Постанова № 17291444, 26.07.2011, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

"26" липня 2011 р. Справа № 5020/84/2011 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Плюшка І.А. –головуючого,

Кочерової Н.О.,

Самусенко С.С.,

розглянувши матеріали касаційної скаргиФедерального державного унітарного підприємства "13 судноремонтний завод Чорноморського Флоту" Міністерства оборони російської Федерації

на рішення

та постановугосподарського суду міста Севастополя

від 17 березня 2011 року

Севастопольського апеляційного господарського суду

від 19 травня 2011 року

у справі№ 5020/84/2011

господарського судуміста Севастополя

за позовомРегіонального відділення Фонду державного майна України в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі

доФедерального державного унітарного підприємства "13 судноремонтний завод Чорноморського Флоту" Міністерства оборони російської Федерації

третя особа без самостійних вимог на предмет спору

Товариство з обмеженою відповідальністю "Тантал"

провитребування майна із чужого незаконного володіння В С Т А Н О В И В:

Фонд державного майна України в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі звернувся до господарського суду міста Севастополя із позовом до Федерального державного унітарного підприємства "13 судноремонтній завод Чорноморського флоту" Міністерства оборони Російської Федерації про витребування із незаконного володіння державного майна –нежитлового будинку, розташованого за адресою: вул.Ген. Жидилова, 26 а.

Позовні вимоги з посиланням на положення ст.ст. 397, 1212, 1213 Цивільного кодексу України мотивовано тим, що відповідач без достатніх правових підстав володіє майном, що належить державі Україна та має бути їй повернуто.

          Рішенням господарського суду міста Севастополя від 17.03.2011 у справі №5020/84/2011 (суддя Харченко І.А.), яке залишено без змін постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 19.05.2011 (колегія суддів: головуючий Балюкова К.Г., судді Рибіна С.А., Дмитрієв В.Є.), позов Регіонального відділення Фонду державного майна України в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі задоволено повністю, у Федерального державного унітарного підприємства "13 судноремонтний завод Чорноморського Флоту" Міністерства оборони Російської Федерації витребувано державне нерухоме майно –нежитловий будинок №26а, розташований по вулиці Генерала Жидилова в м. Севастополі, Федеральне державне унітарне підприємство "13 судноремонтний завод Чорноморського Флоту" Міністерства оборони Російської Федерації зобов’язано передати Регіональному відділенню Фонду державного майна України в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі вказане державне нерухоме майно шляхом підписання акту приймання-передачі.

Приймаючи рішення у справі, суд першої інстанції виходив з того, що спірне нерухоме майно не увійшло до додатків до угоди між Україною та Російською Федерацією про параметри поділу Чорноморського флоту від 28.05.1997, воно вважається власністю держави Україна, та має бути витребувано з чужого незаконного володіння Федерального державного унітарного підприємства "13 судноремонтний завод Чорноморського Флоту" Міністерства оборони Російської Федерації.

У касаційній скарзі Федеральне державне унітарне підприємство "13 судноремонтний завод Чорноморського Флоту" Міністерства оборони Російської Федерації просить скасувати рішення господарського суду міста Севастополя від 17.03.2011 та постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 19.05.2011 у справі № 5020/84/2011, та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову Регіонального відділення Фонду державного майна України в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі повністю.

          Ухвалу Вищого господарського суду України від 14.07.2011, якою порушено касаційне провадження у справі №5020/84/2011 та призначено розгляд касаційної скарги на 26.07.2011, надіслано 14.07.2011 учасникам судового провадження по справі №5020/84/2011, які процесуальним правом участі в судовому засіданні касаційної інстанції 26.07.2011 не скористалися.

                    З дотриманням меж перегляду справи в касаційній інстанції, заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги та перевіривши правильність застосування норм процесуального та матеріального права господарськими судами попередніх інстанцій, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Стаття 1117 ГПК України передбачає, що переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Як встановлено господарськими судами попередніх інстанцій, 30.12.2007 між Федеральним державним унітарним підприємством "13 судноремонтний завод Чорноморського Флоту" Міністерства оборони Російської Федерації та ТОВ "Тантал", укладено договір № 86 про співпрацю, що набирає чинності з 01.01.2008 та діє до 30.12.2010, та відповідно до умов якого сторони зобов’язались співпрацювати з надання населенню мікрорайону компактного мешкання працівників відповідача (вул. Генерала Жидилова) послуг непромислового характеру, в будівлі за адресою: вул. Генерала Жидилова, 26а.

