Рішення № 17269486, 09.06.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 47/54609.06.11 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Івала»

До Міністерства оборони України

третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача

Державне казначейство України

Про стягнення заборгованості в сумі 67627244,17 грн.

Колегія суддів у складі:

Головуючий суддя Станік С.Р.

Суддя Самсін Р.І.

Суддя Смирнова Ю.М.

Представники:

від позивача ОСОБА_1 представник за довіреністю;

від відповідача ОСОБА_2. представник за довіреністю;

ОСОБА_3. представник за довіреністю

від третьої особи не зявився

На підставі статті 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 09.06.2011 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до відповідача про стягнення 34718545,98 грн. основного боргу за договором № 271/2/08/9 від 05.12.2008, 288626,13 грн. 3% річних, 771437,01 грн. інфляційних нарахувань, а також відшкодування судових витрат по сплаті державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.12.2010 порушено провадження у справі № 47/546 та призначено розгляд справи на 16.12.2010.

15.12.2010 через канцелярію Господарського суду міста Києва позивачем (ТОВ «Івала») подано заяву б/н від 15.12.2010 про збільшення ціни позову до 50758007,53 грн.

16.12.2010 через канцелярію Господарського суду міста Києва позивачем (ТОВ «Івала») подано заяву б/н від 16.12.2010 про зменшення ціни позову до 50616839,28 грн.

В судовому засіданні 16.12.2010 у відповідності до статті 77 Господарського процесуального кодексу України судом оголошено перерву до 21.12.2010, а в судовому засіданні 21.12.2010 до 27.01.2011.

27.01.2011 через канцелярію Господарського суду міста Києва позивачем (ТОВ «Івала») подано заяву б/н від 27.01.2011 про збільшення ціни позову до 67627244,17 грн.

27.01.2011 через канцелярію Господарського суду міста Києва позивачем (ТОВ «Івала») та відповідачем (Міністерством оборони України) подано спільну заяву б/н від 27.01.2011 про затвердження мирової угоди по справі № 437/546 та проект мирової угоди.

В судовому засіданні 27.01.2011 у відповідності до статті 77 Господарського процесуального кодексу України судом оголошено перерву до 28.01.2011, а в судовому засіданні 28.01.2011 до 08.02.2011.

01.02.2011 через канцелярію Господарського суду міста Києва позивачем (ТОВ «Івала») подано заяву б/н від 01.02.2011 про відкликання заяви про затвердження мирової угоди по справі № 47/546.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.02.2011 призначено розгляд справи № 47/546 колегіально у складі трьох суддів на підставі статті 4-6 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно розпорядження Голови Господарського суду міста Києва від 08.02.2011, справу № 47/546 доручено розглянути колегіально у складі трьох суддів: Головуючий суддя Станік С.Р., судді: Самсін Р.І. та Смирнова Ю.М.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.02.2011 було призначено розгляд справи № 47/546 на 22.02.2011 у складі колегії суддів: головуючий суддя Станік С.Р., судді Самсін Р.І. та Смирнова Ю.М., розпочато розгляд справи заново у складі зазначеної колегії суддів.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.02.2011 до участі у розгляд справи залучено Державне казначейство України у якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, розгляд справи відкладено до 16.03.2011.

15.03.2011 позивачем через канцелярію Господарського суду міста Києва подано заяву про збільшення розміру позовних вимог, в якій позивач просив суд стягнути з відповідача 67759133,96 грн. заборгованості за надані послуги у 2009-2010 році по договору № 271/2/08/09 від 05.12.2008, 805171,65 грн. 3% річних та 2293906,64 грн. інфляційних втрат.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.03.2011 в справі № 47/546 було призначено судову економічну експертизу, проведення якої доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України (03680 м. Київ, вул. Смоленська,6) на підставі статті 7 Закону України "Про судову експертизу", провадження у справі зупинено до надходження до Господарського суду міста Києва висновку судової експертизи та повернення матеріалів справи № 47/546 до Господарського суду міста Києва.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.06.2011 було поновлено провадження в справі № 47/546 у звязку з її поверненням з Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України з повідомленням про неможливість проведення призначеної судом економічної експертизи, призначено розгляд справи на 09.06.2011.

