Рішення № 17285005, 19.07.2011, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.07.11 Справа№ 11/202

Господарський суд Львівської області у складі:

судді Костів Т.С.

при секретарі Щигельській О.І.

за участю представників сторін:

позивача Горбай Р.С.

відповідача Ільків О.В.

третьої особи - не з"явився

розглянув матеріали позовної заяви Сколівської райспоживспілки, м. Сколе, Львівська область

до Сколівської міської ради, м. Сколе, Львівська область

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Стрийське державне комунальне міжрайонне бюро технічної інвентаризації, м.Стрий

про стягнення 289955,00грн. збитків

Суть спору: позов заявлено Сколівською райспоживспілкою, м.Сколе до Сколівської міської ради, м.Сколе, за участю у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Стрийське державне комунальне міжрайонне бюро технічної інвентаризації, м.Стрий про стягнення 35500,00 грн. збитків. Заявою (вх.№340/11 від 11.01.11р.) позивач збільшив позовні вимоги і просить стягнути з відповідача 289955,00грн. збитків.

Ухвалою суду від 26.08.2008р. (суддя Сало І.А.) порушено провадження у справі і призначено справу до розгляду в судовому засіданні на 09.10.08р. Розгляд справи неодноразово відкладався з причин, викладених в ухвалах суду від 09.10.08р., 21.10.08р. 20.11.2008р. провадження у справі було зупинено, матеріали справи направлено до слідчих органів. Ухвалою суду від 30.07.2010р. провадження у справі поновлено. Ухвалою від 18.08.2010р. провадження у справі зупинено і призначено судову будівельно-технічну експертизу фундаменту будівлі, що знаходиться у м.Сколе по вул.С.Бандери,10а.

У зв"язку із відставкою судді Сала І.А., розпорядженням в.о. голови господарського суду Львівської області Манюка П.Т. від 22.12.2010 року, справу передано на розгляд судді Костів Т.С.

Ухвалою суду від 23.12.2010 р. поновлено провадження у справі та призначено її розгляд в судовому засіданні на 11.01.2011 р. Ухвалою суду від 11.01.11 р. розгляд справи відкладено на 01.02.2011 р. В розпочатому 01.02.2011 р. судовому засіданні, за клопотанням представників сторін, оголошувалась перерва до 10.02.2011 р. Ухвалою суду від 10.02.2011 р. розгляд справи відкладено на 22.02.2011 р. Ухвалою суду від 22.02.11р. розгляд справи відкладено на 17.03.2011р. В судовому засіданні 17.03.11р. оголошувалась перерва до 24.03.2011р.

24.03.2011 року господарським судом призначено додаткову судову будівельно-технічну експертизу, провадження по справі було зупинено.

Оскільки Львівським науково-дослідним інститутом судових експертиз на адресу суду надіслано висновок №1424 додаткової судової будівельно-технічної експертизи по справі №11/202, суд, ухвалою від 05.07.11р. поновив провадження у справі і призначив її до розгляду в судовому засіданні на 19.07.11р.

Представникам розяснено їх права згідно зі ст. 22 ГПК України.

У судовому засіданні представник позивача позов підтримав з мотивів, зазначених у позовній заяві, заяві про збільшення позовних вимог. Ствердив, зокрема, що відповідно до рішення виконавчого комітету Сколівської районної ради №91 від 29.03.1991 р. управлінням сільського господарства Сколівського райвиконкому було продано Сколівській райзаготконторі незавершене будівництво (фундамент) магазину сільгосппродуктів, що розміщений біля продовольчого ринку в м. Сколе по вул. Бандери (колишня вул. Шкільна). Позивач, відповідно до рахунку №67, платіжним дорученням №355 від 26.12.1991 р. оплатив вартість фундаменту в сумі 31338 крб. Постановою правління Сколівської райспоживспілки було ліквідовано Сколівську райзаготконтору, а все її майно, включаючи фундамент, було передано позивачу. Рішенням виконкому Сколівської міської ради було визнано фундамент безхозним, а 31.01.2008 р. цей фундамент відповідач продав ОСОБА_1, а останній, 11.03.2008 р. перепродав фундамент ОСОБА_2. Внаслідок цього, в силу ст. 388 ЦК України, позивача позбавлено можливості витребувати фундамент від добросовісного набувача та завдано позивачу збитків у розмірі вартості відчуженого майна. Вартість фундаменту після індексації становила 35500 грн., а відповідно до висновку експерта №01/09-10 від 30.11.10р. його ринкова вартість склала 289955 грн.. Просить позов задоволити.

