Рішення № 17291682, 26.07.2011, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21036, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 7 тел. 66-03-00, 66-11-31 http://vn.arbitr.gov.ua

_________________

І м е н е м У к р а ї н и

РІШЕННЯ

26 липня 2011 р. Справа 8/68/2011/5003

Господарський суд Вінницької області в складі

головуючого судді Грабика В.В.,

при секретарі судового засідання Кучер Р.П.,

розглянувши в приміщенні суду справу

за позовом: прокурора м. Вінниці (21050, м. Вінниця, пров. Цегельний, 8) в інтересах держави в особі Вінницької міської ради (код ЄДРПОУ 25512617, 21100, м. Вінниця, вул. Соборна, 59)

до: фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (ідент. номер НОМЕР_1, АДРЕСА_1)

про стягнення боргу та пені в сумі 156 567,50 грн.

за участю представників сторін:

прокурор: не з'явився

від позивача: ОСОБА_2 - за довіреністю

від відповідача: не з'явився

ВСТАНОВИВ :

Прокурор м. Вінниці в інтересах держави в особі Вінницької міської ради 07.06.2011 р. звернувся до господарського суду Вінницької області з позовом про стягнення 156 567,50 грн. боргу та пені з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1.

Позов обґрунтовано наступним. Відповідно до договору купівлі-продажу земельної ділянки № 766 від 31.03.2009 р. Вінницька міська рада продала, а ФОП ОСОБА_1 купив земельну ділянку, що розташована в АДРЕСА_2 площею 3020 кв.м.. Відповідно до умов договору плата за землю в сумі 271 425 грн. повинна бути внесена до 29.04.2009 р.. Додатковою угодою до договору купівлі - продажу від 25.01.2010 року № 253, укладеною між Вінницькою міською радою та ФОП ОСОБА_1, передбачене розстрочення кінцевого розрахунку до 01.12.20р.. Станом на 01.01.2011 року жодних розстрочених платежів до міського бюджету не надходило, заборгованість по оплаті вартості земельної ділянки становить 129 425 грн.. Неналежне виконання відповідачем умов договору є підставою для нарахування та стягнення з нього основного боргу в сумі 129 425 грн. та 27 142,50 грн. пені відповідно до п.4.2. договору. Зазначені обставини й стали підставою звернення до суду.

Ухвалою суду від 09.06.2011 р. порушено провадження у справі № 8/68/2011/5003 з призначенням її до розгляду на 05.07.2011 р..

В письмових поясненнях від 30.06.2011 р. відповідач проти позову заперечив посилаючись на наступне. Відповідно п.. 4.2. договору купівлі-продажу земельної ділянки несільськогосподарського призначення від 31.03.2009 року, в разі порушення терміну оплати за земельну ділянку, передбаченого розділом 2 даного договору покупець сплачує продавцю пеню в розмірі 0,1 відсотків від несплаченої суми за кожен день прострочення, але не більше 10 відсотків від суми платежу. Станом на дату подачі позову нарахована пеня складає 27142,5 грн., що суперечить п. 4.2 Договору. Вказана пеня нарахована незаконно, оскільки сума несплаченого платежу, на дату подачі позову, складає 129 425 грн., отже максимальний розмір пені повинен становити не більше 12 942,5 грн.. Оскільки не вірно розрахований розмір пені, позивач вважає, що позовну заяву щодо стягнення з нього 156 567,50 грн., було подано необґрунтовано (а.с.19).

У зв'язку з неявкою в судове засідання представника відповідача та з огляду на заявлене ним клопотання про відкладення розгляду справи, в зв'язку з необхідністю зібрання додаткових доказів по справі, в судовому засіданні 05.07.2011 р. оголошено перерву до 26.07.2011 р..

В судовому засіданні 26.07.2011 р. представник позивача підтримала позовні вимоги в повному обсязі з підстав та за обставин, вказаних в позові, надала письмовий розрахунок пені на суму 10 003,2грн..

Прокурор в судове засідання не з'явився, про дату, місце та час розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується реєстром поштових відправлень за № 1 та № 2 від 07.07.2011р., про причини неявки суд не повідомив.

