Рішення № 17292529, 27.06.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 53/26727.06.11

За позовом Приватного підприємства «Євробуд-М»

до Відкритого акціонерного товариства «Київське шляхово-будівельне управління № 27»

про стягнення 5335,55 грн.

Суддя Грєхова О.А.

За участю представників:

від позивача: ОСОБА_1. представник за довіреністю від 03.06.2011 року

від відповідача: не з'явились

СУТЬ СПОРУ:

Заявлено позов про стягнення з Відкритого акціонерного товариства «Київське шляхово-будівельне управління № 27»заборгованості за Договором № 10/1 про надання автотранспортних послуг від 15.12.2008 року в розмірі 5335,55 грн.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що на виконання умов укладеного між сторонами договору здійснив перевезення вантажу, за яке відповідач належним чином не розрахувався.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.05.2011 року порушено провадження по справі № 53/267, розгляд справи призначено на 06.06.2011 року.

В судове засідання 06.06.2011 року представники сторін не зявились, від позивача через відділ діловодства суду надійшли документи на виконання вимог ухвали суду про порушення провадження у справі та телеграма про розгляд справи без участі представника.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.06.2011 року, у звязку з незявленням в засідання суду повноважних представників сторін розгляд справи відкладався до 27.06.2011року, про що сторони були повідомлені належним чином.

Представник позивача в судовому засіданні 27.06.2011 позовні вимоги підтримав в повному обсязі, вважає їх правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідач, належним чином повідомлений про час і місце розгляду спору, в судове засідання 27.06.2011 року не зявився, про причини неявки суд не повідомив, письмових заперечень проти позову не надав.

За таких обставин, суд розглядає справу відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.

На виконання вимог ст. 81-1 ГПК України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

У судовому засіданні 27.06.2011 року судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно зясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

15.12.2008 року між сторонами у справі було укладено Договір № 10/1 про надання автотранспортних послуг (далі Договір).

Згідно з п. 1.1. Договору, перевізник (позивач) зобовязався доставляти ввірені йому вантажі, визначені п. 1.2. Договору (будівельні матеріали) до пункту призначення в установлені сторонами строки та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі, а замовник (відповідач) зобовязався сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

На виконання умов договору позивач виконав покладені на нього обовязки щодо перевезення вантажу, що підтверджується доданими до матеріалів справи рахунками, підписаним та скрапленими печатками сторін актами виконаних робіт та товарно-транспортними накладними.

Згідно з п. 6.3. Договору платежі за перевезення вантажів проводяться замовником на підставі рахунку перевізника. Підставою для виписки рахунку за здійснення перевезення вантажів є товарно-транспортні накладні або дані подорожніх листів, засвідчені замовником.

Відповідач всупереч умовам договору зобовязання щодо оплати наданих позивачем послуг виконав частково, несплаченим залишився борг у розмірі 5335,55 грн.

15.04.2011 року ПП «Євробуд-М»було направлено на адресу ВАТ «Київське шляхово-будівельне управління № 27»претензію № 2/04 з вимогою про оплату наданих послуг відповідно до Договору № 10/1. Претензія залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

Згідно з частиною 2 статті 509 Цивільного кодексу України зобовязання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пункт 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачає, що підставами виникнення цивільних прав та обовязків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обовязків.

Згідно з частиною 1 статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обовязків.

Стаття 628 Цивільного кодексу України визначає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обовязковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Виходячи зі змісту укладеного між сторонами договору, останній за своєю правовою природою є договором про перевезення вантажу.

Відповідно до ст. 909 Цивільного кодексу України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами).

Згідно з ст. 916 Цивільного кодексу України за перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти стягується провізна плата у розмірі, що визначається за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом або іншими нормативно-правовими актами. Якщо розмір провізної плати не визначений, стягується розумна плата.

Стаття 525 Цивільного кодексу України встановлює, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно частини першої статті 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до статтей 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з п. 6.3. Договору платежі за перевезення вантажів проводяться замовником на підставі рахунку перевізника. Підставою для виписки рахунку за здійснення перевезення вантажів є товарно-транспортні накладні або дані подорожніх листів, засвідчені замовником.

При дослідженні рахунків № 15/12 від 20.12.2008 та № 16/12 від 24.12.2008 суд встановив, що вони не містять вказівки на строк виконання зобовязання.

Частиною 2 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

У звязку з тим, що сторони в договорі фактично не узгодили строк виконання зобовязання щодо оплати перевезення, тому строк оплати вважається таким, що настав через сім днів з моменту отримання претензії, проте відповідач в порушення вимог чинного законодавства та умов договору виконані роботи не оплатив, що відповідачем не заперечено та не спростовано в ході розгляду спору.

Відповідно до п. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог і заперечень.

Проаналізувавши вищезазначені норми чинного законодавства України, повно та всебічно розглянувши матеріали справи господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Витрати по оплаті державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 33, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Київське шляхово-будівельне управління № 27»(02660, м. Київ, вул. Колекторна, 17, код 03450301, з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення)

на користь Приватного підприємства «Євробуд-М»(34643, Рівненська область, Березнівський район, с. Друхів, код 32600531) 5335,55 (пять тисяча триста тридцять пять) грн. боргу, 102 (сто дві) грн. витрат по сплаті державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до вимог ст. 84 Господарського процесуального кодексу України і може бути оскаржене в порядку, передбаченому чинним законодавством.

Суддя О.А.Грєхова

Повне рішення складено 29.06.2011