Рішення № 17283711, 19.07.2011, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.07.11 Справа № 1/5009/7/11

Суддя О.І. Немченко

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «ТД ГРАНЕКСПО», 69032, м. Запоріжжя, вул. Південне шосе, 1 кв. 18

до відповідача: Intradekom Sp. o.o. 02-117 Warszawa Polska, ul. Raclawiska, 127, lok 2

про стягнення 13499 грн. 82 коп.

Суддя Немченко О.І.

Представники сторін:

від позивача - уповноважений представник не зявився;

від відповідача - не зявився

Товариство з обмеженою відповідальністю «ТД ГРАНЕКСПО»звернулося до господарського суду із позовом про стягнення з Intradekom Sp. o.o. 13499 грн. 82 коп. заборгованості за поставлений за контрактом № 38/01/10 від 01.07.2010 р. товар.

Позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі, судове засідання призначено на 19.07.2011 р. Відповідача було повідомлено про розгляд справи проханням про вручення за кордоном судових або позасудових документів відповідно до Гаазької Конвенції про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах від 15 листопада 1965 року та призначено справу до розгляду з урахуванням абз. 10 п. 8 Розяснень Президії ВГСУ від 31.05.2002 р. № 04-5/608.

18.03.2011 р. на виконання ухвали суду про порушення провадження у справі, відповідачем були направлені на адресу суду необхідні для розгляду справи документи. Судом документи надані відповідачем були залучені до матеріалів справи.

Уповноважені представники сторін в судове засідання не зявилися. Сторони належним чином були повідомлені про час та місце розгляду справи. Від позивача у справі в судове засідання прибула ОСОБА_1., яка не мала довіреності в підтвердження повноважень від імені позивача, та назвалась бухгалтером Товариства з обмеженою відповідальністю «ТД ГРАНЕКСПО»та предявила паспорт серії НОМЕР_1, виданий на її імя Пологівським РВ УМВС України в Запорізькій області 04.07.2002 р. і повідомила про те, що позивачем велась претензійна робота з відповідачем, однак відповідач заявлену до стягнення суму боргу до цього часу не сплатив, а всі документи необхідні для розгляду справи були додані до позовної заяви.

Згідно до п. 3.6 роз'яснень президії ВГСУ від 18.09.1997 р. № 02-5/289 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»(з наступними змінами та доповненнями) особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за адресою, зазначеною у позовній заяві та інших матеріалах справи. У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Неявка представників сторін належним чином повідомлених про час та місце розгляду справи не перешкоджає вирішенню цього спору.

Згідно зі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справу розглянуто за наявними матеріалами, які суд визнав достатніми для вирішення спору по суті.

По закінченні судового засідання судом було прийнято рішення.

Розглянувши матеріали справи, суд

ВСТАНОВИВ:

01.07.2010 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «ТД ГРАНЕКСПО»(продавцем) та Intradekom Sp. o.o. (покупцем) було укладено контракт № 38/01/10 (надалі контракт), згідно п. 1.1 якого, продавець зобовязувався передати у власність покупця гранули пресовані з біомаси рослинного походження (лузга соняшника), надалі товар, код ТН ВЭД 2306 30 0000, а покупець зобовязувався оплатити та прийняти товар у відповідності з умовами даного контракту.

Згідно п. 1.2 та п. 2.1 контракту, якість, упаковка, вартість товару зазначається у специфікації до даного контракту, яка є його невідємною частиною. Ціна товару встановлюється не нижче 62 євро, на умовах поставки FCA Пологи і обумовлюється у специфікації.

Відповідно до розділу 3 контракту, покупець оплачує товар згідно контракту в євро, на умовах 100 % передплати. Оплата здійснюється шляхом перерахування грошових коштів, згідно виставлених рахунків, які виставляються (висилаються) електронним, факсимільним звязком, чи будь-яким іншим способом звязку, зручним для сторін.

Пунктом 4.6 контракту передбачено, що датою поставки товару є дата його завантаження у автотранспорт покупця.

Розділом 6 контракту сторони обумовили умови здавання-приймання та якість товару.

Пунктом 10.1 контракту передбачено, що вирішення спорів, що виникають із даного контракту, здійснюється у відповідності до діючого законодавства України у господарському суді Запорізької області.

Згідно п. 11. 1 та 11. 2 контракту, договір діє до 31.12.2010 р., включно, з можливим його продовженням за взаємо згодою сторін, і положення контракту після закінчення строку йог дії застосовуються до остаточного врегулювання всіх матеріальних та фінансових претензій сторін.

01.07.2010 р. сторонами була підписана специфікація № 1 до контракту, згідно якої продавець постачає, а покупець приймає товар у кількості 210 тон (62 євро/тн) на суму 13392 євро.

09.07.2010 р. сторонами була підписана специфікація № 2 до контракту, згідно якої продавець постачає, а покупець приймає товар у кількості 218 тон (62 євро/тн) на суму 13516 євро.

Згідно інвойсів: № 1 від 02.07.2010 р., №№ 2,3,4 від 06.07.2010 р., №№ 5,6,7,8 від 08.07.2010 р., №№ 9,10 від 09.07.2010 р. та №№ 11,12,13,14 від 12.07.2010 р. позивачем було поставлено відповідачу товар в кількості 304,6 тони на загальну суму 18885, 2 євро.

