Постанова № 17285457, 16.06.2011, Донецький апеляційний господарський суд

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

14.06.2011 р. справа №23/43-63

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:

суддів

Шевкової Т.А.

Бойченка К.І., Діброви Г.І.

за участю

представників

сторін:

від позивача:

від відповідача:

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

не з’явився

не з’явився

Одеської залізниці м. Одеса

на ухвалу

господарського суду

Донецької області

від

29.04.2011р.

у справі

№ 23/43-63 (суддя Забарющий М.І.)

за позовом

Одеської залізниці м. Одеса

до

Приватного підприємства виробничо-комерційної фірми «Техком»м. Торез Донецької області

про

стягнення 18 335грн. 00коп.

В С Т А Н О В И В :

Одеська залізниця м. Одеса звернулась до господарського суду Донецької області з позовом до Приватного підприємства виробничо-комерційної фірми «Техком»м. Торез Донецької області про стягнення 18335грн. 00коп.

Господарський суд Донецької області ухвалою від 29.04.2011р. у справі № 23/43-63 повернув позивачеві позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, керуючись п.п.2, 10 ч.1 ст.63 ГПК України. При поверненні позовної заяви без розгляду господарський суд встановив, що в позовній заяві позивач не зазначив повного найменування позивача, а саме не зазначив організаційно-правової форми Одеської залізниці. Додане позивачем до позовної заяви платіжне доручення № 1840 від 14.04.2011 р. господарський суд не визнав належним доказом сплати витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, з причин відсутності на даному платіжному дорученні печатки установи банку, з відміткою про дату виконання платіжного доручення.

Одеська залізниця м.Одеса, не погоджуючись із висновками господарського суду щодо не зазначення повного найменування позивача та невизнання платіжного доручення № 1840 від 14.04.2011 р. належним доказом оплати витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, подало апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу господарського суду Донецької області від 29.04.2011р. у справі № 23/43-63 скасувати, справу передати на розгляд до господарського суду Донецької області.

Заявник скарги вважає, що господарським судом при прийнятті даної ухвали порушенні норми процесуального права, а саме: п.п.2, 10 ст.63 ГПК України та вважає, що платіжне доручення відповідає вимогам п.12 Порядку оплати витрат з інформаційно-технічного забезпечення судових процесів, пов’язаних з розглядом цивільних та господарських справ та їх розмірів. Вважає, що у суду не було підстав стверджувати про відсутність повного найменування позивача в позовній заяві, в підтвердження чого позивачем надано копію свідоцтва № 9259316 про державну реєстрацію юридичної особи Одеської залізниці.

Представники позивача та відповідача у судове засідання не з’явились. Враховуючи той факт, що в апеляційній скарзі заявник посилається на документи, які досліджувались господарським судом, приймаючи до уваги те, що явка представників сторін у судове засідання не була визнана обов’язковою, колегія суддів не знаходить підстав для перенесення розгляду апеляційної скарги на іншу дату та вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу без участі представників сторін.

Відповідно до статей 44, 811 Господарського процесуального кодексу України складено протокол судового засідання.

Відповідно до статті 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Згідно з приписами статті 106 Господарського процесуального кодексу України апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення місцевого господарського суду.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, колегія суддів встановила наступне.

Господарський суд повернув позовну заяву Одеській залізниці без розгляду на підставі пунктів 2, 10 статті 63 Господарського процесуального кодексу України, з тих підстав, що в позовній заяві позивач не зазначив повного найменування позивача; доданий позивачем примірник платіжного доручення № 1840 від 14.04.2011 р. не містить підпису уповноваженої посадової особи та не скріплений печаткою установи банку з відміткою про дату виконання платіжного доручення.

Постановою Кабінету Міністрів України від 21.12.2005 року № 1258 затверджено Порядок оплати витрат з інформаційно-технічного забезпечення судових процесів, пов’язаних з розглядом цивільних та господарських справ, та їх розмірів.

Відповідно до п.2 Порядку витрати сплачують фізичні та юридичні особи, що звертаються до суду в тому числі і з позовними заявами.

В пункті 11 Порядку передбачено порядок оформлення платіжного доручення, згідно якого у графі «Призначення платежу»зазначається «Інформаційно-технічне забезпечення судового процесу», а також найменування суду, до якого особа звертається з позовною заявою.