Представник відповідача позов заперечив з мотивів, зазначених у відзиві. Посилається на відсутність у позивача доказів його права власності на спірний фундамент, неотримання дозвільної документації на будівництво. Сколівською міською радою було прийнято рішення №270 від 23.09.2003 р. “Про передачу на баланс будинкоуправління незавершеного будівництва (фундаменту) в м. Сколе по вул. С. Бандери”. Право власності на земельну ділянку належить на даний час ОСОБА_1. Посилається на завищення оцінки фундаменту. Просить у позові відмовити.

Крім того, відповідач подав клопотання про призначення додаткової експертизи, оскільки висновок №1424 додаткової судової будівельно-технічної експертизи від 24.06.11р. складений не на основі фактичних показників, а на основі приблизних показників. Крім того, подано клопотання про витребування додаткових доказів по справі.

Вказані клопотання судом відхиляються через їх необгрунтованість.

Розглянувши подані докази в їх сукупності, заслухавши пояснення представників сторін, створивши у відповідності до ч. 3 ст. 4-3 ГПК України сторонам необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, суд встановив наступне.

У відповідності до акту приймання виконаних робіт за червень серпень 1990 р., за замовленням відділу капітального будівництва, управлінням сільського господарства були виконані роботи по влаштуванню нульового циклу, у т.ч. фундаментів магазину сільгосппродуктів у м. Сколе. Посилання відповідача на порушення містобудівного законодавства не стосується суті спору. Доказів проведення будівельних робіт позивачем суду не надано, а позивач не несе відповідальності за дії інших осіб.

Відповідно до рішення виконавчого комітету Сколівської районної ради №91 від 29.03.1991 р. “Про продаж незавершеного будівництва магазину сільгосппродуктів в м. Сколе”, яким було дозволено управлінню сільського господарства та продовольства продаж заготконторі райспоживспілки нульового циклу незавершеного будівництва магазину сільгосппродуктів в м. Сколе, управлінням сільського господарства Сколівського райвиконкому було продано Сколівській райзаготконторі незавершене будівництво (фундамент) магазину сільгосппродуктів, що розміщений біля продовольчого ринку в м. Сколе по вул. Бандери (колишня вул. Шкільна), що підтверджується, зокрема, рахунком №67, платіжним дорученням №355 від 26.12.1991 р. яким Сколівська райзаготкронтора оплатила вартість фундаменту в сумі 31338 крб.

Постановою правління Сколівської райспоживспілки №34 від 08.06.1990 р. “Про перейменування Сколівської райзаготконтори в Сколівський райкоопзаготпромторг”, була перейменована Сколівська райзаготконтора. Постановою правління Сколівської райспоживспілки від 27.09.2004 р. “Про ліквідацію”, було вирішено станом на 01.12.2004 р. ліквідувати райкоопзаготпромторг, а його майно і основні засоби передати на баланс райспоживспілки згідно акту прийому-передачі. У відповідності до акту на приєднання спільного підприємства Сколівського райкоопзаготпромторгу до райспоживспілки та передачу його активів і пасивів за станом на 31.12.2004 р., відповідне майно Сколівської райкоопзаготконтори було передано позивачу та обліковується на його балансі, що підтверджується, зокрема, балансом, розшифровкою незавершеного будівництва.

Сколівською міською радою було прийнято рішення №270 від 23.09.2003 р. “Про передачу на баланс будинкоуправління незавершеного будівництва (фундаменту) в м. Сколе по вул. С. Бандери”, яким вирішено передати на баланс будинкоуправління незавершене будівництво (фундамент) у м. Сколе, вул. Бандери. Зі змісту рішення не вбачається визначення статусу фундамента як безхозного в порядку ст. 137 ЦК УРСР, який дів на дату існування спірних відносин, чим спростовуються посилання відповідача. Зазначене рішення позивач не оскаржував. Однак, доказів надання позивачем згоди на передачу на баланс спірного фундаменту та його фактичної передачі з балансу позивача на баланс Сколівського будинкоуправління, суду не надано, з урахуванням чого правові наслідки прийняття такого рішення не настали. При цьому, зазначеним рішенням передбачалось передачу спірного фундаменту лише на баланс, а не у власність. Крім того, згідно із ч. 1 ст. 317 ЦК України, відповідних норм Закону України “Про власність”, який діяв на дату існування спірних відносин, лише власнику належить право володіння, користування та розпорядження своїм майном. З урахуванням наведеного, вказане рішення суперечить законодавству та не породжує для позивача негативних правових наслідків.

