Рішення № 17286960, 21.07.2011, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21036, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 7 тел. 66-03-00, 66-11-31 http://vn.arbitr.gov.ua

_________________

І м е н е м У к р а ї н и

РІШЕННЯ

21 липня 2011 р. Справа 2/21/2011/5003

за позовом: Публічного акціонерного товариства комерційного банку "Хрещатик" м.Київ, вул.Хрещатик, 8а; 21020, м.Вінниця, вул.1-го Травня, 158

до: Приватного підприємства "Виробничо-торгова фірма "Агропромселбуд" 23201, Вінницька область, Вінницький район, с.Вінницькі Хутори, вул.Немирівське шосе, 205 а; 21027, м.Вінниця, вул.Келецька, 51, оф.13

про стягнення 15 549 328,01 грн.

Головуючий суддя Мельник П.А.

Cекретар судового засідання Віннік О.В.

Представники

позивача : ОСОБА_1 - за довіреністю;

відповідача : не з''явився.

ВСТАНОВИВ :

Заявлено позов ПАТ КБ "Хрещатик" до ПП ВТФ "Агропромселбуд" про стягнення заборгованості за кредитним договором №10/09 від 21.08.2009 року у розмірі 14817248,80 грн., з яких: 11 097 030,60 грн.- сума неповернутого кредиту, 3 441 810,21 грн. - сума несплачених відсотків за користування кредитом, 85 179,34 грн. - пені за прострочення сплати відсотків та 193 229,09 грн.- пені за прострочення поверненння кредиту.

Ухвалою господарського суду Вінницької області порушено провадження у справі №2/21/2011/5003 та призначено засідання на 02.03.11 р.

Розгляд справи неодноразово відкладався.

06.04.11 р. представником позивача подано заяву про збільшення розміру позовних вимог (вх.№ 08-38/4676/11 від 06.04.11 р.), якою останній збільшує позовні вимоги та просить суд стягнути з ПП "Виробничо- торгова фірма "Агропромселбуд" 15 549 328,01 грн. заборгованості.

Ухвалою господарського суду Вінницької області від 06.04.11 провадження по справі №2/21/2011/5003 зупинено у зв"язку із призначенням комплексної судової економічної та технічної експертизи документів, проведення якої доручено Вінницькому відділенню Київського науково-дослідного інституту судових експертиз.

Ухвалою суду від 14.06.11 р. провадження у справі поновлено та призначено засідання на 21.07.11 р.

Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримала повністю, просила суд їх задовольнити з урахуванням поданої нею заяви про уточнення (збільшення) позовних вимог від 06.04.11 р.

Відповідно до ч. 4 ст. 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

Відповідач в судове засідання не з''явився, вимог попередніх ухвал суду щодо надання додаткових доказів по справі не виконав, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце проведення судового засідання, про що свідчить реєстр вихідної кореспонденції господарського суду Вінницької області.

Зважаючи на тривалий розгляд даної справи та той факт, що неявка відповідача не перешкоджає розгляду справу, справа розглядається за наявними в ній матеріалами, відповідно до ст.75 ГПК України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши фактичні обставини на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

21.08.2009 року між ВАТ КБ «Хрещатик», правонаступником якого є Позивач (далі по тексту - "Позивач") та Приватним підприємством «Виробничо-торгова фірма "Агропромселбуд»(далі по тексту - "Позичальник") був укладений кредитний договір № 10/09 (далі по тексту - "Договір").

Згідно умов укладеного Договору ПП ВТФ «Агропромселбуд»отримало кредит у формі невідновлювальної кредитної лінії з лімітом в сумі 9 700 000,00 (дев'ять мільйонів сімсот тисяч) гривень з терміном повернення до 29.12.2009 року.

Відповідно до п.1.3. кредитного договору кредит надавався позичальнику для поповнення обігових коштів.

За користування кредитом було встановлено відсоткову ставку 30% річних (п.4.1. Договору).

14.12.2009 року між сторонами було укладено Додатковий договір №1 про внесення змін до кредитного договору, у відповідності до якого сума кредиту була збільшена до 11 100 000,00 (одинадцяти мільйонів сто тисяч) гривень та було встановлено графік погашення суму кредиту (п.4.4. Кредитного договору), згідно з яким в строк до 31.03.2010 року Відповідач мав повернути 2 500 000,00 грн.

