Рішення № 17283578, 04.07.2011, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.07.11 Справа № 4/5009/2004/11

Суддя Зінченко Н.Г.

за позовом Дочірньої компанії “Газ України” Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України”, (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, буд. 1)

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю “Он Лайн Азов”, (71118, м. Бердянськ Запорізької області, вул. Дюміна, 42/9)

про стягнення 3 877,85 грн. основного боргу за договором купівлі-продажу № 15/06-1188 від 04.12.2006 р., 6 679,33 грн. втрат від інфляції грошових коштів та 1 230,09 грн. три відсотки річних

суддя Зінченко Н.Г.

За участю представників сторін:

від позивача ОСОБА_1., довіреність № 135/10 від 23.12.2010 р.;

від відповідача ОСОБА_2, довіреність № 457/1 від 01.04.2011 р.;

18.04.2011 р. до господарського суду Запорізької області звернулася Дочірня компанія “Газ України” Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України”, м. Київ (далі за текстом ДК “Газ України” НАК “Нафтогаз України”) з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю “Он Лайн Азов”, м. Бердянськ Запорізької області (ТОВ “Он Лайн Азов”) про стягнення 3 877,85 грн. основного боргу за договором купівлі-продажу № 15/06-1188 від 04.12.2006 р., 6 679,33 грн. втрат від інфляції грошових коштів та 1 230,09 грн. три відсотки річних.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 18.04.2011 р. порушено провадження у справі № 4/5009/2004/11, судове засідання призначено на 19.05.2011 р., у сторін витребувалися документи і матеріали, необхідні для вирішення спору.

У звязку із неявкою в судове засідання представника відповідача розгляд справи, на підставі ст. 77 ГПК України, відкладався до 20.06.2011 р.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 20.06.2011 р. судом за клопотанням позивача на підставі ч. 3 ст. 69 ГПК України процесуальний строк вирішення спору у справі № 4/5009/2004/11 продовжений на пятнадцять днів, до 04.07.2011 р., у звязку із неявкою в судове засідання відповідача та необхідністю витребування у сторін додаткових документів і матеріалів, необхідних для повного всебічного т обєктивного вирішення спору по суті, розгляд справи, на підставі ст. 77 ГПК України, відкладався до 04.07.2011 р.

В судовому засіданні 04.07.2011 р. справу розглянуто, прийнято та оголошено, на підставі ст. 85 ГПК України, вступну та резолютивну частини рішення.

За письмовим клопотанням представників сторін розгляд справи здійснювався без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.

Заявлені позивачем вимоги ґрунтуються на ст., ст. 11 16, 525, 526, 530, 611, 712 ЦК України, ст., ст. 193, 216, 217, 231, 264, 265 ГК України і полягають в тому, що 04.12.2006 р. ДП “Газ-тепло”, правонаступником якого є позивач у справі, та ТОВ “Он Лайн Азов” був укладений договір купівлі-продажу № 15/06-1188. За умовами п. 1.1 Договору ДП “Газ-тепло” (продавець) зобовязалося передати у власність відповідача обладнання та матеріали для установки індивідуального опалення, кількість, асортимент та вартість, якого вказується в акті приймання-передачі обладнання, а відповідач зобовязався прийняти та оплатити вартість прийнятого обладнання та матеріалів. Відповідно до п. 3.1 Договору продавець передає покупцю обладнання протягом 10 календарних днів з моменту набрання чинності цим Договором за актом приймання-передачі обладнання. На виконання умов Договору ДП “Газ-тепло” 07.12.2006 р. передало відповідачу обладнання на загальну суму 35 603,10 грн. з ПДВ, про що сторонами був складаний акт № 1/1188 від 07.12.2009 р. приймання-передачі обладнання. Згідно з п. 4.2 Договору відповідач зобовязався здійснити розрахунок за обладнання протягом 30 календарних днів з моменту підписання сторонами акту прийому-передачі обладнання шляхом перерахування коштів на поточний рахунок продавця або інших видів розрахунків. Статтею 264 ЦК України передбачено, що перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обовязку. Після переривання перебіг позовної давності починається заново. 27.03.2009 р. на адресу ДП “Газ-тепло” надійшла заява відповідача № 124 від 19.03.2009 р. про зарахування зустрічних однорідних вимог на суму 31 725,25 грн., в якій відповідач зазначив, що станом на 31.01.2009 р. ТОВ “Он Лайн Азов” має зобовязання перед ДП “Газ-тепло” за Договором купівлі-продажу № 15/06-1188 від 04.12.2006 р. з оплати обладнання в сумі 35 603,10 грн., а ДП “Газ-тепло” станом на 31.01.2009 р. має зобовязання перед ТОВ “Он Лайн Азов” за договором на виконання підрядних робіт № 15/06-424 від 26.05.2006 р. в сумі 31 725,25 грн. У звязку із цим, на підставі ст. 601 ЦК України, зобовязання сторін припиняються зарахуванням зустрічних однорідних вимог. З урахуванням цього, позивач вважає, що зобовязання відповідача по оплаті обладнання виконані частково в сумі 31 725,25 грн. Таким чином, приймаючи до уваги положення ст. 264 ЦК України, з 19.03.2007 р. перебіг позовної давності по стягненню заборгованості по Договору № 15/06-1188 від 04.12.2006 р. розпочався заново. Решту суми боргу відповідач до теперішнього часу не сплатив. Пунктом 5.1 Договору передбачено, що у випадку порушення зобовязання за Договором сторона несе відповідальність, визначену законодавством України. Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Враховуючи викладене та норми чинного законодавства, позивач просить суд позов задовольнити та стягнути з відповідача 3 877,85 грн. основного боргу за договором купівлі-продажу № 15/06-1188 від 04.12.2006 р., 6 679,33 грн. втрат від інфляції грошових коштів та 1 230,09 грн. 3 % річних.

