Ухвала суду № 17292807, 11.07.2011, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

______________________________

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

"11" липня 2011 р.

№ 31/17-2011-1198

Суддя РОВИНСЬКИЙ О.Ю., розглянувши матеріали від 04.07.2011р. за № 3820/2011, за заявою: Приватного підприємства (надалі –ПП) „ЛКМ” ( 07300, Київська область, м. Вишгород, вул. Набережна,7. Код ЄДРПОУ 31861906) до боржника: Товариства з обмеженою відповідальністю (надалі –ТОВ) „Мікроінвест” (65000, м. Одеса, вул. Космонавтів, буд.33. Код ЄДРПОУ 32921500);

про визнання відсутнього боржника банкрутом.

ВСТАНОВИВ: 04.07.2011р. ПП „ЛКМ” звернулося до господарського суду із заявою про визнання відсутнього боржника ТОВ „Мікроінвест” банкрутом за спрощеною процедурою банкрутства, здійснюючи провадження з особливостями, передбаченими статтею 52 Закону України “Про відновлення неплатоспроможності боржника або визнання його банкрутом” (надалі Закон №2343-ХІІ), оскільки останній неспроможний виконати свої грошові зобов’язання перед кредитором на загальну суму 5 000 грн. 00 коп. після настання встановленого строку їх сплати та визнаних претензій боржником.

Заява ПП „ЛКМ” про порушення провадження справи про банкрутство ТОВ „Мікроінвест” у порядку ст. 52 Закону (№2343-ХІІ) підлягає поверненню з наступних підстав:

Відповідно до п. 1 ст. 5 Закону (№2343-ХІІ) та ст.4-1 ГПК України провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.

Статтею 9 Закону (№2343-ХІІ), передбачено, що суддя повертає заяву про порушення провадження у справі про банкрутство з підстав, передбачених статтею 63 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням вимог цього Закону.

Статтею 63 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що підставою для повернення заяви і доданих до неї документів без розгляду, є не подання доказів на яких ґрунтується заява.

Відповідно до статті 52 Закону (№2343-ХІІ) у разі, якщо громадянин –підприємець –боржник або керівні органи боржника –юридичної особи відсутні за її місцезнаходженням, або у разі ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності, а також за наявності інших ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника, заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника може бути подана кредитором незалежно від розміру його вимог до боржника та строку виконання зобов’язань.

Статтею 93 Цивільного кодексу України передбачено, що місцезнаходження юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені.

Заявник, в підтвердження відсутності боржника - ТОВ „Мікроінвест” за адресою державної реєстрації, надав до суду акти огляду місцезнаходження за юридичною адресою ТОВ „Мікроінвест” від 17.01.2011р.; від 23.03.2011р. та від 26.05.2011р., складених та підписаних представниками ПП „ЛКМ”, які на думку заявника, свідчать про належний доказ відсутності боржника за місцем реєстрації.

Відповідно до вимог статті 17 Закону „Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців” (надалі закон 755-ХV), який набув чинності з 01.07.2004 року в Єдиному державному реєстрі містяться відомості про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням, про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу, а також відомості про зарезервовані найменування юридичних осіб.

Вказаний Закон також визначає порядок внесення до Єдиного державного реєстру записів про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням, які здійснюються державним реєстратором (пункт 7 статті 19 зазначеного Закону (755-ХV).

Саме зазначений запис державного реєстратора є доказом відсутності юридичної особи за її місцезнаходженням.

Виходячи з вимог ч.2 ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідна правова позиція викладена у Пункті 105 постанови Пленуму Верховного Суду України №15 від 18 грудня 2009 року „Про судову практику в справах про банкрутство”.

Водночас Заявником до заяви про порушення провадження у справі про банкрутство ТОВ „Мікроінвест” не надано доказів, які підтверджують відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням.

Заявник обґрунтовує свої безспірні грошові вимоги до боржника договором № 25/10-10 від 25.10.2010 р. про надання послуг та визнаних претензій боржником.

Виходячи з викладеного, ч. 3 ст. 6 Закону (№ 2343-ХІІ) містить загальні норми, а стаття 52 Закону (№ 2343-ХІІ) передбачає спеціальні норми, які регулюють банкрутство за спрощеною процедурою.

За змістом ч.3 ст.6 та ч.ч. І, 8 ст. 7 Закону (№ 2343-ХІІ) справа про банкрутство порушується господарським судом лише у разі підтвердження кредитором (кредиторами) своєї (своїх) вимоги (вимог) до неплатоспроможного боржника документами, що свідчать про їх безспірність.

Відповідно до Закону (№2343-ХІІ) вимоги кредиторів набувають характеру безспірних, якщо вони підтверджуються документами, за якими відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника, зокрема виконавчими.

Відповідної правової позиції дотримується Верховний Суд України, зокрема в своїй постанові від 17.10. 2006р. у справі № 3/157.

Разом з цим, заявником не надано господарському суду відомостей податкового органу про останню дату подання боржником податкової звітності та не надано належних доказів, які б свідчили про наявність інших ознак відсутності підприємницької діяльності боржника - ТОВ „Мікроінвест”.

Крім того, заявником не надано господарському суду доказів сплати державного мита в установленому законом порядку та розмірі, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Заява ПП „ЛКМ” про порушення провадження по справі про банкрутство відсутнього боржника ТОВ „Мікроінвест” підписана Міцкевичем Д., але до господарського суду не надано доказів того, що він являється директором цього підприємства.

Відповідно до п. п. 1, 3, 4, 6, 10 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо: заяву підписано особою посадове становище якої не підтверджено, не подано належних доказів сплати державного мита у встановлених порядку та розмірі та не подано належних доказів сплати витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, не надано доказів надсилання відповідачеві копії позовної заяви і доданої до неї документів.

Таким чином, Заявником не надано доказів відсутності юридичної особи за її місцезнаходженням, доказів безспірних вимог та доказів неплатоспроможності боржника, не надано доказів надсилання боржнику копії заяви та доданих документів, а тому заява ПП „ЛКМ” підлягає поверненню без розгляду на підставі ст. 9 Закону (№ 2343-ХІІ) та п. п. 1, 3, 4, 6, 10 ст. 63 ГПК України.

Керуючись п. п. 1, 3, 4, 6, 10 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України та ст. ст. 9, 52 Закону України “Про відновлення неплатоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, суддя, -

У Х В А Л И В:

1. Заяву Приватного підприємства „ЛКМ” (07300, Київська область, м. Вишгород, вул. Набережна,7, код ЄДРПОУ 31861906) про визнання банкрутом Товариства з обмеженою відповідальністю „Мікроінвест” (65000, м. Одеса, вул. Космонавтів, буд. 33, код ЄДРПОУ 32921500) у порядку ст. 52 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” - повернути без розгляду.

2. Заяву про порушення справи про банкрутство надіслати Заявнику.

3. Матеріали заяви про порушення провадження справи про банкрутство на 10 аркушах.

Суддя Ровинський О.Ю.