Дата кінцевого повернення всієї суми кредитних коштів - 25.12.2011 року.

Позивач виконав свої зобов''язання по Договору належним чином, підтвердженням чого є виписка з рахунку Відповідача, яка свідчить про отримання кредиту в сумі 11 097 030,16 грн.

Видача кредиту відбувалась шляхом перерахування кредитних коштів з позичкового рахунку Позичальника №20635480500988, що відкрито в філії Банку.

Відповідач свої зобов''язання виконує не належним чином, в зв''язку з чим, за ним утворилась заборгованість по кредитному договору у розмірі 11 097 030,60 грн.

Оскільки відповідач наявну заборгованість за договором кредиту в добровільному порядку не сплачує, позивач був змушений звернутись з даним позовом до суду за захистом своїх прав та інтересів.

Поряд з цим, позивачем заявлено до стягнення 4 180 598,80 грн. - несплачених відсотків за користування кредитом за період з 01.01.2010 року по 04.04.2011 року, 77 178,11 грн. пені за прострочення сплати відсотків з червня 2010 р. по 04.04.11 р. та 194 520,94 грн. пені за прострочення повернення кредиту.

З врахуванням встановлених обставин суд дійшов наступних висновків.

Стаття 11 Цивільного кодексу України вказує, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.

Як зазначено в ст.174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідносини, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Таке ж положення містить і ст.173 Господарського кодексу України, в якій зазначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно з ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч.1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором.

Для встановлення розміру наданих кредитних коштів та суми заборгованості відповідача перед позивачем на підставі кредитного договору № 10/09 від 21.08.2009 року судом 06 квітня 2011 року за клопотанням відповідача була призначена комплексна судова економічна та технічна експертиза документів для вирішення справи по суті.

Ухвалою суду від 06.04.11 р. зобов'язано оплатити вартість експертних послуг Приватне підприємство "Виробничо-торгова фірма "Агропромселбуд".

06.05.2011 р. експертом було направлено лист за №21/1144 261-5е з клопотанням зобов'язати Відповідача оплатити попередню вартість експертних послуг та зобов'язати сторони надати додаткові матеріали, необхідні для проведення експертизи.

10 травня 2011 року листом №2/21/2011/5003/2747/2011 відповідно до ст.4 Закону України "Про судову експертизу" зобов'язано Відповідача оплатити попередню вартість експертних послуг в сумі 5 625,60 грн., згідно виставленого рахунка №234/11/1144/2100 від 22.04.11 р. та додатково зобов"язано сторони надати на дослідження експерту додаткові докази по справі.

Станом на 06.06.2011 року клопотання експерта сторонами не виконано, в зв"язку з чим ухвала суду від 06.04.2011 року про призначення комплексної судової економічної та технічної експертизи документів залишена без виконання.

Як вбачається із матеріалів справи, між сторонами укладено Договір про надання ВАТ КБ "Хрещатик" інформаційно- розрахункових послуг та послуг електронної пошти в системі "Клієнт-Банк" №988/КБ/1 від 27.08.2009 р., згідно умов якого Відповідач доручає, а Банк бере на себе зобов''язання по забезпеченню виконання умов розрахункового обслуговування Клієнта (Відповідача) з використанням системи електронних платежів програмно- технічного комплексу "Клієнт- Банк".

Платіжним документом, що замінює відповідний паперовий документ є електронний платіжний документ, який використовується, як підстава для проведення фінансових операцій (п.1.2 Договору).

Згідно п.1.3 Договору сторони визнають юридичну чинність платежів, здійснених за допомогою системи "Клієнт - Банк" і їх юридичну чинність із платежами, здійсненими з використанням платіжних доручень на паперових носіях. Електронні платіжні документи зберігаються в Позивача та в архівах Відповідача.

П. 5.2. Договору про надання ВАТ КБ "Хрещатик" інформаційно- розрахункових послуг та послуг електронної пошти в системі "Клієнт-Банк" №988/КБ/1 від 27.08.2009 р. передбачає, що після встановлення, технічного випробування та інструктажу відповідальних осіб відповідача щодо правил експлуатації системи сторони підписують акт введення системи в експлуатацію.