Відповідач позовні вимоги не визнав, проти позову заперечив з наступних підстав. Дійсно, 04.12.2006 р. відповідачем з ДП “Газ-тепло” був укладений договір купівлі-продажу № 15/06-1188, на підставі якого відповідач отримав від ДП “Газ-тепло” обладнання та матеріали для установлення індивідуального опалення на суму 35 603,10 грн. Станом на січень 2009 року заборгованість відповідача перед ДП “Газ-тепло” за поставлене обладнання становила 35 603,10 грн. Крім того, 26.05.2006 р. ТОВ “Он Лайн Азов” з ДП “Газ-тепло” був укладений договір № 15/06-424 на виконання підрядних робіт, за яким відповідачем на користь ДП “Газ-тепло” були виконані роботи на суму 140 603,10 грн. ДП “Газ-тепло” за виконані роботи розрахувалося частково в сумі 105 000,00 грн. Таким чином, ДП “Газ-тепло” станом на 31.01.2009 р. мало заборгованість перед відповідачем за договором на виконання підрядних робіт № 15/06-424 від 26.05.2006 р. в сумі 35 603,10 грн. З урахуванням викладеного, відповідач вважає, що зобовязання підприємств по вказаним договорам припинилися зарахування зустрічних однорідних вимог в сумі 35 603,10 грн. При цьому, відповідач зазначає, що в заяві від 19.03.2009 р. № 124 помилково було вказано, що ДП “Газ-тепло” станом на 31.01.2009 р. має зобовязання перед ТОВ “Он Лайн Азов” за договором на виконання підрядних робіт № 15/06-424 від 26.05.2006 р. в сумі 31 725,25 грн. На теперішній час у відповідача не збереглися документи, які підтверджують виконання сторонами взаємних зобовязань за договором купівлі-продажу № 15/06-1188 від 04.12.2006 р. і за договором на виконання підрядних робіт № 15/06-424 від 26.05.2006 р., що унеможливлює подати суду відповідні документи первинного бухгалтерського обліку щодо виконання зобовязань за цими договорами. На підставі зазначеного, відповідач просить суд в позові відмовити повністю .

Розглянувши матеріали та фактичні обставини справи у їх сукупності, заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

04.12.2006 р. Дочірнім підприємством “Газ-тепло” та ТОВ “Он Лайн Азов” (відповідачем у справі) був укладений договір купівлі-продажу № 15/06-1188 (далі за текстом Договір).

Відповідно до наказу Міністерства палива та енергетики України № 538 від 12.11.2007 р. “Про реорганізацію Дочірнього підприємства “Газ-тепло” НАК “Нафтогаз України” ДК “Газ України” НАК “Нафтогаз України” є правонаступником всіх прав та обовязків ДП “Газ-тепло” після завершення процедури припинення діяльності цієї юридичної особи відповідно до чинного законодавства (пункт 2).