Пунктом 4.1 договору передбачено, якщо за 30 діб до закінчення строку дії договору жодна із сторін не заявить наміру про його розірвання, він вважається укладеним на тих же умовах строком на один рік.

Як вбачається з матеріалів справи, листом № 1/04-01-11 від 04.01.2011 ТОВ "Тантал" звернулось до Регіонального відділення Фонду державного майна України в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі з проханням роз’яснити компетентний орган відносно належності спірного майна –нежитлового будинку №26а, розташованого по вул. Генерала Жидилова в місті Севастополі, а також повноважень відповідача щодо надання цього майна у користування, посилаючись на те, що відповідач повідомив про розірвання договору та повернення наданих за договором приміщень.

Стверджуючи, що Федеральне державне унітарне підприємство "13 судоремонтній завод Чорноморського флоту" Міністерства оборони Російської Федерації не має право розпоряджатися спірним майном, Регіональне відділення Фонду державного майна України в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі звернулось до господарського суду міста Севастополя з даним позовом.

Відповідно до п.1 Розпорядження Кабінету Міністрів України № 555-р від 21.12.2005 "Про управління державним майном, яке використовував Чорноморський флот колишнього СРСР", на Фонд державного майна покладено функції з управління державним майном, зазначеним у додатках 2 і 3 до угоди між Україною і Російською Федерацією про параметри поділу Чорноморського флоту, підписаної 28.05.1997 у місті Києві, та майном, яке не включено до цих додатків, але фактично використовується Чорноморським флотом Російської Федерації.

Згідно ст.1 угоди Чорноморський флот Російської Федерації використовує зазначені у статтях 2 і 3 цієї угоди об'єкти Чорноморського флоту в м. Севастополі та інші пункти базування і місця дислокації корабельного складу, авіації, берегових військ, об'єкти оперативного, бойового, технічного і тилового забезпечення на умовах та протягом строку дії угоди між Україною і Російською Федерацією про статус та умови перебування Чорноморського флоту Російської Федерації на території України від 28.05.1997 та угоди між Урядом України і Урядом Російської Федерації про взаємні розрахунки, пов'язані з поділом Чорноморського флоту і перебуванням Чорноморського флоту Російської Федерації на території України від 28.05.1997.

Статтею 2 угоди між Урядом України і Урядом Російської Федерації про взаємні розрахунки, пов'язані з поділом Чорноморського флоту та перебуванням Чорноморського флоту Російської Федерації на території України" від 28.05.1997 визначено, що українська сторона передає російській стороні в оренду земельні ділянки і розміщені на них об'єкти берегової інфраструктури, а також акваторію бухт в місті Севастополі і Феодосійському порту, зазначені в додатках № 2 і № 3 та картах №1 і №2 до угоди між Україною і Російською Федерацією про параметри поділу Чорноморського флоту.

За статтею 2 угоди між Україною і Російською Федерацією про параметри поділу Чорноморського флоту від 28.05.1997 основна база Чорноморського флоту Російської Федерації знаходиться в м. Севастополі. На основній базі Чорноморського флоту Російської Федерації розміщуються його штаб та інші органи управління, а також військові формування, підприємства, організації та установи Чорноморського флоту Російської Федерації. Перелік і параметри об'єктів, що використовуються Чорноморським флотом Російської Федерації у м. Севастополі, містяться у додатку №2.

У додатку № 2 "Перелік і параметри об'єктів Чорноморського флоту Російської Федерації в місті Севастополі" до угоди між Україною і Російською Федерацією про параметри поділу Чорноморського флоту, у розділі 7 "Об'єкти судноремонтних заводів" за № 1 значиться 13-й судноремонтний завод у складі військових містечок №139, 148, 169, 208, 281, 404, 458, 481, 491, БАТ-2, 478, загальною кількістю будівель та споруд 354.

Додаток № 2 до угоди між Україною і Російською Федерацією про параметри поділу Чорноморського флоту не містить відомостей про склад військових містечок з точки зору відомостей про окремі будівлі, їх найменування, площі та адресу.

