Рішення № 17290540, 04.07.2011, Господарський суд Тернопільської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"04" липня 2011 р.Справа № 10/23/5022-582/2011 Господарський суд Тернопільської області

У складі судді Півторака М.Є.

За участю секретаря судового засідання Качунь І.Є.

розглянув у відкритому судовому засіданні справу

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Тернопільпромгаз ЛХЗ", с. Біла, вул. Бродівська, 8а тернопільського району

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Тернопільтехгаз ЛХЗ", м. Тернопіль, вул. Тролейбусна, 9

За участю представників:

позивача: ОСОБА_1 представника, довіреність №01/05 від 05.05.2011р.;

відповідача: ОСОБА_2 представника, довіреність № 4 від 22.04.2011р..

В судовому засіданні представникам сторін розяснено їх процесуальні права та обовязки, передбачені статтями 20,22,27,28,81-1 Господарського процесуального кодексу України.

За відсутністю відповідного клопотання сторін технічна фіксація судового процесу не здійснюється.

Суть справи: Позивач товариство з обмеженою відповідальністю "Тернопільпромгаз ЛХЗ", с. Біла Тернопільського району звернулося до господарського суду Тернопільської області з позовом до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Тернопільтехгаз ЛХЗ", м. Тернопіль про стягнення 74 348,23 грн. заборгованості за отриману продукцію, 13 308,33 грн. інфляційних втрат, 4 332, 57 грн. 3% річних, 920,00 грн. в повернення сплаченого державного мита та 236 грн. за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобовязань за договором №03 від 05.01.2008 року, зокрема в частині здійснення оплати за отриману продукцію, внаслідок чого утворилась заборгованість в сумі 74 348,23 грн., на яку відповідно до чинного законодавства та умов даного договору нараховано 13 308,33 грн. інфляційних втрат, 4 332,57 грн. трьох процентів річних, які просить стягнути в судовому порядку.

В підтвердження викладеного надано: договір № 03 від 05.01.2008 року, претензія №10/03/11 від 10 березня 2011 року, докази її надіслання відповідачу, видаткові накладні, копії банківських виписок, розрахунки заборгованості та інші документи, які знаходяться в матеріалах справи.

Ухвалою господарського суду від 21.04.2011 року порушено провадження у справі та призначено судове засідання за участю представників сторін о 11 год.40 хв. 06 травня 2011 року .

06 травня 2011 року ТОВ "Тернопільтехгаз ЛХЗ", м. Тернопіль подано клопотання по справі в якому зазначає, що у предявленій позовній заяві від 04 квітня 2011 року зі сторони Позивача посадова особа, що мала б підписати позов зазначена директор Кочеркевич В.М.. однак, на момент слухання справи керівником зазначеного ТОВ числиться згідно долученої до позовної заяви довідки із статистики Кобель Володимир Михайлович. ТОВ "Тернопільпромгаз ЛХЗ" (ід. код 35194094) з невідомою метою не вносить змін до відомостей про юридичну особу в частині зміни відомостей про керівника (директора).

Вказує на те, що якщо під час розгляду справи встановлено, що позовну заяву підписано особою, яка немає на це повноважень, позовна заява підлягає залишенню без розгляду (ч. 1 ст. 81 ГПК України). Аналогічні вказівки зазначено у Роз'ясненні Вищого арбітражного суду України від 23.08.1994р. №02-5/612 "Про деякі питання практики застосування ст. ст. 80 та 81 ГПК України".

В судовому засіданні представник ТзОВ " Тернопільпромгаз ЛХЗ " підтримав заявлені позовні вимоги повністю.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, оцінивши зібрані по справі докази, господарський суд встановив наступне:

Згідно статті 1 ГПК України Підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Стаття 16 Цивільного Кодексу України визначає, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу та визначає способи захисту цивільних прав та інтересів.

Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом (частина друга п. 1 ст. 16 ЦК України).

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю "Тернопільпромгаз ЛХЗ", місцезнаходження якого с. Біла, вул. Бродівська,8 "В" Тернопільського району Тернопільської області є юридичною особою, яка зареєстрована у встановленому законом порядку Тернопільською районною державною адміністрацією 30.07.2007 року і включена до ЄДРПОУ, ідентифікаційний код 35194094, що підтверджується Свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серії АОО № 756984, виданого Державним реєстратором Ванчура О.Л. ( копія знаходиться в матеріалах справи ), Довідкою № 31-6, виданою Головним управлінням статистики у Тернопільській області, а тому наділене правом на звернення до суду за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів.

Відповідно до статті 54 Господарського процесуального кодексу України, звертаючись з позовом до господарського суду, позивач самостійно визначає в позові предмет позову та його підстави, тобто, ті обставини, якими він обґрунтовує поданий позов; розглядаючи справу, господарський суд не може вийти за межі зазначених у позові предмету та підстав, за винятком випадків, прямо передбачених процесуальним законодавством.

