Постанова № 17294253, 06.07.2011, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

06 липня 2011 р. 11:59 Справа №2а-3778/10/12/0170 Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого суддіКотаревої Г.М., при секретарі Лиган М.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Управління у справах захисту прав споживачів в АРК

до Приватного підприємства «Город С»

про стягнення заборгованості у сумі 3250грн.00коп.,

за участю представників:

позивача – ОСОБА_1, довіреність №158 від 24.01.11р.

відповідача – не з’явився,

Суть спору: Управління у справах захисту прав споживачів в АР Крим звернулось до Окружного адміністративного суду АР Крим із адміністративним позовом до Приватного підприємства «Город С» про стягнення 3250,00грн. заборгованості зі штрафних санкцій, нарахованих за порушення вимог законодавства про рекламу в частині захисту прав споживачів.

Ухвалами Окружного адміністративного суду АР Крим від 07.04.10р. відкрито провадження по адміністративній справі, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду

Представник позивача у судовому засіданні наполягав на задоволенні позовних вимог.

Відповідач явку свого представника у судове засідання не забезпечив, про час, день та місце його проведення був повідомлений належним чином, надав суду клопотання про розгляд справи за відсутності свого представника.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, дослідивши надані докази, суд

ВСТАНОВИВ:

Згідно з частиною 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб’єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст.17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори за зверненнями суб’єкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією законами України.

Пунктом 7 частини 1 статті 3 КАС України дано визначення суб’єктів владних повноважень, до яких належать орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб’єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Регулювання відносин між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності, встановлення прав споживачів, а також визначення механізму їх захисту та основ реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів передбачено Законом України «Про захист прав споживачів» від 12.05.1991 № 1023-XII.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону держава забезпечує споживачам захист їх прав, надає можливість вільного вибору продукції, здобуття знань і кваліфікації, необхідних для прийняття самостійних рішень під час придбання та використання продукції відповідно до їх потреб, і гарантує придбання або одержання продукції іншими законними способами в обсязі, що забезпечує рівень споживання, достатній для підтримання здоров'я і життєдіяльності.

Частиною 3 ст. 5 Закону передбачено, що захист прав споживачів здійснюють спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів та його територіальні органи, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації, органи і установи, що здійснюють державний санітарно-епідеміологічний нагляд, інші органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування згідно із законодавством, а також суди.

Статтею 26 Закону визначено, що спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів та його територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі здійснюють державний контроль за додержанням законодавства про захист прав споживачів, забезпечують реалізацію державної політики щодо захисту прав споживачів і мають право, у тому числі: ) перевіряти у суб'єктів господарювання сфери торгівлі і послуг, у тому числі ресторанного господарства, якість продукції, додержання обов'язкових вимог щодо безпеки продукції, а також додержання правил торгівлі та надання послуг; безперешкодно відвідувати та обстежувати відповідно до законодавства будь-які виробничі, складські, торговельні та інші приміщення цих суб'єктів; подавати до суду позови щодо захисту прав споживачів; накладати на суб'єктів господарювання сфери торгівлі і послуг, у тому числі ресторанного господарства, стягнення, передбачені статтею 23 цього Закону, в порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України.

Порядок проведення перевірок визначається спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів.

Результати перевірок суб'єктів господарювання службовими особами спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів та його територіальних органів оформлюються відповідними актами.

Так, судом встановлено, що 03.12.09р. посадовою особою Управління у справах захисту прав споживачів в АР Крим в ході здійснення контролю за дотриманням вимог законодавства про рекламу в м. Сімферополь зафіксована (фото фіксація) ознака порушення Закону України «Про рекламу».

В результаті чого був складений протокол від 03.12.09р. про наступне: на фасаді магазину «Табак Алкоголь», розташованого за адресою: м. Сімферополь, вул. Пушкіна, 7/12, встановлено розповсюдження реклами тютюнових виробів без використання в рекламі попереджувального напису про те, що «паління може викликати захворювання на рак», що є ознакою порушення ч. 7 ст. 22 Закону України «Про рекламу» (а.с. 22).

Засади рекламної діяльності в Україні, регулювання відносини, що виникають у процесі виробництва, розповсюдження та споживання реклами визначає Закон України «Про рекламу» від 03.07.1996, № 270/96-ВР.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону № 270/96-ВР під зовнішньою рекламою слід розуміти рекламу, що розміщується на спеціальних тимчасових і стаціонарних конструкціях, розташованих на відкритій місцевості, а також на зовнішніх поверхнях будинків, споруд, на елементах вуличного обладнання, над проїжджою частиною вулиць і доріг.