Судами встановлено, що на підставі п.3 протоколу п’ятого засідання Підкомісії з питань функціонування Чорноморського флоту Російської Федерації та його перебування на території України Змішаної Російсько-Української комісії по співробітництву від 03.07.2003 російська сторона надала українській стороні матеріли інвентаризації казармено-житлового фонду 1997 ОМІС ЧФ РФ, які містять відомості про склад військових містечок з точки зору загальної кількості об’єктів нерухомості (будівель та споруд), відомостей про окремі будівлі, їх найменування та адреси. Судами попередніх інстанцій встановлено, що у вказаних описах зазначено про склад будівель військового містечка, які розташовано по вул. Генерала Жидилова, при цьому, будинок № 26а в інвентаризаційних описах казармено-житлового фонду 1997 ОМІС ЧФ РФ відсутній.

Як вказують суди, вбачається з додатку №1 "Перелік об’єктів майна, переданого на підставі угоди між Російською Федерацією та Україною Федеральному державному унітарному підприємству "13 судоремонтний завод Чорноморського флоту" Міністерства оборони Російської Федерації" до статуту Федерального державного унітарного підприємства "13 судоремонтний завод Чорноморського флоту" Міністерства оборони Російської Федерації спірне майно –нежитловий будинок, розташований за адресою: вул. Ген. Жидилова, 26а, відповідачу не передавався. Вказаний додаток до статуту як доказ має переважне значення, ніж дані інвентарної відомості, складеної в односторонньою порядку.

З вищевикладених встановлених господарським судами попередніх інстанцій обставин справи вбачається, що відповідач не має правових підстав на володіння або користування державним майном України –нежитловим будинком №26а, розташованим по вул. Генерала Жидилова в місті Севастополі.

Згідно ст. 387 ЦК України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Відповідно до ст. 1212 ЦК України встановлено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог, зокрема, про витребування майна власником із чужого незаконного володіння.

Згідно ст.1213 ЦК України набувач зобов'язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі.

Стаття 1117 ГПК України вказує, що касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені попередніми судовими інстанціями чи відхилені ними, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Враховуючи встановлені судами попередніх інстанцій обставини у даній справі, що спірне майно відповідачу не передавалося та його володіння вказаним майном є безпідставним, господарські суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку про повернення Федеральним державним унітарним підприємством "13 судноремонтний завод Чорноморського флоту" Міністерства оборони Російської Федерації спірного державного майна Регіональному відділенню Фонду державного майна України в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі, оскільки воно знаходиться у користуванні відповідача без достатньої правової підстави.

Стосовно доводів скаржника у касаційній скарзі про те, що спірна будівля не могла бути зазначена в описах по причині надання в ньому відомостей станом на 01.02.2002, а адреса їй присвоєна лише 21.02.2011, то вони спростовуються дослідженими судами доказами, що містяться в матеріалах справи, а саме –копією виписки з інвентаризаційної відомості основних засобів державного підприємства "Севастопольський судноремонтний завод", з якої вбачається, що станом на 01.10.1997 спірній будівлі вже була присвоєна адреса: вул. Генерала Жидилова, 26а.

Що стосується доводів заявника касаційної скарги про знаходження спірної будівлі на балансі Федерального державного унітарного підприємства "13 судоремонтний завод Чорноморського флоту" Міністерства оборони Російської Федерації, суди врахували, що баланс підприємства (організації) є формою бухгалтерського обліку, визначення складу і вартості майна та обсягу фінансових зобов'язань на конкретну дату. Баланс не визначає підстав знаходження майна у власності (володінні) підприємства. Перебування майна, у тому числі приміщень, споруд, будинків, на балансі підприємства (організації) не є безспірною ознакою його права власності (п.9 листа Вищого господарського суду України № 01-8/98 від 31.01.2001 "Про деякі приписи законодавства, яке регулює питання, пов'язані із здійсненням права власності та його захистом"). Як встановлено судами, спірне нерухоме майно не увійшло до переліку переданого майна, воно вважається власністю держави Україна.

Враховуючи викладене, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що доводи касаційної скарги не знайшли свого підтвердження під час здійснення касаційного перегляду даної справи, суди першої та апеляційної інстанцій повно та всебічно дослідили обставини справи, дали їм належну правову оцінку, дійшли правильних висновків, які ґрунтуються на належних та допустимих доказах, та прийняли відповідно рішення та постанову з дотриманням норм матеріального та процесуального права.           

Враховуючи вказане, керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В :

                    Касаційну скаргу Федерального державного унітарного підприємства "13 судноремонтний завод Чорноморського Флоту" Міністерства оборони російської Федерації залишити без задоволення.

          Постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 19.05.2011 у справі № 5020/84/2011 залишити без змін.

Головуючий суддя                                                                                І. Плюшко

Судді:                                                                                                    Н. Кочерова

С. Самусенко