Ухвала суду № 1728563, 02.06.2008, Господарський суд Тернопільської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

"02" червня 2008 р.

Справа № 14/305-4125

УХВАЛА

Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Руденка О.В.

Розглянув матеріали справи

За позовом Бучацької міжрайонної державної податкової інспекції пл. Волі, 1,Бучач,Бучацький район, Тернопільська область,48400

до відповідача 1 Приватного підприємства "Джей Порт" вул. Щорса, 16,Кіровоград,25050

відповідача 2 Відкритого акціонерного товариства "Українська тютюнова компанія" вул. Шевченка, 15, м.Монастириська, Тернопільська область, 48300

про визнання господарського зобов'язання недійсним.

За участю представників сторін:

позивача: не з'явився;

відповідача 1:не з'явився;

відповідача 2: не з'явився.

Суть справи:

Бучацька міжрайонна державна податкова інспекція звернулась в господарський суд Тернопільської області з позовом до відповідача 1 - Приватного підприємства "Джей Порт", м. Кіровоград та відповідача 2 - Відкритого акціонерного товариства "Українська тютюнова компанія", м. Монастириськ, Тернопільської області про визнання недійсним господарського зобов'язання.

Позивач свої позовні вимоги, підтримані в судовому засіданні його повноважним представником, обґрунтовує тим, що оспорюваний договір відповідачем 2 укладений з відповідачем 1 - ПП "Джей Порт", щодо якого є рішення господарського суду Кіровоградської області від 11.07.2005р. про припинення юридичної особи.

На думку податкового органу спірний договір, укладений з метою, завідомо суперечною інтересам держави і суспільства, а тому господарське зобов'язання підлягає визнанню недійсним.

У відзиві на позов та згідно з поясненням повноважного представника, відповідач 2 проти позовних вимог заперечив, вважаючи їх безпідставними та необґрунтованими, вказуючи на те, що спірний договір №30/08-05 від 01.08.2005р. на підставі якого у сторін виникло господарське зобов'язання відповідає вимогам законодавства, що регламентує спірні правовідносини та виконаний його учасниками належним чином та в повному обсязі. Також, подав клопотання №22/18-12/06 від 18.12.2006р. про припинення провадження у справі на підставі п.6 ч.1 ст.80 ГПК України, так як вважає, що ПП "Джей Порт" є ліквідованим.

В судове засідання 02.06.2008 року повноважні представники сторін у не з'явились, хоча про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином в порядку передбаченому процесуальним законодавством.

Клопотання позивача про відкладення розгляду справи у зв'язку з перебуванням його повноважного представника Мельника О.А. у відпустці, судом відхилено з огляду на те що інтереси контролюючого органу у даній справі представляли не лише Мельник О.А. а й Буклешова Т.М. та Катюк У.Т.

Таким чином, перебування одного із представників у відпустці не може являтись перешкодою для явки у судове засідання інших представників, які представляли інтереси суб'єкта владних повноважень у даній справі.

Клопотання відповідача 1 про відкладення розгляду справи судом відхилено за його необґрунтованістю поданими доказами та з огляду на закінчення встановлених ст. 69 ГПК України та ухвалою заступника голови господарського суду Тернопільської області від 01.12.2006 року строків вирішення спору у даній справі.

Представнику позивача і відповідача 2 роз'яснено належні їм права та обов'язки, передбачені ст. ст. 20, 22, 81-1 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи заслухавши в судових засіданнях пояснення представників позивача та відповідача 2 судом встановлено наступне.

За результатами проведеної посадовими особами контролюючого органу перевірки, яка оформлена актом №6/23-124/00377377 від 26.05.2006 року (за період з 01.10.2004 року по 31.03.2006 року) встановлено, що 01 серпня 2005 року між ВАТ "Українська тютюнова компанія" та ПП "Джей Порт" укладено договір №30/08-05., предметом якого є обов'язок продавця - ПП "Джей Порт" продати ВАТ "Українська тютюнова компанія" (покупець) товар, в свою чергу, останній зобов'язувався його прийняти сплативши при цьому 858657,12 грн.

За наслідками виконання взятих на себе договірних зобов'язань відповідач 1 виписав податкову накладну №94 від 30.08.2005р. року на загальну суму 858657,12 грн. (в тому числі ПДВ - 143109,52 грн.).

Обґрунтовуючи позовні вимоги, контролюючий орган вказує на те що укладаючи оспорюваний договір, обидві сторони усвідомлювали його протиправність та суперечність інтересам держави не маючи намірів створити правові наслідки, які ним обумовлювались.

Оцінивши зібрані у справі докази, суд прийшов до висновку що провадження у справі підлягає припиненню з огляду на наступне.

Згідно з п.1 ст.3 Кодексу адміністративного судочинства України справа адміністративної юрисдикції (далі - адміністративна справа) - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Предметом спору у даній справі є вимога податкового органу про визнання недійсним господарського зобов’язання

Відповідно до вимог ст. 4 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” Державна податкова адміністрація України є центральним органом виконавчої влади, а відповідно до вимог ст. 2 вказаного нормативно - правового акту , завданнями органів державної податкової служби є, зокрема, здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов’язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством (далі - податки, інші платежі) (п.2); запобігання злочинам та іншим правопорушенням, віднесеним законом до компетенції податкової міліції, їх розкриття, припинення, розслідування та провадження у справах про адміністративні правопорушення (п.6).

Вказане свідчить, що в спірному випадку податковим органом на основі законодавства здійснюються владні повноваження у сфері суспільних правовідносин, пов’язані з вчиненням від імені держави дій щодо контролю за додержанням податкового законодавства.

Таким чином, податковий орган в розумінні п. 7 ст. 3 КАС України є суб’єктом владних повноважень.

Аналіз суб’єктного складу та характеру правовідносин свідчить, що дана справа є справою адміністративної юрисдикції.

У відповідності з п. 7 розділу VII “Прикінцеві та перехідні положення” КАС України, після набрання чинності цим Кодексом заяви і скарги у справах, що виникають з адміністративно-правових відносин, а також апеляційні, касаційні скарги (подання) розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом.

Враховуючи вищевикладене, позивачу належало звернутися до господарського суду, проте за процедурою, яка передбачена Кодексом адміністративного судочинства України, оскільки згідно з Прикінцевими та перехідними положеннями КАС України до початку діяльності адміністративних судів адміністративні справи, підвідомчі господарським судам відповідно до ГПК України вирішуються господарським судом за правилами Кодексу адміністративного судочинства України.

В той же час, суб'єкт владних повноважень звернувся із позовом до суду в порядку Господарського процесуального кодексу України, що позбавляє суд можливості розглянути дану справу в строки та в порядку, що визначені Кодексом адміністративного судочинства України.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню в господарських судах України.

Враховуючи викладене, провадження у справі слід припинити по п. 1 ч. 1 ст. 80 ГПК України.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 1, 12, 44-49, п. 1 ч. 1 ст. 80, ст. 86 ГПК України суд, -

УХВАЛИВ:

1. Провадження у справі припинити.

Суддя О.В. Руденко