Рішення № 17283639, 14.07.2011, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.07.11 Справа № 1/5009/2956/11

Суддя О.І. Немченко

За позовом: Державного підприємства «Дослідне господарство «Ізвєстія»Національної академії аграрних наук України»(72250, Запорізька область, Веселівський район, с. Широке, вул. Комсомольська, 1)

до відповідача: Інституту олійних культур Національної академії аграрних наук України (70417, Запорізька область, Запорізький район, сел. Сонячне, вул. Інститутська, 1)

про стягнення 291336грн.52коп.

Суддя Немченко О.І.

Представники сторін:

від позивача - ОСОБА_1- довіреність б/н від 06.04.2011 р.;

від відповідача ОСОБА_2 довіреність б/н від 27.05.2011 р.;

Розглядається справа за позовом Державного підприємства «Дослідне господарство «Ізвєстія»Національної академії аграрних наук України»до Інституту олійних культур Національної академії аграрних наук України про стягнення 291336 грн. 52 коп., з яких 246213 грн. 70 коп. - основний борг, 34 962 грн. 67 коп. - втрати від інфляції, 10 160 грн. 48 коп. 3% річних.

Позовні вимоги заявлені на підставі ст.ст. 174, 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 625,837,854 Цивільного кодексу України і обґрунтовані посиланням на наявність у відповідача заборгованості перед позивачем з вартості послуг за договором № 01/04-И від 01.04.2009 р. в сумі 246213 грн. 70 коп. На підставі ст. 625 Цивільного кодексу України, позивач просить стягнути з відповідача 34 962 грн. 67 коп. втрат від інфляції за період січень 2010 р. - квітень 2011 р. , 10 160 грн. 48 коп. 3% річних за період з 08.01.2010 р. по 24.05.2011 р.

30.05.2011 р. позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі, судове засідання призначено на 23.06.2011 р.

У звязку з неявкою представника відповідача та задоволення його клопотань, розгляд справи відкладався до 05.07.2011 р. та 14.07.2011 р.

В судовому засіданні 14.07.2011 р. представники сторін надали підписаний з обох сторін акт звіряння розрахунків, яким підтвердили наявність заборгованості у відповідача перед позивачем в сумі 246213 грн. 70 коп. Представник відповідача надав розрахунки суми з боргу з урахуванням індексу інфляції та 3% річних.

За заявою представників сторін розгляд справи здійснювався без застосування засобів технічної фіксації судового процесу.

Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України по закінченні судового засідання оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

01.04.2009 р. між відповідачем (замовником) та позивачем (виконавцем) був укладений договір № 01/04-И від 01.04.2009 р. (надалі договір), згідно умов якого замовник доручає, а виконавець зобовязується на свій ризик та за рахунок своїх засобів, техніки, робочої сили із наданого замовником насіннєвого матеріалу надати послуги з вирощування сільськогосподарських культур.

Пунктом 3.1 договору сторони передбачили, що після виконання виконавцем зобовязань за цим договором, сторони підписують акти виконаних робіт, згідно яких проводиться розрахунок.

Розрахунок здійснюється на підставі актів виконаних робіт на протязі 10 банківських днів з моменту підписання актів виконаних робіт.

На виконання умов вказаного договору, позивач здійснив для відповідача послуги по виробництву елітного та репродукційного насіння соняшника. Вартість послуг склала 246213 грн. 70 коп., що підтверджується актами виконаних робіт №№ 1-9 від 01.12.2009 року та № 10 від 28.12.2009 року, копії яких містяться в матеріалах справи.

Відповідачем узгоджена вартість послуг оплачена не була, у звязку з чим, позивач звернувся до суду із цим позовом.

Стягнення з відповідача на користь позивача 246213 грн. 70 коп. основного боргу, 34 962 грн. 67 коп. втрат від інфляції, 10 160 грн. 48 коп. 3% річних було предметом судового позову у цій справі.

Суд вважає вимоги позивача такими, що підлягають задоволенню частково, на підставі наступного.

Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобовязання, що виникає між субєктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один субєкт (зобовязана сторона, у тому числі боржник) зобовязаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого субєкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформації тощо), або утриматися від певних дій, а інший субєкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобовязаної сторони виконання її обовязку.

Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. (Аналогічна норма міститься і у ст. 526 Цивільного кодексу України.). До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання) (ст. 610 Цивільного кодексу України).

Приписами ст. 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обовязковим для виконання сторонами.

Як встановлено судом, позивач виконав свої зобовязання за договором, надавши відповідачу послуги з вирощування сільськогосподарських культур на загальну суму 246213 грн. 70 коп., що підтверджується актами виконаних робіт №№ 1-9 від 01.12.2009 року та № 10 від 28.12.2009 року, в яких зазначено, що послуги по договору виконані своєчасно та якісно. Сторони претензій один до одного не мають. Акти підписані з боку обох сторін та скріплені печатками. Виконання позивачем послуг за договором підтверджується також іншими матеріалами справи, зокрема, податковими накладними, рахунками, калькуляціями, довідками.

Відповідач взяті на себе зобовязання за договором щодо своєчасної та у повному обсязі оплати наданих позивачем послуг не виконав, оплату у сумі 246213 грн. 70 коп., згідно актів виконаних робіт, не здійснив.

Наявність простроченої заборгованості відповідача перед позивачем в сумі 246213 грн. 70 коп. підтверджується матеріалами справи, актом звіряння розрахунків та не заперечується відповідачем у справі.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає правомірними вимоги позивача щодо стягнення з відповідача основного боргу за отримані послуги за договором в сумі 246213 грн. 70 коп.

Згідно зі ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно з наданими позивачем розрахунками, останній просить стягнути з відповідача 34 962 грн. 67 коп. втрат від інфляції за період січень 2010 р. - квітень 2011 р. , 10160 грн. 48 коп. 3% річних за період з 08.01.2010 р. по 24.05.2011 р.

Відповідач не погодився із розрахунком вимог позивача в цій частині та надав власний розрахунок сум інфляційних втрат та 3% річних.

Судом перевірено розрахунок інфляційних втрат та 3 % річних. Суд дійшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог в цій частині та стягнення з відповідача на користь позивача 34962 грн. 35 коп. інфляційних втрат та 10 158 грн. 84 коп. 3% річних.

Враховуючи вищевикладені обставини справи та норми чинного законодавства, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача на користь позивача 246213 грн. 70 коп. основного боргу, 34962 грн. 35 коп. інфляційних втрат та 10 158 грн. 84 коп. 3% річних. В іншій частині позову слід відмовити.

На підставі ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи часткове задоволення позовних вимог, судові витрати за позовом відносяться на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Інституту олійних культур Національної академії аграрних наук України (70417, Запорізька область, Запорізький район, сел. Сонячне, вул. Інститутська, 1, р/р 31253273210598 або 31253273210606 в ГУДКУ у Запорізькій області, МФО 813015, код ЄДРПОУ 01296051) на користь Державного підприємства «Дослідне господарство «Ізвєстія»Національної академії аграрних наук України»(72250, Запорізька область, Веселівський район, с. Широке, вул. Комсомольська, 1, р/р 26001318874 в Райффайзен банк Аваль, МФО 380805, код ЄДРПОУ 00853317) 246213 (двісті сорок шість тисяч двісті тринадцять) грн. 70 коп. основного боргу, 34962 (тридцять чотири тисячі девятсот шістдесят дві) грн. 35 коп. інфляційних втрат та 10 158 (десять тисяч сто пятдесят вісім) грн. 84 коп. 3% річних, 2913 (дві тисячі девятсот тринадцять) грн. 35 коп. державного мита та 235 (двісті тридцять пять) грн. 99 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.

3.В іншій частині позову відмовити.

Суддя О.І. Немченко

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підпису.

Рішення оформлено і підписано, згідно із вимогами ст. 84 Господарського процесуального кодексу України, «18»липня 2011 року.