Рішення № 172778, 02.10.2006, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" жовтня 2006 р. Справа № 53/277-06

вх. № 9615/4-53

Суддя господарського суду Прохоров С.А.

при секретарі судового засідання Альошин В.В.

за участю представників сторін:

позивача - Тимченко О.Ф. дов. № 256 від 18.01.2006 року відповідача - ОСОБА_1 3-ї особи - Культурбаєв Л.М. дов. № 135 від 25.07.2006 року

розглянувши справу за позовом СТГО "Південна залізниця" в о. будівельно-монтажного експлуатаційногоуправління Південної залізниці, м. Суми

до СПДФО ОСОБА_1, смт. Краснокутськ 3-я особа Регіональне відділення Фонду державного майна України по Харківській області м. Харків

про виселення та стягнення 2293,34 грн.

ВСТАНОВИВ:

Розглядається вимога про виселення відповідача з нежитлового приміщення торгівельного комплексу ст. Люботин, що розташовано за адресою: АДРЕСА_1, та стягнення з відповідача 2293,34 грн. неустойки за несвоєчасне повернення орендованого майна. Свої позовні вимоги позивач обгрунтовує тим, що після закінчення договору оренди відповідач без законних підстав займає орендоване приміщення.

Позивач в судовому засіданні надав заяву про уточнення позовних вимог в якій зменшив позовні вимоги та просить виселити відповідача з займаного приміщення та стягнути судові витрати.

Відповідно до ст. 22 ГПК України позивач вправі до прийняття судового рішення змінити підстави або предмет позову, збільшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог, тому надані позивачем уточнення позовних вимог прийняті господарським судом.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечує, відзив на позов та витребуваних судом документів не надав.

Представник 3-ї особи в судовому засіданні підтримує позовні вимоги позивача про виселення.

Суд, вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи в їх сукупності, встановив наступне.

Сумське будівельно-монтажне експлуатаційне управління Південної залізниці, відповідно до свого Положення, затвердженого наказом начальника Південної залізниці №109/Н від 29.04.2005р., є відокремленим структурним підрозділом Статутного територіально-галузевого об'єднання "Південна залізниця" яке підпорядковане Державній адміністрації залізничного транспорту України "Укрзалізниця" і входить в систему Міністерства транспорту та зв'язку України.

Згідно з п.1.2. Положення про Сумське будівельно-монтажне експлуатаційне управління Південної залізниці воно є правонаступником прав та обов'язків Сумської дистанції цивільних споруд Південної залізниці.

Майно управління є державною власністю, закріпленою за Південною залізницею на праві повного господарського відання і знаходиться в оперативному управлінні Сумського будівельно-монтажного еівсплуатаційного управління Південної залізниці.

АДРЕСА_1 розташована будівля торгівельного комплексу станції Люботин, яка знаходиться на балансі Сумського будівельно-монтажного експлуатаційного управління Південної залізниці.

29 липня 2004 року між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Харківській області (далі - Орендодавець) та суб'єктом підприємницької діяльності - фізичною особою ОСОБА_2 (далі - Орендар) було укладено договір оренди державного майна НОМЕР_1, згідно якого останній було передано в строкове платне користування нежитлові приміщення вказаного вище торгівельного комплексу на ст. Люботин загальною площею 349,91 кв.м.

Нежитлові приміщення були передані відповідачу 29 липня 2004 року на підставі акту приймання-передачі орендованого майна, який був узгоджений з балансоутримувачем - Сумською дистанцією цивільних споруд Південної залізниці.

01 листопада 2004 року орендар уклав з суб'єктом підприємницької діяльності -фізичною особою ОСОБА_1 ( далі - Суборендар) договір суборенди згідно якого Орендар передав Суборендарю в строкове платне користування (суборенду) частину торгівельного комплексу загальною площею 10,1 кв.м.

Вказаний вище договір суборенди було укладено на строк з 01 листопада 2004 року по 28 червня 2005 року.

