковій формі.

Підприємець неодноразово здійснювала господарські операції з контрагентами. Проте ці операції ФОП ОСОБА_5 не знайшли своє підтвердження належними бухгалтерськими або іншими документами, обовязковість ведення та зберігання яких передбачена Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», та які б підтверджували реальність витрат часу для здійснення господарських операцій, місцезнаходження майна, наявності трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень та іншого майна, які економічно необхідні для виконання такого пастачання або здійснення діяльності, що свідчить про відсутність необхідних умов для результатів відповідної господарської, економічної діяльності, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень і транспортних засобів.

Тому, виходячи із зазначеного, висновком акту встановлено, що ФОП ОСОБА_5 здійснювала фінансово-господарські операції з контрагентами, у тому числі і з ТОВ "Барлінек Інвест", відповідно до правочинів, які укладені в порушення частини першої статті 203 ЦК України, їх зміст суперечить інтересам держави і суспільства, їх моральним засадам. Зазначені правочини не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними (п. 5 ст. 203 ЦК України). Недодержання в момент вчинення правочину сторонами цієї вимоги є підставою недійсності правочину. Товар по вказаних правочинах не був переданий в порушення статей 661, 655, 656 ЦК України. Відповідно до цього висновку та до частин першої, пятої статті 203, пунктів 1, 2 статті 215, статті 228 ЦК України, зазначені правочини мають ознаки нікчемності та є нікчемними, вони порушують публічний порядок та вчинені удавано з метою приховування сплати податків третіх осіб.

Як встановлено судом, наведений акт перевірки ФОП ОСОБА_5 не лише став підставою для проведення повторної невиїзної перевірки позивача, а й фактично підставою для складення за результатами такої перевірки нового акту.

З цього приводу та доводів Товариства, суд вважає за необхідне зазначити, що по-перше, як вказано вище, порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків визначено статтею 7 Закону України "Про податок на додану вартість" (чинного на момент виникнення спірних правовідносин).

Викладені вище правові положення свідчать про те, що Закон України “Про податок на додану вартість” не пов'язує виникнення права покупця на отримання бюджетного відшкодування з обставиною підтвердження його контрагентами факту сплати податку на додану вартість до бюджету. До того ж сплачений покупцем в ціні придбання товару податок на додану вартість не перераховується продавцем безпосередньо до бюджету, а враховується в податкових зобов'язаннях останнього. Остаточна ж сума податкових зобов'язань, в тому числі наявність таких на кінець звітного податкового періоду, визначається продавцем за правилами підпункту 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" (чинного на момент виникнення спірних правовідносин).

Тобто, названий Закон виникнення у платника податку на додану вартість права на податковий кредит не ставить у залежність від дотримання вимог податкового законодавства іншими субєктами господарювання. Положення пункту 1.8. статті 1 Закону України «Про податок на додану вартість»щодо надмірної сплати податку, як необхідної умови його повернення з бюджету платникові, стосується саме цього платника і сплати ним податку в ціні товарів (послуг) їх постачальникам.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом України у постанові від 29 жовтня 2010 року у справі за позовом ЗАТ "Мукачівський лісокомбінат" до Мукачівської об'єднаної державної податкової інспекції. Також, в листі Вищого адміністративного суду України від 20 липня 2010 року №1112/11/13-10.

Крім того, зазначена позиція узгоджується і з рішенням Європейського Суду з прав людини. Так, у справі "БУЛВЕС" АД проти Болгарії" (заява №3991/03) Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 22 січня 2009 року зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз. На думку Суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватись між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності

