Постанова № 172895, 03.10.2006, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

___________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" жовтня 2006 р.

Справа № 29-23/46-04-1097

Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого Михайлова М.В.

суддів Тофана В.М., Журавльова О.О.

(Розпорядженням Першого заступника Голови суду №93 від 23.08.2006 року справу передано на розгляд судовій колегії у скаді суддів Михайлова М.В., Тофана В.М., Журавльова О.О.)

при секретарі судового засідання Друзенко К.В.

за участю представників сторін:

від позивача: Паскаль Т.В., за довіреністю;

від відповідача: Нефьодова О.С. , за довіреністю; Лаптаєв Ю.П .за довіреністю;

від третьої особи: Ярмоленко О.В., за довіреністю;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства “Енергопостачальна компанія “Одесаобленерго” (далі по тексту ВАТ „Одесаобленерго”)

на рішення господарського суду Одеської області від 04.07.2006 р. по справі №29-23/46-04-1097

за позовом ВАТ „Одесаобленерго”

до товариства з обмеженою відповідальністю “Одеський ливарний завод”, м. Одеса ( надалі по тексту ТОВ “Одеський ливарний завод”)

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача –Одеські магістральні електричні мережі Південної енергетичної системи ( надалі по тексту Одеські магістральні електричні мережі)

про стягнення 4 302 158,95 грн., -

В С Т А Н О В И В:

Позивач - ВАТ “Одесаобленерго” - звернувся до господарського суду Одеської області з позовом до ТОВ “Одеський ливарний завод” про стягнення з останнього 4 334 488,70 грн., що складається з боргу за активну електричну енергію у сумі 688 313,96 грн., з боргу за реактивну електроенергію у сумі 25 731,96 грн., та із заборгованості за перевищення договірних величин електроспоживання на суму 3 620 442,78 грн.

Розглядаючи справу у першій інстанції господарський суд залучив до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог Одеські магістральні мережі.

Рішенням господарського суду Одеської області від 28.12.2004 р., залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 14.06.05 р., позовні вимоги ВАТ “Одесаобленерго” були задоволені частково та стягнуто з відповідача 58 617,60 грн. боргу за активну електроенергію, у іншій частині позову було відмовлено.

Постановою Вищого господарського суду України від 26.10.2005 р. постанову Одеського апеляційного господарського суду від 14.06.2005 р. та рішення господарського суду Одеської області від 28.12.2004 р. було скасовано повністю з підстав неправильного застосування судами обох інстанцій норм матеріального та процесуального права, а справу було передано на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвалою Верховного суду України від 02.02.2006 р. було відмовлено в порушені касаційного провадження за скаргою ТОВ “Одеський ливарний завод” на постанову Вищого господарського суду України від 14.06.2005 р.

Під час нового розгляду справи за заявою позивача позовні вимоги були уточненні з підстав часткового погашення відповідачем боргу та склали 668 068,79 грн. - заборгованості за активну електроенергію, 3 620 442,78 грн. - заборгованості за перевищення договірних величин електроспоживання, 13 647,38 грн. –боргу за реактивну електроенергію, загалом - 4 302 158,95 грн.

Рішенням господарського суду Одеської області від 04.07.06 р. по даній справі (с. Аленін О.Ю.) позов було задоволено частково, стягнуто з відповідача 13 647,38 грн. заборгованості за реактивну електроенергію, 11 585,31 грн. заборгованості за активну електроенергію, у іншій частині позову –відмовлено.

Рішення суду мотивовано необґрунтованістю та недоведеністю позовних вимог ВАТ “Одессобленерго” в частині стягнення боргу за спожиту електричну енергію у сумі 668 068,79 грн. та боргу за перевищення договірних величин електроспоживання у сумі 3 620 442,78 грн.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції позивач звернувся до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій посилається на його необґрунтованість і незаконність, просить суд змінити рішення та задовольнити позов у повному обсязі.

В апеляційній скарзі скаржник посилається на порушення судом першої інстанції в частині відмови у решті позову норм матеріального права, а саме ст.ст.525, 526, 629 ЦК України, а також положень пунктів 7.1, 7.8, 7.23 Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 31.07.96 р. № 28.

Відповідач відзив на апеляційну скаргу не надав, але його представник в судовому засіданні просив суд залишити без змін оскаржене рішення, вважаючи його обґрунтованим та відповідаючим вимогам чинного законодавства.

Представник третьої особи по справі Одеські магістральні електричні мережі у судовому засіданні повідомив, що третя особа заперечує проти рішення місцевого господарського суду в частині надання оцінки актам заміни приладів обліку електричної енергії, проведеною останньою.

Розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, вислухавши пояснення представників сторін, судова колегія приходить до наступного.

Сторонами по справі 01.11.2002 р. було укладено договір про постачання електричної енергії № 656 ( надалі –договір № 656), який діє до теперішнього часу. Предметом цього договору є умови й порядок постачання електричної енергії позивачем відповідачу, та оплата її вартості останнім.