В судовому засіданні 09.06.2011 представник позивача заявлені вимоги, з урахуванням здійснених уточнень (поданих через канцелярію суду 15.03.2011) підтримав у повному обсязі, просив суд позов задовольнити. Вимоги позивача мотивовані тим, що відповідачем всупереч умов договору № 271/2/08/09 від 05.12.2008 не було здійснено оплату за надані позивачем послуги в сумі 67759133,96 грн. з харчування особового складу військових частин Збройних Сил України, які дислоковані у Харківській, Донецькій, Полтавській, Сумській, Дніпропетровській, Луганській, Запорізькій, Кіровоградській областях та в м.Києві, надання яких, на думку позивача, підтверджується актами приймання наданих послуг (за формами додатків до договору) та рахунками-фактурами на заявлену до стягнення суму.

Представники відповідача в судовому засіданні 09.06.2011 проти заявлених вимог (з урахуванням уточнень до позову) заперечували. Відповідач у письмовому відзиві на позов наголошував на тому, що відповідно до умов договору № 271/2/08/09 від 05.12.2008 розрахунок за фактично надані послуги здійснюється тільки після надходження бюджетних коштів на рахунок Міністерства оборони України. Таким чином, сторонами було передбачено обставину (надходження бюджетних коштів) - відкладальна обставина, що передбачена статтею 212 ЦК України. Статтею 638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є усі умови щодо яких досягнуто згоди сторонами. Отже укладаючи договір та підписуючи його позивач знав або припускав про можливість несвоєчасних розрахунків за поставлену продукцію. Згідно з вимогами статті 614 ЦК України, особа що порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Оскільки Міністерство оборони України є центральним органом виконавчої влади і військової управління фінансування якого здійснюється за рахунок коштів державного бюджету, вини Міністерства оборони України у несвоєчасному та неповному фінансуванні немає.

Третя особа в судове засідання 09.06.2011 представників не направила, причин неявки не повідомила. Але у поданих суду письмових поясненнях Державне казначейство України зазначало про те, що в обліку Державного казначейства України відповідно до умов договору, укладеного Міністерством оборони України з ТОВ «Івала»від 05.12.2008 №271/2/08/9 зареєстровано зобов'язання та здійснено оплату в наступних бюджетних періодах:

Бюджетний періодЗареєстровано зобов'язаньОплачено згідно п/д розпорядника

20082 859 525,302566988,88

2009145 240 588,47145 240 588,47

2010139 369 390,43139 320 164,77

Разом287 469 504,20287 127 742,12

Також, у своїх поясненнях Державне казначейство України зазначало про те, що відповідно до ч. 1 ст. 22 Бюджетного кодексу України Міністерство оборони України є головними розпорядниками бюджетних коштів і уповноважене на отримання бюджетних асигнувань, взяття бюджетних зобов'язань та здійснення видатків з бюджету. Відповідно до п. 1 Положення про Міністерство оборони України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 3 серпня 2006 р. №1080 Міністерство оборони України є центральним органом виконавчої влади і військового управління, у підпорядкуванні якого перебувають Збройні Сили. Згідно з п 8 даного положення Міністр приймає рішення щодо розподілу бюджетних коштів, головним розпорядником яких є Міноборони. Згідно з ч. 5 ст. 22 Бюджетного кодексу України головний розпорядник бюджетних коштів (Міністерство оборони України) розробляє план своєї діяльності відповідно до завдань та функцій, визначених нормативно-правовими актами, виходячи з необхідності досягнення конкретних результатів за рахунок бюджетних коштів; розробляє на підставі плану діяльності проект кошторису та бюджетні запити. Таким чином, розподіл коштів за напрямками видатків Міністерство оборони України як головний розпорядник коштів, здійснює самостійно.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників позивача та представників відповідача, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та відзив, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