Отже, якщо контрагент не виконав свого зобовязання щодо сплати податку до бюджету, це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування податку на додану вартість у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Тобто, якщо за наслідками перевірки контрагента ФОП ОСОБА_5 встановлено нікчемність правочинів по ньому, то такі висновки ні в якому випадку автоматично не можуть бути застосовані до нашого платника. При цьому, необхідним є проведення позапланової виїзної перевірки та обовязково дослідження первинних документів ТОВ «Барлінек Інвест», встановлення реальності здійснення саме ним господарських операцій. Як вбачається із даної справи, показів свідка, ним при проведенні перевірки використано декларації з податку на додану вартість, дані електронної системи та акт перевірки ФОП ОСОБА_5 Додаткові документи у Товариства не витребовувались та не досліджувались. Відтак, суд погоджується із доводами позивача, шо висновки перевірки жодним чином не аргументовані з правової точки зору, не містять жодних правових підстав для позбавлення Товариства на отримання податкового кредиту та бюджетного відшкодування, не містять жодного конкретного факту протиправних дій ТОВ «Барлінек Інвест», так як зроблені без належної перевірки Товариства з використанням даних перевірки іншого платника.

Більше того, як зазначалось вище, враховуючи формування позивачем протягом перевіряємого періоду податкового кредиту, ДПІ у м. Вінниці проведені відповідні перевірки.

Так, згідно із розділом 3 Примірного порядку взаємодії органів державної податкової служби при опрацюванні розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у розрізі контрагентів, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 18 квітня 2008 року № 266 (чинного на момент виникнення відносин), всі податкові декларації і розрахунки з податку на додану вартість, що подаються платником податку на додану вартість до податкової інспекції, підлягають обов'язковій камеральній перевірці працівниками підрозділів оподаткування юридичних, фізичних осіб протягом 30 днів, наступних за останнім днем граничного строку подання звітної податкової декларації до органу державної податкової служби або днем фактичного подання уточнюючого розрахунку.

Згідно із підпунктом 7.7.5 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», податковий орган протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування.

Матеріали даної справи містять акти позапланових виїзних перевірок ТОВ «Барлінек Інвест»за період з 01 липня 2008 року по 01 грудня 2010 року з питань достовірності нарахування бюджетного відшкодування по наведеним правовим нормам, в тому числі і по взаємовідносинах із ФОП ОСОБА_5 Тобто, як вбачається із цих актів, Товариством сформовано податковий кредит на підставі отриманих, зокрема, від контрагента податкових накладних, до оформлення яких, підтвердження товарності операцій по яким, та інше, під час перевірок жодних зауважень у відповідача не було.

При цьому, суд вважає за необхідне зазначити, що позивачем до матеріалів справи надано первинні документи по контрагенту ФОП ОСОБА_5, однак судом в межах даного позову по заявленим підставам не досліджується товарність операцій, їх підтвердження такою первинною документацією, оскільки це свідчило б про проведення судом перевірки та перейняття на себе повноважень податкового органу. За показами свідка, відповідно до акту, під час перевірки ТОВ «Барлінек Інвест»такі питання не досліджувалися. Наявність таких матеріалів у справі, на думку суду, свідчить про можливість платником надати їх на перевірку, підтвердити необхідні обставини та відповідно не витребовування і не дослідження їх податковим інспектором.

Таким чином, наразі суд надає оцінку висновкам перевірки лише в частині використання акту ФОП ОСОБА_5 та наслідки впливу на субєкта господарювання дотримання контрагентом свого обовязку по включенню суми податку до складу своїх податкових зобовязань по виписаних ним податковим накладним, що як зазначено вище підставою для відмови у формуванні бюджетного відшкодування для нашого платника не може бути.

Крім того, суд зазначає, що ПК України передбачено лише єдину підставу для проведення повторної перевірки, яка в даному випадку не застосована і бути застосована не може. Тобто, даним правовим актом сформована позиція недопустимості проведення повторної перевірки за той же період та з тих же питань. В судовому засіданні представники ДПІ у м. Вінниці посилалися на те, що у всіх попередніх актах виїзних перевірок здійснено застереження про можливість проведення перевірки при отримані матеріалів, які не підтверджують дані обліку субєкта господарювання. Однак, дане застереження стосується необхідності оформлення такої перевірки наказом начальника податкової інспекції та проведення виїзної перевірки. При цьому, в наказі необхідним є визначення конкретної підстави.