У взаємовідносинах по постачанню електричної енергії позивач та відповідач зобов’язались керуватися Правилами користування електричною енергією, затвердженими постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 31.07.96 р. № 28 ( надалі по тексту Правила).

За матеріалами справи вбачається, що розрахунок спожитої електричної енергії у позовний період –липень 2003 р.- був здійснений позивачем на підставі показів приладів обліку електричної енергії, зазначених у звітах відповідача та актах заміни приладів обліку електроенергії.

На підставі здійсненого розрахунку ВАТ “Одесаобленерго” виписало ТОВ “Одеський ливарний завод” рахунок на оплату використаної ним електроенергії за розрахунковий період, однак відповідач, в порушення умов договору № 656 та Правил, оплату за спожиту електроенергію не провів.

Колегія суду не може погодитись з рішенням місцевого господарського суду в частині визначення обсягу та вартості спожитої відповідачем електричної енергії у липні 2003 р. у сумі 11 585,31 грн., оскільки такий розрахунок не відповідає вимогам договору № 656, п. 7.1 Правил та обставинам справи.

Відповідно до п. 7.1 Правил та п. 3.1 договору № 656 розрахунки за спожиту відповідачем електроенергію здійснюються на підставі показів розрахункових приладів обліку електричної енергії, зазначених у додатку до договору. При цьому у відповідності до п. 7.7 Правил порядок та тривалість розрахункового періоду для розрахунку за спожиту електричну енергію зазначається в договорі.

Згідно із п. 3.5.1 договору №656 розрахунковий період встановлено щомісячно, з датою повного розрахунку за фактично використану електроенергію 24-25-го числа.

Договором № 656 також передбачено ( п. 3.5.,2.1), що оплату за спожиту електричну енергію ТОВ “Одеський ливарний завод” повинен був здійснювати подекадними платежами на протязі усього розрахункового періоду. За умов п. 3.5.,2.2 договору кінцевий розрахунок за електричну енергію здійснюється за показами електролічильників згідно звіту (у випадках передбачених договором –за контрольними покажчиками або розрахунковим методом).

У відповідності до п. 7.8 Правил та п. 3.5.,2.2 договору № 656, на підставі визначеного у відповідності до умов договору обсягу електричної енергії, спожитої за розрахунковий період, споживачу енергопостачальником видається для оплати рахунок, в якому зазначена вартість спожитої та неоплаченої електроенергії. Рахунок підлягає оплаті на протязі п’яти днів з моменту його отримання.

В матеріалах справи наявні звіт відповідача та рахунок позивача за попередній розрахунковий період, тобто за червень 2003 р. Згідно зі звітом показники розрахункових засобів обліку, за якими розраховується відповідач, зазначені станом на 25.06.2003 р. У липні 2003 р. ТОВ “Одеський ливарний завод” надав звіт з показами лічильників станом на 25 липня 2003 р., але за період з 15 –22 липня 2003 р. по 25 липня 2003 р. Між тим, за умов договору № 656 періодом за який визначається спожитий ТОВ “Одеський ливарний завод” обсяг електроенергії та здійснюються розрахунки, є 24-25 число місяця по 24-25 число наступного місяця.

Таким чином, господарський суд першої інстанції необґрунтовано прийняв у якості визначення обсягу спожитої електричної енергії лише звіт відповідача за період з 15 –22 липня 2003 р. по 25 липня 2003 р., тоді як розрахунковим періодом липня 2003 р. вважається період з 25 червні 2003 р. по 25 липня 2003 р.

Колегія суддів суду вважає, що місцевий господарський суд не дослідив, що звіт відповідача наданий ним у липні 2003 р. містить попередні показники приладів обліку електричної енергії на момент їх встановлення (15-22 липня 2003р.). За таких обставин, враховуючи дані приладів обліку електричної енергії, за якими розраховується ТОВ “Одеський ливарний завод” попереднього звіту за червень 2003 р., дані актів заміни приладів обліку електричної енергії проведеною третьою особою, що збігаються з даними звіту відповідача за липень 2003 р. щодо визначення попередніх показів лічильників на дату заміни, та відповідно звіт відповідача за липень 2003 р., загальний обсяг спожитої відповідачем за розрахунковий місяць липня 2003 р. електричної енергії складає 4 046 477 кВт.год., вартість якого у відповідності до діючого на момент проведення розрахунку тарифу 0,1376 грн. становитиме 556 795,24 грн. та 111 359,05 грн. податку на додану вартість, разом 668 154, 29 грн.

Таким чином, уточнені позовні вимоги ВАТ “Одесаобленерго” в частині стягнення залишку несплаченої вартості спожитої за липень 2003 р. електричної енергії у сумі 668 068,79 грн. відповідають обставинам справи та підлягають задоволенню.

В частині позовних вимог щодо стягнення з ТОВ “Одеський ливарний завод” заборгованості за перевищення договірних величин споживання електричної енергії, колегія суддів надійшла до наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, а саме рахунків позивача, платіжних доручень відповідача, ТОВ “Одеський ливарний завод” за період з червня 2003 року по лютий 2004 року здійснював розрахунок за електроенергію в неповному обсязі та не у встановлені договором № 656 строки, в наслідок чого утворилась заборгованість, яка була частково погашена відповідачем під час розгляду справи.