Відповідачем поставлений позивачем товар було оплачено частково, в сумі 17533, 6 євро, що підтверджується банківськими виписками та карткою рахунку позивача, доданими до позовної заяви.

Залишок заборгованості у розмірі 1351,6 євро відповідачем сплачений не був.

Вимогою вих. № 757/10/10 від 25.10.2010 р. позивач просив відповідача погасити прострочену заборгованість у розмірі 1351,6 євро до 07.11.2010 р.

Відповідачем залишок заборгованості оплачений не був.

Стягнення з відповідача на користь позивача 13499 грн. 82 коп. (еквівалент 1351,6 євро станом на 27.12.2010 р.) заборгованості за поставлений за контрактом № 38/01/10 від 01.07.2010 р. товар, було предметом судового позову у цій справі.

Правовідносини сторін є господарськими і виникли на підставі контракту № 38/01/10 від 01.07.2010 р. та специфікацій №1 та № 2 до нього.

Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобовязання, що виникає між субєктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один субєкт (зобовязана сторона, у тому числі боржник) зобовязаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого субєкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформації тощо), або утриматися від певних дій, а інший субєкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобовязаної сторони виконання її обовязку.

За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобовязується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не повязаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобовязується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ст. 712 Цивільного кодексу України).

Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. (Аналогічна норма міститься і у ст. 526 Цивільного кодексу України.). До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Приписами ст. 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обовязковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобовязаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобовязаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару.

Статтею 693 Цивільного кодексу України встановлений обовязок покупця здійснити попередню оплату в строк встановлений договором купівлі-продажу.

Як встановлено судом, позивач виконав свої зобовязання за контрактом та специфікаціями щодо поставки товару, поставивши відповідачу товар в кількості 304,6 тони на загальну суму 18885, 2 євро, що підтверджується матеріалами справи та самим відповідачем у претензії, копія якої міститься в матеріалах справи.

Відповідач свої зобовязання за контрактом щодо оплати поставленого йому товару здійснив неналежним чином, частково оплативши отриманий товар, лише в сумі 17533, 6 євро, що підтверджується банківськими виписками та карткою рахунку позивача, і не сплативши залишок заборгованості 1351,6 євро (13499 грн. 82 коп.).

Вимогою вих. № 757/10/10 від 25.10.2010 р. позивач просив відповідача погасити прострочену заборгованість у розмірі 1351,6 євро до 07.11.2010 р.

Відповідачем залишок заборгованості оплачений не був.

Згідно зі ст. 22 Господарського процесуального кодексу України сторони зобовязані вживати заходів до всебічного, повного та обєктивного дослідження всіх обставин справи.

Відповідно до ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України сторони зобовязані вживати заходів до всебічного, повного та обєктивного дослідження всіх обставин справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на обґрунтування своїх вимог та заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтвердженні певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Суд вважає, що позивачем доведено належними доказами факт поставки відповідачу товар в кількості 304,6 тони на загальну суму 18885, 2 євро.

Відповідачем, в свою чергу, не надано доказів оплати отриманого товару у повному обсязі та погашення залишку заборгованості у розмірі 1351,6 євро (13499 грн. 82 коп.)

Враховуючи вищевикладене, суд вважає правомірними вимоги позивача про стягнення з відповідача 13499 грн. 82 коп. основного боргу та задовольняє позов у повному обсязі.

Одностороннє зниження вартості поставленого товару, з підстав його неналежної якості (як зазначено відповідачем у адресованій позивачу претензії), не відповідає умовам контракту та чинному законодавству та не є підставою для відмови у позові про стягнення з відповідача на користь позивача залишку простроченої заборгованості за поставлений позивачем відповідачу товар. При цьому, відповідач не позбавлений права звернутися до суду з іншим відповідним позовом, у разі, якщо він вважає, що його права були порушені поставкою неякісного товару.

На підставі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, беручи до уваги задоволення позову у повному обсязі, а також те, що спір виник з вини відповідача, на останнього покладаються судові витрати по справі.

Керуючись ст. ст. 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Intradekom Sp. o.o. (02-117 Warszawa Polska, ul. Raclawiska, 127, lok 2, VAT ID: PL 7010072393 RAIFFEISEN BANK POLSKA S.A. PL26 1750 0009 5555 5555 0011 2718 (PLN) PL04 1750 0009 5555 5555 0011 2726 (EUR) PL 79 1750 0009 5555 5555 0011 2734 (USD), SWIFT KOD: RCBWPLPW) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ТД ГРАНЕКСПО»(69032, м. Запоріжжя, вул. Південне шосе, 1 кв. 18, код ЄДРПОУ 36576026, № рахунку (EUR) 26007183456 в Запорізькій обласній дирекції ВАТ «Райффайзен Банк Аваль», МФО 380805; р/р 26004183341 в ПВ ЗОД ВАТ «Райффайзен Банк Аваль», МФО 380805, а також р/р 26004183341) 13499 (тринадцять тисяч чотириста девяносто девять) грн. 82 коп. основного боргу, 135 (сто тридцять пять) грн. 00 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.

Суддя О.І. Немченко

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.