Згідно з ч. 6 ст. 9 Закону № 270/96-ВР вивіска чи табличка з інформацією про зареєстроване найменування особи, знаки для товарів і послуг, що належать цій особі, вид її діяльності (якщо це не випливає із зареєстрованого найменування особи), час роботи, що розміщена на внутрішній поверхні власного чи наданого у користування особі приміщення, на зовнішній поверхні будинку чи споруди не вище першого поверху або на поверсі, де знаходиться власне чи надане у користування особі приміщення, біля входу в таке приміщення, не вважається рекламою.

Суд зазначає, що реклама у розумінні Закону № 270/96-ВР може бути спрямована не тільки на рекламу товару з певним найменуванням , а може формувати інтерес особи, яка, наприклад, здійснює торгівлю будь-яким товаром.

Таким чином, розташовані на фасаді будівлі плакати і щити, які несуть інформацію про особу чи товар і призначені сформувати або підтримати обізнаність споживачів реклами та їх інтерес щодо таких осіб чи товару, відносяться до зовнішньої реклами.

Конструкція на фасаді магазину «Табак Алкоголь», що належить відповідачу, у формі відкритої пачки з написом «tabacco de cuba» не є вивіскою або табличкою, а безумовно має ознаки реклами, оскільки має мету сформувати інтерес споживачів до магазину відповідача, в якому здійснюється торгівля тютюновими виробами.

Крім того, суд також зазначає, що відповідач, відповідно до договору №0120102008 від 20.10.08р. на виготовлення зовнішньої реклами, був замовником виготовлення саме реклами, тобто у розумінні ст. 1 Закону № 270/96-ВР відповідач є рекламодавцем (а.с. 13-14).

Відповідно до акту прийому-передачі від 20.10.08р. для відповідача виготовлена, змонтована та передана по накладній від 20.10.08р. саме зовнішня реклама вартістю 650,65грн. (а.с. 11-12).

Згідно з ч. 7 ст. 22 Закону № 270/96-ВР реклама тютюнових виробів та алкогольних напоїв, а також знаків для товарів та послуг, інших об'єктів права інтелектуальної власності, під якими випускаються дані вироби та напої, повинна супроводжуватися текстами попередження такого змісту: «Куріння може викликати захворювання на рак», «Надмірне споживання алкоголю шкідливе для вашого здоров'я». Кожному попередженню має бути відведено не менше 15 відсотків площі (обсягу) всієї реклами. Колір тексту попередження має бути чорним, а колір фону попередження - білим. Текст попередження в зовнішній рекламі та рекламі в друкованих засобах масової інформації має розміщуватися горизонтально, внизу рекламного зображення.

Контроль за дотриманням законодавства України про рекламу здійснюють у межах своїх повноважень відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону № 270/96-ВР: спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів - щодо захисту прав споживачів реклами; Антимонопольний комітет України - щодо дотримання законодавства про захист економічної конкуренції; Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення - щодо телерадіоорганізацій усіх форм власності; Міністерство фінансів України - щодо реклами державних цінних паперів; Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку - щодо реклами на фондовому ринку.

Органи державної влади зобов'язані повідомляти рекламодавців, виробників та розповсюджувачів реклами про розгляд справ про порушення ними законодавства про рекламу не пізніш як за три дні до такого розгляду, а у невідкладних випадках - не пізніш як за один день.

Відповідно до ч. 3 ст. 26 Закону № 270/96-ВР рекламодавці, виробники та розповсюджувачі реклами під час розгляду питання про порушення цього Закону мають право: бути присутніми на засіданні органу державної влади під час розгляду питання про порушення ними цього Закону; подавати необхідні документи, давати пояснення; отримувати копію протоколу засідання та рішення органу державної влади, прийнятого щодо них; оскаржувати дії чи бездіяльність зазначеного органу державної влади та його посадових осіб до суду.

Так, судом встановлено, що 16.12.09р. на адресу відповідача було надіслано повідомлення із зазначенням дати, часу та місця розгляду питання про накладення на нього штрафу (а.с. 7).

На підставі зазначеного протоколу позивачем 23.02.10р. прийнято рішення №310-р, яким відповідач ПП «Город С» зобов’язаний на підставі ч. 4 ст. 27 Закону України «Про рекламу» сплатити у встановлені законодавством строки штраф у розмірі 3250,00грн. та у триденний строк після оплати штрафу письмово повідомити державний орган у справах захисту прав споживачів, який наклав стягнення, вказавши номер та дату платіжного доручення, по якому оплачений штраф (надати копію квитанції) (а.с. 5).

