Рішення № 17284593, 08.06.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 35/11508.06.11 За позовом Публічного акціонерного товариства "Кредитпромбанк" до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Еней"

2) Закритого акціонерного товариства "Софт Сервіс Холдінг"

про стягнення 23 251 950,21 грн.

Суддя М.Є. Літвінова

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1. представник за довір.;

від відповідача-1: не зявились;

від відповідача-2: не зявились.

Рішення прийняте 08.06.2011, у зв»язку з оголошено в судовому засіданні перервою з 18.05.2011 по 30.05.2011, з 30.05.2011 по 06.06.2011, з 06.06.2011 по 08.06.2011.

У судовому засіданні 08.06.2011 на підставі ч.2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Обставини справи:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Кредитпромбанк" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Еней" (відповідач-1) та Закритого акціонерного товариства "Софт Сервіс Холдінг" (відповідач-2) про стягнення солідарно 22 036 541,25 грн., з яких: 18391108,10 грн. - заборгованість за кредитним договором № 49.8.2/15/2008-КЛТ від 20.06.2008, 3387203,06 грн. заборгованість по процентам, 258230,09 грн. пеня за несвоєчасне погашення кредитної заборгованості та сплату процентів, та стягнення судових витрат.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.03.2011 порушено провадження у справі №35/115, розгляд справи призначено на 18.04.2011.

18.04.2011 до початку судового засідання, через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від представника відповідача-2 надійшло клопотання про направлення матеріалів справи за територіальною підсудністю до Господарського суду міста Донецька.

У судовому засіданні 18.04.2011 представник позивача надав документи на виконання вимог ухвали суд про порушення провадження у справі, надав пояснення по суті заявлених позовних вимог та заперечував проти клопотання відповідача-2 про передачу справи №35/115 за підсудністю.

Представник відповідача-1 надав усні пояснення по суті спору, заявив клопотання про відкладення розгляду справи.

Відповідач-2 у судове засідання 18.04.2011 свого представника не направив, про причини неможливості його явки суд не повідомив, відзив на позов та витребувані судом документи не надав.

Розглянувши у судовому засіданні заявлені клопотання та заслухавши пояснення представників сторін, суд відхилив клопотання відповідача-2 про передачу справи №35/115 за підсудністю; клопотання відповідача-1 про відкладення розгляду справи судом задоволено.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.04.2011, на підставі ст.77 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи відкладено на 18.05.2011.

18.05.2011 до початку судового засідання через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача-2 надійшов відзив на позовну заяву.

У судовому засіданні 18.05.2011 представник відповідача-1 подав клопотання про продовження строку вирішення спору у справі на підставі ст. 69 Господарського процесуального кодексу України. Клопотання судом задоволено, строку вирішення спору продовжено.

У судовому засіданні 18.05.2011 відповідно до ст.77 Господарського процесуального кодексу України оголошувалась перерва до 30.05.2011.

26.05.2011 через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшла заява про збільшення розміру позовних вимог, відповідно до якої позивач просить стягнути з відповідача 18391108,10 грн. - заборгованості за кредитним договором, 3327203,06 грн. заборгованості по процентам та 1 533 639,05 грн. пені за несвоєчасне погашення кредитної заборгованості та сплату процентів. Нова ціна позову згідно із розрахунком позивача становить 23 251 950,21 грн. У судовому засіданні 30.05.2011 зава позивача прийнята судом до розгляду.

У судовому засіданні 30.05.2011 відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України оголошувалась перерва до 06.06.2011, а у судовому засіданні 06.06.2011 оголошувалась перерва до 08.06.2011.

У судовому засіданні 08.06.2011 представник позивача підтримав позовні вимоги та просив суд задовольнити позов.

Представники відповідача-1 та відповідача-2 у судове засідання 08.06.2011 не з'явилися, своїх представників не направили, про поважність причин не з'явлення суд не повідомили. Відповідач-1 не надав відзив на позов та витребувані судом документи.

За таких обставин, у відповідності до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва,-

ВСТАНОВИВ:

20.06.2008 між Відкритим акціонерним товариством "Кредитпромбанк", яке в подальшому змінило своє найменування на Публічне акціонерне товариство "Кредипромбанк" (далі позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія Еней" (далі відповідач-1) було укладено кредитний договір №49.8.2/15/2008-КЛТ (далі Кредитний договір).

Відповідно до п. 1.1. Кредитного договору позивач зобовязався надати відповідачу-1 у майбутньому кредити (транші) в межах загальної суми 4958400,00 доларів США.

Пунктом 1.2. Кредитного договору передбачено, що зобов'язання позивача щодо надання кредитів та зобов'язання відповідача-1 щодо повернення кредитів, сплати процентів, а також інші права та зобов'язання сторін виникають з моменту укладення сторонами додаткових угод про надання кредитів, які є невід'ємними частинами кредитного договору, в сумах, зазначених в таких додаткових угодах. Строк користування кожним окремим кредитом в межах загальної суми та термін його кінцевого повернення визначається додатковими угодами, але не пізніше строку, встановленого п. 3.4.5. Кредитного договору, а саме 17 червня 2011.