05.12.2008 між відповідачем Міністерством оборони України, як замовником, та позивачем - ТОВ «Івала», як виконавцем, було укладено Договір № 271/2/08/9 на закупівлю послуг з громадського харчування (харчування, забезпечення продуктами харчування особового складу військових частин та військових навчальних закладів Збройних сил України, дислокованих у Харківській, Донецькій, Полтавській, Сумській, Дніпропетровській, Луганській, Запорізькій, Кіровоградській областях та в м.Києві, інших осіб, які згідно із законодавством мають право на забезпечення харчуванням у стаціонарних та польових умовах та годування штатних тварин) (надалі - договір № 271/2/08/9 від 05.12.2008).

Пунктом 1.1 договору № 271/2/08/9 від 05.12.2008 сторони погодили, що виконавець (позивач) зобовязується надавати послуги з громадського харчування особового складу військових частин та військових навчальних закладів Збройних сил України, дислокованих у Харківській, Донецькій, Полтавській, Сумській, Дніпропетровській, Луганській, Запорізькій, Кіровоградській областях та в м.Києві, інших осіб, які згідно із законодавством мають право на забезпечення харчуванням у стаціонарних та польових умовах та годування штатних тварин згідно наведеного переліку, які є представниками замовника.

Згідно пункту 1.2 договору № 271/2/08/9 від 05.12.2008, замовник зобовязався приймати послуги через представників замовника, які діють на підставі наказу Міністра оборони України від 16.07.1997 № 300 «Про затвердження положення про військове (корабельне) господарство Збройних Сил України»та здійснювати оплату наданих виконавцем послуг у кількості, строки та за цінами згідно з положенням цього договору у відповідності до наведеної специфікації загалом на суму 6130488,98 грн.

Відповідно до п. 3.3 договору № 271/2/08/9 від 05.12.2008, обсяг послуг з харчування відповідно до кількості військовослужбовців та годування тварин визначає представник замовника шляхом подачі виконавцю заявки на необхідну кількість за кожну норму харчування та додаткових норм щодоби до 18.00 дня, що передує дню отримання послуг.

Пунктами 4.1, 4.2, 4.3 договору № 271/2/08/9 від 05.12.2008 сторонами погоджено, що приймання кількості та якості послуг здійснюють посадові особи представників замовника у відповідності з вимогами діючого законодавства за відповідними документами у присутності уповноважених представників виконавця, кількість та якість наданих послуг з харчування оформляється актом, який складається повноважними особами виконавця та представниками замовника щоденно у трьох примірниках; на підставі оформлених актів, тричі на місяць складається зведений акт прийому наданих послуг з харчування, який засвідчує виконання виконавцем своїх зобовязань за відповідний період, та підписується виконавцем та представником замовника; кількість та якість наданих послуг із забезпечення продуктами харчування оформляється актом приймання, який засвідчує належне виконання виконавцем своїх зобовязань за відповідний період.

Згідно пунктів 5.1, 5.2 договору № 271/2/08/9 від 05.12.2008, платником за договором є Міністерство оборони України, ціни на послуги виконавця можуть коригуватися замовником у відповідності із ст. 651 Цивільного кодексу України та ч. 2 ст. 632 Цивільного кодексу України.

Відповідно до пунктів 5.3 та 5.4 договору № 271/2/08/9 від 05.12.2008, загальна вартість послуг, що підлягають оплаті, складає 6130488,98 грн., загальна вартість послуг за договором може змінюватися, зокрема у випадку коригування ціни договору у відповідності із п. 5.2 договору.

Пунктом 5.5 договору № 271/2/08/9 від 05.12.2008 встановлено, що оплата фактично наданих виконавцем та прийнятих представником замовника послуг протягом 10 банківських діб з дня надходження до замовника актів прийому наданих послуг та рахунків фактур.

Пунктом 13.1 договору № 271/2/08/9 від 05.12.2008 визначено, що договір діє з дати набрання ним чинності до 31.12.2008.