Відповідач правом участі у розгляді справи не скористався, витребуваних судом документів не надав, про час та місце розгляду справи був повідомлений завчасно та належним чином, що підтверджується реєстром поштових відправлень за № 1 та № 2 від 07.07.2011р.. 25.07.2011 р. відповідачем подано до суду клопотання про відкладення розгляду справи в зв'язку з необхідністю зібрання додаткових доказів по справі, а також у зв'язку з перебуванням відповідача на лікарняному (а.с.37). Відповідно до ч.4 ст.28 ГПК України громадяни можуть вести свої справи в господарському суді особисто або через представників, повноваження яких підтверджуються нотаріально посвідченою довіреністю. Тобто, громадянин не обмежений у виборі особи та наданні такій особі повноважень на представництво її інтересів в господарському суді. До того ж посилаючись на хворобу, відповідач не надав доказів його перебування на лікарняному та не надав доказів на підтвердження обставин, які перешкодили йому забезпечити явку в судове засідання представника.

З урахуванням викладеного, суд приходить до переконання у відсутності підстав, передбачених ГПК України для відкладення розгляду справи.

Приймаючи до уваги приписи ч.1 ст.69 ГПК України щодо строків вирішення спору та той факт, що неявка в судове засідання відповідача або його представника, належним чином та відповідно до законодавства повідомленого про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду справи, суд дійшов висновку про розгляд справи за наявними у ній матеріалами відповідно ст. 75 ГПК України.

При розгляді справи судом встановлені наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

31.03.2009 р. між Вінницькою міською радою та фізичною особою підприємцем ОСОБА_1 укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки несільськогосподарського призначення. Договором передбачено наступне: продавець на підставі рішення 34 сесії 5 скликання Вінницької міської ради № 2248 від 30 січня 2009 року передав у власність (продав), а покупець прийняв у власність (купив) земельну ділянку площею 3020 кв.м, згідно плану земельної ділянки, що додається (п.1.1.); місце розташування земельної ділянки: АДРЕСА_2 (п.1.2.); цільове призначення земельної ділянки - землі промисловості, транспорту... (для виробничих потреб (п.1.3.); кадастровий номер земельної ділянки 0510137000:03:056:0039 (п.1.4.); продаж земельної ділянки проводиться за 271 425 грн. 00 коп. (двісті сімдесят одну тисячу чотириста двадцять п'ять) грн. 00 коп., без ПДВ (п.2.2.); покупець здійснює розрахунки з продавцем в наступному порядку: 100% коштів від загальної ціни продажу земельної ділянки отримує Вінницька міська рада: р/рахунок 33114327700002 Місцевий м. Вінниця 33010101 Банк: ГУ ДКУ у Вінницькій області, МФО 802015, код ЗКПО 34701167, вартість земельної ділянки має бути перерахована в повному обсязі не пізніше 30 календарних днів з моменту укладення цього договору (п.2.3.); у разі порушення терміну оплати за земельну ділянку, передбаченого розділом 2 даного договору, покупець сплачує продавцю пеню у розмірі 0,1 відсотка від несплаченої суми за кожен день прострочення але не більше 10 відсотків від суми платежу (п.4.2.); договір підлягає нотаріальному посвідченню те реєстрації у Вінницькій міській раді у місячний термін з моменту підписання сторонами (п.11.2.). 31.03.2009 р. договір посвідчено приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу ОСОБА_3 та зареєстровано в реєстрі № 766 та зареєстровано у Вінницькій міській раді 28.01.2010р..

25.11.2009 р. сторони уклали додатковий договір до договору купівлі-продажу № 766 яким передбачено наступне: “Надати розстрочення кінцевого розрахунку за придбану земельну ділянку площею 3020 кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_2. З урахуванням сплати покупцем 50 відсотків від вартості земельної ділянки, залишок у розмірі 50 відсотків сплачується щомісячно рівними частинами терміном до першого грудня дві тисячі дев'ятого року (а.с.12).

Додатковою угодою від 25.01.2010р. до договору купівлі-продажу № 766 передбачено наступне : “Надати розстрочення кінцевого розрахунку за придбану земельну ділянку площею 3020 кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_2. Встановити, що з урахуванням сплати покупцем першого внеску у розмірі не менше 50 відсотків від вартості земельної ділянки, залишок суми сплачується щомісячно рівними частинами терміном до першого грудня дві тисячі десятого року (а.с.13).

В період квітня-грудня 2009р. відповідач сплатив позивачу за земельну ділянку 142 000грн., що підтверджується платіжним дорученням № 1 від 30.04.2009 р. на суму 65 000 грн., квитанцією № 101250.132.1 від 13.05.2009 р. на суму 17 000 грн.,платіжним дорученням № 4 від 15.12.2009 р. на суму 60 000грн. (а.с.20, 21,26-28).

28.01.2011 р. позивач надіслав відповідачу претензію № 01-03-10-2565 з вимогою терміново перерахувати заборгованість в сумі 129 425грн. та пеню в сумі 23 731,84грн., яку адресат отримав 02.02.2011р. (а.с.8,9).