Пунктом 1.2 Статуту ДК “Газ України” НАК “Нафтогаз України”, затвердженого наказом Міністерства палива та енергетики України від 09.07.2010 р. № 278, ДК “Газ України” НАК “Нафтогаз України” (позивач у справі) є правонаступником реорганізованої Дочірньої компанії Торговий дім “Газ України”, Дочірньої компанії “Укртрансгаз” в частині відокремлення і передачі функцій та майнових прав та обовязків Головного управління з експлуатації систем постачання природного та скрапленого газу “Головпобутгаз”, а також реорганізованого Дочірнього підприємства “Газ-тепло” Національної акціонерного компанії “Нафтогаз України”.

За умовами Договору ДП “Газ-тепло” (продавець) зобовязалося передати у власність відповідачу (покупцю), а відповідач зобовязався прийняти та оплатити вартість прийнятого обладнання та матеріалів для установки індивідуального опалення (обладнання), кількість, асортимент та вартість якого вказується в акті приймання-передачі обладнання.

Згідно з пп. 2.1.1 і 2.1.2 п. 2.1 Договору продавець прийняв на себе зобовязання передати відповідачу обладнання на умовах Договору та надати всі документи, необхідні для даної групи обладнання.

В свою чергу, у відповідності до пп. 2.2.1 і 2.2.2 п. 2.2 Договору, відповідач зобовязався прийняти обладнання в термін, зазначений в п. 3.1 Договору, за актом приймання-передачі обладнання та розрахуватися за обладнання на умовах Договору.

Відповідно до п. 3.1 Договору продавець передає відповідачу обладнання протягом 10-ти календарних днів з моменту набрання чинності цим Договором за актом приймання-передачі обладнання.

Пунктом 6.1 сторони визначили, що Договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту підписання сторонами та його скріплення печатками сторін та діє до повного виконання сторонами своїх зобовязань.

Ціна Договору вказується в актах приймання-передачі обладнання. Відповідач здійснює розрахунок за обладнання протягом 30-ти календарних дні з моменту підписання сторонами акту приймання-передачі обладнання шляхом перерахування коштів на поточний рахунок продавця або інших видів розрахунків. (пункти 4.1 і 4.2 Договору).

Як встановлено судом в ході судового вирішення спору, на виконання умов Договору № 15/06-1188 від 04.12.2006 р. р. ДП “Газ-тепло” передало, а відповідач прийняв обумовлене сторонами обладнання на загальну суму 35 603,10 грн. з ПДВ, про що сторонами був складений Акт № 1/1188 від 07.12.2006 р. приймання-передачі обладнання, підписаний уповноваженими представниками сторін та скріплений печатками підприємств. (а.с. 14).

Отже, як вбачається з матеріалів справи, факт поставки ДП “Газ-тепло” відповідачу обладнання згідно умов Договору підтверджується Актом № 1/1188 від 07.12.2006 р. приймання-передачі обладнання, обладнання прийнято відповідачем без жодних зауважень та претензій.

Таким чином, позивач взяті на себе зобовязання, згідно умов Договору, виконав у повному обсязі та належним чином.

Статтею 655 ЦК України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобовязується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобовязується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 692 ЦК України покупець зобовязаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати. Покупець зобовязаний сплатити повну ціну переданого товару.

Отже, відповідач повинен був здійснити оплату прийнятого товару протягом 30-и днів з моменту підписання Акту № 1/1188 від 07.12.2006 р., тобто до 07.01.2007 р.

Відповідачем в порушення умов Договору отримане обладнання у визначений п. 3.1 Договору строк оплачено не було.

27.03.2009 р. за вх. № 573/23 на адресу ДП “Газ-тепло” надійшла заява відповідача № 124 від 19.03.2009 р. про зарахування зустрічних однорідних вимог на суму 31 725,25 грн., в якій відповідач зазначив, що станом на 31.01.2009 р. ТОВ “Он Лайн Азов” має зобовязання перед ДП “Газ-тепло” за Договором купівлі-продажу № 15/06-1188 від 04.12.2006 р. з оплати обладнання в сумі 35 603,10 грн., а ДП “Газ-тепло” станом на 31.01.2009 р. має зобовязання перед ТОВ “Он Лайн Азов” за Договором на виконання підрядних робіт № 15/06-424 від 26.05.2006 р. в сумі 31 725,25 грн. У звязку із цим, на підставі ст. 601 ЦК України, зобовязання сторін припиняються зарахуванням зустрічних однорідних вимог.