Також за взаємною згодою сторін, до договору № 271/2/08/9 від 05.12.2008 між позивачем та відповідачем було укладено додаткові угоди, а саме:

- додатковою угодою № 3 від 30.12.2009 дію договору було продовжено 31.12.2009;

- додатковою угодою № 8 від 25.02.2009 договір було викладено у новій редакції щодо визначення строку дії договору у відповідності до п. 14.1 договору № 271/2/08/9 від 05.12.2008;

- додатковою угодою № 9 від 03.07.2009 погоджено специфікацію на 2009 рік в сумі 131670342,36 грн., вартість послуг загалом по договору визначена в сумі 136627093,43 грн., а також визначено, що порядок розрахунку за договором наступний: оплата фактично наданих виконавцем та прийнятих представником замовника послуг протягом 15 банківських діб з дня надходження до замовника зведених актів прийому наданих послуг, рахунків фактур (за умови надходження коштів з Державного бюджету України, передбачені на зазначені цілі);

- додатковою угодою № 27 від 29.09.2010 сторони погодили, що специфікація на 2010 рік складає загальною вартістю 114621430,75 грн., пункт 6.3 договору № 271/2/08/9 від 05.12.2008 викладено в редакції, згідно якої загальна вартість послуг по договору, яка підлягає оплаті за цим договором, становить 296325823,52 грн., а також визначено, що платником є міністерство оборони України;

- додатковою угодою № 21 від 01.12.2010 продовжено строк дії договору до 31.12.2010.

Також позивачем долучено до матеріалів справи належним чином засвідчені зведені акти кількості та якості наданих послуг по договору № 271/2/08/9 від 05.12.2008 та рахунки-фактури на суми наданих послуг в період з 01.09.2010 по 31.12.2010, які підписані представниками позивача та уповноваженими особами відповідача (командирами військових частин) та посвідчені їхніми печатками, згідно яких позивачем надано, а уповноваженими особами відповідача (командирами військових частин) прийнято послуг з харчування особового складу військових частин загалом на суму 182235920,57 грн., з яких оплачено лише 114608676,40 грн.

Також, відповідно до Акту звірки взаємних розрахунків від 20.01.2011, складеного між позивачем та відповідачем стосовно розрахунків по договору № 271/2/08/9 від 05.12.2008, сальдо на користь позивача по договору № 271/2/08/9 від 05.12.2008 за надані послуги у 2010 році складає 67627244,17 грн., а також зазначеним актом не враховані послуги з платного харчування офіцерів у вересні 2010 року на загальну суму 73950,00 грн., та не враховані послуги за нормою забезпечення професійного харчування працівників згідно з наказом Міністра оборони України № 76 у 2009 році згідно з рахунками на загальну суму 36470,16 грн. та у 2010 році на загальну суму 21469,62 грн., заборгованість за якими підтверджена позивачем відповідними двосторонньо підписаними актами прийняття послуг на зазначені суми, копії яких наявні в матеріалах справи.

Стаття 175 ч.1 Господарського кодексу України встановлює, що майнові зобовязання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Згідно ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Частина 1 ст. 902 Цивільного кодексу України встановлює обовязок виконавця надати послугу особисто.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (ч.1 ст. 903 Цивільного кодексу України).

Статтею 266 Господарського кодексу України визначено, що предметом поставки є визначені родовимиознаками продукція, вироби з найменуванням, зазначеним у стандартах, технічних умовах, документації до зразків (еталонів), прейскурантах чи товарознавчих довідниках.

Предметом поставки можуть бути також продукція, вироби, визначені індивідуальними ознаками, а загальна кількість товарів, що підлягають поставці,їх часткове співвідношення (асортимент, сортамент, номенклатура) за сортами, групами, підгрупами, видами, марками, типами, розмірами визначаються специфікацією за згодою сторін, якщо інше не передбачено законом.

Відповідно до ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно статті 251 Цивільного кодексу України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Строк та термін можуть бути визначені актами цивільного законодавства, правочином або рішенням суду.

П. 1, 2 статті 252 Цивільного кодексу України встановлено, що строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.

