Рішення № 17269175, 20.06.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 36/19020.06.11 За позовом Української Державної акціонерної холдингової компанії «Укрпапірпром»

До Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК Альтернатива»

Про стягнення 9065,98 грн.

Суддя Трофименко Т.Ю.

Представники сторін:

Від позивача ОСОБА_1. по довіреності № 3/02 від 11.01.2011р.

Від відповідачане з?явився

В засіданні приймали участь

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Української Державної акціонерної холдингової компанії «Укрпапірпром»про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК Альтернатива»9065,98 грн., з яких: 7398,95 грн. основного боргу, 547,52 грн. витрат, пов?язаних з інфляційними процесами, 200,68 грн. 3% річних, 918,83 грн. пені.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.05.2011р. порушено провадження у справі № 36/190, розгляд справи призначено на 20.06.2011р.

Представник позивача в судовому засіданні 20.06.2011р. позовні вимоги повністю підтримав.

Представник відповідача в судове засідання не зявився, вимог суду, викладених в ухвалі суду від 30.05.2011р., не виконав, письмовий відзив на позов не надав, клопотань про відкладення розгляду справи від нього не надходило.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (розяснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.09.1997р. № 02-5/289 із змінами «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»).

Крім того, в інформаційному листі Вищого господарського суду України від 14.08.2007р. № 01-8/675 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року»(пункт 15) зазначено, що відповідно до пункту 2 частини другої статті 54 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити, зокрема, місцезнаходження сторін (для юридичних осіб).

Згідно із статтею 93 Цивільного кодексу України місцезнаходженням юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені.

У пункті 11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007р. N 01-8/123 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році»зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Водночас законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України, не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, з'ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно із згаданою статтею 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

З матеріалів справи вбачається, що ухвалу Господарського суду міста Києва від 30.05.2011р. було надіслано на адресу відповідача, вказану в позовній заяві, та отримано ним 10.06.2011р., що підтверджується підписом його представника на зворотному боці повідомлення про вручення поштового відправлення № 0103015247383.

На підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши подані матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

Між Українською Державною акціонерною холдинговою компанією «Укрпапірпром»(далі позивач, орендар) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ФК Альтернатива»(далі відповідач, орендар) 01.04.2009р. було укладено договір оренди № 81 нежитлового приміщення, за умовами якого позивач зобовязався передати відповідачу в строкове платне користування приміщення загальною площею 22,6 кв.м. за адресою: м. Київ, вул. М.Раскової, 19, для розміщення офісу.

На виконання умов даного договору позивач передав відповідачу обумовлене договором нежиле приміщення, що підтверджується актом приймання-передачі від 01.04.2009р., підписаним сторонами.

При укладенні договору сторони дійшли згоди (п. 6.1 договору), що початок дії договору 01.04.2009р., закінчення 28.02.2010р.

Додатковою угодою № 2 до договору від 01.03.2010р. сторони внесли зміни до п. 6.1 договору, встановивши, що строк дії договору оренди закінчується 31.01.2011р.

Розмір орендної плати, згідно з п. 3.1 договору, становить 1469,00 грн., без урахування ПДВ, на місяць.

Орендна плата перераховується орендодавцю не пізніше 7 календарних днів з моменту одержання рахунку-фактури від орендодавця про сплату оренди та комунальних послуг, з урахуванням ПДВ.

Згідно з п. 3.2 договору витрати на утримання об?єкта оренди та на комунальні послуги (водопостачання, електропостачання, опалення, прибирання місць загального користування і т.ін.) в орендну плату не входять і визначаються розрахунками орендодавця щомісячно у відповідності з діючими цінами і тарифами, пропорційно займаній площі.

Відповідач свої зобовязання за договором оренди № 81 від 01.04.2009р. в частині сплати орендної плати за період з лютого 2010 року по травень 2010 року виконав неналежним чином, і станом нам день розгляду справи його заборгованість по орендній платі та комунальним послугам перед позивачем становить 7398,95 грн.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги є такими, що підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Як визначено абзацом 1 частини 1 статті 193 Господарського кодексу України, субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до абзацу 2 частини 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Відповідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обовязковим до виконання сторонами.

Відповідно до приписів ст. 526 Цивільного кодексу зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідач свої зобовязання за договором оренди № 81 від 01.04.2009р. в частині сплати орендної плати за період з лютого 2010 року по травень 2010 року виконав неналежним чином, і станом нам день розгляду справи його заборгованість по орендній платі та комунальним послугам перед позивачем становить 7398,95 грн.

З матеріалів справи вбачається, що позивач свої зобов?язання щодо виставлення рахунків на оплату орендної плати та на оплату вартості наданих комунальних послуг виконував.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Факт наявності заборгованості відповідача перед позивачем по орендній платі та комунальним послугам в розмірі 7398,95 грн. підтверджується підписаним представниками сторін та скріпленим печатками актом звірки взаєморозрахунків станом на 31.05.2010р.

Що стосується позовних вимог в частині стягнення з відповідача 918,83 грн. пені, то вона підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.

Цивільний кодекс України (стаття 549) містить поняття неустойки. Так, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч. 2 ст. 551 Цивільного кодексу України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

В пункті 3.4 договору оренди передбачено, що орендна плата та оплата комунальних послуг, перерахована несвоєчасно або не в повному об?ємі, відшкодовується орендодавцю згідно діючого законодавства з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за кожний день прострочки (враховуючи день оплати).

В силу положень ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Чинним господарським законодавством не передбачено можливості нарахування пені більше, ніж за півроку, і цей строк є присікальним.

Враховуючи, що відповідач припустився прострочки платежу, з урахуванням викладених положень законодавства позовні вимоги в частині стягнення пені в сумі 918,83 грн. підлягають частковому задоволенню, в сумі 568,71 грн., в межах шестимісячного строку від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Згідно приписів ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від прострочення суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Наданий позивачем розрахунок витрат, повязаних з інфляційними процесами, в сумі 547,52 грн. та 3% річних в сумі 200,68 грн. відповідає вимогам законодавства, а тому суд приходить до висновку про обгрунтованість зазначених вимог.

Витрати, понесені позивачем по сплаті державного мита, та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК Альтернатива»(02002, м. Київ, вул. М.Раскової, 11, к. 608, 02232, м. Київ, пр-т Маяковського, 93, кв. 145, код ЄДРПОУ 32848729) на користь Української Державної акціонерної холдингової компанії «Укрпапірпром»(02660, м. Київ, вул. М.Раскової, 19, код ЄДРПОУ 16464888) 7398 (сім тисяч триста дев?яносто вісім) грн. 95 коп. заборгованості з орендної плати та з оплати наданих комунальних послуг, 568 (п?ятсот шістдесят вісім) грн. 71 коп. пені, 547 (п?ятсот сорок сім) грн. 52 коп. витрат, пов?язаних з інфляційними процесами, 200 (двісті) грн. 68 коп. 3% річних, 102 (сто дві) грн. 00 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В іншій частині в задоволенні позову відмовити.

Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

Суддя Трофименко Т.Ю.

Повний текст рішення складено 21.06.2011р.