Рішення № 17291692, 26.07.2011, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21036, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 7 тел. 66-03-00, 66-11-31 http://vn.arbitr.gov.ua

_________________

І м е н е м У к р а ї н и

РІШЕННЯ

26 липня 2011 р. Справа 13/106/2011/5003

за позовом:Державного підприємства "Могилів-Подільське лісове господарство" (24000, м. Могилів-Подільський , Вінницька обл., вул. О.Пчілки, 17; код ЄДРПОУ 00991433)

до:Приватного підприємства "Ліском-Вінниця" (м. Вінниця, вул. Карбишева, 53, кім. 7;код ЄДРПОУ 34788122)

про стягнення 34 084,04 грн.

Головуючий суддя Тісецький С.С.

Cекретар судового засідання Поцалюк Н.В.

Представники

позивача : ОСОБА_1, довіреність

відповідача : не з'явився

ВСТАНОВИВ :

Ухвалою суду від 01.07.2011 р. порушено провадження у справі за позовом Державного підприємства "Могилів-Подільське лісове господарство" до Приватного підприємства "Ліском-Вінниця" про стягнення 34 084,04 грн. боргу, з призначенням до слухання на 12.07.2011 р., однак в зв'язку з неявкою представника відповідача судове засідання було відкладено на 26.07.2011 р.

Фіксація судового процесу шляхом звукозапису не здійснювалась в звязку з неподанням клопотання про застосування засобів технічної фіксації судового процесу, оскільки відповідно до ч.7 ст.81-1 ГПК України технічна фіксація судового процесу це право, а не обовязок суду.

На визначену дату з'явився представник позивача.

Відповідач правом участі свого представника у судовому засіданні не скористався, відзиву на позовну заяву не надав. Про дату, місце та час слухання справи відповідач повідомлений належним чином, про що свідчить штамп вихідної кореспонденції канцелярії суду від 13.07.2011 р. №1987р-1988р.

Відсутність представника відповідача в судовому засіданні не перешкоджає розгляду справи по суті.

Крім того, суд звертає увагу на п. 4 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02.06.2006 року за № 01-8/1228 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році», п. 11 інформаційного листа вищого Господарського суду України від 15.03.2007 року за № 01-8/123 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році», в яких наголошується, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Враховуючи вищевикладене суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача належним чином про час і місце розгляду судової справи і забезпечення явки останнього в судове засідання для реалізації ним права на судовий захист своїх прав та інтересів.

З урахуванням наведеного, справа слухається за наявними у ній матеріалами, відповідно до ст. 75 ГПК України.

Заслухавши пояснення представника позивача, який підтримав позовні вимоги, дослідивши матеріали справи, надавши юридичну оцінку поданих до справи доказів, суд зясував:

15.02.2010 р. між сторонами було укладено договір №20, згідно умов якого позивач (продавець) зобов'язався продати, а відповідач (покупець) купити на умовах франко склад продавця лісопродукцію (товар), в погодженій сторонами п.2.1 договору кількості, якості та ціні товару на загальну суму 58341 грн.

Поставка товару по договору здійснюється на умовах франко склад продавця місячними партіями з терміном поставки І квартал 2010 року (п.п.4.1,4.2).

Позивач свої зобов'язання згідно умов договору виконав належним чином, що підтверджується обопільно підписаними товарно-транспортними накладними на загальну суму 34084,04 грн., специфікацією-накладною на відпуск лісоматеріалів необроблених №100 та довіреністю на отримання товару (а.с.22-29).

Відповідно до п.7.1, 7.2 платіж (передоплата 100% вартості) здійснюється шляхом банківського переказу коштів на розрахунковий рахунок позивача (продавця) за місячну партію товару до 5-го числа кожного місяця, протягом якого буде проходити поставка. У випадку ненадходження коштів на рахунок позивача (продавця) в зазначений термін, відповідач (покупець) втрачає право на придбання даної партії товару та втрачає право на гарантії.

Відповідач своїх зобов'язань по договору щодо здійснення розрахунку з позивачем не виконав, в зв'язку з чим його заборгованість перед позивачем склала 34084,04 грн.

Позивачем на адресу відповідача була направлена претензія з вимогою сплатити виниклу заборгованість в розмірі 34084,04 грн., однак яка останнім була залишена без реагування, що змусило позивача звернутися до господарського суду за захистом своїх порушених прав.

Заборгованість відповідача також підтверджується наданим позивачем у судовому засіданні обопільно підписаним актом звірки взаємних розрахунків між сторонами станом на 26.07.2011 р. на суму 34084,04 грн.

Таким чином основний борг відповідача за отриманий товар на день розгляду справи складає 34084,04 грн.

Враховуючи викладене суд зазначає наступне.

Стаття 11 Цивільного кодексу України вказує, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.

Як зазначено в ст.174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідносини, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Таке ж положення містить і ст.173 Господарського кодексу України, в якій зазначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст.526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України, ч.7 ст.193 Господарського кодексу України).

Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ст.527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Кожна зі сторін у зобов'язанні має право вимагати доказів того, що обов'язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред'явлення такої вимоги.

Дії позивача по продажу товару та дії відповідача по його прийняттю за визначеною ціною, що підтверджується вище вказаними накладними, свідчить про те, що у боржника (відповідача) виникло зобовязання по оплаті за отриману продукцію.

Відповідач доказів повного проведення розрахунків з позивачем суду не надав.

Керуючись вказаними статтями, суд прийшов до висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими та доведеними доказами, наявними в матеріалах справи, тому підлягають задоволенню, а саме стягнення з відповідача 34084,04 грн. основної суми боргу, з покладанням на відповідача судових витрат на підставі ст.49 ГПК України .

Керуючись ст.ст.4-3, 4-5, 25, 28, 30, 43, 44, 82, 83, 84, 115, 116 ГПК України, -

ВИРІШИВ :

1.Позов задоволити .

2.Стягнути з Приватного підприємства "Ліском-Вінниця" (м. Вінниця, вул. Карбишева, 53, кім. 7;код ЄДРПОУ 34788122) на користь Державного підприємства "Могилів-Подільське лісове господарство" (24000, м. Могилів-Подільський, Вінницька обл., вул. О.Пчілки, 17; код ЄДРПОУ 00991433) 34 084,04 грн. - боргу, 340,84 грн. - витрат на державне мито та 236,00 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.Повернути Державному підприємству "Могилів-Подільське лісове господарство" (24000, м. Могилів-Подільський, Вінницька обл., вул. О.Пчілки, 17; код ЄДРПОУ 00991433) з Державного бюджету 236,00 грн. зайво сплаченого державного мита.

4.Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя Тісецький С.С.

Повний текст рішення суду оформлено і підписано відповідно до вимог ст.84 ГПК України 28 липня 2011 р.

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - відповідачу (м. Вінниця, вул.Карбишева, 53, кім. 7)