Постановою Кабінету Міністрів України від 18.10.2010 № 969 «Питання використання у 2010 році коштів державного бюджету, передбачених Міністерству оборони за деякими програмами»було постановлено передати бюджетні призначення, передбачені Міністерству фінансів у загальному фонді державного бюджету за програмою 3511090 «Державні капітальні видатки»у суму 350800 тис. грн. Міністерству оборони за програмами 2101020 «Утримання особового складу Збройних Сил України»- 122700 тис. грн., а також доручено Державному казначейству перерахувати Міністерству оборони кошти відповідно до цієї постанови.

Згідно зі статтями 56 та 112 Бюджетного кодексу України в Україні застосовується казначейська форма обслуговування Державного бюджету України, яка передбачає здійснення Державним казначейством України, зокрема, операцій з коштами державного бюджету; контролю бюджетних повноважень при зарахуванні надходжень, прийнятті зобов'язань та проведенні платежів, а також здійснення бухгалтерського обліку всіх надходжень та витрат Державного бюджету України.

При цьому Положенням про Державне казначейство України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21 грудня 2005 року № 1232, передбачено, що казначейство відповідно до покладених на нього завдань має право провадити безспірне списання коштів з рахунків, на яких обліковуються кошти державного та місцевих бюджетів і бюджетних установ (якою зокрема є і Міністерство оборони України), за рішенням, яке було прийняте державним органом, що відповідно до закону має право на його застосування.

Частина 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно частини 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Враховуючи викладене, судом встановлено, що 05.12.2008 між відповідачем Міністерством оборони України, як замовником, та позивачем - ТОВ «Івала», як виконавцем, було укладено договір № 271/2/08/9 на закупівлю послуг з громадського харчування та забезпечення продуктами харчування особового складу військових частин та військових навчальних закладів Збройних сил України, дислокованих у Харківській, Донецькій, Полтавській, Сумській, Дніпропетровській, Луганській, Запорізькій, Кіровоградській областях та в м.Києві та інших осіб, строк дії договору згідно укладеної додаткової угоди № 21 від 01.12.2010 був продовжений до 31.12.2010.

Також, на виконання договору № 271/2/08/9 від 05.12.2008 та додаткових угод до нього, позивачем в період з 01.09.2010 по 31.12.2010 було надано, а уповноваженими особами відповідача (командирами військових частин) прийнято послуг з харчування особового складу військових частин загалом на суму 182235920,57 грн., з яких оплачено лише 114608676,40 грн., а також у вересні 2010 року надано, а уповноваженими особами відповідача (командирами військових частин) послуги з платного харчування офіцерів на загальну суму 73950,00 грн., а у 2009 році надано послуги за нормою забезпечення професійного харчування працівників згідно з наказом Міністра оборони України № 76 згідно з рахунками на загальну суму 36470,16 грн. та у 2010 році на загальну суму 21469,62 грн., що підтверджується зведеними актами кількості та якості наданих послуг, які підписані представниками позивача та уповноваженими особами відповідача (командирами військових частин) та посвідчені їхніми печатками, та рахунками-фактурами на зазначену суму, належним чином засвідчені позивачем копії яких наявні в матеріалах справи.

Отже, з урахуванням вищевикладеного, судом встановлено, що загальна сума заборгованості відповідача перед позивачем по договору № 271/2/08/9 від 05.12.2008 (з урахуванням додаткових угод до нього) складає загалом 67759133,96 грн.

Наявність у відповідача перед позивачем загалом заборгованості в сумі 67759133,96 грн. по договору № 271/2/08/9 від 05.12.2008 (з урахуванням додаткових угод до нього) підтверджується зокрема тим, що сторони укладеною додатковою угодою № 21 від 01.12.2010 продовжили за взаємною згодою строк дії договору до 31.12.2010, відповідач через уповноважених осіб (командирів військових частин) допустив позивача до надання послуг з харчування, що сторонами по справі не заперечувалось, зазначені послуги приймались уповноваженими особами відповідача (командирами військових частин), що підтверджується зведеними актами кількості та якості наданих послуг, які підписані представниками позивача та уповноваженими особами відповідача (командирами військових частин) та посвідчені їхніми печатками.