Предметом позову Товариство з обмеженою відповідальністю "Тернопільпромгаз ЛХЗ", с. Біла Тернопільського району визначило стягнення з відповідача заборгованості в сумі 91 989 грн. 13 коп.

Суд вважає, що обраний позивачем спосіб захисту права є таким, що відповідає статтям 15, 16 Цивільного кодексу України.

В силу ст. 11 ЦК України цивільні права і обовязки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (частина 1 ст. 202 ЦК України).

У судовому засіданні встановлено, що 05 січня 2008 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Тернопільпромгаз ЛХЗ»(Постачальник) в особі директора Кобель В.М. та Товариством з обмеженою відповідальністю «Тернопільтехгаз ЛХЗ»(Споживач) в особі Кобель В.М. укладено договір №03, відповідно до умов якого Постачальник зобовязується відпустити, а Споживач прийняти і сплатити в 2008 році кисень газоподібний: технічний, медичний, вуглекислоти, азоту.

Відповідно до п. 2 укладеного Договору поставка проводиться самовивозом або центрзавозом з 8.00 до 16.00 год. Централізована доставка оплачується Споживачем по договірному тарифу. Споживач залишає за собою право змінювати ціну за продукцію в залежності від зміни закупівельної вартості.

Сума договору на момент укладення договору становить 600 000,00 грн.(п. 3 Договору).

Відповідно до п. 7 Договору розрахунки за продукцію проводяться на р/р Постачальника або готівкою в касу підприємства. Оплата попередня згідно рахунку. За транспортні витрати по доставці продукції оплата договірна.

Термін дії договору був встановлений п. 16 Договору, а саме з 05.01.2008р. по 31.12. 2008 р., а відповідно до п. 17 цього ж Договору у звязку з відсутністю заперечень сторін договору, дія Договору №03 від 05.01.2008р. була пролонгована на 2009 рік.

На виконання умов Договору у 2009 році Позивач ТОВ "Тернопільпромгаз ЛХЗ" постачав ТОВ "Тернопільтехгаз ЛХЗ" промислову продукцію, а відповідач приймав її та частково оплачував.

Згідно п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Статтею 627 ЦК України передбачено , що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності і справедливості.

Згідно статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови ( пункти ) визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обовязковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягнули згоди з усіх істотних умов договору. При цьому істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови визначені законом як істотні, або є необхідними для даного виду, а також вусі ті умови договору, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Статтею 180 ГК України також визначено, що зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобовязань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обовязкові умови договору відповідно до законодавства.

Матеріали справи свідчать про те, що між позивачем і відповідачем у справі виникли зобовязання з договору поставки, згідно якого, в силу ст. 712 Цивільного кодексу України, продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобовязується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або у інших цілях, не повязаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобовязується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

В силу ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 11 ЦК України, договір є однією з підстав виникнення зобов'язань.

У відповідності до ст. 509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України, в силу господарського зобовязання, яке виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ч. 2 ст. 193 ГК України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобовязання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

На виконання умов договору ТОВ "Тернопільпромгаз ЛХЗ", с. Біла Тернопільського району поставляло Товариству з обмеженою відповідальністю "Тернопільтехгаз", м. Тернопіль продукцію протягом 2008-2009рр. за яку відповідач частково здійснив оплату в сумі 111 998,07 грн., що підтверджується копіями видаткових накладних та банківськими виписками.

Факт отримання товару відповідачем не заперечено.

Про те, як вказує позивач ТОВ "Тернопільпромгаз ЛХЗ" відповідач починаючи з квітня 2009 року припинив оплачувати отриману продукцію, в результаті чого виникла заборгованість і на час подання позову становить 74 348,23 грн.

10 березня 2011 року, позивачем по справі Товариству з обмеженою відповідальністю "Тернопільтехгаз ЛХЗ", м. Тернопіль, вул. Тролейбусна, 9 направлено претензію №10/03/11 про сплату боргу в сумі 74 348,23 грн., 13 308,33 грн. інфляційних втрат та 4 332,57 3% річних, (докази направлення знаходяться в матеріалах справи) та два примірники Акту звірки взаємних розрахунків між сторонами. Однак, дана претензія та акт були залишені відповідачем без належного реагування та задоволення.

Відповідно до положень статей 525, 526, 530 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, у встановлений строк (термін) його виконання та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, одностороння відмова від виконання зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається.

Пунктом 1 статті 202 ГК України передбачено, що господарські зобовязання припиняються: виконанням, проведеним належним чином; зарахуванням зустрічної однорідної вимоги або страхового зобовязання; у разі поєднання управленої та зобовязальної сторін в одній особі; за згодою сторін; через неможливість виконання та в інших випадках, передбачених цим Кодексом або іншими законами.

