Рішення № 17287397, 12.07.2011, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.07.11 Справа № 11/5009/3190/11

Суддя Гончаренко С.А.

Господарський суд Запорізької області у складі:

головуючий суддя Гончаренко С.А.,

при секретарі судового засідання Вака В.С.,

розглянувши в відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: приватне акціонерне товариство “ТД Ирбис“ (пров.Микитинський, буд. 24, м. Харків, 61001)

до відповідача: Відкрите акціонерне товариство “Запорізький кабельний завод” (вул. Гладкова, буд 2, м. Запоріжжя, 69096)

у присутності представників

від позивача: ОСОБА_1 дов № 122 від 17.06.2011р.;

від відповідача: ОСОБА_2 дов № 3/10-648 від 18.04.2011р.

про стягнення 15573,24 грн.

В С Т А Н О В И В :

До господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява ПАТ “ТД Ирбис” про стягнення з відкритого акціонерного товариства “Запорізький кабельний завод” 15573,24 грн., які складаються з 13370,54 грн. основного боргу за поставлену продукцію та 2202,70 грн. пені.

08.06.2011р. порушено провадження у справі, призначені дата і час судового засідання.

У звязку з неявкою повноважного представника відповідача, з метою витребування додаткових доказів та для надання можливості сторонам нормативно та документально обґрунтувати свої доводи і заперечення судовий розгляд відкладався.

Також ухвалою від 30.06.2011р. задоволено клопотання позивача про вжиття заходів по забезпеченню позову, а саме, накладено арешт на грошові кошти, що належать відповідачу в межах суми позовних вимог.

Обґрунтовуючи позовні вимоги представник позивача зазначив, що відповідачем неналежним чином виконані умови договору № PКom 000075 від 09.09.2010р. в частині оплати вартості поставленого товару. Затримка оплати призвела до нарахування штрафних санкцій у вигляді пені. Разом з цим позивач просить віднести витрати, повязання із розглядом даної справи віднести на відповідача.

Відповідач у відзиві на позовну заяву повідомив суд про перерахування на користь позивача 13370,54 грн. суми основного боргу. Позовні вимоги в частині стягнення пені визнав частково, в сумі 1033,78 грн. Повідомив про невірне визначення позивачем початку строку прострочення та нарахування пені. Надав контррозрахунок суми пені.

Крім того відповідач надав суду заяву про скасування заходів по забезпеченню позовних вимог, до якої приклав докази (пл. доручення) сплати пені в сумі 1033,78 грн.

Просить у задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

Вивчивши матеріали справи і вислухавши пояснення представника позивача, встановив наступні обставини.

Статтею 11 Цивільного кодексу України закріплено, що цивільні права та обовязки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обовязки.

Відповідно до п. 2 цієї статті підставою виникнення цивільних прав та обовязків є договори та інші правочини.

09.09.2010р. між приватним акціонерним товариством “ТД Ирбис” та відкритим акціонерним товариством “Запорізький кабельний завод” буд. Укладений договір № ЗКом000075, відповідно до умов якого позивач зобовязався поставити відповідачу товар партіями в асортименті, кількості та за цінами, встановленими в специфікаціях до договору, а відповідач прийняти товар та оплатити його у строки, визначені в договорі.

Розділом 3 договору сторони обумовили строки розрахунків за поставлений товар. Відповідно до п. 3.1. договору відповідач зобовязаний перерахувати грошові кошти за договором на поточний рахунок позивача в наступному порядку:

- 50% від вартості партії товару, узгодженої у відповідній специфікації - в порядку передплати, протягом трьох днів з моменту отримання рахунку від позивача;

- інші 50% від вартості партії товару, узгодженої у відповідній специфікації - протягом десяти банківських днів з моменту отримання товару.

Специфікацією № 1 від 09.09.2010р. до договору сторони узгодили асортимент, кількість і одиничні ціни товару, що підлягає поставці, та встановили загальну вартість партії товару за специфікацією в сумі 30259,48грн.

