Рішення № 17268353, 08.06.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 61/23708.06.11 За позовом:Приватного підприємства «Баядєра»

До відповідача:Товариства з обмеженою відповідальністю «Український будівельний центр»

Про: стягнення заборгованості в розмірі 13633 грн. 91 коп.

Суддя Івченко А.М.

Представники: Позивача:ОСОБА_1. дов. № б/н від 31.12.2010 Відповідача:не зявився

У судовому засіданні 08.06.2011 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне підприємство «Баядєра»звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Український будівельний центр»про стягнення заборгованості відповідно до договору поставки № 959-09 в сумі 13633 грн. 91 коп. із них: 10 410 грн. 96 коп. основного боргу, 791 грн. 46 коп. пені, 1193 грн. 87 коп. 20 % річних, 510 грн. 14 коп. інфляційних втрат, 727 грн. 48 коп. штраф.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.05.2011 порушено провадження у справі № 61/237, розгляд справи призначено на 08.06.2011.

У судовому засіданні 08.06.2011 представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги.

У судове засідання 08.06.2011 представник відповідача не зявився, про причини неявки суду не повідомив, відзиву на позов та витребуваних судом документів не надав. Про час і місце розгляду справи відповідач відповідно до ст. 64 ГПК України був повідомлений належним чином.

За таких обставин, справа розглядається за наявними в ній матеріалами відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Судом, у відповідності з вимогами ст. 81-1 ГПК України, складено протокол судового засідання, які долучено до матеріалів справи.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, оглянувши у судовому засіданні оригінали документів, копії яких знаходяться у матеріалах справи, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, між Приватним підприємством «Баядєра»(Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Український будівельний центр»(надалі Покупець) укладено договір поставки № 959-09, відповідно до якого Постачальник зобовязався передавати у власність Покупця в порядку та на умовах визначених договором алкогольні напої (Товар), а останній зобовязався приймати продукцію та оплачувати її на умовах даного договору.

Згідно зі ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона постачальник зобовязується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні покупцеві товар (товари), а покупець зобовязується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Стаття 655 ЦК України передбачає, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобовязується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобовязується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 662 ЦК України продавець зобовязаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Як вбачається із матеріалів справи, на виконання вищезазначеного договору, позивачем було поставлено відповідачу товар, що підтверджується видатковими накладними: № 1053624 від 16.09.2010, № 1053620 від 16.09.2010, № 1057865 від 25.09.2010, № 1596673 від 30.09.2010, № 1061083 від 02.10.2010 на загальну суму 10410 грн. 96 коп.

Відповідно до п. 6.1 договору, розрахунки за поставлений товар здійснюються Покупцем протягом 7-ми календарних днів з дня отримання товару, шляхом перерахування грошових коштів на рахунок Постачальника або в іншому порядку та формі, що не суперечить чинному законодавству України, або за домовленістю Сторін шляхом попередньої оплати.

Товар за вказаними накладними було отримано у повному обсязі, що підтверджується печаткою та підписом уповноваженої особи відповідача.

Таким чином, факт передачі товару позивачем та його прийняття відповідачем вважається судом доведеним.

В силу ч. 1 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 692 ЦК України покупець зобовязаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Як вбачається із матеріалів справи, за поставлений товар відповідач свої зобовязання щодо оплати продукції не виконав, суму в розмірі 10410 грн. 96 коп. не оплатив.

За таких обставин позовні вимоги про стягнення основного боргу в розмірі 10410 грн. 96 коп. визнаються судом обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Також позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача суми пені в розмірі 791 грн. 46 коп. та штрафу в розмірі 727 грн. 48 коп.

У відповідності із ч. 3 ст. 549 Цивільного Кодексу України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання (ч. 1 ст. 549 ЦК України).

Проте, п. 1 ст. 546 Цивільного Кодексу України передбачено, що виконання зобовязання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою.

В силу п. 1. ст. 547 Цивільного Кодексу України, правочин щодо забезпечення виконання зобовязання вчиняється у письмовій формі.

Статтею 230 Господарського Кодексу України визначено, що порушення зобовязання є підставою для застосування господарських санкцій (неустойка, штраф, пеня).

Пунктом 7.1. Договору передбачено, що у разі порушення Покупцем строків оплати вартості одержаного від Постачальника товару, Покупець зобовязаний сплатити Постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу за кожен день порушення строків оплати; у випадку порушення Покупцем строків оплати вартості одержаного від Постачальника товару більше ніж на 30 календарних днів, Покупець сплачує Постачальнику штраф в розмірі сім відсотків від суми боргу.

Статтею 627 Цивільного Кодексу України встановлено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобовязання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобовязання мало бути виконано.

Позивачем у зв'язку з простроченням виконання зобов'язання зі сплати наданих послуг нараховано відповідачу пеню в розмірі 791 грн. 46 коп. та 727 грн. 48 коп. штрафу.

Позовні вимоги щодо стягнення з відповідача пені підлягають задоволенню за розрахунком суду, що становить 577 грн. 69 коп.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок штрафу, суд дійшов висновку про його обгрунтованість. За таких обставин позовні вимоги про стягнення 727 грн. 48коп. штрафу підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до п. 9.2 Договору встановлено, що у випадку порушення Покупцем строків оплати отриманого від Постачальника товару, Покупець зобовязаний сплати Постачальнику 20% річних від суми боргу за користування чужими коштами.

Позивач просить стягнути з відповідача 510 грн. 14 коп. - інфляційних втрат та 1193 грн. 87 коп. 20 % річних.

Позовні вимоги щодо стягнення з відповідача інфляційних втрат та 20 % річних підлягають задоволенню за розрахунком суду, що становить 270 грн. 67 коп. - інфляційних втрат та 745 грн. 40 коп. - 20 % річних.

Водночас суд, керуючись ст. 49 ГПК України, покладає витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу на сторін пропорційно задоволеним позовним вимогам.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 49, 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Український будівельний центр»(02081, м. Київ, вул. Клеманська, 3; код 36621508) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Приватного підприємства «Баядєра»(84601, Донецька обл., м. Горлівка, вул. Озерянівська, 2; код 13491057) 10410 (десять тисяч чотириста десять) грн. 96 коп. основного боргу, 577 (пятсот сімдесят сім) грн. 69 коп. - пені, 727 (сімсот двадцять сім) грн. 48 коп. штрафу, 270 (двісті сімдесят) грн. 67 коп. інфляційних втрат, 745 (сімсот сорок пять) грн. 40 коп. - 20 % річних, 127 (сто двадцять сім) грн. 33 коп. державного мита, 220 (двісті двадцять) грн. 40 коп. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

СуддяА.М. Івченко Дата підписання рішення: 14.06.2011