Рішення № 17285337, 19.07.2011, Господарський суд Чернігівської області

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

Господарський суд Чернігівської області

____________________

14000 м. Чернігів, проспект Миру 20Тел. 698-166, факс 77-44-62

Іменем України

РІШЕННЯ

"19" липня 2011 р. Справа № 9/18

Позивач:Товариство з обмеженою відповідальністю фірма "ТехНова", код ЄДРПОУ 24100060, вул. Оболонська, 38/36, м. Київ 71,03150

в особі:Комунального енергогенеруючого підрозділу "Чернігівська

теплоелектроцентраль" ТОВ фірми "ТехНова", код ЄДРПОУ 21680602,

вул. Ушинського 23,м. Чернігів,14014

Відповідач:Товариство з обмеженою відповідальністю "Пронто", код ЄДРПОУ 14242103, вул. Любецька, 28, м. Чернігів,14017

Предмет спору: про стягнення заборгованості 14784,61 грн.

Суддя Iвченко С.М.,

ПРЕДСТАВНИКИ СТОРІН:

Від позивача: ОСОБА_1 представник довіреність №119 від 02.11.10р., Від відповідача: не зявився

СУТЬ СПОРУ:

Позивачем подано позов про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 13729,14грн. за поставлену теплову енергію за період з 01.10.10 р. по 30.04.11 р. згідно договору № 482 від 01.12.01р., 545,28грн. пені , 404,86 грн. інфляційних , 105,33 грн. три відсотки річних у зв"язку з неоплатою спожитої теплоенергії .

Відповідач відзив на позов не надав, повноважного представника в судове засідання не направив. Заяв та клопотань від відповідача до суду не надходило.

Відповідач не використав наданого законом права на подання відзиву на позов та участь своїх представників у судовому засіданні. Суд вважає, що дана обставина не перешкоджає розгляду справи, оскільки відповідач у справі належним чином повідомлений про час і місце її розгляду судом. Ухвала про порушення провадження по справі від 11.07.11р. направлена на адресу відповідача, вказану в позовній заяві і яка відповідає адресі державної реєстрації відповідача.

Рішення приймається за наявними у справі матеріалами на підставі ст.75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, вислухавши пояснення повноважного представника позивача, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд встановив:

01.12.2001р. між позивачем та відповідачем укладено договір № 482 на постачання теплової енергії в гарячій воді, відповідно до умов якого позивач взяв на себе зобовязання постачати відповідачу теплову енергію в гарячій воді, а відповідач зобовязався сплачувати одержану теплову енергію на розрахунковий рахунок позивача.

У п.10.4 договору сторони встановили, що договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії про його припинення не буде письмово заявлено однією із сторін. На час розгляду справи в суді сторони не надали доказів припинення строку дії договору № 482 від 01.12.2001р..

Як вбачається із матеріалів справи, на виконання умов договору позивач поставив відповідачу за період з 01.10.10 р. по 30.04.11 р. теплової енергії на загальну суму 13729,14грн., що підтверджується рахунками-фактурами № 0482 від 31.10.10р., № 0482 від 30.11.10р., № 0482 від 31.12.10р., № 0482 від 31.01.11р., № 0482 від 28.02.11р, № 0482 від 31.03.11р., № 0482 від 30.04.11р..

Відповідно до п.6.5. договору розрахунки відповідача з позивачем за відпущену теплову енергію у вигляді гарячої води виконуються згідно з діючим законодавством, згідно з рахунками позивача щомісячно у відповідності з показаннями приладів обліку або розрахунковим способом при відсутності приладів обліку. Розрахунковим періодом є календарний місяць.

За умовами п.3.2.22 відповідач зобовязався щомісячно здійснювати розрахунки за всю спожиту теплову енергію згідно з тарифами п.6.1 цього договору на розрахунковий рахунок після отримання рахунку на оплату. У випадку неотримання рахунку до 15 числа наступного місяця споживач зобовязаний повідомити про це постачальника.

Матеріалами справи підтверджується направлення позивачем на адресу відповідача рекомендованою кореспонденцією рахунків на оплату поставленої теплової енергії (а.с.22-28).

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач порушив умови договору і за спожиту теплову енергію не розрахувався.

Заборгованість відповідача на день розгляду справи складає 13729,14 грн., що підтверджується матеріалами справи.

У відповідності зі ст. 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України зобовязання повинні виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

На момент розгляду справи в суді відповідачем у відповідності до приписів ст.33, 34 Господарського процесуального кодексу України не подано доказів сплати вартості поставленої позивачем теплової енергії, а тому суд доходить висновку, що заборгованість в сумі 13729,14 грн., підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Відповідно до ч.1 ст.216, ч.2 ст.217 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарську-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбаченим цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до ст. ст. 546, 549 Цивільного кодексу України, виконання зобовязань за договором можуть забезпечуватись неустойкою (штрафом, пенею). Неустойка (штраф, пеня) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредитору в разі порушення боржником зобовязання.

Згідно зі ст.230 Господарського кодексу України штрафними санкціями є господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойки, штраф, пеня), яка сплачується у разі порушення учасником господарських відносин правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежне виконання господарського зобовязання.

Частинами 4 та 6 ст. 231 Господарського кодексу України встановлено, що штрафні санкції за порушення зобовязання застосовуються у розмірі передбаченому сторонами у договорі.

Також частиною 6 ст. 232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобовязання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобовязання мало бути виконано.

Згідно п. 7.2.3. договору відповідач несе відповідальність за несвоєчасне виконання розрахунків за теплову енергію - пеня у розмірі 0,5% належної до сплати суми за кожен день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, а також борг з урахуванням індексу інфляції за весь період прострочення і 3% річних від простроченої суми.

Позивач просить стягнути з відповідача 545,28грн. пені за період з 16.11.10р. по 18.05.11р.. 404,86 грн. інфляційних нарахувань та 105,33 грн. трьох відсотків річних у зв"язку з несвоєчасним виконанням грошового зобов"язання.

Відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши надані позивачем розрахунки стягуваних сум пені , інфляційних та річних , суд приходить висновку, що позовні вимоги в частині їх стягнення обґрунтовані і підлягають задоволенню в повній сумі.

Враховуючи, що відповідач в порушення ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України взяті на себе зобовязання не виконав, за поставлену теплову енергію своєчасно і в повній сумі не розрахувався, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими і підлягають задоволенню в повній сумі.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті держмита в сумі 102,00грн. та 235,93грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають відшкодуванню позивачу за рахунок відповідача у повній сумі.

Керуючись ст.ст. 525, 526, 549, 625 Цивільного кодексу України, ст. ст. 193, 216, 217, 230, 231, 232 Господарського кодексу України, ст.ст. 33, 34, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Пронто", код ЄДРПОУ 14242103, вул. Любецька, 28, м. Чернігів,14017, рахунок 2600717 в Райффайзен Банк Аваль м. Чернігова, МФО 353348) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю фірми “ТехНова” (м. Київ, вул. Оболонська,38 кв.36, р/р 260003061901 у ВАТ „Агрокомбанк” м. Києва, МФО 322302, код 24100060) 13729,14грн. за поставлену теплову енергію, 545,28грн. пені , 404,86 грн. інфляційних , 105,33 грн. три відсотки річних, 147,85грн. держмита та 236 грн. витрат по інформаційно-технічному забезпеченню судового процесу.

3.Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Суддя С.М.Івченко

19.07.11