Однак, відповідач, в порушення умов Договору та вимог чинного законодавства, свої зобовязання по оплаті вартості одержаної продукцію виконав лише частково на суму 111 998,07 грн. і, як стверджує позивач, та не заперечено відповідачем, заборгованість ТзОВ "Тернопільтехгаз ЛХЗ", станом на день розгляду спору в суді, становить 74 348,23 грн.

Доказів виконання зобовязання відповідачем не надано.

За даних обставин, суд визнає позовні вимоги позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості за поставлену продукцію згідно договору №03 від 05.01.2008р. на суму 74 348,23 грн. правомірними, обґрунтованими, не запереченими відповідачем та такими, що підлягають до задоволення.

Оскільки, сума боргу добровільно не сплачена Товариство з обмеженою відповідальністю "Тернопільпромгаз ЛХЗ" вправі стягувати з відповідача інфляційні втрати та 3% річних.

Пунктом 2 статті 625 Цивільного Кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Інфляційні збитки є наслідком інфляційних процесів в економіці, а тому їх слід вважати складовою частиною боргу, а нарахування 3%річних по грошових розрахунках є визначеною законом платою боржника за користування грошовими коштами кредитора.

Передбачене законом право позивача вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації ( плати ) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Позивач по справі представив суду розрахунки суми боргу з урахуванням 3 % відсотка річних та індексу інфляції, які приймається судом, а тому позовні вимоги в сумі 4 332,57 грн. (3% річних) та 13 308,33 грн. індексу інфляції підлягають до задоволення як обґрунтовано заявлені та підтверджені документально.

Ставлячи вимогу про залишення позову без розгляду ТзОВ "Тернопільтехгаз" зазначає, що позовну заяву підписано особою, яка не наділена повноваженнями щодо її підписання.

Так , частиною першою статті 54 ГПК України встановлено , що позовна заява подається до господарського суду в письмовій формі і підписується повноважною посадовою особою позивача або його представником , прокурором чи його заступником , громадянином - суб'єктом підприємницької діяльності або його представником .

Юридична особа відповідно до статті 92 ЦК України набуває цивільних прав та обовязків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів і закону. Отже, від імені юридичної особи позовну заяву підписує повноважна посадова особа, повноваження якої ґрунтуються на установчих документах чи приписах закону.

Питання про повноваження на підписання позовної заяви від імені юридичної особи вирішується на підставі установчих документів юридичної особи.

Згідно п. 6.1. Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю "Тернопільпромгаз ЛХЗ" (нова редакція), затвердженого рішенням установчих зборів товариства від 15.06.2007 року (зміни до Статуту проведені 15.08.2007 року ) вищим органом Товариства є збори учасників, п. п. в) п. 6.2. Статуту передбачено, що до компетенції зборів учасників Товариства відноситься обрання та відкликання голови товариства, директора та ревізійної комісії.

12 серпня 2010 року збори учасників ТзОВ " Тернопільпромгаз ЛХЗ " ( протоколу № 5 зборів учасників ) прийняли рішення про перевід директора товариства Кобеля В.М. згідно його заяви на посаду заступника директора Товариства, а виконуючим обовязки директора товариства призначено Кочеркевича Тараса Богдановича, який і підписав позовну заяву про стягнення з ТзОВ "Тернопільтехгаз ЛХЗ" заборгованості.

Отже , Кочеркевич Т.Б. на підставі рішення засновників товариства від 12.08.2010 року призначений виконуючим обовязки директора товариства і вправі підписувати документи від імені товариства , в тому числі і позовні заяви , що не суперечить приписам статті 54 ГПК України.

Згідно вимог ст. ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача, згідно приписів ст.ст. 44,49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст. 129 Конституції України, ст. ст. 1, 2, 32, 33, 43, 54, 82, 84,116, 117 ГПК України, ст.ст. 20, 193 Господарського Кодексу України, ст. ст. 11, 546, 712 Цивільного Кодексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути із Товариства з обмеженою відповідальністю "Тернопільтехгаз ЛХЗ", м. Тернопіл, вул. Тролейбусна , 9, ідентифікаційний код 31383957 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Тернопільпромгаз ЛХЗ", с. Біла, вул. Бродівська, 8 "В" Тернопільського району Тернопільської області, ідентифікаційний код 35194094 - 74 348 грн. 23 коп. боргу ; 4 332,57 грн. трьох процентів річних, 13 308,33 грн. - сума інфляційних втрат; 920 грн. в повернення сплаченого державного мита та 236 грн. за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.

3.Рішення набуває законної сили в десятиденний строк з дня його підписання.

На рішення суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу, а прокурор - апеляційне подання, протягом десяти днів з дня прийняття (підписання ) рішення, через місцевий господарський суд.

4.Наказ видати стягувачеві після набрання рішенням законної сили.

5.Повне рішення складене та підписане 05 липня 2011 року .

СуддяМ.Є. Півторак