Таким чином, зобовязання відповідача по оплаті обладнання за Договором купівлі-продажу № 15/06-1188 від 04.12.2006 р. виконані частково в сумі 31 725,25 грн., решта заборгованості становить 3 877,85 грн.

Доводи відповідача, що згідно заяви № 124 від 19.03.2009 р. між ДП “Газ-тепло” та ТОВ “Он Лайн Азов” відбулося зарахування зустрічних однорідних вимог фактично на суму 35 603,10 грн., оскільки станом на 31.01.2009 р. ДП “Газ-тепло” мало зобовязання перед ТОВ “Он Лайн Азов” за Договором на виконання підрядних робіт № 15/06-424 від 26.05.2006 р. саме в сумі 35 603,10 грн., судом відхиляються, оскільки вони не підтверджуються жодними письмовими доказами, а позивач, заперечуючи проти цих доводів відповідача, разом з тим визнає, що на 31.01.2009 р. ДП “Газ-тепло” мало заборгованість перед ТОВ “Он Лайн Азов” за Договором на виконання підрядних робіт № 15/06-424 від 26.05.2006 р. в сумі 31 725,25 грн.

Пояснення відповідача стовно того, що в заяві від 19.03.2009 р. № 124 помилково було вказано, що ДП “Газ-тепло” станом на 31.01.2009 р. має зобовязання перед ТОВ “Он Лайн Азов” за договором на виконання підрядних робіт № 15/06-424 від 26.05.2006 р. в сумі 31 725,25 грн., судом також відхиляються, так як починаючи з 2009 року і до моменту вирішення даного спору судом сторони мали достатньо часу для усунення такої помилки, якщо воно дійсно мала місце, відкоригувавши відповідну заяву про зарахування зустрічних однорідних вимог. Однак, в матеріалах справи відсутні будь-які докази, які б свідчили про те, що сторонами у справі велися будь-які переговори з цього приводу.

Разом із тим, суд вважає за необхідне зауважити, що якщо ДП “Газ-тепло” дійсно має непогашену заборгованість перед ТОВ “Он Лайн Азов” за договором на виконання підрядних робіт № 15/06-424 від 26.05.2006 р. і це підтверджується відповідними документами первинного бухгалтерського обліку, то відповідач не позбавлений права звернутися до суду з відповідною заявою про стягнення такої заборгованості.

Статтею 264 ЦК України передбачено, що перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обовязку. Після переривання перебіг позовної давності починається заново.

Таким чином, приймаючи до уваги положення ст. 264 ЦК України, з 19.03.2007 р. перебіг позовної давності по стягненню заборгованості по Договору № 15/06-1188 від 04.12.2006 р. розпочався заново.

Отже, матеріали справи свідчать, що відповідач порушив взяті на себе за умовами Договору № 15/06-1108 від 04.12.2006 р. зобовязання та вимоги чинного законодавства, у звязку із чим станом на час вирішення справи в судовому засіданні за ним рахується заборгованість за отриманий товар в сумі 3 877,85 грн.

Глава 50 ЦК України передбачає підстави та умови припинення зобов'язання, зокрема, статтею 599 ЦК України встановлено, що зобовязання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Отже, зобов'язання відповідача оплатити отриманий товар не припинено.

Статтею 193 ГК України встановлено, що субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Норми права аналогічного змісту містить ст. 526 ЦК України.

У відповідності до приписів ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобовязання є недопустимою, якщо інше не встановлено договором або законом.

На день розгляду спору відповідач оплату отриманого товару в повному обсязі не довів.

Враховуючи зазначене, вимога позивача про стягнення з відповідача 3 877,85 грн. основного боргу за отриманий товар предявлена до стягнення обґрунтовано та підлягає задоволенню.

Пунктом 5.1 Договору передбачено, що у випадку порушення зобовязання за Договором сторона несе відповідальність, визначену законодавством України.

Порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання). (стаття 610 ЦК України).

Частиною 1 стаття 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

У відповідності до положень чинного законодавства захист цивільних прав здійснюється, зокрема, шляхом стягнення з особи, яка порушила право, завданих збитків, а у випадках передбачених законодавством або договором, неустойки (штрафу, пені), а також інших засобів передбачених законодавством.

До інших засобів захисту цивільних прав, у відповідності до ст. 625 ЦК України, відносяться втрати від інфляції та 3 % річних.

Статтю 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.

Сума втрат від інфляції грошових коштів за прострочення виконання грошового зобовязання за період з квітня 2008 року по березень 2011 року, згідно розрахунку позивача, становить 6 679,33 грн., а сума 3 % річних за прострочення виконання грошового зобовязання з цей же період, згідно розрахунку позивача, складає 1 230,09 грн.

Перевіривши в судовому засідання правильність нарахування втрат від інфляції грошових коштів суд встановив, що в цій частині розрахунок позивачем виконаний не вірно, оскільки позивачем не дотриманні рекомендації, викладені в листі Верховного Суду України № 62-97Р від 03.04.1997 р. Стягненню з відповідача за невиконання грошових зобовязань по Договору № 15/06-1188 від 04.12.2006 р. підлягає 7 197,58 грн. втрат від інфляції грошових коштів за період з квітня 2008 року по березень 2011 року.

Стосовно розрахунку 3 % річних, то перевіривши його в судовому засіданні, судом встановлено, що у вказаному розрахунку позивачем також допущено арифметичну помилку. Стягненню з відповідача за невиконання грошових зобовязань по Договору № 15/06-1188 від 04.12.2006 р. фактично підлягає 1 230,58 грн. 3 % річних за період з квітня 2008 року по березень 2011 року.

Однак, оскільки судом спір вирішується в межах заявлених позовних вимог, а позивачем за невиконання грошових зобовязань по Договору № 15/06-1188 від 04.12.2006 р. заявлено до стягнення 6 679,33 грн. втрат від інфляції грошових коштів та 1 2030,09 грн. 3 % річних, то судом позовні вимоги в цій частині задовольняються в межах суми, заявленої позивачем.

Таким чином, вимоги про стягнення з відповідача втрат від інфляції грошових коштів та № % річних підлягають задоволенню в заявлених позивачем сумах, відповідно, 6 679,33 грн. втрат від інфляції грошових коштів та 1 230,09 грн. 3 % річних.

Статтею 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Позивач надав всі необхідні докази в обґрунтування позовних вимог.

Доводи відповідача, в обґрунтування наданих ним заперечень, суд визнав хибними.

На підставі викладеного, суд вважає позовні вимоги про стягнення ТОВ “Он Лайн Азов” 3 877,85 грн. основного боргу, 6 679,33 грн. втрат від інфляції грошових коштів та 1 230,09 грн. три відсотки річних документально підтвердженими, обґрунтованими, заснованими на законі та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються судом на відповідача, оскільки спір доведено до суду з його вини.

На підставі викладеного, керуючись ст. 193 ГК України, ст., ст. 264, 525, 526, 599, 610, 612, 625, 655, 692 ЦК України, ст., ст. 33, 44, 47, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю .

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Он Лайн Азов”, (71118, м. Бердянськ Запорізької області, вул. Дюміна, буд. 42. кв. 9, код ЄДРПОУ 30921162, р/р № 26006060048786 в БФ ЗРУ КБ “ПриватБанк” м. Бердянськ, МФО 313399) на користь Дочірньої компанії “Газ України” Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України”, (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, буд. 1, код ЄДРПОУ 31301827, р/р № 26008301970 в ГОУ ВАТ “Державний ощадний банк України”, МФО 300012) 3 877 (три тисячі вісімсот сімдесят сім) грн. 85 коп. основного боргу, 6 679 (шість тисяч шістсот сімдесят девять) грн. 33 коп. втрат від інфляції грошових коштів, 1 230 (одну тисячу двісті тридцять) грн. 09 коп. 3 % річних, 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп. державного мита і 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.

Суддя Н.Г.Зінченко

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом. Повне рішення оформлено і підписано у відповідності до вимог ст., ст. 84, 85 ГПК України “06” липня 2011 р.