На виконання умов договору відповідач 23.09.2010р. перерахував на поточний рахунок позивача передплату 50% від вартості партії товару, узгодженої у специфікації №1, в сумі 15129,74 грн.

Товар поставлявся позивачем за видатковими накладними № В-035901 від 18.10.2010р., № В-036968 від 26.10.2010р. та № В-040899 від 25.11.2010р.

Таким чином, відповідно до п. 3.1. Договору, відповідач повинен був сплатити залишок вартості партії товару узгодженої у специфікації № 1, в сумі 15129,74 грн. в строк до 09.12.2010р.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, ст. 526 Цивільного кодексу України, зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договорів, а за відсутності конкретних вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Взяті на себе зобовязання в частині оплати вартості спожитої теплової енергії відповідач належним чином (своєчасно та у повному обсязі) не виконав. 10.11.2010р. частково перерахував на користь позивача 1759,20 грн. та 06.07.2011р. (після порушення провадження у справі) здійснив остаточний розрахунок в сумі 13370,54 грн. На час вирішення спору заборгованість відповідача перед позивачем відсутня, а тому провадження у справі в цій частині підлягає припиненню на підставі п. 1-1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, у звязку з відсутністю предмету спору.

Незважаючи на повний розрахунок допустив прострочення виконання зобовязання.

Відповідно до ст. 216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобовязаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобовязання.

Згідно з ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобовязань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

В п. 9.1 договору сторони передбачили відповідальність покупця (відповідача) за порушення строків оплати вартості поставленого товару у вигляді пені в розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України, що діяла в період прострочення, від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.

У відповідності до п. 6. ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобовязання, припиняється через 6 місяців від дня, коли зобовязання мало бути виконано, якщо інше не встановлено законом або договором.

Обчислюючи розмір пені позивач виходив з того що період прострочення з 27.11.2010р. по 27.05.2011р., та нараховував її на суму партії товару за виключенням часткової оплати в сумі 1759,20 грн.

Господарський суд з таким твердженням не погоджується, оскільки позивачем не врахована сума передплати, яка повністю покриває вартість товару переданого за видатковими накладними № В-035901 від 18.10.2010р., №В-036986 від 26.10.2010р. та частково за видатковою накладною № В-040899 від 25.11.2010р. а початок строку нарахування пені 10.12.2010р.

Враховуючи початок прострочення виконання відповідачем зобовязання, період нарахування пені (182 дня), суми передплати та часткової оплати боргу відповідач повинен сплатити позивачу пеню в сумі 1033,38 грн. В іншій частині позовні вимоги про стягнення пені позивачем заявлені безпідставно, а тому у їх задоволенні слід відмовити.

Відповідач надав докази сплати пені в сумі 1033,38 грн. платіжне доручення № 2026 від 08.07.2011р. Оскільки даний платіж здійснено після порушення провадження у справі, провадження в цій частині підлягає припиненню на підставі п. 1-1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, у звязку з відсутністю предмету спору.

Судові витрати в частині позовних вимог про стягнення 13370,54 грн. основного боргу та 1033,38 грн. пені віднести на відповідача, а в іншій частині на позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 46, 47-1, 49, п. 1-1 ст. 80, 82-85 Господарського процесуального Кодексу України, -

В И Р І Ш И В :

Провадження у справі в частині стягнення 13370,54 грн. основного боргу та 1033,38 грн. пені припинити.

Стягнути з відкритого акціонерного товариства “Запорізький кабельний завод” (вул. Гладкова, буд 2, м. Запоріжжя, 69096, ЄДРПОУ 05755625) на користь приватного акціонерного товариства “ТД Ирбис“ (пров.Микитинський, буд. 24, м. Харків, 61001, ЄДРПОУ 31559190) 144,04 грн. державного мита і 218,28 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В іншій частині позову відмовити.

Суддя С.А.Гончаренко

В судовому засіданні 12.07.2011р. оголошені вступна і резолютивна частини рішення. Повний текст рішення складений та підписаний 13.07.2011р.