Крім того, відповідач повідомлений про те, що у разі невиконання рішення сума штрафу стягується у судовому порядку.

Особи, винні у порушенні законодавства про рекламу, несуть дисциплінарну, цивільно-правову, адміністративну та кримінальну відповідальність відповідно до закону.

Частиною 2 ст. 27 Закону передбачено, що відповідальність за порушення законодавства про рекламу несуть: рекламодавці, винні: у замовленні реклами продукції, виробництво та/або обіг якої заборонено законом; у наданні недостовірної інформації виробнику реклами, необхідної для виробництва реклами; у замовленні розповсюдження реклами, забороненої законом; у недотриманні встановлених законом вимог щодо змісту реклами; у порушенні порядку розповсюдження реклами, якщо реклама розповсюджується ними самостійно; виробники реклами, винні у порушенні прав третіх осіб при виготовленні реклами; розповсюджувачі реклами, винні в порушенні встановленого законодавством порядку розповсюдження та розміщення реклами

Відповідно до ч. 4 ст. 27 Закону спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів та його територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі за поданням органів державної влади, зазначених у статті 26 цього Закону, або самостійно у випадках, передбачених цією статтею, крім тих, які віднесено виключно до компетенції Антимонопольного комітету України та які регулюються законодавством з питань авторського права та суміжних прав, накладають штрафи у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, на: рекламодавців за вчинення дій, передбачених пунктом 1 частини другої цієї статті, - у розмірі п'ятикратної вартості розповсюдженої реклами; виробників реклами за вчинення дій, передбачених пунктом 2 частини другої цієї статті, - у розмірі п'ятикратної вартості виготовлення реклами; розповсюджувачів реклами за вчинення дій, передбачених пунктом 3 частини другої цієї статті, - у розмірі п'ятикратної вартості розповсюдження реклами.

Пунктом 10 частини 1 статті 26 Закону України «Про захист прав споживачів» встановлено, що спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів та його територіальні органи мають право подавати до суду позови щодо захисту прав споживачів.

Судом встановлено, що відповідач, непогодившись із зазначеним рішенням від 23.02.10р. №310-р, оскаржив його у судовому порядку.

Постановою Окружного адміністративного суду АР Крим від 20.09.10р. по справі №2а-7636/10/2/0170 адміністративний позов Приватного підприємства «Город С» задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення Управління у справах захисту прав споживачів в АР Крим від 23.02.10р. №310-р.

Зазначене рішення було оскаржуване позивачем у апеляційному порядку.

Постановою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 15.03.11р. апеляційну скаргу Управління у справах захисту прав споживачів в АР Крим задоволено, постанову Окружного адміністративного суду АР Крим від 20.09.10р. по справі №2а-7636/10/2/0170 скасовано, прийнято нову постанову, відповідно до якої Приватному підприємству «Город С» у задоволенні вимог про скасування рішення Управління у справах захисту прав споживачів в АР Крим від 23.02.10р. №310-р відмовлено.

Частиною 5 ст. 254 КАС України встановлено, що постанова або ухвала суду апеляційної чи касаційної інстанції за наслідками перегляду, постанова Верховного Суду України набирають законної сили з моменту проголошення.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини

Приймаючи до уваги, що відповідачем у порядку ст. 71 КАС України не було надано жодного доказу на підтвердження того, що постанова про накладення штрафу винесена з порушенням вимог чинного законодавства, суд приходить до висновку, що прокурор правомірно звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 3250,00грн. заборгованості.

Враховуючи викладене вище, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

В судовому засіданні 06.07.11р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Відповідно до ст.ст.160,163 КАС України повний текст постанови виготовлено 11.07.11р.

На підставі викладеного, керуючись статтями 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Стягнути з Приватного підприємства «Город С» (АР Крим, м. Сімферополь, вул. Пушкіна, 7) суму штрафу за порушення законодавства про рекламу у розмірі 3250,00грн. до Державного бюджету м. Сімферополь АР Крим: 21081100, ОКПО 34740405, р/р 31112106700002, МФО 824026, ГУ ДКУ в АР Крим м. Сімферополь.

У разі неподання апеляційної скарги, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення (у разі проголошення відповідно до ст. 160 КАС України вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні , або, у разі проголошення постанови у відсутності особи, яка бере участь у справі – з дня отримання нею копії постанови).

Якщо суб’єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п’ятиденного строку з моменту отримання суб’єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя                                         Котарева Г.М.