Відповідно до п. 2.3. Кредитного договору підставою для надання кредитів є додаткові угоди.

Згідно з п. 2.7. Кредитного договору процентні ставки та валюта кредитування встановлюються в додаткових угодах за кожним кредитом.

Пунктом 2.11. Кредитного договору передбачено, що надання кредитів (траншів) здійснюється з максимальним строком користування кожним окремим кредитом (траншем) не більше 12 місяців.

20.06.2008 на підставі заяви відповідача-1 про видачу кредиту та Додаткової угоди №1 до Кредитного договору, позивач надав відповідачу-1 кредит в сумі 3000000,00 доларів США, в межах загальної суми 4958400,00 доларів США, передбаченої п. 1.1. Кредитного договору.

Після укладання Додаткової угоди №1 між позивачем та відповідачем-1 було укладено ряд додаткових угод, з метою перенесення строку погашення кредиту за Додатковою угодою №1.

09.12.2009 відповідач-1 звернувся до позивача з заявою про надання кредиту в межах загальної суми, встановленої п. 1.1. Кредитного договору, а саме в сумі 18391108,10 грн.

На підставі заяви відповідача-1 та умов Кредитного договору між позивачем та відповідачем-1 було укладено Додаткову угоду №6 від 09.12.2009.

За Додатковою угодою №6 позивач надав відповідачу-1 кредит в сумі 18391108,10 гривень на рефінансування заборгованості по Кредитному договору в розмірі 2299194,43 доларів США.

Відповідно до умов Додаткової угоди №6 відповідач-1 зобовязався повернути кредит не пізніше 08.12.2010, процентну ставку за користуванням кредитом було встановлено в розмірі 20,0 процентів річних.

Позивач залишив за собою право, при невиконанні відповідачем-1 умов п. 3.4.11. Кредитного договору, встановити процентну ставку за кредитом у розмірі 23,0 процентів річних.

Пунктом 4 Додаткової угоди №6 було встановлено такий графік сплати процентів:

-протягом перших шести місяців від дати видачі кредиту сплачувати частину нарахованих процентів у розмірі, еквівалентному 20000,00 доларів США за курсом НБУ на дату відповідної сплати;

-з сьомого місяця від дати видачі кредиту сплачувати щомісячно 100% від суми процентів, нарахованих за кожний місяць цього періоду, та щомісячно рівними частинами суму не сплачених процентів, нарахованих протягом перших шести місяців кредиту.

25.02.2010 між позивачем та відповідачем-1 укладено Додаткову угоду №7 до Кредитного договору, відповідно до якої продовжено строк погашення частини процентів, нарахованих за період з 20.01.2010 по 19.02.2010 у гривні в розмірі еквівалентному 20000,00 доларів США за курсом НБУ на дату відповідної сплати за додатковою угодою №6 від 09.12.2009 до 11.03.2010 включно.

11.03.2010 між позивачем та відповідачем-1 було укладено Додаткову угоду №8 до Кредитного договору, відповідно до якої було перенесено строк погашення процентів за кожним кредитом, наданим згідно з Додатковими угодами до Кредитного договору, нарахованими за період з 20.01.2010 по 19.06.2010 до 25.06.2010р. включно.

25.06.2010 Додатковою угодою №9 до Кредитного договору сторони дійшли згоди про продовження строку погашення процентів, нарахованих за період з 20.12.2009 по 19.06.2010 до 09.07.2010 включно.

09.07.2010 Додатковою угодою №10 до Кредитного договору сторони домовилися про встановлення терміну погашення процентів, нарахованих за період з 20.12.2009 по 19.09.2010 до 27.09.2010 включно.

27.09.2010 Додатковою угодою №11 до Кредитного договору сторони домовилися про продовження строку погашення процентів, нарахованих за період з 20.12.2009 по 19.09.2010 до 11.10.2010 включно.

Як встановлено судом, з метою забезпечення виконання відповідачем-1 зобовязань за Кредитним договором між позивачем та Закритим акціонерним товариством "Софт Сервіс Холдінг" (далі відповідач-2) було укладено Договір поруки №49.8.2/15/ПК62/08-КЛТ від 04.11.2008р. (далі Договір поруки).

Згідно з п. 1.1. Договору поруки відповідач-2 зобовязався солідарно відповідати перед позивачем за своєчасне та повне виконання зобовязань відповідача-1 за Кредитним договором.

Пунктом 1.3. договору поруки передбачено, що поручитель бере на себе зобов'язання відповідати перед банком в тому ж обсязі на тих же умовах та в ті ж строки, що і відповідач-1.

Відповідно до п. 3.1.6. Кредитного договору зі змінами внесеними Додатковою угодою №2 до Кредитного договору від 04.11.2008, у разі недотримання відповідачем-1 умов Кредитного договору та додаткових угод, а також у разі погіршення фінансового стану відповідача-1, позивач має право вимагати дострокового повернення кредитів, сплати нарахованих процентів за користування ними, комісії, відшкодування збитків, заподіяних позивачу внаслідок невиконання або неналежного виконання відповідачем-1 умов цього договору, а у разі невиконання відповідачем-1 цих вимог звернути стягнення на предмет іпотеки та звернутися до поручителя з вимогою щодо виконання зобовязань за відповідача-1 згідно з Договором поруки.