Також зазначена заборгованість підтверджена сторонами у Акті звірки взаємних розрахунків від 20.01.2011, складеного між позивачем та відповідачем стосовно розрахунків по договору № 271/2/08/9 від 05.12.2008, в якому відповідач підтвердив наявність заборгованості перед позивачем за надані послуги з організації харчування особового складу військових частин в заявлений до стягнення період та на заявлену до стягнення суму загалом в розмірі 67759133,96 грн.

Крім того, відповідач як на підставу неоплати вартості отриманих від позивача послуг з харчування особового складу військових частин загалом на суму 67759133,96 грн. по договору № 271/2/08/9 від 05.12.2008 (з урахуванням додаткових угод до нього) посилався на те, що додатковою угодою № 9 від 03.07.2009, укладеною між позивачем та відповідачем, сторони погодили, що порядок розрахунку за договором наступний: оплата фактично наданих виконавцем та прийнятих представником замовника послуг протягом 15 банківських діб з дня надходження до замовника зведених актів прийому наданих послуг, рахунків фактур (за умови надходження коштів з Державного бюджету України, передбачені на зазначені цілі), а оскільки кошти з Державного бюджету України, передбачені на зазначені цілі не надійшли, відповідно, строк оплати наданих послуг не настав.

Судова колегія зазначене твердження відповідача відхиляє як необґрунтоване та таке, що суперечить вимогам закону, зокрема ст. 251, 252 п. 1,2 Цивільного кодексу України, оскільки згідно наведених норм цивільного законодавства, надходження коштів з державного бюджету не є подією яка має неминуче настати зі спливом певного періоду, а тому не може бути відкладальною умовою та не створює для сторін цивільних прав та обовязків щодо визначення строку оплати. А отже, суд вважає, що сторонами за договором № 271/2/08/9 від 05.12.2008 погоджено строк оплати: «15 банківських діб з дня надходження до замовника зведених актів прийому наданих послуг, рахунків фактур».

До того ж, суд зазначає і про те, що постановою Кабінету Міністрів України від 18.10.2010 № 969 «Питання використання у 2010 році коштів державного бюджету, передбачених Міністерству оборони за деякими програмами»було постановлено передати бюджетні призначення, передбачені Міністерству фінансів у загальному фонді державного бюджету за програмою 3511090 «Державні капітальні видатки»у сумі 350800 тис. грн. Міністерству оборони за програмами 2101020 «Утримання особового складу Збройних Сил України»- 122700 тис. грн., а також доручено Державному казначейству перерахувати Міністерству оборони кошти відповідно до цієї постанови

Враховуючи викладене, судова колегія дійшла висновку, що позивачем на виконання умов договору № 271/2/08/9 від 05.12.2008 (з урахуванням додаткових угод до нього), в період з 01.09.2010 по 31.12.2010 було надано, надано, а уповноваженими особами відповідача (командирами військових частин) прийнято послуг з харчування особового складу військових частин загалом на суму 182235920,57 грн., з яких оплачено лише 114608676,40 грн., а також у вересні 2010 року надано, а уповноваженими особами відповідача (командирами військових частин) прийнято послуги з платного харчування офіцерів на загальну суму 73950,00 грн., а у 2009 році надано послуги за нормою забезпечення професійного харчування працівників згідно з наказом Міністра оборони України № 76 згідно з рахунками на загальну суму 36470,16 грн. та у 2010 році на загальну суму 21469,62 грн., що підтверджується зведеними актами кількості та якості наданих послуг, які підписані представниками позивача та уповноваженими особами відповідача (командирами військових частин) та посвідчені їхніми печатками, та рахунками-фактурами на зазначену суму, належним чином засвідчені позивачем копії яких наявні в матеріалах справи, а відповідачем всупереч умов договору № 271/2/08/9 від 05.12.2008 не було здійснено оплату наданих позивачем послуг з організації харчування особового складу військових частин загалом на суму 67759133,96 грн. протягом 15 банківських діб з дня надходження до замовника зведених актів прийому наданих послуг, рахунків фактур, а тому на даний час у відповідача перед позивачем наявна непогашена заборгованість в сумі 67759133,96 грн. за надані, але не оплачені послуги з організації харчування особового складу військових частин, доказів її погашення суду станом на момент вирішення спору не надано.