12 квітня 2006 року між Орендодавцем та Орендарем укладено угоду про розірвання договору оренди НОМЕР_1, згідно якої вказаний договір було достроково розірвано з 13 березня 2006 року.

Відповідно до п.2 ст. 774 ЦК України строк договору піднайму не може перевищувати строку договору найму. Таке ж положення визначено і ст. 22 Закону України «Про оренду державного та комунального майна». Таким чином дія договору суборенди закінчилася з моменту розірвання договору оренди НОМЕР_2, тобто з 13 березня 2006 року.

Враховуючи те, що до договору піднайму застосовуються положення про договір найму, відповідач згідно зі ст. 785 ЦК України зобов'язаний був негайно повернути орендоване майно у стані, в якому воно було одержано, з урахуванням нормального зносу. Однак нежитлове приміщення відповідачем повернуто не було.

На адресу відповідача було направлено претензією НОМЕР_3 в якій позивач просив негайно звільнити займані приміщення. До теперішнього часу відповідачем приміщення не звільнено що порушує права та законні інтереси позивача, зокрема право власності, оскільки незаконне володіння відповідачем приміщенням торгівельного комплексу ст. Люботин перешкоджає позивачу в здійсненні права оперативного управління державним майном.

Згідно з п.З ст.137 Господарського кодексу України право оперативного управління захищається законом відповідно до положень, встановлених для захисту права власності. Відповідно до ст.48 Закону України «Про власність» та ст.386 ЦК України власник має право на звернення до суду з вимогою про вчинення певних дій для запобігання порушенню права власності.

Враховуючи викладене, суд вважає вимоги позивача про виселення відповідача з займаного приміщення обґрунтованими та підлягаючими задоволенню.

В частині заявлених майнових вимог про стягнення з відповідача заборгованості у сумі 3839,58 грн., враховуючи сплату відповідачем заявленої суми під час судового розгляду справи, суд вважає за необхідне припинити провадження у справі у зв"язку з відсутністю предмету спору на підставі п.1.1 ст.80 ГПК України.

Відповідно до статті 44 та статті 49 Господарського процесуального кодексу України, у разі задоволення позову, витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу покладаються на сторони, пропорційно розміру задоволених вимог. Тобто суд вважає за необхідне покласти на відповідача витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу, оскільки з його вини справу було доведено до суду.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 1, 4, 12, 22, 33, 43, 44-49, 75, п.1.1 ст.80, 82-85, Господарського процесуального кодексу України, -

ВИРІШИВ:

Прийняти до розгляду заяву позивача про уточнення позовних вимог.

Позовні вимоги позивача задовольнити.

Виселити суб'єкта підприємницької діяльності - фізичну особу ОСОБА_1 (свідоцтво про державну реєстрацію НОМЕР_4 видане Краснокутською райдержадміністрацією Харківської області 03.05.2001р.; адреса: АДРЕСА_2; ідентифікаційний код НОМЕР_5) з нежитлового приміщення торгівельного комплексу ст. Люботин, що розташовано за адресою: АДРЕСА_1.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Стягнути з суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 (свідоцтво про державну реєстрацію НОМЕР_4 видане Краснокутською райдержадміністрацією Харківської області 03.05.2001р.; адреса: АДРЕСА_2; ідентифікаційний код НОМЕР_5, відомості про р/р в матеріалах справи відсутні) на користь Статутного територіально-галузевого об'єднання "Південна залізниця" в особі Сумського будівельно - монтажного експлуатаційного управління Південної залізниці (адреса: 40003, м. Суми, вул. Привокзальна, 1, а/с 744, р/р 26003020985 в Конотопській філії АБ "Експрес-банк", МФО 337212, код 33605462) 102,00 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

В частині стягнення з відповідача 3839,58 грн. провадження у справі припинити на підставі п.1.1 ст.80 ГПК України.

Суддя Прохоров С.А.