Як же встановлено судом, зокрема із наказу про проведення позапланової документальної невиїзної перевірки ТОВ «Барлінек Інвест»від 18 березня 2011 року №1228/23, підставою для її проведення визначено підпункт 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 ПК України, згідно із яким документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється у разі, коли за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Водночас, як вбачається із обставин справи, відповідачем, в порушення вищезазначених вимог статті ПК України, письмовий запит до ТОВ «Барлінек Інвест»не надсилався. Більше того, ця обставина не заперечувалась свідком та представником ДПІ у м. Вінниці і в судовому засіданні, що також свідчить про відсутність права у податкового органу застосовувати положення цієї норми у такому випадку. Тобто, перевірка у позивача проведена без наявності підстав для її проведення.

Більше того, суд враховує і ту обставину, що навіть у випадку застосування підстави проведення перевірки - пункту 78.1.1 ПК України, необхідним є проведення позапланової саме виїзної перевірки, в той час, коли ДПІ у м. Вінниці проведена невиїзна перевірка.

Крім того, досліджуючи наказ «Про проведення позапланової документальної невиїзної перевірки ТОВ «Барлінек Інвест»», судом встановлено, що у ньому не зазначено за який період проводиться перевірка, її предмет конкретно. В судовому засіданні свідком надано пояснення, що на виконання цього наказу в усному порядку керівництвом відповідного відділу ДПІ у м. Вінниці безпосередньо надані вказівки та рекомендації щодо проведення перевірки. Такі дії податкового органу, на думку суду, можуть свідчити про зловживання наданими їх правами, довільне здійснення перевірки, що не відповідає вимогам, зокрема, статті 19 Конституції України й більше того, за умови, що призначення перевірки іншими документами не врегульовано. Тобто, відсутній і план-графік відповідно до наведеного положення ПК України, а наявний лише наказ на проведення перевірки, акт і податкове повідомлення-рішення.

Крім того, відповідачем в порушення положень пункту 79.2 статті 79 названого Кодексу не виконано вимоги щодо належного вручення наказу Товариству. Тобто, суд враховує доводи представника ДПІ у м. Вінниці, що ПК України не передбачає період часу, за який наказ із повідомленням про проведення перевірки має бути вручений платнику. Однак, суд виходить з того, що такі дії мають бути вчинені до початку проведення перевірки з метою інформування субєкта господарювання та надання йому можливості, зокрема, прийняти участь, надати пояснення, документи та інше.

В судовому засіданні встановлено, що наказ та повідомлення про проведення позапланової документальної невиїзної перевірки ТОВ «Барлінек Інвест»від 18 березня 2011 року направлено їм лише 25 березня та отримано, відповідно 29 березня 2011 року. В той час, коли перевірку розпочато та закінчено 18 березня 2011 року, про що свідчить акт та податкове повідомлення рішення.

У такій ситуації слід зазначити, що платник податку був позбавлений права знати про проведення перевірки, ознайомитись з підставами її проведення, оскаржити дії податкової інспекції щодо призначення, проведення перевірки, в тому числі і не допустити працівників інспекції до перевірки. В судовому засіданні позивачем надані пояснення, які не заперечувались і представниками відповідача про те, що про проведення перевірки вони дізналися лише при врученні податкового повідомлення рішення 29 квітня 2011 року.

Також слід відмітити, що і акт перевірки від 18 квітня 2011 року №920/2330/34004579 в порушення чинного законодавства Товариству вручено не було. З цього приводу свідок податковий ревізор інспектор пояснив, що акт перевірки не вручено позивачу, оскільки повноважений представник Товариства не був присутній під час перевірки. Тобто, при невиїзній документальній перевірці платник податків повідомляється про її проведення в податковому органі, а тому платник податків має право зявитися до інспекції та бути присутнім при її проведені.

Однак, на думку суду, така позиція податкового органу не відповідає змісту положень пункту 86.4 ПК України та пункту 2 розділу ІV «Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства», з огляду на наступне.

Акт (довідка) документальної невиїзної перевірки складається у двох примірниках, підписується посадовими особами органу державної податкової служби, які проводили перевірку, та реєструється в органі державної податкової служби протягом п'яти робочих днів з дня, що настає за днем закінчення установленого для проведення перевірки строку (для платників податків, які мають філії та/або перебувають на консолідованій сплаті, - протягом 10 робочих днів).