А тому суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості загалом в сумі 67759133,96 грн. (що складається з: 67627244,17 грн. послуги з харчування, надані, але не оплачені в період з 01.09.2010 по 31.12.2010, 73950,00 грн. за послуги з платного харчування офіцерів у вересні 2010 року, 36470,16 грн. за послуги за нормою забезпечення професійного харчування працівників згідно з наказом Міністра оборони України № 76 надані у 2009 році, та 21469,62 грн. за послуги за нормою забезпечення професійного харчування працівників згідно з наказом Міністра оборони України № 76 надані у 2010 році) за надані, але не оплачені послуги з організації харчування особового складу військових по договору № 271/2/08/9 від 05.12.2008 та додаткових угод до нього є законною, обґрунтованою, доведеною належними та допустимими доказами і підлягає задоволенню у повному обсязі в сумі 67759133,96 грн.

Також, позивачем було заявлено до стягнення з відповідача на підставі статті 625 Цивільного кодексу України 3% річних в сумі 805171 грн. 65 коп. та інфляційних втрат в сумі 2293906 грн. 64 коп. (згідно заяви про збільшення позовних вимог від 15.05.2011) за прострочення виконання відповідачем своїх зобовязань перед позивачем по оплаті послуг з харчування особового складу по договору № 271/2/08/9 від 05.12.2008 та додаткових угод до нього.

Згідно статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи те, що відповідачем прострочено виконання перед позивачем зобовязання по оплаті послуг з харчування особового складу Збройних Сил України по договору № 271/2/08/9 від 05.12.2008 та додаткових угод до нього, за заявлені позивачем до стягнення періоди, згідно сум, зазначених у зведених актах прийому-передачі послуг, оплата протягом 15 банківських діб з дня надходження до замовника зведених актів прийому наданих послуг та рахунків фактур відповідачем не здійснювались, а тому суд дійшов висновку про обґрунтованість вимог позивача в частині стягнення з відповідача 3% річних в сумі 805171 грн. 65 коп. та інфляційних втрат в сумі 2293906 грн. 64 коп., розрахунок яких, наведений позивачем у додатку до заяви про збільшення позовних вимог від 15.03.2011, судом перевірений і з яким суд погоджується.

Таким чином, суд дійшов висновку, що вимоги позивача підлягають задоволенню, а саме: з відповідача на користь позивача підлягає стягненню основний борг в розмірі 67627 244 грн. 17 коп., 3% річних 805171 грн. 65 коп., інфляційних втрат 2293906 грн. 64 коп.

Державне мито і судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва,

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити.

2.Стягнути з Міністерства оборони України (код ЄДРПОУ 00034022, місцезнаходження: 03168 м. Київ, Повітрофлотський проспект, 6) з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Івала»(код ЄДРПОУ 31762007, місцезнаходження: 49000 м.Дніпропетровськ, вул. Героїв Сталінраду, 157-а) суму боргу в розмірі 67627 244 (шістдесят сім мільйонів шістсот двадцять сім тисяч двісті сорок чотири) грн. 17 коп., 3% річних 805171 (вісімсот пять тисяч сто сімдесят одна) грн. 65 коп., інфляційних втрат 2293906 (два мільйони двісті девяносто три тисячі девятсот шість) грн. 64 коп., а також 25 500 (двадцять пять тисяч пятсот) грн. 00 коп. витрат по сплаті державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Видати наказ відповідно до ст. 116 Господарського процесуального кодексу України.

4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Колегія суддів у складі:

Головуючий суддяС.Р.Станік

Суддя Р.І.Самсін

Суддя Ю.М.Смирнова

дата підписання рішення 20.06.2011