На підтвердження встановлення системи "Клієнт-Банк" сторони 27 серпня 2009 року підписали акт про ввведення системи "Клієнт - Банк" в експлуатацію та протокол впровадження системи "Клієнт - Банк" та передачі засобів генерації ключів.

У відповідності до ст. 6 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" обовязковим реквізитом електронного документу є електронний підпис, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб'єктами електронного документообігу.

Згідно ст. 7 вказаного Закону оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов'язковими реквізитами, у тому числі з електронним цифровим підписом автора.

Відповідно до п.6.2. Договору Сторони встановлюють, що документи виготовлені з використанням електронного підпису, розглядаються як такі, що мають юридичну силу нарівні з документами, які підписані посадовими особами та завірені печатками Банку і Клієнта традиційним способом.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем не надано доказів звернення до позивача з зауваженнями щодо використання електронної системи "Клієнт-Банк".

Приписами ст.526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України, ч.7 ст.193 Господарського кодексу України).

В силу ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно із ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Ч.1 ст. 546 Цивільного кодексу України встановлює, що виконання зобовязань може забезпечуватися, крім іншого, неустойкою.

Відповідно до ч.3 ст. 549 ЦК України пенею є неустойка , що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання.

В силу ч. 2 ст. 343 ГК України та Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" від 22.11.96 р., згідно яких платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до п. 4.3. Кредитного договору проценти за користування кредитом нараховуються Банком щомісячно, починаючи з дня виникнення позичкової заборгованості, за фактичний термін користування кредитом з урахуванням суми заборгованості, діючої процентної ставки та фактичної кількості днів у році і сплачуються Позичальником не пізніше останнього робочого дня поточного місяця.

Згідно п. 6.2.1. Кредитного договору у випадку прострочення погашення кредиту, оплати відсотків за користування кредитом Позичальник сплачує Банку пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на момент невиконання зобов"язань, від суми невиконаних зобов'язань за кожен день прострочення.

При цьому судом враховується, що сума заборгованості за кредитом та відсоткам підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, а пеня за несвоєчасне погашення кредиту та відсотків нараховані в межах можливого розміру згідно вимог чинного законодавства .

Як визначає ст.32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ст.ст. 34, 43 Господарського процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення для господарського суду не є обовязковим.

За змістом статті 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.

Враховуючи встановлені обставини, суд дійшов висновку про задоволення позову в повному обсязі.

Витрати на держмито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають віднесенню на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог відповідно до ст. 49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 11, 509, 525, 526, 549, 610, 629, 1048, 1054 Цивільного кодексу, ст.ст.173, 193, 194 Господарського кодексу, ст.ст. 4-3, 4-5, 22, 32, 33, 34, 36, 43, 44, 45, 46, 49, 75, 82, 84, 85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд-

ВИРІШИВ :

1. Позов задовольнити (з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог від 06.04.11 р.).

2. Стягнути з Приватного підприємства "Виробничо- торгова фірма "Агропромселбуд" (23201, Вінницька область, Вінницький район, с.Вінницькі Хутори, вул.Немирівське шосе, 205 а, код ЄДРПОУ 20118873) на користь Публічного акціонерного товариства комерційного банку "Хрещатик" (м.Київ, вул.Хрещатик, 8 а, код ЄДРПОУ 33194490) 15 549 328,01 грн. заборгованості, 25 500,00 грн. відшкодування сплаченого державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. Копію рішення надіслати сторонам по справі рекомендованим листом.

Суддя Мельник П.А.

Повний текст рішення суду оформлено і підписано

відповідно до вимог ст.84 ГПК України 25 липня 2011 р.

віддрук. прим.:

1 - до справи;

2,3 - позивачу м.Київ, вул.Хрещатик, 8а; 21020, м.Вінниця, вул.1-го Травня, 158;

4- 6 - відповідачу 23201, Вінницька область, Вінницький район, с.Вінницькі Хутори, вул.Немирівське шосе, 205 а; 21027, м.Вінниця, вул.Келецька, 1, оф.13; 21021, м.Вінниця, а/с 2144.