У відповідності до ч. 5 ст. 26 Закону України “Про електроенергетику” споживач несе відповідальність у розмірі п’ятикратної вартості спожитої понад договірні величини електроенергії.

Згідно із частиною 7 ст. 27 Закону України “Про електроенергетику” визначено, що санкції передбачені ст. 26 цього Закону застосовуються в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Однак, місцевий господарський суд не врахував, що умовами договору про постачання електричної енергії ( п. 2 додаткової угоди до договору), п. 5.3 Правил користування електричною енергією, п. 11 Порядку постачання електричної енергії споживачам, затвердженого постановою КМУ від 24.03.1999 р. ( надалі по тексту –Порядок) передбачений обов’язок позивача проводити відповідачу коригування договірної величини електроспоживання в залежності від фактичної оплати за розрахунковий період як в сторону збільшення, так і в сторону зменшення граничних величин.

Згідно із додатковою угодою до договору про постачання електричної енергії від 25.03.2003 р. договірні величини на червень 2003 року були встановлені відповідачу на рівні 182 тис кВт.год, на липень 2003 р. –219 тис. кВт.год, на листопад 2003 р. –236 тис. кВт.год., а згідно з додатковою угодою до договору від 02.12.2003 р. на січень 2004 було встановлено договірне споживання на рівні 1 200 тис. кВт.год., на лютий 2004 р. – на рівні 900 тис. кВт.год.

Фактичне ж споживання у зазначені періоди, що вбачається з матеріалів справи, складає червень 2003 року –352 тис. кВт.год., липень 2003 р. –4 046 тис. кВт.год., листопад 2 2003 р. –1 933 тис. кВт.год., січень 2004 р. –1 345 тис. кВт.год., лютий 2004 р. – 1 664 тис. кВт.год.

Отже, факт понаддоговірного електроспоживання в спірний період з боку відповідача має місце.

Споживання електричної енергії понад граничні величини є правопорушенням в електроенергетиці та тягне встановлену законом відповідальність. Відтак звільнення від відповідальності можливе лише за умов наявності підстав передбачених ст. 617 Цивільного кодексу України, ст. 218 Господарського кодексу України, а саме обставин непереборної сили, випадку.

Оскільки, в матеріалах справи відсутні докази, що обумовлюють обставини звільнення відповідача від застосування до нього відповідальності, передбаченої ст. 26 Закону України “Про електроенергетику”, колегія суддів суд вважає помилковим рішення суду в частині відмови у стягненні санкцій у сумі 3 620 442,78 грн.

Однак, виходячи з положень ст. 27 Закону України “Про електроенергетику” передбачена ч. 5 ст. 26 цього Закону санкція є господарсько-правовою відповідальністю за правопорушення у сфері господарювання і за своєю правовою природою є штрафною.

Згідно зі ст. 233 ГК України, у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов’язання боржником, майновий стан сторін, які беруть участь у зобов’язанні не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

З урахуванням відсутності у матеріалах справи даних про збитки позивача, майнового стану відповідача та значну суму нарахованих санкцій судова колегія вважає можливим зменшити розмір санкції за перевищення договірних величин електроспоживання ТОВ “Одеський ливарний завод” до 1 500 000,00 грн.

Таким чином апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, рішення господарського суду зміні.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст.99,101,103-105 ГПК України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства „Енергопостачальна компанія Одесаобленерго” задовольнити частково.

Рішення господарського суду Одеської області від 04.07.06 р. по справі №29-23/46-04-1097 змінити.

Пункт 2 резолютивної частини рішення господарського суду Одеської області від 04.07.06 р. по справі №29-23/46-04-1097 викласти у наступній редакції:

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Одеський ливарний завод” (м. Одеса, 21 км. Старокиївської дороги, код 31768433) на користь Відкритого акціонерного товариства „Енергопостачальна компанія Одесаобленерго” ( м.Одеса. вул.Садова, 3, код 00131713) 668 068,79 грн. боргу за активну електричну енергію, 13 647,38 грн. боргу за реактивну електроенергію, 1 500 00,00 грн. заборгованості за перевищення договірних величин електроспоживання, 862,11 грн. держмита, та 59,84 грн. витрат на ІТЗ судового процесу”.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Одеський ливарний завод” (м. Одеса, 21 км. Старокиївської дороги, код 31768433) на користь Відкритого акціонерного товариства „Енергопостачальна компанія Одесаобленерго” ( м.Одеса. вул..Садова, 3, код 00131713) 6 465,52 грн. держмита за розгляд апеляційної скарги.

В решті позову відмовити, в решті апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Видачу наказів за постановою доручити господарському суду Одеської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскарженою в касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя: М.В. Михайлов

Судді: В.М.Тофан

О.О.Журавльов