Рішенням №24 від 24.12.2003 р. “Про закріплення в оренду земельної ділянки по вул. С. Бандери, 14 в м. Сколе гр. ОСОБА_1”, ОСОБА_1 було надано в оренду терміном на 3 роки для реконструкції існуючого фундаменту з будівництвом промислового магазину, земельну ділянку по вул. Бандери, 14 у м. Сколе площею 0,025 га.

Рішенням №31 від 18.09.2007 р., земельну ділянку площею 0,0250 га включено до Переліку земельних ділянок несільськогосподарського призначення, що підлягають продажу в 2007 2008 роках.

Між Сколівською міською радою (продавець) та ОСОБА_1 (покупець) укладено договір від 31.01.2008 р. купівлі-продажу вказаного об"єкту та земельної ділянки. 11.03.2008 р. між ОСОБА_1 (продавець) та ОСОБА_2(покупець) був укладений договір купівлі-продажу обєкта незавершеного будівництва та частки земельної ділянки, посвідчений приватним нотаріусом Сколівського районного нотаріального округу ОСОБА_3, зареєстрований в реєстрі за №352. За вказаним договором ОСОБА_2. придбав незавершений будівництвом магазин (6% готовності) та частину земельної ділянки.

Позивач безпідставно посилається на ч. 1 ст. 388 ЦК України на підтвердження юридичної неможливості витребування свого майна у добросовісного набувача. Згідно із ч. 1 ст. 388 ЦК України, майно, яке за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача, зокрема, у тому разі, якщо майно вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом. Однак, право на вибір способу захисту порушеного права належить позивачеві. Однак, з матеріалів справи вбачається фізична неможливість витребування фундаменту, оскільки такий став складовою частиною добудованого будинку.

Позивач просить стягнути з відповідача збитки у розмірі вартості фундаменту.

Згідно із ч. ч. 2, 4 ст. 623 ЦК України, розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором. При визначенні неодержаних доходів (упущеної вигоди) враховуються заходи, вжиті кредитором щодо їх одержання. Вартість фундаменту після індексації становила 35500 грн., а відповідно до висновку №01/09-10 від 30.11.2010 р. судової будівельно-технічної експертизи по господарській справі №11/202 за позовом Сколівської райспоживспілки, м. Сколе до Сколівської міської ради, ринкова вартість спірного фундаменту становить 289955 грн..

Проте, як втановлено висновком №1424 від 24.06.11р. додаткової судової будівельно-технічної експертизи, проведеної на виконання ухвали господарського суду від 24.03.11р., дійсна (ринкова) вартість незавершеного будівництвом об"єкту, нульового циклу будівлі, що знаходиться в м.Сколе по вул.С.Бандери, 10а на момент його продажу - 31.01.2008р. могла становити 59125,00грн.

Згідно із ст. 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Згідно із ст. ст. 33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Судові витрати, включаючи витрати на проведення експертизи в сумі 1500,00 грн., підлягають покладенню на відповідача.

Виходячи з вищенаведеного, керуючись ст.ст. 33, 42, 43, 49, 82, 84 ГПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

1.Позов задоволити частково.

2.Стягнути з Сколівської міської ради (м. Сколе, майд.Незалежності, 1, 04056262) на користь Сколівської райспоживспілки (м.Сколе, Львівська область, вул.Д.Галицького,13, код ЄДРПОУ 01758012) 59125,00грн. збитків, 591,25грн. державного мита, 1500,00грн. витрат на проведення судової експертизи та 236,00грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.Наказ видати у відповідності до ст. 116 ГПК України.

4.В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Суддя Костів Т.С.

Повний текст рішення суду оформлено і підписано відповідно до вимог статті 84 ГПК України 25.07.2011 року.