Рішення № 17284639, 20.06.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 11/12520.06.11 За позовомФізичної особи підприємця ОСОБА_1

до

про Товариства з обмеженою відповідальністю «Спар-Центр»

стягнення заборгованості

Суддя Смирнова Ю.М.

Представники:

від позивача

від відповідача ОСОБА_2представник

не зявились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Спар-Центр»40061,83 грн. заборгованості за поставлений товар, інфляційних втрат у розмірі 143,99, 3% річних у розмірі 88,90 грн., всього 40294,72 грн.

15.06.2011 до Господарського суду міста Києва від позивача надійшла заява про уточнення позовних вимог, в якій позивач просить стягнути з відповідача 37061,83 грн. основного боргу, 865,38 грн. інфляційних втрат та 266,39 грн. 3% річних.

Позовні вимоги мотивовані тим, що в порушення умов укладеного між сторонами договору № 340 від 08.02.2010 відповідач не в повному обсязі оплатив поставлений йому товар.

Відповідач відзиву на позов не надав, явку повноважних представників у судове засідання не забезпечив.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Враховуючи, що матеріали справи містять докази належного повідомлення відповідача про час та місце судового засідання та зважаючи на відсутність будь-яких клопотань відповідача, суд, на підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, приходить до висновку про можливість розгляду справи за наявними матеріалами без участі представника відповідача.

Дослідивши наявні матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, суд

В С Т А Н О В И В:

08.02.2010 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Спар-Центр»(покупець) та фізичною особою підприємцем ОСОБА_1 (постачальник) укладено договір постачання № 340 (далі - Договір), відповідно до якого постачальник зобовязується в порядку та на умовах, визначених цим Договором, поставляти окремими партіями та передавати у власність покупцю товари, а покупець зобовязаний прийняти товар та оплатити його на встановлених Договором умовах (п. 1.1. Договору).

Відповідно до п. 6.1 Договору здача приймання товару здійснюється у місці доставки за участю представників сторін. При передачі та прийманні товару представники сторін зобовязані надати доручення, які засвідчують їх повноваження та здійснення таких дій, а також супровідні документи та документи, що засвідчують якість поставленого товару.

Оплата за товар здійснюється протягом 14 днів після реалізації товару (п. 7.1 Договору).

На виконання умов Договору позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 80611,70 грн., зокрема: за накладною № 3 від 11.02.2010 на суму 16863,20 грн., № 4 від 25.02.2010 на суму 2702,10 грн.. № 5 від 06.03.2010 7563,20 грн., № 6 від 31.03.2010 на суму 5712,00 грн., № 7 від 28.05.2010 на суму 21593,20 грн., № 10 від 01.10.2010 на суму 3808,00 грн., № 11 від 11.10.2010 на суму 119,00 грн., № 18 від 31.12.2010 на суму 3825,50 грн., № 1 від 06.01.2011 на сум 1658,40 грн., № 2 від 21.01.2011 на суму 7407,10 грн., № 3 від 01.02.2011 на суму 9360,00 грн.

Отримання відповідачем товару, зазначеного у видаткових накладних, підтверджується підписом його представника на зазначених видаткових накладних та довіреностями на отримання товару, належним чином засвідчені копії яких містяться в матеріалах справи.

У березні 2011 року відповідач повернув позивачу частину товару загальною вартістю 14289,83 грн., про що свідчать накладні на повернення товару № 417396 від 01.03.2011 на суму 193,20 грн., № 446164 від 01.03.2011 на суму 34,50 грн., № 6648 від 10.03.2011 на суму 507,00 грн., № 9382 від 10.03.2011 на суму 195,00 грн., № 9385 від 10.03.2011 на суму 78,00 грн., №9503 від 10.03.2011 на суму 982,50 грн., № 9672 від 11.03.2011 на суму 628,70 грн., № 10127 від 15.03.2011 на суму 11554,13 грн., № 9567 від 16.03.2011 на суму 117,00 грн.

15.03.2011 сторонами підписаний акт звірки взаємних розрахунків, відповідно до якого заборгованість відповідача перед позивачем за отриманий товар становить 40061,83 грн.

Листом від 15.03.2011 позивач звернувся до відповідача з вимогою здійснити оплату товару на суму 40061,83 грн. у строк до 01.04.2011.

Однак оплата товару в повному обсязі відповідачем не здійснена.

Згідно довідки АТ «Райффайзен Банк Аваль»від 26.05.2011 за період з 15.03.2011 по 26.05.2011 на рахунок позивача від відповідача зараховано 3000,00 грн. згідно платіжного доручення № 27173 від 11.05.2011.

Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем становить 37061,83 грн.

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобовязується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобовязується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 712 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 662 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства.

У статті 692 Цивільного кодексу України зазначено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу. У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.

У відповідності до вимог ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 526 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідач свої зобовязання щодо оплати отриманого товару у сумі 37061,83 грн. не виконав, доказів на спростування факту порушення договірних зобовязань суду не надав, наявність заборгованості не оспорив.

За таких обставин, позовні вимоги про стягнення з відповідача основного боргу в сумі 37061,83 грн. підлягають задоволенню.

Позивачем також заявлено вимоги про стягнення з відповідача інфляційних втрат у розмірі 865,38 грн. та 3% річних у розмірі 266,39 грн.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки факт прострочення відповідачем виконання грошового зобовязання з оплати отриманого за Договором поставки № 340 від 08.02.2010 встановлений судом та по суті відповідачем не спростований, вимоги позивача про стягнення з відповідача збитків від інфляції визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Разом з цим, позивачем безпідставно нараховані інфляційні збитки та 3% річних за період з 24.03.2011 по 31.03.2011, оскільки грошове зобовязання у розмірі 40061,82 грн. за цей період не є простроченим. У вимозі, яка направлена позивачем відповідачу, позивач визначив 01.04.2011 як строк сплати заборгованості.

Таким чином, за розрахунком суду інфляційні збитки позивача та 3% річних, нарахованих на суму основного боргу за період з 01.04.2011 по 14.06.2011, становить 721,39 грн. та 238,33 грн. відповідно.

З огляду на викладене, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Згідно частини другої п. 5 Інформаційного листа 01-8/453 від 26.06.1995 «Про деякі питання практики застосування окремих норм чинного законодавства при вирішенні спорів»якщо відповідач сплатив борг після звернення кредитора з позовом, витрати, пов'язані зі сплатою державного мита позивачем, покладаються на відповідача на підставі статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

Оскільки провадження у справі за даним позовом порушено 06.05.2011, а сума заборгованості у розмірі 3000,00 грн. перерахована відповідачем на рахунок позивача 11.05.2011, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати підлягають стягненню з відповідача на користь позивача у повному розмірі.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального по кодексу України, Господарський суд міста Києва

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Спар-Центр (01004, м. Київ, вул. Рогнідинська, 4А, ідентифікаційний код 36148976, з будь-якого рахунку, виявленого під час виконавчого провадження) на користь Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (49024, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, р/р НОМЕР_2 в АТ «Райффайзен Банк Аваль», МФО 380805) 37 061 (тридцять сім тисяч шістдесят одна) грн. 83 коп. основного боргу, 721 (сімсот двадцять одна) грн. 39 коп. інфляційних втрат, 3% річних у розмірі 238 (двісті тридцять вісім) грн. 33 коп., 402 (чотириста дві) грн. 95 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В інший частині позову відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України, та може бути оскаржене в порядку та у строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.

Суддя Ю.М. Смирнова

Дата підписання рішення:23.06.2011