Рішення № 17284572, 21.06.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 3/12221.06.11 За позовомКомунального підприємства з утримання житлового фонду спеціального призначення «Спецжитлофонд» До Комунального підприємства Шевченківської районної у місті Києві ради «Керуюча дирекція»

Простягнення 11422,08 грн.

Суддя Сівакова В.В.

Представники:

Від позивачаОСОБА_1 - по дов. № 044/24-24 від 10.01.2011

Від відповідачане зявились

СУТЬ СПОРУ :

На розгляд Господарського суду міста Києва передані вимоги Комунального підприємства з утримання житлового фонду спеціального призначення «Спецжитлофонд»про стягнення з Комунального підприємства Шевченківської районної у місті Києві ради «Керуюча дирекція»11422,08 грн. заборгованості по орендній платі за фактичне користування приміщенням (квартирою № 96), загальною площею 59,50 кв. м. що знаходиться за адресою м. Київ, вул. Борщагівська, 10, що виникла на підставі договору оренди № 4438 від 19.11.2007.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.06.2011 було порушено провадження у справі № 3/122 та призначено її до розгляду на 21.06.2011.

Позивач в судовому засіданні 21.06.2011 позовні вимоги підтримав повністю.

Відповідач в судове засідання 21.06.2011 не зявився, письмовий відзив на позов не надав, вимог суду викладених в ухвалі про порушення провадження у справі від 07.06.2011 не виконав.

Відповідач належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про час і місце його проведення, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення відповідачу 14.06.2010.

Про поважні причини неявки в судове засідання повноважного представника відповідача суд не повідомлений. Клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 21.06.2011, відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Київської міської ради від 01.03.2001 № 217/1194 «Про створення комунального підприємства з утримання та експлуатації житлового фонду спеціального призначення «Спецжитлофонд», шляхом реорганізації Дирекції по утриманню та експлуатації житлових будинків маневреного фонду КП «Київжитлоспецексплуатація»було створено Комунальне підприємство з утримання та експлуатації житлового фонду спеціального призначення «Спецжитлофонд».

Відповідно до розпорядження Київської міської державної адміністрації № 2419 від 12.11.2001 «Про будинки комунального підприємства з утримання та експлуатації житлового фонду спеціального призначення «Спецжитлофонд»будинок № 10 по вул.. Борщагівській закріплено за Комунальним підприємством з утримання та експлуатації житлового фонду спеціального призначення «Спецжитлофонд»на праві повного господарського відання.

19.11.2007 між Комунальним підприємством з утримання житлового фонду спеціального призначення «Спецжитлофонд»(орендодавець) та Комунальним підприємством Шевченківської районної у місті Києві ради «Керуюча дирекція»(орендар) було укладено договір № 4438 оренди житлового приміщення (далі - договір).

Відповідно до п. 1.1. договору орендодавець надає, а орендар на визначений у п. 5.1. строк, приймає в орендне користування житлове приміщення з характеристикою, викладеною у п. 1.2., оплатою, визначеною у розділі 2.

Згідно п. 1.2. договору приміщенням є : квартира № 96 у будинку № 10 на вул. Борщагівській з характеристикою: житлова площа 39,4 кв. м., загальна площа 59,5 кв. м. для тимчасового проживання гр. Абрамової Т.М. з родиною у складі 2 осіб (п. 1.4. договору).

Спір виник в звязку з тим, що позивач вважає, що відповідачем в порушення умов договору не було у повному обсязі сплачено вартість наданих послуг оренди за період з серпня 2008 року по січень 2011 року, в звязку з чим у відповідача виникла заборгованість перед позивачем в розмірі 11422,08 грн.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Як визначено абзацом 1 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до абзацу 2 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.

Згідно ст. 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Статтею 759 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобовязується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Факт передачі позивачем та відповідно прийняття відповідачем обєкта оренди підтверджується актом приймання-передачі від 01.08.2007.

У відповідності до приписів ст. 10 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»термін, на який укладається договір оренди є істотною умовою договору оренди.

Частина 1 ст. 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»визначає, що термін договору оренди визначається за погодженням сторін.

Відповідно до ч.1 ст. 763 Цивільного кодексу України договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Згідно пункту 5.1 договору, термін його дії з 01.08.2007 до 31.01.2008.

У відповідності до ч. 2 ст. 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Відповідно до ст. 764 Цивільного кодексу України, якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.

За відсутності заяв жодної із сторін договору про припинення дії договору № 4438 від 19.11.2007, договір в силу Закону був неодноразово продовжений на тих самих умовах, спочатку до 31.07.2008, потім до 31.01.2009 та до 31.07.2009.

Як вбачається з матеріалів справи позивач листом № 044/24-3251 від 10.08.2009 повідомив відповідача про закінчення дії договору оренди № 4438 від 19.11.2007 на жиле приміщення по вул. Борщагівській, 10 і дія його припиняється, в звязку з чим вимагав звільнити вказане приміщення та передати його за актом.

Згідно п. 5.7. договору договір припиняється у разі закінчення строку, на який його було укладено.

Відповідно до ч. 3 статті 19 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»строки внесення орендної плати визначаються у договорі.

У відповідності до п. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України з наймача справляється плата, за користування майном, розмір, якої встановлюється договором оренди.

Згідно п. 2.2. договору плата за оренду приміщення встановлено в сумі 11 грн. на місяць за 1 кв. м. орендованої площі, що загалом становить 654,50 грн. на місяць за всю площу.

Пункт 5 статті 762 Цивільного кодексу України визначає, що плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Згідно п. 2.3. договору орендні платежі сплачуються орендарем орендодавцю щомісячно до 10 числа поточного місяця.

При цьому за умовами п. 2.7. договору орендні платежі сплачуються орендарем по день фактичної передачі орендодавцю приміщення за актом прийому-передачі.

Вважаючи на те, що відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обовязковим для виконання сторонами, а тому підтвердженням передачі та відповідно звільнення приміщення є підписаний обома сторонами акт приймання-передачі орендованого приміщення. В матеріалах справи такий акт відсутній.

Всупереч вищеназваному договірному зобовязанню відповідач не виконав своїх обовязків в частинні внесення плати за оренду жилого приміщення з серпня 2009 року по січень 2011 року, в результаті чого виникла заборгованість, що становить 11422,08 грн.

Відповідно до ст. 10 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»однією із істотних умов договору оренди та основним обовязком орендаря є сплата орендних платежів з урахуванням індексу інфляції.

Статтею 18 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»визначається, що орендар зобовязаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обовязковим для виконання сторонами.

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобовязання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається (ст. 525 Цивільного кодексу України), якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином, відповідач фактично користувався житловим приміщенням, а тому зобовязаний згідно договору та ч. 5. ст. 762 Цивільного кодексу України, сплачувати за таке користування оренду плату.

З огляду на викладене, вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості зі сплати орендної плати у розмірі 11422,08 грн. є обґрунтованими і підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно з ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, не надав.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Враховуючи наведене та керуючись ст. 49, ст.ст. 82-85 ГПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Комунального підприємства Шевченківської районної у місті Києві ради «Керуюча дирекція»(м. Київ, вул. Білоруська, 1, код ЄДРПОУ 34966254) на користь Комунального підприємства з утримання житлового фонду спеціального призначення «Спецжитлофонд»(м. Київ, вул. Оболонська, 34, код 31454734) 11 422 (одинадцять тисяч чотириста двадцять дві) грн. 08 коп. заборгованості за оренду житлового приміщення, 114 (сто чотирнадцять) грн. 22 коп. витрат по сплаті держмита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

СуддяВ.В.Сівакова Рішення підписано 23.06.2011.