Акт (довідка) документальної невиїзної перевірки після його реєстрації вручається особисто платнику податків або його законним представникам. У разі відмови платника податків або його законних представників від підписання акта (довідки) перевірки посадовими особами органу державної податкової служби складається відповідний акт, що засвідчує факт такої відмови. Відмова платника податків або його законних представників від підписання акта перевірки не звільняє такого платника податків від обов'язку сплатити визначені органом державної податкової служби за результатами перевірки грошові зобов'язання.

Відповідно до статті 86 ПК України, у разі незгоди платника податків або його законних представників з висновками перевірки чи фактами та даними, викладеними в акті (довідці) перевірки, вони мають право подати свої заперечення протягом п'яти робочих днів з дня отримання акта (довідки). Такі заперечення розглядаються органом державної податкової служби протягом п'яти робочих днів, що настають за днем їх отримання (днем завершення перевірки, проведеної у зв'язку з необхідністю з'ясування обставин, що не були досліджені під час перевірки та зазначені у зауваженнях), та платнику податків надсилається відповідь у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень.

Дане положення реалізується та узгоджується з підпунктом 17.1.6 пункту 17.1 статті 17 ПК України, який передбачає, що платник податків має право бути присутнім під час проведення перевірок, ознайомлюватися та отримувати акти (довідки) перевірок, проведених контролюючими органами, перед підписанням актів (довідок) про проведення перевірки, у разі наявності зауважень щодо змісту (тексту) складених актів (довідок) підписувати їх із застереженням та подавати контролюючому органу письмові заперечення в порядку, встановленому цим Кодексом.

Тобто, наведені правові норми по-перше, не ставлять обовязок податкового органу щодо вручення акту перевірки в залежність від присутності представника платника податку при перевірці, по-друге, вказують на обовязковість його підписання платником чи складення відповідного акту у випадку відмови від такого підписання та по-третє, забезпечують особам можливість ознайомитися із висновками перевірки та реалізувати своє право на подання до них заперечень, які в свою чергу є обовязковими до розгляду податковим органом до прийняття податкового повідомлення-рішення.

Таким чином, невручення акту перевірки також позбавило Товариство можливості в силу в пункту 85.5 статті 85 ПК України надати усі необхідні на перевірку документи для захисту своїх прав як добросовісного платника податків.

Податкове повідомлення-рішення приймається керівником податкового органу (його заступником) протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень, а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.

Як вбачається з матеріалів справи, всі вищезазначені вимоги норм ПК України відповідачем не було дотримано, в тому числі акт перевірки з правової точки зору жодним чином не аргументовано, жодних правових підстав для позбавлення Товариства на отримання податкового кредиту та бюджетного відшкодування не зазначено, жодного конкретного факту протиправних дій ТОВ «Барлінек Інвест» не вказано, в той час, коли використано матеріали перевірки ФОП ОСОБА_5 та їх висновки застосовано для позбавлення позивача права на відшкодування податку на додану вартість, чим порушено права платника, гарантовані йому чинним законодавством, відновлення яких відповідно до статті 162 КАС України можливе шляхом скасування податкового повідомлення рішення.

Відповідно до статей 11, 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно із статтею 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та обєктивному дослідженні.

Враховуючи вищевикладені обставини, суд вважає, що позов обґрунтований, відтак підлягає задоволенню, а понесені позивачем витрати по сплаті судового збору при звернені до суду згідно зі статтею 94 КАС України підлягають стягненню з Державного бюджету України на їх користь.

Керуючись статями 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ :

1. Адміністративний позов задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Вінниці №0001672330 від 21 березня 2011 року.

3. Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Барлінек Інвест" ( вул. Чехова, 7-В, м. Вінниця, 21034, код ЄДРПОУ 34004579) витрати по сплаті судового збору в розмірі 3,40 грн.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.

Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Чудак Олеся Миколаївна