Згідно наданої позивачем довідки відповідачу нараховано пеню в сумі 43 275,02грн. за період з 25.01.2010р. по 30.11.2010р.,а фактично до стягнення 27 142,50 грн., що становить 10% від загальної вартості земельної ділянки (а.с.24).

Відповідно до розрахунку пені, наданого позивачем в судовому засіданні, відповідачу нараховано до стягнення 10 003,20 грн. пені за період з 01.12.2010 р. по 31.05.2011 р. (а.с.39, 40).

Статтею 655 Цивільного кодексу України визначено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ч. 1 ст. 692 цього Кодексу покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди.

Згідно з ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно ч.6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобовязання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобовязання мало бути виконано.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобовязаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобовязання (ч.1 ст. 230 ГК України).

Частиною 4 статті 231 Господарського кодексу України передбачено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому, розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконання частини зобов'язання, або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Відповідно до ч.1 ст.624 Цивільного кодексу України, якщо за порушення зобов'язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.

Заслухавши пояснення представника позивача, оцінивши в сукупності докази надані сторонами та які містяться в матеріалах справи, суд дійшов до переконання в тому, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом, між сторонами 31.03.2009 р. був укладений договір купівлі-продажу земельної ділянки несільськогосподарського призначення загальною вартістю 271 425грн..Кінцевий строк оплати сторони встановили до 01.12.2010р.. Відповідач за земельну ділянку розрахувався частково, сплативши позивачу 142 000 грн., що стверджується банківськими виписками по особовому рахунку позивача, платіжними дорученнями та квитанцією. Згідно наданої позивачем довідки станом на 01.06.2011 р. заборгованість відповідача становила 129 425 грн.. На час розгляду справи в суді відповідач не надав суду доказів проведення остаточних розрахунків з позивачем.

З урахуванням наведеного, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача - боржника, який прострочив виконання грошового зобов"язання, на користь позивача 129 425 основного боргу підлягають задоволенню. Обґрунтованість та правомірність заявлених позивачем вимог підтверджуються наданими ним та дослідженими судом письмовими доказами, а саме , договором купівлі-продажу, банківськими виписками, платіжними дорученнями, квитанцією, письмовими довідками.

При вирішенні вимоги про стягнення пені суд виходив з наступного.

Пунктом 4.2 договору сторони визначили, що у разі порушення термінів оплати за земельну ділянку, передбаченого розділом 2 даного договору, покупець сплачує продавцю пеню у розмірі 0,1 відсотка від несплаченої суми за кожен день прострочки, але не більше 10 відсотків від суми платежу. Частиною 6 ст. 231 Господарського кодексу України передбачено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором. Позивачем проведено нарахування пені відповідно до положень п. 4.2 договору, а саме у розмірі 0,1 відсотка від несплаченої суми, проте в порушення умов договору максимальний суму пені визначено не з врахуванням суми несплаченого платежу, а з врахуванням вартості земельної ділянки. Обмеження максимального розміру пені за порушення грошових зобов'язань встановлено Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", відповідно до якого: платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін(ст.1); розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня (ст.3). Отже, при визначені розміру пені за невиконання грошових зобов'язань пріоритет мають норми Закону, а не положення договору.

Так, згідно проведеного судом підрахунку (порядок проведення підрахунку заборгованості та штрафних санкцій затверджений листом Верховного Суду України від 03.04.1997р. №62-97) загальний розмір пені на суму простроченого грошового зобов"язання в розмірі 129 425 грн. за період з 01.12.2010 р. по 31.05.2011 р. становить 10 002,96 грн..

Оскільки позивачем не подано заяву про зменшення позовних вимог , то позов в частині стягнення пені підлягає частковому задоволенню в сумі 10 002,96грн..

Судові витрати зі сплати держмита та за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають розподілу відповідно до вимог ст. 49 ГПК України.

Враховуючи наведене, керуючись ст. 4-2 - 4-5, 33-34, 43, 49, 69, 82-85, 115 ГПК України,-

ВИРІШИВ :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 на користь Вінницької міської ради 129 425 грн. основного боргу та 10 002,96 грн. пені.

3. Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 в дохід Державного бюджету України 1 394,27 грн. державного мита та 210,16 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

5. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя Грабик В.В.

Повний текст рішення суду оформлено і підписано відповідно до вимог ст.84 ГПК України 28 липня 2011 р.

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - прокурору м. Вінниці (21050, м. Вінниця, пров. Цегельний, 8)

3 - відповідачу (АДРЕСА_1)