Ухвала суду № 17283759, 19.07.2011, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

УХВАЛА

19.07.11                                                                                          Справа № 21/5009/4056/11

Суддя Черкаський В.І., розглянувши матеріали заяви

кредитора –Фізичної особи –підприємця ОСОБА_1 (02097, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1)

до боржника – Товариства з обмеженою відповідальністю «Візаві»(69002, м. Запоріжжя, вул. Гоголя, буд. 83, код ЄДРПОУ 31746624)

про банкрутство

встановив, що заява підлягає поверненню без розгляду з таких підстав.

Згідно із ч. 1 ст. 5 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.

Відповідно до ч. 2 ст. 41 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”.

Частиною 1 ст. 9 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” передбачено, що суддя не пізніше п'яти днів з дня надходження повертає заяву про порушення справи про банкрутство і додані до неї документи без розгляду, про що виносить ухвалу, якщо заяву підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.

          Відповідно до ст. 52 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” (далі –Закон “Про відновлення платоспроможності…”), на якій ґрунтується заява кредитора, відсутність керівних органів боржника –юридичної особи за її місцезнаходженням, ненадання протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій та документів бухгалтерської звітності, наявність інших ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника, є підставами для визнання боржника банкрутом незалежно від розміру вимог кредитора.

Стаття 1 Закону визначає, що боржник –це суб’єкт підприємницької діяльності, неспроможний виконати свої грошові зобов’язання перед кредиторами, у тому числі зобов’язання щодо сплати страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування та інші види загальнообов’язкового державного соціального страхування, податків і зборів (обов’язкових платежів), протягом трьох місяців після настання встановленого строку їх сплати.          

          За приписами ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України обов’язок доказування та подання доказів покладається на сторони. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Стосовно зазначеної заборгованості перед ФОП ОСОБА_1 в сумі 30000,00 грн. - цієї суми недостатньо для порушення провадження у справі про банкрутство, оскільки відповідно до ч.3 статті 6 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” справа про банкрутство порушується господарським судом якщо безспірні вимоги кредиторів до боржника сукупно складають не менше 300 мінімальних розмірів заробітної плати, які не були задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку.

При цьому належними доказами неспроможності боржника погасити вимоги кредиторів являються заходи примусового стягнення через органи державної виконавчої служби або інші органи, яким надано право на примусове стягнення коштів.

Таким чином, доказів неплатоспроможності ТОВ «Візаві», наявності його безспірних кредиторських вимог в розмірі не менше як 300 мінімальних розмірів заробітної плати, які не задоволені протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку, заява не містить.

Правові підстави для порушення справи про банкрутство ТОВ «Візаві» за поданою заявою не мають місця.

Крім того, доказів відсутності підприємницької діяльності боржника до заяви не додано.

Також, згідно ст.44 ГПК України судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплати за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов’язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місті їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов’язаних з розглядом справи.

Квитанція № К 12/9/110 від 09.03.2011 р., яку заявник додав до заяви про порушення справи про банкрутство та яка підтверджує сплату інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до довідки Інформаційного центру господарського суду Запорізької області від 19.07.2011 р. вже було пред’явлено до заяв, реєстраційні номери заяв: № 26/5009/3604/11, № 5009/4056/11. Заявник повинен був сплатити витрати по інформаційно-технічному забезпечення по кожному позову окремо.

У відповідності до вимог п.10 ст.63 ГПК України сплата вартості витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу є обов’язковою, а при відсутності доказів сплати, заява підлягає поверненню.

Згідно із абз. 3 ч. 1 ст.9 Закону суддя не пізніше п'яти днів з дня надходження повертає заяву про порушення справи про банкрутство і додані до неї документи без розгляду, про що виносить ухвалу, якщо у заяві не вказано повне найменування сторін, їх поштову адресу та інші відомості, перелічені в статті 7 цього Закону.

Заява про порушення провадження у справі про банкрутство боржника не містить доказів, передбачених абз. 4 ч.7 ст.7 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”.

На підставі викладеного, керуючись ст.9 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, п. 10 ст. 63, ст. 86 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

Повернути Фізичній особі –підприємцю ОСОБА_1 заяву про порушення провадження у справі про банкрутство боржника і додані до неї документи.

Додаток: на 10 аркушах, в тому числі квитанція № К12/4/120 від 04.03.2011 р. про сплату державного мита та квитанція № К12/9/110 від 09.03.2011 р. про сплату витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Суддя В.І. Черкаський