За приписами п.12 даного Порядку документ про оплату витрат додається до позовної заяви, заяви, клопотання, скарги, яку особа подає до суду відповідно до процесуального законодавства. Документом про оплату витрат є квитанція установи банку або відділення поштового зв'язку, які прийняли платіж, платіжне доручення, підписане уповноваженою посадовою особою і скріплене печаткою установи банку з відміткою про дату виконання платіжного доручення. У разі коли оплата витрат здійснюється шляхом перерахування коштів з рахунка вкладника, відкритого в установі банку, додається довідка, засвідчена підписом контролера, скріпленим печаткою фінансової установи.

Постановою Кабінету Міністрів України від 15.11.2006 року № 1596 внесені зміни до Порядку стосовно того, що оплата витрат здійснюється шляхом перерахування коштів на спеціальні реєстраційні рахунки судів, відкриті в органах Державного казначейства, код класифікації доходів до бюджету 22050000, (лист Державної судової адміністрації України від 21.03.2007року № 11-1685/07).

Господарським процесуальним кодексом України у статті 47-1 визначено, що розмір витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу визначається Кабінетом Міністрів України за поданням Вищого господарського суду України.

Управління Державного казначейства у Київському районі міста Донецька ГУДКУ у Донецькій області листом № 19.37/04-38/1346 від 18.06.2010 року повідомило реквізити рахунків для зарахування надходжень до державного бюджету з 21.06.2010 року, а саме: отримувач УДК у Київському районі м.Донецька, код ЄДРПОУ 34687001, банк: ГУДКУ у Донецькій області, МФО Банку 834016, р/р 31210264700006.

Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду встановила, що позивачем дотриманий встановлений порядок при оплаті витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236грн.00коп. платіжним дорученням № 1840 від 14.04.2011 р.

Положеннями Господарського процесуального кодексу України не встановлено обмежень щодо оплати витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в залежності від дати пред’явлення позову, юридичне значення має факт зарахування оплати коштів до державного бюджету.

Відповідно до п.3-1 ч.1 ст.57 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Відповідно до п. 10 ч.1 ст.63 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів сплати витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Повертаючи без розгляду позовну заяву на підставі вказаних норм, суд першої інстанції виходив з того, у суду відсутні докази того, що сплачена позивачем сума відповідно платіжного доручення № 1840 від 14.04.2011 р. є оплатою витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у встановленому порядку.

Такий висновок суду є помилковим, оскільки в матеріалах справи наявне платіжне доручення № 1840 від 14.04.2011 р., в якому зазначено у призначенні платежу: «за инфор.-техн. обеспеч. судебн процес по иску ОЖД к ПП ВКФ «Техком»дело расм в хозсуде Донецкой области», та в якому є відмітка банку від 14.04.2011 року про проведення платежу банком, яке підписане посадовою особою банку та скріплене штампом банку і свідчить про перерахування інформаційно-технічних витрат у встановленому порядку та про дотримання позивачем вимог ст.57 ГПК України стосовно додання документів, які підтверджують оплату витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

З наданого позивачем свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи вбачається, що повне найменування позивача - Одеська залізниця, тому висновок господарського суду про порушення позивачем приписів ст.54 ГПК України щодо невказання повного найменування позивача є помилковим.

При наявності даних обставин, колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду вважає ухвалу господарського суду Донецької області від 29.04.2011р. у справі № 23/43-63 винесеною з порушенням ст. 57, п.10 ст. 63 ГПК України, тому скасовує дану ухвалу, і, у відповідності до статті 106 ГПК України, справу передає на розгляд місцевого господарського суду.

Керуючись ст.ст.99, 101, 102, 103, 104, 105, 106 Господарського процесуального кодексу України Донецький апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Одеської залізниці м. Одеса задовольнити.

Ухвалу господарського суду Донецької області від 29.04.2011р. у справі № 23/43-63 скасувати.

Справу № 23/43-63 передати на розгляд господарському суду Донецької області.

Головуючий Т.А. Шевкова

Судді К.І. Бойченко

Г.І. Діброва

Надруковано 5 прим.:

1 – позивачу;

2 – відповідачу;

3 – до справи;

4 – ДАГС;

5 – ГСДО