Рішення № 17287876, 26.07.2011, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.07.11 Справа № 26/131/2011

Суддя Єжова С.С., за участю секретаря судового засідання Мартинцевої Н.М., розглянувши матеріали справи за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю „Луганське енергетичне обєднання”, м.Луганськ

до Товариства з обмеженою відповідальністю „Луганськвода”, м.Луганськ

про стягнення 65178 грн. 71 коп.

в присутності представників сторін:

від позивача юрисконсульт першої категорії департаменту правової роботи ОСОБА_1, довіреність №20 від 01.01.2011;

від відповідача провідний юрисконсульт ОСОБА_2, довіреність №466 від 20.04.2011.

В С Т А Н О В И В:

Обставини справи: заявлено вимоги про стягнення з відповідача 3% річних в сумі 9289 грн. 13 коп., інфляційних нарахувань в сумі 33917 грн. 04 коп., пені в сумі 21972 грн. 54 коп.

Відповідач письмового відзиву на позовну заяву не подав, хоча в судовому засіданні заперечив проти позову.

Згідно ст.77 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 19.07.2011 оголошувалась перерва.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши представників сторін, встановивши фактичні обставини справи, оцінивши надані докази, господарський суд Луганської області встановив наступне.

30.11.2010 господарським судом Луганської області було розглянуто справу №17/312 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Луганське енергетичне обєднання”, м.Луганськ до Товариства з обмеженою відповідальністю „Луганськвода”, м.Луганськ про стягнення 689214 грн. 48 коп.

Рішенням господарського суду Луганської області від 30.11.2010 позовні вимоги було задоволено частково: з відповідача було стягнуто заборгованість за активну електроенергію в сумі 533102 грн. 24 коп., пеню в сумі 20848 грн. 10 коп., 3% річних в сумі 29135 грн. 61 коп., інфляційні нарахування в сумі 85280 грн. 43 коп., державне мито в сумі 6892 грн. 14 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу 236 грн. 00 коп.; в решті позовних вимог відмовлено.

Вказане рішення суду по справі №17/312 відповідачем не оскаржувалось та набрало чинності з 29.11.2010.

Як зазначив позивач, станом на день звернення з позовом відповідачем грошові зобовязання за рішенням суду не виконані, борг не сплачений, тому позивач додатково нарахував відповідачу пеню відповідно до п.4.4.1 договору №1008нн в сумі 21972 грн. 54 коп., 3% річних в сумі 9289 грн. 13 коп. та інфляційні нарахування в сумі 33917 грн. 04 коп.

Враховуючи доводи позивача, суд дійшов наступного.

Відповідно до ст.ст.33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно ст.43 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Згідно ст.35 Господарського процесуального кодексу України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачена відповідальність за порушення грошового зобовязання, так, за цією нормою Цивільного кодексу України боржник, що прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з врахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не встановлений договором або законом.

Рішення суду про стягнення заборгованості не є підставою для припинення грошового зобовязання.

Як зазначено в ст.509 Цивільного кодексу України зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

Відповідно до ч.1 ст.599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Аналогічні положення містяться і в ст.202, ст.203 Господарського кодексу України.

Відповідно до ч.1 ст.229 Господарського кодексу України учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов'язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов'язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов'язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом та іншими законами.

За таких обставин позивачем правомірно нараховані відповідачу 3% річних за період з 01.10.2010 по 01.05.2011 в сумі 9289 грн. 13 коп. та інфляційні нарахування за цей же період в сумі 33917 грн. 04 коп., які і підлягають до задоволення.

Що стосується вимог про стягнення пені в сумі 21972 грн. 54 коп., то у їх задоволенні слід відмовити, враховуючи наступне.

Статтею 11 Цивільного кодексу України та ст.174 Господарського кодексу України визначені підстави виникнення цивільних прав та обовязків, до яких віднесено договори та інші правочини.

В даному випадку зобовязання сторін виникли на підставі господарського договору.

Стаття 216 Господарського кодексу України передбачає відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим кодексом, іншими законами і договором.

Відповідно до ч.1 ст.546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Частиною 1 ст.549 Цивільного кодексу України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Частинами 2 та 3 вказаної статті визначено, що штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання, а пенею неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Враховуючи, що зобовязання виникають на підставі договору, відповідальність сторони у вигляді оплати пені виникає за невиконання або неналежне виконання договірних зобовязань.

В даному випадку підставою позову є рішення по справі №17/312 від 30.11.2010, а тому для нарахування пені немає правових підстав.

Враховуючи викладене позовні вимоги підлягають до задоволення частково.

Судові витрати покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог, згідно ст.44, 49 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні 26.07.2011 були оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

Керуючись ст.ст.44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд Луганської області

В И Р І Ш И В:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю „Луганське енергетичне об”єднання” до Товариства з обмеженою відповідальністю „Луганськвода” задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Луганськвода”, кв.Пролетаріату Донбасу, б.166, м.Луганськ, код 35554719 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Луганське енергетичне об”єднання”, кв.Гаєвого, б.35-а, м.Луганськ, код 31443937 інфляційні нарахування у сумі 33917 грн. 04 коп., 3% річних у сумі 9289 грн. 13 коп., витрати по сплаті державного мита у сумі 432 грн. 06 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 156 грн. 44 коп., видати наказ позивачу.

3.В решті позовних вимог відмовити.

Відповідно до ст.85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата підписання рішення: 26.07.2011.

Суддя С.С. Єжова