Рішення № 17293125, 20.07.2011, Господарський суд Рівненської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"20" липня 2011 р. Справа № 5019/1480/11

Господарський суд Рівненської області у складі судді Войтюка В.Р. розглянувши справу

за позовом Комунального Рівненського шляхово-експлуатаційного управління автомобільних доріг

до відповідача Приватної фірми «Владні»

про стягнення в сумі 26 289 грн. 06 коп.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1. дов. № 19 від 14.01.11 р..;

від відповідача: не з'явився.

Статті 20, 22 ГПК України розяснені.

ВСТАНОВИВ:

Комунальне Рівненське шляхово-експлуатаційне управління автомобільних доріг звернулось до господарського суду з позовною заявою у якій просить стягнути з Приватної фірми «Владні»26289 грн. 06 коп. заборгованості за отриманий нафтобітум.

У судовому засіданні 20 липня 2011 року представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача 20 липня 2011 року в судове засідання не з'явився, відзиву на позов не подав, вимог не заперечив. Ухвала суду про призначення до розгляду справи, що направлялась на адресу відповідача вказану у позовній заяві 33001, м.Рівне, вул.Біла, 5а, повернута поштовим відділенням з поміткою "По закінченню терміну зберігання" (а.с.13-14). Адреса, за якою направленно ухвалу відповідає юридичній адресі Відповідача, вказаній у Довідці з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 20.07.2011 р.(а.с. 15-16). Причини відсутності за юридичною адресою відповідача суду невідомі.

За умовами ч.1 ст.64 ГПК України ухвала про порушення провадження у справі надсилається сторонам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином. За таких обставин, судом вжито необхідних заходів щодо повідомлення відповідача про дату та місце розгляду справи.

З огляду на викладене, суд прийшов до висновку про можливість вирішення спору за наявними у справі матеріалами на підставі ст. 75 ГПК України.

Заслухавши у відкритому судовому засіданні пояснення представника позивача, вивчивши подані письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню.

При цьому суд встановив та врахував наступне.

Згідно видаткової накладної № РН-0000089 від 16.09.2009 року Комунальне Рівненське шляхово-експлуатаційне управління автомобільних доріг поставило Приватній фірмі «Владні»нафтобітум на загальну суму 31920 грн. 00 коп. (а.с.5 ).

Отримання відповідачем вказаного товару підтверджується довіреністю № 81 від 16.09.2009 року (а.с.4).

Відповідач за отриманий нафтобітум розрахувався частково і станом на день розгляду справи за ним рахується заборгованість в сумі 26289 грн. 06 коп.

19 червня 2010 року та 29 липня 2010 року позивачем направлено відповідачу претензії № 239 та № 351 з вимогою про оплату боргу( а.с.6-7).

Претензії залишено Відповідачем без відповіді та задоволення.

Відповідно до положень статті 205 Цивільного кодексу України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Статтею 638 Цивільного кодексу України та ч. 2 статті 180 Господарського кодексу визначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом, як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За правовою природою відносини, які виникли між позивачем та відповідача є відносинами, що виникли з договору поставки.

За договором поставки (ст.712 ЦК України) продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобовязується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не повязаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобовязується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Увідповідності до статті 530 Цивільного кодексу України зобов`язання повинні виконуватись в установлений законом або договором строк. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги.

Доказів сплати боргу відповідач суду не надав.

Відповідно до ст.ст. 33, 34, 43 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи, що позивачем надано достатньо належних і допустимих доказів на підтвердження своїх позовних вимог суд прийшов до висновку, що позовні вимоги про стягнення 26289 грн. 06 коп. заявлені обґрунтовано і підлягають задоволенню.

На відповідача покладаються витрати по сплаті держмита та судові витрати на підставі частини другої ст. 49 ГПК України, внаслідок його неправильних дій - доведення спору до господарського суду.

Керуючись ст. ст. 49, 82-85 , ГПК України, суд

ВИРІШИВ :

1. Позов задоволити.

2. Стягнути з Приватної фірми «Владні»(33001, м.Рівне, вул.Біла, 5а, код 13990671) на користь Комунального Рівненського шляхово-експлуатаційного управління автомобільних доріг (33027, м.Рівне, вул.Д.Галицького, 25, код 13974620) 26 289 грн. 06 коп. заборгованості 262 грн. 89 коп. витрат по держмиту та 236 грн. 00 коп. витрат по інформаційно-технічному забезпеченню судового процесу.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення оформлено та підписано 22.07.2011р.

Суддя В.Р.Войтюк