На виконання п. 3.1.6. Кредитного договору позивачем неодноразово направлялися на адреси відповідача-1 та відповідача-2 листи з вимогою погашення заборгованості за Кредитним договором. Всі зазначені листи з вимогою про погашення заборгованості за Кредитним договором відповідачами отримані, про що свідчать повідомлення про вручення поштових відправлень (повідомлення містяться в матеріалах справи), проте залишені без задоволення.

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги, позивач зазначає про те, що в порушення умов Кредитного договору відповідач-1 неналежним чином виконав свої зобовязання в частині повної та своєчасної сплати кредитної заборгованості та суми заборгованості зі сплати нарахованих процентів, що призвело до виникнення заборгованості станом на 20.05.2011 у розмірі 21718311,16 грн. Станом на дату звернення з позовом до суду та розгляду справи у судовому засіданні заборгованість відповідачем погашена не була.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно ч. 1 ст.32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статей 11, 626 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав та обовязків.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ст. 626 Цивільного кодексу України).

Згідно з частиною 1 статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти. Відповідно до частини 2 цієї ж статті до відносин за кредитним договором застосовуються положення про позику, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до частини 1 статті 1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Частиною 1 статті 1049 Цивільного кодексу України передбачено, що позичальник зобовязаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 Цивільного кодексу України).

Відповідно до частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується із положеннями ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, якими передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Як передбачено ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Згідно із ст. 553 Цивільного кодексу України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку.

Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі.

Відповідно до частин 1,2 статті 554 Цивільного кодексу України, у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Частиною 1 статті 543 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України).

Як встановлено судом та свідчать матеріали справи, відповідач-1 своєчасно не повернув суму кредиту у розмірі 18391108,10 грн. та не сплатив у повному обсязі проценти за користування кредитом у розмірі 3327203,06 грн.

Доказів на спростування зазначеного відповідач-1 не надав.

Враховуючи викладене, позовні вимоги про стягнення солідарно з відповідачів заборгованості за кредитом у розмірі 18391108,10 грн. та заборгованості за процентами у розмірі 3327203,06 грн., суд вважає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Як передбачено ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно з приписами ст. 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Статтею 230 Господарського кодексу України визначено, що порушення зобовязання є підставою для застосування господарських санкцій (неустойка, штраф, пеня). Штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобовязаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобовязання.

Неустойкою відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання. Відповідно до ч. 2 ст. 551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Пенею відповідно до ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 3.4.9. Кредитного договору встановлено, що у разі несвоєчасного погашення заборгованості за кредитами та/або процентами, та/або комісією, встановлених Кредитним договором, позичальник зобовязаний, сплатити Банку пеню за кожний день прострочки в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діяла в період наявності простроченої заборгованості за кредитами та/або процентами, та/або комісією.

На підставі зазначених норм законодавства та умов договору, позивач просить стягнути солідарно з відповідачів пеню за несвоєчасне погашення кредитної заборгованості та сплату процентів у розмірі 1533639,05 грн. відповідно до наданого розрахунку.

Перевіривши правильність здійсненого позивачем розрахунку пені за несвоєчасне погашення кредитної заборгованості та сплату процентів, суд вважає його обґрунтованим, а тому зазначені вимоги позивача підлягають задоволенню у розмірі 1533639,05 грн. згідно наданого позивачем розрахунку.

Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

В ході розгляду справи відповідачі не надали доказів повернення кредиту та сплати процентів за користування ним у встановлені договором строки та обсягах і не навели підстав для звільнення їх від зазначеного обовязку.

З урахуванням викладених вище обставин, наявних у матеріалах справи письмових доказів, наданих представником позивача пояснень, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у сумі 23251950,21 грн.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідачів.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 32, 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити повністю

2. Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія Еней" (01011, м. Київ, вул. Рибальська, буд. 13, ідентифікаційний код 24383388) та Закритого акціонерного товариства "Софт Сервіс Холдінг" (83015, м. Донецьк, вул. Генерала Антонова, буд. 4, ідентифікаційний код 25398110) на користь Публічного акціонерного товариства "Кредитпромбанк" (01014, м. Київ, бульвар Дружби Народів, буд. 38, ідентифікаційний код 21666051) 18 391 108,10грн. (вісімнадцять мільйонів триста дев'яносто одну тисячу сто вісім гривень 10 коп.) кредитної заборгованості за Кредитним договором №49.8.2/15/2008-КЛТ від 20.06.2008, 3 327 203,06 грн. (три мільйони триста двадцять сім тисяч двісті три гривні 06 коп.) заборгованості по сплаті процентів, 1 533 639,05 (один мільйон п'ятсот тридцять три тисячі шістсот тридцять дев'ять гривень 05 коп.) пені, 25500,00 грн. (двадцять пять тисяч пятсот гривень 00 коп.) - державного мита, 236,00 грн. (двісті тридцять шість гривень 00 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Суддя М.Є. Літвінова

Дата підписання

повного тексту рішення: 21.06.2011