Рішення № 17269897, 13.07.2011, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"13" липня 2011 р.Справа № 29/17-2470-2011 За позовом товариства з обмеженою відповідальністю „ЄВРОПАК” до сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю „Комінтернівська птахофабрика”

про стягнення 7344,72 грн.

Суддя Аленін О.Ю.

Представники:

Від позивача: ОСОБА_1 довіреність;

Від відповідача: не з'явився;

СУТЬ СПОРУ: товариство з обмеженою відповідальністю „ЄВРОПАК” звернулось до господарського суду Одеської області з позовом сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю „Комінтернівська птахофабрика” про стягнення заборгованості в розмірі 7344,72 грн., яка складається з основного боргу в сумі 6000грн., 25% річних в сумі 781,92 грн., індексу інфляції в розмірі 78 грн. та пені в розмірі 484,80грн.

Відповідач у судове засідання не зявився, хоча був належним чином повідомлений про місце та дату засідання, відзив на позов не надав, у звязку з чим справу розглянуто у відповідності зі ст. 75 ГПК України за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, оцінивши докази які мають значення для справи, - суд встановив:

12.10.2010р. між товариством з обмеженою відповідальністю „ЄВРОПАК” та сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю „Комінтернівська птахофабрика” був укладений договір поставки №121010 (далі договір).

Згідно п.1.1 договору позивач зобовязується поставити та передати у власність відповідача товар за номенклатурою, кількістю та цінами, що вказані в видаткових накладних, які є невідємною частиною договору. Відповідач зобовязується прийняти та оплатити товар на умовах, передбачених договором. (п.1.2 договору).

Найменування, кількість, ціна, асортимент та строки поставки товару, зазначені у видаткових накладних та визначаються сторонами за попередньою домовленістю. ( п.3.1 договору).

Відповідно п.3.5 договору право власності на товар переходить від позивача до відповідача при передачі товару позивачем, що підтверджується накладною, підписаною уповноваженими представниками сторін.

При передачі товару відповідач зобовязаний передати позивачу довіреність на отримання товару, виписану на імя представника відповідача уповноваженого прийняти даний товар. (п.3.6 договору).

На виконання умов договору, позивач поставив відповідачу товар на суму 12648,08грн., що підтверджується видатковою накладною №130103 від 17.01.2011р. та довіреністю №11 від 14.01.2011р.

Пунктом 4.2. договору передбачено, що відповідач зобовязується провести розрахунок за товар в безготівковій формі згідно виставленого рахунку-фактури шляхом перерахування грошових коштів в розмірі 100% сплати на розрахунковий рахунок позивача протягом 14 (чотирнадцяти) календарних днів з дня поставки.

Відповідачем було здійснено часткове погашення заборгованості за поставлений товар на загальну суму 6648,08грн.

17.05.2011р. позивач направив на адресу відповідача претензію відповідно якої просить відповідача в строк до 20.05.2011р. погасити залишок заборгованості за поставлений товар в сумі 6000грн.

Втім відповідач, свої зобовязання за договором належним чином не виконав, залишок заборгованості за поставлений товар в сумі 6000грн. не сплатив.

Відповідно ст.. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних вимогах звичайно ставляться.

Статтею 712 ЦК України передбачено, що договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. Водночас вимогами ч.2 ст.712 Цивільного кодексу України передбачено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін

Відповідно до ч.1 ст.664 ЦК України обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар; надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.

Частина 1 статті 692 ЦК України встановлює, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Абзацом 1 ч. 1. ст. 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст.ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем за договором поставки №121010 від 12.10.2010р. складає 6000грн.

Відповідно ст. 610 ЦК України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання ( неналежне виконання).

Статтею 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

У відповідності до п. 8.2 договору у випадку порушення строків оплати, передбачених договором, відповідач сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості, за кожний день прострочення. Відповідач сплачує позивачу пеню за увесь час користування коштами, що підлягають сплаті позивачу.

В звязку з чим позивач просить суд стягнути з відповідача пеню в розмірі 484,80грн.

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Також, згідно ст. 625 ЦК України позивач просить стягнути з відповідача індекс інфляції від простроченої суми.

Згідно розрахунку позивача, сума індексу інфляції складає 78 грн..

Крім цього, на підставі пункту 8.6 договору, на відповідача, у випадку порушення ним строків оплати отриманого від позивача товару, покладено обовязок сплатити на користь позивача 25% річних від суми боргу за користування чужими коштами.

Згідно розрахунку позивача, сума 25% річних складає 781,92грн.

На підставі вищевикладеного суд вважає, що позовні вимоги обґрунтовані, підтверджуються матеріалами справи та підлягають задоволенню у повному обсязі, з відповідача підлягають стягненню заборгованість в розмірі 7344,72 грн., яка складається з основного боргу в сумі 6000грн., 25% річних в сумі 781,92 грн., індексу інфляції в розмірі 78 грн. та пені в розмірі 484,80грн.

Витрати по сплаті державного мита та ІТЗ судового процесу слід покласти на відповідача, відповідно до вимог ст.ст. 44, 49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 44, 49, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю „Комінтернівська птахофабрика” (67560, Одеська область, Комінтернівський район, с. Першотравневе, вул.. Миру, 1 код 00852832) на користь товариства з обмеженою відповідальністю „ЄВРОПАК” (49089, м. Дніпропетровськ, вул.. Суворова, 35, офіс 18; код 30927646) 6000 грн. основного боргу, 78 грн. індексу інфляції, 781,92грн. 25% річних, 484,80 грн. пені, державне мито в сумі 102 грн. та 236, 00 грн. за ІТЗ судового процесу.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 85 ГПК України.

Наказ видати згідно ст. 116 ГПК України.

Повний текст рішення складено 18.07.2011р.

Суддя Аленін О.Ю.